Справа № 404/5407/21
Номер провадження 2-з/404/118/21
05 серпня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Тригубенко І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
У липні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договорів дарування недійсними.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок загальною площею 159,6 м. кв., із господарськими будівлями та земельну ділянку площею 0,0619 га., кадастровий номер 35100000:14:09:0019, які розміщені за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити вчиняти будь-які дії щодо вказаного майна.
На обґрунтування поданої заяви вказано, що предметом спору по справі є визнання недійним договорів дарування житлового будинку, господарських будівель та земельної ділянки, розміщених по АДРЕСА_1 . Вказані договори були підписані нею під тиском, а відтак є підстави для визнання їх недійсними.
Відповідач набув право власності на вказане майно шляхом отримання він неї в дар на підставі договорів дарування, які вона планує визнати недійсними за рішенням суду.
24 жовтня 2019 року на підставі договору дарування № 695 був відчужений будинок загальною площею 159, 6 м.кв., із господарськими будівлями. На підставі договору дарування № 697 в цей же день нею також відчужено земельну ділянку площею 0,0619 га., кадастровий номер 35100000:14:09:0019. Обдарований за вказаними договорами є її син ОСОБА_2 .
Не дивлячись на відчуження майна, заявник постійно проживала в будинку та користувалася земельною ділянкою. Проте, 29 грудня 2020 року син вигнав її із житла, змінив замки та викинув її речі на вулицю, а відтак вона фактично позбавлена єдиного житла та залишилася на вулиці.
В цей же день їй стало відомо, що житловий будинок виставлений на продаж в мережі Інтернет на сайті OLX. Вона перевірила вказану інформацію та побачила, що саме подарований нею відповідачем будинок продається. Оголошення 17 грудня 2020 року розмістила дружина її сина ОСОБА_3 та саме її номер вказано як контактний номер продавця. Таким чином, є підстави вважати, що даний будинок може бути відчужено на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Частиною 1 ст. 151 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Аналіз вказаних правових норм свідчить, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Також, слід звернути увагу, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тому достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
До аналогічних висновків прийшов і Верховний Суд в своїй Постанові від 17.10.2018 р. № 183/5864/17-ц|61-38692св18.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Підставами для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, грошові кошти є належність цього майна, коштів відповідачеві, їх знаходження в нього чи в інших осіб.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об'єктивно та всебічно дослідивши доводи позивача, суд дійшов висновку про те, що вимоги заяви підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Отже, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності, наслідки арешту майна, правову підставу для арешту майна, характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів, виходячи із заявлених заявником предмету та підстав позову, суд дійшов висновку про те, що між сторонами дійсно існує спір, спірне нерухоме майно належить відповідачу, і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача.
Суд вважає, що вимога заборонити вчиняти будь-які дії щодо вказаного майна, не підлягає задоволенню, оскільки рішення про накладення арешту на зазначене нерухоме майно виключає вчинення реєстраційних дій щодо цього майна, та є співмірним із позовними вимогами.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статями 149, 150, 258 - 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на житловий будинок, загальною площею 159,6 м. кв., із господарськими будівлями та земельну ділянку площею 0,0619 га., кадастровий номер 35100000:14:09:0019, які розміщені за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні інших вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Строк пред'явлення до виконання - 3 роки.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 05.08.2021 року.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Н. Ю. Іванова