03 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/8070/20
категорія 111030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Токаревої М.С.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігнайт Україна" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ігнайт України" звернулось до суду з позовом у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 26.02.2020 року № 0020555104.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Ігнайт України" зазначає, що відповідачем було безпідставно застосовано до нього, передбачену п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України, відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних. Так, позивач вказує, що у відповідності до зовнішньоекономічних контрактів він надає нерезидентам, визначені підпунктом "в" пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України, послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, а тому операції з постачання таких послуг не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки згідно з пп. "в" п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України місцем їх постачання вважається місце, в якому зареєстрований нерезедент, тобто за межами митної території України. Крім того, зазначає, що на виконання вимог підпункту пп. "а" п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем були складені зазначені в акті перевірки від 05.02.2020 №1281/06-30-51-04 зведені податкові накладні. З огляду на зазначене, та враховуючи, що п.120-1 ст.120-1 Податкового кодексу України не передбачено застосування штрафів за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, що не надається отримувачу (покупцю) та яка складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 № 0020555104 про застосування штрафних санкцій в розмірі 13993,23 гривень є протиправним
Відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву за змістом якого він заперечував щодо задоволення позову. В обгрунтування відзиву вказано, що відповідно до ст. 120, п.120-1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільненні від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. При цьому, відповідач наголосив, що для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватися отримувачу (покупцю) та водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільненні від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Крім того, відповідач вказує, що під час дослідження кількісних і вартісних показників до податкової накладної, де отримувачем (покупцем) зазначено "Неплатник", було з'ясовано, що суми податку на додану вартість, на які вони виписані, відображені в розділі А рядку V "Усього обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20)", при цьому рядки VIII "Усього обсяги постачання на митній території України за ставною 0 % (код ставки 902)" та ІХ "Усього обсяги операцій, звільнених від оподаткування (код ставки 903)" цього розділу не заповнені. У зв'язку з цим, Головне управління ДПС у Житомирській області вважає, що ним було правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 № 0020555104.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Після наданих сторонами пояснень та дослідження письмових доказів суд, усною ухвалою постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у Житомирській області було проведено перевірку термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Ігнайт Україна" за квітень, червень 2017 року, квітень, вересень, жовтень 2018 року.
За результатами перевірки було складено акт від 05.02.2020 № 1281/06-30-51-04 у якому контролюючий орган робить висновок про порушення ТОВ "Ігнайт Україна" вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині недотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 139932,3 грн.
На підставі вказаного акту ГУ ДПС України в Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 № 0020555104, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/рахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігнайт України" за затримку реєстрації податкових накладних/рахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів застосовано штраф у розмірі 10 % в сумі 13993,23 грн.
Вказане податкове повідомлення- рішення було оскаржено ТОВ "Ігнайт України в адміністративному порядку, однак скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігнайт України" залишена без задоволення.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 № 0020555104 протиправним позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПК України.
Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V ПК України та регламентуються порядком заповнення податкової накладної затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267.
Пунктом 201.1. статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Таким чином, згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПК України розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності, (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України).
Отже, порядок оподаткування податком на додану вартість операцій платника податку з постачання послуг безпосередньо залежить від місця постачання таких послуг.
Під час розгляду справи судом встановлено, що в період, за який були складені спірні зведені податкові накладні Товариством з обмеженою відповідальністю "Ігнайт Україна" здійснювались господарські операції з постачання послуг щодо комп'ютерного програмування, розробки та тестування програмного забезпечення нерезидентам України.
Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V ПК України визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.
Натомість, згідно з підпунктом "в" пункту 186.3 статті 186 ПК України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.
Таким чином, місцем постачання перерахованих у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПК України послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Ігнайт Україна" здійснювались господарські операції з постачання послуг щодо комп'ютерного програмування, розробки та тестування програмного забезпечення нерезидентам України, які зареєстровані як суб'єкти господарювання за межами митної території України, то відповідно до пп. "в" п. 186.3 ст. 186 ПК України зазначені послуги постачались позивачем за межі митної території України.
Враховуючи викладене та положення статті 185 ПК України, у разі якщо місце постачання послуг, які платник податку надає нерезиденту, визначається за межами митної території України, то такі операції не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. При цьому податкові зобов'язання з податку на додану вартість за такою операцією не визначаються та, відповідно, податкова накладна не складається.
Нормами п.198.5. ст. 198 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Таким чином, саме пп. "а" п.п.198.5. ст. 198 ПК України на товариство з обмеженою відповідальністю "Ігнайт Україна" покладений обов'язок скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну, оскільки надані ним у спірний період послуги, є послугами, що призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування та їх місце постачання розташоване за межами митної території України.
