Справа № 182/1453/21
Провадження № 2/0182/1610/2021
Іменем України
02.08.2021 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
секретар Іванова Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділ майна, що перебуває у спільній частковій власності, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про виділ майна, що перебуває у спільній частковій власності.
На підтвердження своїх позовних вимог посилається на наступне.
На підставі Свідоцтва про право на спадщину від 01.11.2011 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори, реєстраційний номер 1-1621 за ним визнано право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Співвласниками вказаного житлового будинку з надвірними будівлями, на праві приватної спільної часткової власності, є:
- ОСОБА_2 , якому належить 1/3 частка житлового будинку з надвірними будівлями, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.12.2018 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори, реєстраційний номер 1-1636 та договору дарування від 26.12.2018 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Нікопольської державної нотаріальної контори, реєстраційний номер 2-1630;
- ОСОБА_3 , який є сином і єдиним спадкоємцем співвласника будинку ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є власницею 1/3 частки у житловому будинку з надвірними будівлями, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22.06.1999 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори, реєстраційний номер 1-1964.
Земельна ділянка за вказаною адресою співвласниками не приватизована у зв'язку зі смертю співвласника ОСОБА_4 , так як спадкоємець ОСОБА_4 виїхав і місце його знаходження невідомо, так як не відомо й чи оформив він офіційно своє право на спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 . Історично будівництво цього будинку здійснювалося як три окремі, одна від одної, частини, лише зі спільними стінами та під одним дахом. З моменту будівництва в кожній із частин були влаштовані окремі входи, кухні, ванні кімнати та користування своїми частками земельної ділянки. Враховуючи такі обставини, він вирішив, що доцільно розділити житловий будинок з надвірними будівлями та припинити приватну спільну часткову власність на майно, що фактично є відокремленим. Відповідач ОСОБА_2 погоджується це зробити і вони мали намір укласти договір поділу, але, у зв'язку з відсутністю іншого відповідача і не оформленою його спадщиною після смерті співвласниці житлового будинку ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , це зробити у нотаріуса неможливо. 08 лютого 2021 року він отримав новий технічний паспорт та висновок щодо технічної можливості виділу об'єкта нерухомого майна, виготовленого ФОП ОСОБА_5 , згідно якого за технічними показниками 1/3 частка об'єкта є відокремленою, має окремий вихід і може бути виділена, з можливістю використання цього майна, як самостійного об'єкта цивільних правовідносин. Після виділу у його власності по АДРЕСА_1 має залишитися житловий будинок (літ.А), загальною площею 94,8 кв.м, житловою площею 44,5 кв.м, який складається з: коридору 3-1, площею 4,9 кв.м; коридору 3-2, площею 4,2 кв.м; передпокою 3-3, площею 6,3 кв.м.; житлової кімнати 3-4, площею 13,6 кв.м; житлової кімнати 3-5, площею 10,7 кв.м; житлової кімнати 3-6, площею 20,2 кв.м; гардеробної 3-7, площею 9,1 кв.м.; вбудованої шафи 3-8, площею 0,2 кв.м.; вбудованої шафи 3-9, площею 0,1 кв.м.; ванної кімнати 3-10, площею 5,7 кв.м.; кухні - їдальні 3-11, площею 19,8 кв.м.; літньої кухні (літ.В); вбиральні (літ.Е); гаражу (літ.И); лазні (літ.К); альтанки (літ.Л); навісу (літ.М); навісу (літ.Н); навісу (літ.О); водоколонки № 6; воріт № 7; частини паркану № 3; замощення І. Відповідачу ОСОБА_2 після виділу залишається по АДРЕСА_1 : житловий будинок (літ.А), загальною площею 34,9 кв.м, житловою площею 13,7 кв.м, який складається з: кухні 2-1, площею 8,8 кв.м.; санвузлу 2-2, площею 3,0 кв.м.; передпокою 2-3, площею 9,4 кв.м.; житлової кімнати 2-4, площею 13,7 кв.м.; сараю (літ.Б.); вбиральні (літ.Д); навісу (літ.П). Відповідачу 2 по справі, після виділу залишається по АДРЕСА_1 : житловий будинок (літ.А), загальною площею 32,8 кв.м, житловою площею 14,6 кв.м, який складається з: коридор 1-1, площею 3,6 кв.м.; кухні 1-2, площею 7,6 кв.м.; передпокою 1-3, площею 7,0 кв.м.; житлової кімнати 1-4, площею 14,6 кв.м.; сараю (літ.Г). Згідно ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається, згідно із законом, або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Згідно з ч.1, 2 ст.367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. На даний час він має намір оформити своє право користування земельною ділянкою під належною йому часткою нерухомості, у зв'язку з чим для виділу частки у майні вимушений звертатися до суду.
