02.08.2021 Справа № 914/1606/21
За позовом Акціонерного товариства “Укртелеком” Львівської філії АТ “Укртелеком”, м. Львів
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів
про стягнення 13 569, 65 грн
Суддя Галамай О.З.
Секретар судового засідання Полюхович Х.М.
За участю представників:
від позивача: Матвієнко С.М. - адвокат;
від відповідача: Булькевич А.В. - адвокат
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває позовна заява Акціонерного товариства “Укртелеком” Львівської філії АТ “Укртелеком” до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” про стягнення 13 569, 65 грн збитків.
Ухвалою суду від 14.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 05.07.2021.
02.07.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він ствердив, що всупереч п. 6 Умов проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв'язку (далі - Умови) позивач не складав акт та не видавав схеми уточненої траси лінії електрозв'язку з прив'язками до орієнтирів на місцевості. Ствердив, що позначення місця проходження кабельних ліній електрозв'язку здійснив представник ОСОБА_1 згідно з планами (кресленнями), які знаходились у нього та пред'явлені працівникам ПрАТ «Львівобленерго» не були. Після встановлення ОСОБА_1 позначень на місці, працівнику ПрАТ «Львівобленерго» ОСОБА_2 видано виключно письмове попередження про проходження кабельних ліній електрозв'язку, після чого до початку виконання робіт ОСОБА_1 покинув місце їх виконання та більше на місце проведення робіт не з'явився. Надалі відповідач розкопав траншею для прокладання кабелю відстанню 8 метрів починаючи від трансформаторної підстанції ТП-647 з охопленням охоронної зони кабелю електрозв'язку, зазначеної ОСОБА_1 , проте пошкодив кабель електрозв'язку та повідомив про це позивача. Відповідач ствердив, що пошкодження кабелю сталося за межами позначеної представником АТ «Укртелеком» траси електрозв'язку та за межами охоронної зони кабелю, а відхилення розмітки від реального проходження траси становило більше 6 метрів, що підтверджується заявами свідків.
Також звернув увагу, що акт встановлення пошкоджень ЛКС підписано в односторонньому порядку представниками АТ «Укртелеком» та не містить відомостей про залучення до його участі відповідача. Вважає, що помилка у визначенні точного місця проходження кабелів електрозв'язку зі сторони АТ «Укртелеком» виключає такий елемент складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка та як наслідок - стягнення майнової шкоди (збитків).
Щодо самого розрахунку збитків, звертає увагу, що відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт, використані матеріали замовника, які безоплатно передані підряднику і не враховані у вартість робіт: кабель ТПП 50х2х0,4 кількістю 0, 069 на суму 2 626, 17 грн та люк середній для т/к типу «С» на суму 625, 00 грн, отже при виконанні робіт не використовувалась труба азбоцементна д.110 кількістю 0, 0006 на суму 57, 00 грн, яка включена у довідці АТ «Укртелеком» від 06.09.2020; вартість кабелю ТПП 50х2х0,4 включена двічі; роботи із встановлення люка полімер-піщаного на колодязях кабельної каналізації на суму 1 219, 80 грн, а також вартість люка - 625, 00 грн жодним чином не стосуються пошкодження лінії електрозв'язку; розробка загальних попередніх проектних рішень та вартості капітального або відновлювальних робіт на суму 1 632, 00 грн не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки місце пошкодження кабелю електрозв'язку було відкрите та чітко встановлене, тобто не потребувало додаткового пошуку, а пошкодження усунуто шляхом заміни кабелю електрозв'язку, довжину та вартість якого позивачем було визначено до початку виконання робіт. Тому у задоволенні позову просив відмовити.
Крім того, зазначив, що відповідачем були понесені витрати на вчинення нотаріальних дій (нотаріальне посвідчення заяв свідків) на суму 1 500, 00 грн.
У судовому засіданні 05.07.2021 оголошено перерву до 02.08.2021.
14.07.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній заперечив доводи відповідача та ствердив, що останній не мав права виконувати будь-які земельні роботи на території проходження кабельних ліній електрозв'язку без присутності представника АТ «Укртелеком», який після вручення попередження і ознайомлення працівників відповідача про проходження кабельних ліній електрозв'язку, виїхав на інше місце проведення ремонтних робіт, оскільки йому не було відомо про те коли саме почне відповідач проводити такі роботи; ствердив, що акт про встановлення пошкодження ЛКС складено та підписано в присутності відповідача, який відмовився від його підпису; зазначив, що твердження відповідача про подвійне нарахування вартості кабелю не відповідає дійсності, оскільки кабель при виконанні земельних робіт був пошкоджений та відновленню не підлягав. Тому позов просив задовольнити.
16.07.2021 від відповідача надійшли заперечення, в яких він ствердив, що жодних актів за участю представників виконавця робіт оператором телекомунікацій не складалось, представник АТ «Укртелеком» зі схемою проходження електрокомунікацій кабельних ліній не ознайомлював, що підтверджується свідченням свідків. Тобто відповідно до п. 6 Умов, до підписання акта відповідальність за збереження встановлених попереджувальних знаків і кабелю несло АТ «Укртелеком». Тому вважає, що саме дії позивача в частині визначення неналежного знаходження підземних кабелів та споруд ліній електрозв'язку, місцезнаходження траси підземної кабельної лінії у зоні проведення робіт, неналежне позначення віхами заввишки 15, 2 метри, які встановлюються через кожні 15-20 метрів на прямолінійних частинах траси і у всіх точках відхилення від прямолінійної осі траси понад 0,5 метра, а також на поворотах траси та на межі розриття ґрунту, де роботи повинні проводитись вручну і спричинили наслідки у вигляді пошкодження кабелю електрозв'язку. Також відповідач заперечив, що акт складався у присутності працівників відповідача, оскільки такий не містить відмітки про таку відмову. Інші доводи, викладені відповідачем, фактично аналогічні доводам, зазначеним у відзиві на позов.
У судовому засіданні 02.08.2021 представники обох сторін надавали суду пояснення щодо фактичних обставин справи.
Заслухавши пояснення обох сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, враховуючи таке.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України).
На стадії відкриття провадження суд дійшов висновку про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, враховуючи ціну позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи специфіку спорів, пов'язаних із стягненням збитків, обсяг доказів, які підлягають дослідженню в процесі розгляду справи та значні суперечності у доводах обох сторін, суд вважає, що лише ціна позову не є визначальною обставиною для розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Отже, суд вважає, що з метою встановлення дійсних (фактичних) обставин справи, спір доцільно розглядати в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до частини 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 177, 234, 250 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області
1. Здійснювати подальший розгляд справи № 914/1606/21 за правилами загального позовного провадження.
2. Підготовче засідання призначити на 08.09.21 о 10:40 год.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 10.
3. Сторонам справи - забезпечити явку представників у судове засідання.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Галамай О. З.