номер провадження справи 34/102/21
05.08.2021 Справа № 908/1765/21
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянув у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/1765/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Інагротех», ідентифікаційний код юридичної особи 41417259 (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Вербна, буд. 41)
до відповідача: Селянського (фермерського) господарства «Ярослав», ідентифікаційний код юридичної особи 32017743 (70650, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські Роздори, вул. Леніна, буд. 10)
про стягнення 174 958 грн 56 коп.
Без виклику часників справи.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 14/06/21 від 14.06.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Інагротех» про стягнення з Селянського (фермерського) господарства «Ярослав» 174 958 грн 56 коп., з яких: 133 425 грн 00 коп. - основний борг, 26 685 грн 00 коп. - штраф, 12 041 грн 15 коп. - пеня та 2 807 грн 41 коп. - 3% річних за прострочення оплати поставленого позивачем відповідачеві товару згідно з договором поставки товару № 17/04-020 від 17.04.2020 та Специфікацією № 1 від 17.04.2020.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2021 справу № 908/1765/21 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.06.2021 у справі № 908/1765/21 позовна заява прийнята судом до розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Позивач та відповідач отримали вказану копію ухвали суду 24.06.2021 та 23.06.2021, відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Відповідачем не подано відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
17.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Інагротех» (постачальник, позивач у справі) та Селянським (фермерським) господарством «Ярослав» (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки товару № 17/04-020 (далі - договір).
Відповідно до умов п.п. 1.1., 1.2 договору, постачальник зобов'язується на умовах дійсного договору передати (поставити) у власність покупця мінеральні добрива, надані добрива або товар, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар по цінам, в кількості і асортименті, визначених умовами даного договору, на суму згідно специфікацій до даного договору та видаткових накладних в цінах визначених на момент поставки товару. Найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в специфікаціях до договору та накладних, які є невід'ємними додатками даного договору.
17.04.2020 до договору сторонами складено та підписано Специфікацію № 1 на загальну суму 133425 грн 00 коп. Згідно з п. 1.1 Специфікації № 1 постачальник зобов'язується здійснити поставку замовленої партії товару не пізніше 30.04.2020. Оплата поставленої партії товару здійснюється з розстроченням платежу (тобто з оплатою повної вартості товару після поставки) на умовах товарного кредиту визначених договором, в наступні терміни: 100% від вартості замовленої партії товару, що становить 133425 грн 00 коп. покупець зобов'язаний здійснити в строк не пізніше 01.10.2020 (п. 1.3 Специфікації № 1).
На виконання умов договору та Специфікації № 1, позивач поставив відповідачеві товар згідно з видатковою накладною № 51 від 17.04.2020 на суму 133425 грн 00 коп.
Відповідач за товар не розрахувався, у зв'язку з чим, позивач направив відповідачеві вимогу № 31/03/01 від 31.03.2021 про сплату суми вартості товару, а також пені та штрафу.
Вимога позивача залишилась без відповіді. Борг відповідачем не погашено.
Враховуючи не виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань перед позивачем, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стягнення з Селянського (фермерського) господарства «Ярослав», ідентифікаційний код юридичної особи 32017743 (70650, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські Роздори, вул. Леніна, буд. 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Інагротех», ідентифікаційний код юридичної особи 41417259 (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Вербна, буд. 41) 174 958 грн 56 коп., з яких: 133 425 грн 00 коп. - основний борг, 26 685 грн 00 коп. - штраф, 12 041 грн 15 коп. - пеня та 2 807 грн 41 коп. - 3% річних за прострочення оплати поставленого позивачем відповідачеві товару згідно з договором поставки товару № 17/04-020 від 17.04.2020 та Специфікацією № 1 від 17.04.2020 було предметом судового розгляду у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Крім того, згідно приписів статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли господарські зобов'язання за договором поставки товару № 17/04-020 від 17.04.2020, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору поставки.
Доказів визнання недійсним вказаного договору, тощо сторонами не надано.
Відповідно до п. 9.1 договору, він діє в частині розрахунків та відповідальності - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 цієї ж норми Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою ст. 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При цьому ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першою ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини третьої ст. 13, частини першої ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як свідчать матеріали справи, позивач виконав умови договору поставки та Специфікації № 1, передав відповідачеві обумовлений договором товар на суму 133425 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 51 від 17.04.2020, яка містить всі необхідні реквізити, посилання на договір та підписи і печатки обох сторін. З боку відповідача видаткова накладна підписана директором Шингур Ф.М.