В судове засідання сторони не прибули, надали заяви про розгляд справи за своєї відсутності. Позивач ОСОБА_1 на задоволенні позовних вимог наполягав (а.с.36), відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову не заперечував (а.с.37).
Відповідач ОСОБА_3 повідомлявся про розгляд справи оголошенням на офіційному веб-порталі «Судової влади» (а.с.34), оскільки місце його проживання суду не відомо.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Як встановлено в судовому засіданні, на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 01.11.2011 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори, реєстраційний номер 1-1621 за позивачем визнано право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-6, 10-13). Співвласниками вказаного житлового будинку з надвірними будівлями на праві приватної спільної часткової власності є:
- ОСОБА_2 , якому належить 1/3 частка житлового будинку з надвірними будівлями, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.12.2018 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори, реєстраційний номер 1-1636 та договору дарування від 26.12.2018 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Нікопольської державної нотаріальної контори, реєстраційний номер 2-1630 (а.с.5, 8-10);
- ОСОБА_3 , який є сином і єдиним спадкоємцем співвласника будинку ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є власницею 1/3 частки у житловому будинку з надвірними будівлями, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22.06.1999 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори, реєстраційний номер 1-1964 (а.с.7, 9-10).
Земельна ділянка за вказаною адресою співвласниками не приватизована у зв'язку зі смертю співвласника ОСОБА_4 , так як спадкоємець ОСОБА_4 виїхав і місце його знаходження невідомо, так як не відомо й чи оформив він офіційно своє право на спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 . Будівництво спірного будинку здійснювалось, як три окремі, одна від одної, частини, лише зі спільними стінами та під одним дахом. З моменту будівництва в кожній із частин були влаштовані окремі входи, кухні, ванні кімнати та користування своїми частками земельної ділянки. 08.02.2021 року позивач по справі отримав новий технічний паспорт та висновок щодо технічної можливості виділу об'єкта нерухомого майна, виготовленого ФОП ОСОБА_5 , згідно якого за технічними показниками 1/3 частка об'єкта є відокремленою, має окремий вихід і може бути виділена, з можливістю використання цього майна, як самостійного об'єкта цивільних правовідносин (а.с.14).
Згідно ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається, згідно із законом, або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно з ч.1, 2 ст.367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідно до ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно ч.1 ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (ч.1, 2, 3 ст.358 ЦК України).
За таких обставин суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділ майна, що перебуває у спільній частковій власності - задовольнити в повному обсязі.
Виділити в натурі належні ОСОБА_1 1/3 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та припинити право спільної часткової власності на неї.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок (літ.А), загальною площею 94,8 кв.м, житловою площею 44,5 кв.м, який складається з: коридору 3-1, площею 4,9 кв.м; коридору 3-2, площею 4,2 кв.м; передпокою 3-3, площею 6,3 кв.м.; житлової кімнати 3-4, площею 13,6 кв.м; житлової кімнати 3-5, площею 10,7 кв.м; житлової кімнати 3-6, площею 20,2 кв.м; гардеробної 3-7, площею 9,1 кв.м.; вбудованої шафи 3-8, площею 0,2 кв.м.; вбудованої шафи 3-9, площею 0,1 кв.м.; ванної кімнати 3-10, площею 5,7 кв.м.; кухні - їдальні 3-11, площею 19,8 кв.м.; літньої кухні (літ.В); вбиральні (літ.Е); гаражу (літ.И); лазні (літ.К); альтанки (літ.Л); навісу (літ.М); навісу (літ.Н); навісу (літ.О); водоколонки № 6; воріт № 7; частини паркану № 3, замощення І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції можна оскаржити до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня проголошення (або отримання) рішення до або через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал