ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
04 серпня 2021 року м. Херсон Справа № 923/520/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М., за участі секретаря Степанової Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства "Агророзвиток" (18002, м. Черкаси,
вул. Гагаріна, 39, кв. 31, код ЄДР 37106209)
до відповідача: Приватного підприємства " С В Л " (73485, м. Херсон, смт. Антонівка,
вул. Кримська, 59-А, код ЄДР 39032621)
про стягнення 79 272 грн.32 коп.
за участю представників:
від позивача - Білий М.М., адвокат, Бузько В.М., керівник,
від відповідача - не прибув,
Приватне підприємство "Агророзвиток" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства "С В Л" (надалі - відповідач), яким просить стягнути 64 024,56 грн. боргу, 2011,30 грн. відсотків за користування грошовими коштами, 4276,80 грн. інфляційних втрат та 8959,66 грн. пені у правовідносинах за договором поставки нафтопродуктів № 110 від 21.12.2017.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.04.2021 постановлено: відкрити провадження; розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання по справі на 13 травня 2021 року.
В підготовчому засіданні 13.05.2021 оголошено перерву до 17.06.2021.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.06.2021 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладався до 13.07.2021.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.08.2021.
Розпорядженням керівника апарату суду 02.08.2021 № 400 у зв'язку із закінченням п'ятирічного терміну повноважень з здійснення правосуддя судді Павленко Н.А. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 923/520/21.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021 справу № 923/520/21 розподілено судді Немченко Л.М., яка прийнята нею до свого провадження ухвалою від 03.08.2021. Судом дата розгляду справи по суті не змінювалась.
В судовому засіданні 04.08.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених в позові.
Відповідно до витягу з ЄДР, що міститься в матеріалах справи (а.с. 49) місцезнаходження юридичної особи Приватного підприємства "С В Л" значиться вул. Кримська, 59-а, смт Антонівка, м. Херсон, Херсонська область, 73485.
Відповідачем 04.05.2021 отримано ухвалу суду про відкриття провадження, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с. 43).
Відповідач не забезпечував явку свого представника у судові засідання.
Однак, 30.06.2021 до суду повернулась ухвала суду від 13.05.2021 про відкриття провадження у справі без вручення відповідачу з довідкою поштового зв'язку та відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою". Судом зроблено безкоштовний запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходження відповідача - Приватного підприємства "С В Л" значиться вул. Кримська, 59-а, смт Антонівка, м. Херсон, Херсонська область, 7348, на цю ж адресу судом направлялася ухвала про відкриття провадження.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ГПК України.
За змістом норми Господарського процесуального кодексу України витікає, що, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи, що судом було ретельно дотримано вимоги закону щодо надсилання судової кореспонденції, суд вважає, що відповідач повідомлявся належним чином про час і місце розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, суд
Між ПП «Агророзвиток» (надалі - Позивач) та ПП «С В Л» (надалі - Відповідач) був укладений договір №110 від 21 грудня 2017 року поставки нафтопродуктів.
Згідно п.1.1 вищезазначеного Договору №110 від 21 грудня 2017 року поставки нафтопродуктів в порядку та на умовах визначених цим Договором, Позивач зобов'язується поставляти, організовувати та забезпечувати заправку паливно-мастильними матеріалами автотранспорту Відповідача, а Відповідач зобов'язується приймати та оплачувати відпущені паливно-мастильні матеріали (надалі іменуються «ПММ»).
На виконання умов Договору №110 від 21 грудня 2017 року поставки нафтопродуктів Позивачем згідно видаткової накладної № АГ-000000548 від 28.02.2020 року та видаткової накладної № АГ-000000704 від 13.03.2020 року було поставлено Відповідачу дизпаливо на загальну суму 70820,96 грн.
Згідно п.п.2.1.1 Договору №110 від 21 грудня 2017 року поставки нафтопродуктів Відповідач перераховує у безготівковому вигляді грошові кошти в якості оплати за ПММ на банківський рахунок Позивача на протязі 3 (трьох) банківських днів (за умови, що сума заборгованості не буде перевищувати 50000,00 грн.) з моменту отримання ПММ згідно належним чином оформлених чеків, накладних та у розмірі, вказаному у рахунках-фактурах відповідно до фактично поставленого обсягу ПММ.
Згідно п.п.2.1.4 Договору №110 від 21 грудня 2017 року поставки нафтопродуктів право власності на ПММ переходить до Відповідача в момент оформлення видаткової накладної відповідно до умов цього Договору.
Разом з тим в порушення вимог п.п.2.1.1 Договору №110 від 21 грудня 2017 року поставки нафтопродуктів Відповідачем не проведена повна оплата ПММ, які були поставлені останньому Позивачем згідно видаткової накладної № АГ-000000548 від 28.02.2020 року та видаткової накладної № АГ-000000704 від 13.03.2020 року.
Станом на день подання даного позову заборгованість ПП «С В Л» перед ПП «Агророзвиток» згідно Договору №110 від 21 грудня 2017 року поставки нафтопродуктів за поставлені ПММ за видатковою накладною № АГ-000000548 від 28.02.2020 року та видатковою накладною № АГ-000000704 від 13.03.2020 року становить 64024,56 грн. За приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України, господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.3.4 вищезазначеного Договору №110 від 21 грудня 2017 року поставки нафтопродуктів Покупець зобов'язаний за прострочення оплати при відстроченні платежу за Товар сплатити Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожен день прострочення за весь період прострочення.
Позивачем надано суду відповідний розрахунок пені виходячи із суми основного боргу 64024,56 грн за період з 19.03.2020 до 05.04.2021:
Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня
19.03.202023.04.20203664 024,0010201 259,49
24.04.202011.06.20204964 024,008161 371,44
12.06.202004.03.202126664 024,006125 599,03
05.03.202105.04.20213264 024,006,513729,70
Всього: 8 959,66
За той самий період позивачем нарахована сума інфляційних збитків за період з 19.03.2021 по 05.04.2021:
Місяці простроченняІндекси інфляціїСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляції
Квітонь 2020 - Лютий 2021100,8 100,3 100,2 99,4 99,8 100,5 101 101,3 100,9 101,3 101 106,68 64 024,00 68 300,80 4 276,80
Всього: 4 276,80
Крім того, позивачем за період прострочення сплати боргу з 19.03.2021 по 05.04.2021 нараховано 3% річних:
Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуВідсоткова ставкаВідсотки
19.03.202005.04.202138364024,0032 011,30
Всього: 2 011,30
Перевіривши всі обставини справи суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст.173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 ГК України).
Згідно зі ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною 7 ст. 179 ГК України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Отже, укладений між сторонами договір є належними підставами виникнення у сторін за цим договором господарського зобов'язання відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст.11, 202, 509 ЦК України).
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.
Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.
Суд погоджується з твердженнями позивача, що його права порушено.
Відповідно до приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.
При цьому, відповідно до статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
Частиною 2 статті 551 ЦК України також визначено, що предметом неустойки є грошова сума, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто, при укладенні договору сторонами в письмовій формі узгоджується розмір та порядок сплати неустойки (штрафу, пені).
В силу вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі викладеного, перевіривши правильність розрахунків позивача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволенням позовних вимог, суд покладає судові витрати на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного підприємства " С В Л " (73485, м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Кримська, 59-А, код ЄДР 39032621) на користь Приватного підприємства "Агророзвиток" (18002, м. Черкаси, вул. Гагаріна, 39, кв. 31, код ЄДР 37106209) 64 024,56 грн. (шістдесят чотири тисячі двадцять чотири гривні 56 копійок) суму основного боргу, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 8 959,66 грн. (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 66 копійок), суму відсотків за користування грошовими коштами в сумі 2011,30 грн. (дві тисячі одинадцять гривень 30 копійок), інфляційні збитки в сумі 4276,80 грн. (чотири тисячі двісті сімдесят шість гривень 80 копійок) у правовідносинах за договором поставки нафтопродуктів № 110 від 21.12.2017. та в рахунок відшкодування судових витрат 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст складено та підписано 05.08.2021
Суддя Л.М. Немченко