Згідно з п. 1.3 Специфікації № 1 до договору, яка є його невід'ємною частиною, оплата поставленої партії товару здійснюється з розстроченням платежу (тобто з оплатою повної вартості товару після поставки) на умовах товарного кредиту визначених договором, в наступні терміни: 100% від вартості замовленої партії товару, що становить 133425 грн 00 коп. покупець зобов'язаний здійснити в строк не пізніше 01.10.2020 (п. 1.3 Специфікації № 1).
Враховуючи умови договору та Специфікації № 1, відповідач був зобов'язаний сплатити позивачеві вартість поставленого йому товару на суму 133 425 грн 00 коп. до 01.10.2020, включно.
Доказів відсутності підстав для оплати отриманого від позивача товару чи оплати товару на суму 133425 грн 00 коп. відповідачем не надано.
Зважаючи на викладені обставини та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 133 425 грн 00 коп. простроченого боргу за договором поставки товару № 17/04-020 від 17.04.2020, Специфікацією № 1 від 17.04.2020 та видатковою накладною № 51 від 17.04.2020.
У позові позивач також просив суд стягнути з відповідача на його користь 26 685 грн 00 коп. штрафу, 12 041 грн 15 коп. пені та 2 807 грн 41 коп. 3% річних за прострочення оплати поставленого позивачем відповідачеві товару.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч.3 ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно частини 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частина 2 статті 217 Господарського кодексу України визначає, що у сфері господарювання застосовується, зокрема, такий вид господарських санкцій як штрафні санкції.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 6.2 договору, у разі порушення термінів оплати поставленого товару та процентів за користування товарним кредитом, визначених умовами даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент існування заборгованості.
При простроченні оплати за поставлений товар та процентів за користування товарним кредитом, по термінах, визначених умовами даного договору, більш ніж на 10 днів, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості за указаним терміном (п. 6.4 договору).
Пунктом 6.6. договору сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за такими зобов'язаннями сторонами згідно зі ст. 259 Цивільного кодексу України збільшується до 3 років.
Судом здійснено перерахунок суми пені та штрафу у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості за прострочення оплати за поставлений товар більш ніж на 10 днів, та встановлено, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 12030 грн 24 коп. пені за період з 02.10.2020 по 14.06.2021 (256 днів) та 26 685 грн 00 коп. 20% штрафу за прострочення оплати більше ніж на 10 днів. Пеня у сумі 10 грн 91 коп. заявлена до стягнення безпідставно.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 917/194/18; від 09.02.2018 у справі N 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі N 911/1351/17, від 25.05.2018 у справі N 922/1720/17).
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач, за прострочення оплати товару, нарахував відповідачеві 3% річних у сумі 2807 грн 41 коп. за період з 02.10.2020 по 14.06.2021 (256 днів).
Судом перевірено розрахунок суми 3% річних за допомогою ІПС «Законодавство» та визнано обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 02.10.2020 по 14.06.2021 (256 днів) в сумі 2804 грн 68 коп. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення 2 грн 73 коп. 3% річних суд відмовляє, як у безпідставно заявлених до стягнення.
На підставі викладеного, суд частково задовольняє вимоги позивача та ухвалює рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 133425 грн 00 коп. основного боргу, 12030 грн 24 коп. пені, 26 685 грн 00 коп. 20% штрафу та 2804 грн 68 коп. 3% річних. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 10 грн. 91 коп. пені та 2 грн. 73 коп. 3% річних, суд відмовляє, як у безпідставно заявлених до стягнення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Ярослав», ідентифікаційний код юридичної особи 32017743 (70650, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські Роздори, вул. Леніна, буд. 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Інагротех», ідентифікаційний код юридичної особи 41417259 (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Вербна, буд. 41) 133 425 (сто тридцять три тисячі чотириста двадцять п'ять) грн 00 коп. основного боргу, 12 030 (дванадцять тисяч тридцять) грн 24 коп. пені, 26 685 (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн 00 коп. 20% штрафу, 2 804 (дві тисячі вісімсот чотири) грн 68 коп. 3% річних та 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн 82 коп. судового збору.
3. У позові щодо стягнення 10 грн. 91 коп. пені, 2 грн. 73 коп. 3% річних та 0 грн. 18 коп. судового збору відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 05.08.2021.
Суддя А.О. Науменко