Саме на виконання вимог пп. "а" п.п.198.5. ст. 198 ПК України Товариством з обмеженою відповідальністю "Ігнайт Україна" були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних зведені податкові накладні, які були предметом перевірки та порушення строків реєстрації яких, зафіксовано в акті від 05.02.2018 №1281/06-30-51-04.
Форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі - Порядок №1307).
Відповідно до п. 1 Порядку № 1307 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи (п.2 Порядку № 1307).
Пунктом 11 Порядку № 1307 визначено, що у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної у графі "Зведена податкова накладна" зазначається код ознаки:
1 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України;
2 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України;
3 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 цього Порядку;
4 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 19 цього Порядку.
У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", рядок "Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта" не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
У такому самому порядку складається податкова накладна у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) у межах балансу платника податку для невиробничого використання; використання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування; використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), не в господарській діяльності; визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
При цьому відповідно до п. 8 Порядку № 1307, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:
01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);
02 - Складена на постачання неплатнику податку;
03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;
04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;
05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;
06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;
07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;
08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість;
09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;
10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;
11 - Складена за щоденними підсумками операцій;
12- Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);
13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;
14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;
15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.
Судом досліджено надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Ігнайт Україна" зведені податкові накладні/розрахунки коригування зведених податкових накладних щодо яких камеральною перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН та встановлено, що графі "не підлягає наданню отримувачу (покупцю)" міститься позначка "Х", а у їх верхній лівій частині зазначено тип причини "02" - Складена на постачання неплатнику податку, "08" - складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; "13" - складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності. При цьому в рядку "Отримувач (покупець)" платник податку зазначив "Товариство з обмеженою відповідальністю "Ігнайт Україна", "неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлено умовний ІПН "600000000000" .
Таким чином, при дослідженні зведених податкових накладних судом встановлено, що в цих накладних позивачем було відображено, що такі накладні не надаються отримувачу послуг та складені на операції, які не є об'єктом оподаткування.
Згідно з п. 3 Порядку № 1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Водночас, як вбачається зі змісту п.198.5. ст. 198 ПК України зведена податкова накладна повинна бути складена платником податку не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації.
Таким чином, на відносини з приводу строків реєстрації зведеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних поширюються норми ст. 201 ПК України, що регулюють питання строків реєстрації звичайних податкових накладних.
При цьому, суд звертає увагу, що положення ст. 201 ПК України регулюють питання реєстрації зведених податкових накладних лише в частині визначення строків їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, згідно вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Суд відмічає, що у даній адміністративній справі спірним є наявність чи відсутність підстав для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігнайт України" штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.
Таким чином, порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Водночас, системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Порядку №1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, до відповідальності у вигляді накладення штрафу за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної може бути притягнутий лише той платник податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації.
Разом з тим, під час розгляду справи судом було безспірно встановлено відсутність у позивача обов'язку щодо складання та реєстрації податкової накладної відповідно до вимог ст. 201 ПК України, оскільки ним надавались послуги, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Натомість, зведені податкові накладні, що були предметом камеральної перевірки були складенні Товариством з обмеженою відповідальністю "Ігнайт Україна" та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних на виконання вимог пп. "а" п.п.198.5. ст. 198 ПК України, оскільки надані ним у спірний період послуги, є послугами, що призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування та їх місце постачання розташоване за межами митної території України.
Таким чином, обов'язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних, був покладений на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ігнайт Україна" відповідно до пп. "а" п.п.198.5. ст. 198 ПК України, а не вимогами статей 192 та 201 ПК України.
Зазначені обставини свідчать про те, що норми п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України щодо притягнення платника податку на додану вартість до відповідальності за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних, не можуть бути застосовані при порушенні граничного строку реєстрації зведених податкових накладних, зареєстрованих платником в Єдиному реєстрі податкових накладних на виконання вимог пп. "а" п.п.198.5. ст. 198 ПК України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що положення п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України щодо притягнення до відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних, не підлягають застосуванню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігнайт Україна" за порушення ним строку реєстрації зведених податкових накладних, а тому податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 №0020555104 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Ігнайт Україна" штрафних санкцій в розмірі 13993,23 гривень винесене з порушенням норм законодавства, у зв'язку з чим воно є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Натомість відповідачем не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність податкового повідомлення-рішення від 26.02.2020 №0020555104 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Ігнайт Україна" штрафних санкцій в розмірі 13993,23 гривень.
Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Ігнайт Україна" підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігнайт Україна" (вул. Степана Бандери, 7 офіс 300, Житомир,10001, код ЄДРПОУ 37072332) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 26.02.2020 року № 0020555104.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігнайт Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева