вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" серпня 2021 р. Справа№ 910/10851/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Полякова Б.М.
суддів: Остапенка О.М.
Копитової О.С.
за участю секретаря судового засідання Михайлюченко О.Г.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2020
у справі №910/10851/20 (суддя - Мандриченко О.В.)
за заявою МЕРК КЕНАДА ІНК.
про забезпечення позову
у справі № 910/10851/20
за позовом МЕРК КЕНАДА ІНК.;
до компанії Стада Арцнайміттель АГ (відповідач 1);
Міністерство охорони здоров'я України (відповідач 2);
про захист порушеного права інтелектуальної власності.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 04.08.2021
До Господарського суду міста Києва звернулася компанія Мерк Канада ІНК з позовом до компанії Стада Арцнайміттель АГ (відповідач 1) та Міністерства охорони здоров'я України (відповідач 2), у якому просила суд:
- зобов'язати компанію Стада Арцнайміттель АГ припинити порушення прав МЕРК КЕНАДА IHK. на винахід за патентом України № 62935;
- заборонити компанії Стада Арцнайміттель АГ використовувати винахід (сполука еторикоксиб) за патентом України № 62935 у лікарському засобі "Еторикоксиб СТАДА®", що містить сполуку еторикоксиб;
- зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України відмовити в державній реєстрації лікарського засобу "Еторикоксиб СТАДА®", у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 60 мг, 90 мг; по 7 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці або по 10 таблеток у блістері; по 2 або 5, або по 10 блістерів в картонній коробці; по 120 мг; по 7 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці або по 10 таблеток у блістері; по 2 блістери в картонній коробці.
Позовні вимоги у даній справі обґрунтовані необхідністю захисту прав інтелектуальної власності позивача на патент України № 62935 (далі - патент) на винахід "ЗАМІЩЕНІ ПІРИДИНИ, ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ НА ЇХ ОСНОВІ ТА СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ОПОСЕРЕДКОВАНИХ ЦИКЛООКСИГЕНАЗОЮ ЗАХВОРЮВАНЬ" (далі - Винахід).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2020 року прийнято справу № 910/10851/20 до провадження суддею Мандриченком О.В., призначено слухання справи на 26.01.2020 року.
Через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення позову, в якому заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- заборонити Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» видавати висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу «Еторикоксиб СТАДА®»;
- заборонити Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу «Еторикоксиб СТАДА®», в тому числі і такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо.
Зазначену заяву мотивовано тим, що невжиття вказаних вище заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення господарського суду, оскільки після видання ДП «Державний експертний центр МОЗ України» висновку про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу «Еторикоксиб СТАДА®», МОЗ України буде зобов'язаний законом здійснити державну реєстрацію спірного лікарського засобу та видати відповідний наказ. Також заявник вказував, що після проведення державної реєстрації лікарського засобу «Еторикоксиб СТАДА®» Стада Арцнайміттель АГ набуде право на ввезення в Україну та реалізацію в Україні лікарського засобу, в якому використовується сполука еторикоксиб, яка на думку позивача, підлягає охороні за патентом України № 62935.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.11.2020 заяву компанії МЕРК КЕНАДА ІНК. про забезпечення позову задоволено повністю. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі: Заборонено Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» видавати висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу «Еторикоксиб СТАДА®». Заборонено Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу «Еторикоксиб СТАДА®», в тому числі і такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо.
Ключовими мотивами ухвали є:
- заходи забезпечення позову, про застосування яких судом просить позивач, відповідають позовним вимогам, на забезпечення яких позивач просить вжити ці заходи;
- у разі задоволення позову та невжиття відповідних заходів забезпечення позову ймовірно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, 04.12.2020 ДП ""Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду скасувати.
Ключовими аргументами скарги є:
- заборона ДП ""Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" видавати висновок фактично є втручанням в дискреційні повноваження державних органів;
- задоволенні ухвалою суду заходи забезпечення позову не відповідають як суті забезпечувальних заходів так і їх меті.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Ключовими аргументом відзиву є:
- заборона видавати висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу не є втручанням в дискреційні повноваження скаржника.
Від ДП ""Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшли пояснення щодо відзиву на апеляційну скаргу, які по своїй сутті є тотожними з аргументами апеляційної скарги.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2020 вказана апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Грек Б.М., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 у справі №910/10851/20 за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Розпорядженням керівника апарату від 09.02.2021 у зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2021 вказана апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Грек Б.М., Верховець А.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 вирішено перейти зі стадії розгляду справи правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) до розгляду за правилами загального позовного провадження та розпочати розгляд справи №910/10851/20 зі стадії відкриття провадження у справі. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 у справі №910/10851/20, справу призначено до розгляду на 03.03.2021.
В судовому засіданні 03.03.2021 по виходу з нарадчої кімнати колегія суддів оголосила перерву у розгляді справи до 14.04.2021.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Полякова Б.М. на лікарняному, розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2020, призначений на 14.04.2021 - не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 призначено до розгляду в судовому засіданні справу №910/10851/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 на 13.05.2021.
Розпорядженням керівника апарату від 11.05.2021 у зв'язку з перебуванням суддів Верховця А.А. та Грека Б.М., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2021 для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.
В судовому засіданні 13.05.2021 колегія суддів оголосила перерву у розгляді справи до 30.06.2021.
Розпорядженням керівника апарату від 29.06.2021 у зв'язку з перебуванням судді Гарник Л.Л., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2021 для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Сотніков С.В., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 розгляд справи № 910/10851/20 відкладено на 04.08.2021.
Розпорядженням керівника апарату від 02.08.2021 у зв'язку з перебуванням суддів Сотнікова С.В. та Пантелієнка В.О., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/10851/20 між суддями від 02.08.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Копитова О.С., Остапенко О.М. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.
Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною іншим особам, зокрема, вчиняти дії, щодо предмета спору.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору. Отже заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі.
Місцевий господарський суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову, з посиланням на приписи статей 136, 137 ГПК України мотивував своє рішення тим, що заходи забезпечення позову, про які просить позивач, забезпечують збалансованість інтересів сторін, оскільки унеможливлюють лише внесення змін до Державного реєстру патентів України на винаходи, спрямовані саме на зупинення ймовірного порушення прав позивача на відповідний об'єкт інтелектуальної власності, за захистом яких (прав) він і звернувся до суду, і не мають своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності відповідачів чи третьої особи. Наявний зв'язок між обраними заходами забезпечення та предметом позовної вимоги, оскільки після видання Підприємством висновку про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу "Еторикоксиб СТАДА", Міністерство буде зобов'язане в силу закону здійснити державну реєстрацію спірного лікарського засобу та видати відповідний наказ. Крім того, у разі внесення третьою особою змін до реєстраційних матеріалів лікарського засобу "Еторикоксиб СТАДА", що матимуть наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до позиції Верховного Суду висловленої в аналогічній справі (справа № 910/6825/20), а саме в постанові від 09.07.2021, передбачена процесуальним законом заборона особі вчиняти певні дії не є втручанням у повноваження Підприємства, а виступає як обґрунтоване обмеження його дій виключно з метою забезпечення виконання судового рішення (в разі задоволення позовних вимог).
Близька за змістом також правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1915/18 та від 19.02.2021 у справі № 910/14116/20.
Верховний Суд також зазначив у постанові від 09.07.2021 необхідність у застосуванні певних способів захисту у сфері інтелектуальної власності, як і вжиття заходів забезпечення позову, пов'язується, насамперед, з недопущенням розповсюдження товарів, виготовлення або введення у цивільний оборот яких здійснюється з ймовірним порушенням права інтелектуальної власності.
Таким чином, враховуючи наведені вище та позиції Верховного Суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення статті 136, 137 ГПК України та дійшов правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову.
Доводи наведенні скаржником в апеляційній скарзі, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову є втручанням в дискреційні повноваження державних органів спростовуються наведеною вище позицією Верховного Суду, яка в силу ст. 316 ГПК України є обов'язковою для застосування судами нижчих інстанцій.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що Європейський Суд з прав людини у рішенні, прийнятому у справі «Проніна проти України» зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм процесуального права.
У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 у справі №910/10851/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 у справі №910/10851/20 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу №910/10851/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Б.М. Поляков
Судді О.М. Остапенко
О.С. Копитова