Справа № 342/505/21
Провадження № 2/342/490/2021
30 липня 2021 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.,
секретаря судового засідання Матієк І.П.
з участю:
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_3 , жителька АДРЕСА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_2 , в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів з 1/3 частки від заробітку та призначити в твердій грошовій сумі, який було встановлено рішенням Городенківського районного суду ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , 2014 р.н. та ОСОБА_5 , 2015 р.н., з 1/3 частки від усіх видів його заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 5000 грн. на двох дітей, по 2500 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення ними повноліття; рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання; судові витрати віднести на відповідача.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Городенківського районного суду від 23 грудня 2016 року присуджено стягувати з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача ОСОБА_6 аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На даний час розмір аліментів, який був визначений за даним рішенням суду значно менший ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку та в умовах збільшення рівня цін та прожиткового мінімуму на дитину є недостатнім для матеріального утримання дітей, що ставить позивача у скрутне матеріальне становище. На даний час неповнолітні діти сторін потребують значно більшого догляду та матеріальних коштів, у зв'язку з чим збільшуються потреби в навчанні, розвитку та іншому. Відповідач залишив без належної батьківської уваги, а також ніяким чином не бере участі в утриманні та вихованні спільних з позивачем дітей. Також відповідач постійно приховує дійсний розмір своїх доходів, жодної допомоги крім встановлених судом аліментів не дає. Позивач самостійно власними силами намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати неповнолітніх дітей, а також виконувати всі інші обов'язки, покладені на неї законом та необхідні для належного утримання спільних з відповідачем дітей. Відповідач офіційно працевлаштований та має достатній заробіток, який не оподатковується. Своє матеріальне становище та високий заробіток приховує. Другої сім'ї не створив та інших неповнолітніх дітей у нього немає. На неодноразові прохання стосовно допомоги у матеріальному забезпеченні є безрезультатними. Зважаючи на вищевикладене, позивач вважає, що оскільки на момент звернення до суду з цим позовом, між нею та відповідачем не досягнуто згоди та не дійшли домовленості відповідачем з приводу способу виконання його обов'язку утримувати неповнолітніх дітей, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів, то вона може подати до суду заяву про зміну способу стягнення аліментів.
17.06.2021 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив позовні вимоги позивача задоволити частково в межах 50-ти % від його заробітку, доходу на двох дітей. У відзиві зазначено, що в позовній заяві позивач вказує, що він надає кошти на утримання дітей відповідно до рішення суду, однак даних коштів не вистачає на потреби дітей, також зазначає начебто він приховує свої статки (заробітки) та всілякими способами уникає від надання матеріальної допомоги. Дані твердження позивача є необгрунтовані та нічим не підтверджені.Пояснив, що він на даний час працевлаштований, працює експедитором в ТзОВ «Торгова компанія «Перламутр», його заробітня плата на місяць складає в межах 6000 гривень. Він щоразу при відвідуванні їх спільних дітей, крім призначених судом аліментів, залишав гроші в сумі 1500-2000 гривень. У 2020 році своїм донькам на їх Дні народження відповідач придбав два мобільні телефони з сенсорним екраном, також надавав кошти на придбання одежі. Також придбав для донечок двохрівневе ліжко. Будучи в статусі розлученим, його колишня дружина неодноразово телефонувала йому, щоб він придбав медикаменти, оскільки їх доньки часто хворіли, що теж стає зрозумілим про те, що він всілякими способами допомагає у вихованні спільних дітей. Разом з тим, у зв'язку із відсутністю відповідних чеків чи квитанцій відповідач не може все це довести, так само й позивач не може довести, що ним не вживаються заходи щодо матеріального забезпечення дітей. Офіційне працевлаштування відповідача та виплата заробітньої платні підтверджується довідкою з ТзОВ «Торгова компанія «Перламутр», жодного приховування своїх фінансових надходжень за свою працю він не здійснює, також повідомляє, що інших фінансових джерел в нього немає. Станом на сьогоднішній день відповідач проживає в житловому будинку із своєю мамою, власником якого є мама, та з сестрою, його батько ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Всі ці життєві обставини вимагають значного фінансового становища для проживання. Оскільки відповідач офіційно працевлаштований, отримує офіційну заробітну плату, жодного умислу щодо несплати аліментів в нього немає та і не було, тому при вирішенні питання щодо розгляду цивільного позову поданого позивачем щодо збільшення розміру аліментів не заперечує щодо стягнення 50% його заробітньої плати на користь неповнолітніх доньок. Позовні вимоги, що викладені позивачем в позовній заяві відповідач визнає частково, а саме стягнення в межах 50% заробітку щомісячно до виповнення доньками повноліття. В обґрунтування відзиву відповідач вважає, що сума, яку просить стягнути позивач а саме: 5000 грн. значно завищена та не обгрунтована відповідними доказами. У відповідача у власності нерухомого майна, а саме житлового будинку та господарських споруд, немає. Також немає жодного транспортного засобу. Своїм дочкам він на рівні з позивачем буде надавати грошову допомогу та приймати участь в їх вихованні.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася. На електронну пошту суду надіслала заяву про розгляд справи без її присутності. Зазначила, що позов підтримує в повному обсязі, відзив відповідача вважає частково неправдивим.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Паньків В.Д. в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, підтримали поданий відповідачем відзив на позовну заяву, з викладених в ньому підстав. Відповідач вказав, що згідний сплачувати аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 3000 грн. (по 1500 грн. на кожну дитину) щомісячно.
Розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження згідно гл.10 Розділу ІІІ ЦПК України. Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено.
Суд, заслухавши відповідача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2016 року по справі № 342/1141/16-ц (провадження № 2/342/820/2016), яке набрало законної сили 23.12.2016, вирішено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Сороки Городенківського району Івано-Франківської області, в користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , щомісячно, в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку: стягнення аліментів розпочати з 07.11.2016 р. і проводити до досягнення дітьми повноліття.
24 жовтня 2017 року Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області по справі № 342/882/17 (провадження № 2/342/611/2017) розірвано шлюб між гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 13 липня 2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломиї реєстраційної служби Коломийського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 258; дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , залишено на проживанні з матір'ю ОСОБА_8 ; після розірвання шлюбу залишено позивачу прізвище « ОСОБА_10 ».
Те, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 1 від 18 лютого 2014 р., та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 2 від 25 лютого 2015 р., доводиться копіями свідоцтв про народження, виданими виконкомом Сороківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, відповідно: серії НОМЕР_1 від 18 лютого 2014 року, серії НОМЕР_2 від 25 лютого 2015 року.
Як вбачається із копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 , виданого 24 березня 2018 року Коломийським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 після державної реєстрації шлюбу 24 березня 2018 року з ОСОБА_11 , присвоєно прізвище « ОСОБА_12 ».
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Статтею 141 СК України визначено, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ч.1 ст.182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 згаданої статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наданими суду відповідачем довідками № ТК 000000021 від 26.05.2021, № ТК 000000024 від 22.06.2021, № ТК 000000029 від 07.07.2021, виданими ТзОВ «Торгова компанія «Перламутр» доводиться, що відповідач ОСОБА_1 працює у ТзОВ «Торгова компанія «Перламутр» з 03.10.2016; на даний момент займає посаду Експедитор; дохід за період з 01.11.2020 по 30.04.2021 склав 35200 грн., дохід за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 склав 59308,49 грн.
Частина 3 статті 181 СК України визначає, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX визначено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги зазначені позивачем підстави позовних вимог, позицію відповідача, розмір встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину певного віку, обставини, визначені ст.ст. 182, 184 СК України, те, що позивачем не надано доказів щодо можливості сплачувати відповідачем аліменти в розмірі по 5000 грн. щомісячно, та відсутність даних про те, що відповідач має на утриманні інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково - змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області по справі № 342/1141/16-ц (провадження № 2/342/820/2016) від 12 грудня 2016 року та стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 1750,00 (одна тисяча сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно.
Керуючись роз'ясненнями, що містяться в п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», стягнення аліментів в зміненому розмірі слід проводити з дня набрання чинності рішенням суду в даній цивільній справі і проводити до досягнення дитиною повноліття.
Після набрання законної сили даним судовим рішенням зобов'язати ОСОБА_3 повернути до Городенківського районного суду Івано-Франківської області виконавчий лист, виданий на виконання рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області по справі №342/1141/16-ц (провадження № 2/342/820/2016), за умови відсутності заборгованості по ньому.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК.
На підставі ст.ст. 180-183, 184 Сімейного кодексу України,керуючись ст.ст. 19, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273-279, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області по справі № 342/1141/16-ц (провадження № 2/342/820/2016) від 12 грудня 2016 року.
Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 1750,00 (одна тисяча сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно.
Стягнення аліментів розпочати з дня набрання чинності рішенням суду в даній справі і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 до державного бюджету судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
Після набрання законної сили даним судовим рішенням зобов'язати ОСОБА_3 повернути до Городенківського районного суду Івано-Франківської області виконавчий лист, виданий на виконання рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області по справі №342/1141/16-ц (провадження № 2/342/820/2016), за умови відсутності заборгованості по ньому.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Місце проживання позивача: ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 .
Зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складене 04.08.2021.
Суддя: Федів Л. М.