Справа № 340/190/17
Провадження № 1-кп/346/124/21
05 серпня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
Колегія суддів Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия матеріали кримінального провадження внесені в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12017090000000014 від 17 січня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_6 за ст.ст. 115 ч. 2 п. 10, 152 ч. 4 КК України,
На розгляді Коломийського міськрайонного суду знаходиться дане кримінальне провадження.
В судове засідання не з'явився захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , у зв'язку із перебуванням на лікарняному.
Також в судове засідання не з"явилися свідки, явку яких повинен був забезпечити прокурор.
Суд заслухавши думку учасників судового розгляду вважає за доцільне розгляд справи відкласти, надавши можливість прокурору подати інші докази, які вказують на можливу причетність ОСОБА_9 до злочинів за якими він обвинувачується, для дослідження в судовому засіданні.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, оскільки такий у нього закінчується, а всі ризики, які враховувалися при обранні вказаного запобіжного заходу передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшились і запобігти їм, шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів неможливо через невідповідність характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого даному запобіжному заходу.
Обвинувачений із клопотанням прокурора погодився.
Захисник Бандура проти задоволення клопотання заперечив та вказав, що на даний час відсутня потреба у застосуванні щодо ОСОБА_9 найсуворішого запобіжного заходу, оскільки обставини на які посилається сторона обвинувачення, як на підставу продовження строку тримання під вартою не є об'єктивно викладені. Ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні. Прокурором не наведено підстав з яких він дійшов висновку, що обвинувачений може впливати на свідків, а також яким чином утримання його під вартою унеможливить вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Зважаючи на наведені обставини вважає, що є підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Заслухавши заявлені клопотання, взявши до уваги думки учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами статті 331 ч.1 КПК України визначено, що суд зобов'язаний розглянути клопотання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку визначеного законом та ухвалою суду. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій її переслідують.
Згідно правової позиції ЄСПЛ, висловленої судом у п. 79 рішення Суду у справі "Харченко проти України" та у п. 170 рішення Суду у справі "Лабіта проти Італії", таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи.
На даний час по вказаному провадженню досліджуються усні та письмові докази.
Оскільки ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які визначено покарання тільки у вигляді позбавлення волі, колегія суддів вважає, що з урахуванням особи обвинуваченого та характеру висунутого обвинувачення, тяжкості покарання, що загрожує йому, реальними залишаються ризики можливого ухилення його від кримінальної відповідальності, вчинення нових злочинів та здійснення тиску на свідків і потерпілих при звільненні з-під варти.
Таким чином, колегія суддів виходячи з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора щодо тримання обвинуваченого під вартою та не вбачає підстав змінювати запобіжний захід обвинуваченому на інший більш м'який із викладених вище міркувань.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 139-143, 327, 331, 336, 372 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 04 жовтня 2021 року.
Судове засідання по кримінальному провадженню № 12017090000000014 від 17 січня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_6 за ст.ст. 115 ч. 2 п. 10, 152 ч. 4 КК України відкласти на 15 год. 00 хв. 02 вересня 2021 року.
Копію даної ухвали направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення.
Судді : ОСОБА_10 ОСОБА_2