"05" серпня 2021 р. Справа №909/1225/14(909/758/20)
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді: Матущака О.І.
суддів: Бойко С.М.
Бонк Т.Б.
Учасники у справі в судове засідання не з'явилися.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Аукціонний центр Західний”, м. Івано-Франківськ б/н від 29.12.2020
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2020, повний текст - 09.12.2020 (Скапровська І.М.)
у справі №909/1225/14 (909/758/20)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Люкс” в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Бігуна Романа Дмитровича, м.Івано-Франківськ
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Аукціонний центр Західний”, м. Івано-Франківськ
2. ОСОБА_1 , м. Івано-Франківськ
3. ОСОБА_2 , м. Івано-Франківськ
4. ОСОБА_3 , м. Коломия, Івано-Франківська
5. ОСОБА_4 , м.Івано-Франківськ
6. ОСОБА_5 , м. Івано-Франківськ
7. ОСОБА_6 , м. Івано-Франківськ
про визнання недійсними: договору купівлі-продажу майна підприємства банкрута; договорів купівлі- продажу квартир; застосування двосторонньої реституції у визнаних недійсними правочинах
в межах справи № 909/1225/14
про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Люкс”
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2020 позов ліквідатор боржника ОСОБА_7 до відповідачів: ТОВ «Аукціонний центр Західний», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів купівлі - продажу майна (квартир № № 19, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ) та застосування двосторонньої реституції у визнаних недійсними правочинах задоволено частково; визнано недійсними договори купівлі - продажу квартир та застосовано двосторонню реституцію.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 апеляційну скаргу ТОВ “Аукціонний центр Західний”, м. Івано-Франківськ задоволено. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2020 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. Ухвалено стягнути (відшкодувати згідно з ч.2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства) з боржника - ТОВ “Будівельна компанія “Люкс” на користь ТОВ “Аукціонний центр Західний” 6 306,00 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Судом встановлено, що під час прийняття постанови судові витрати за розгляд справи суді апеляційної інстанції було розподілено частково. Водночас не було вирішено питання щодо повернення судового збору у розмірі 37 836, 00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання по судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, зокрема, зміст резолютивної частини рішення має обов'язково містити висновок суду про розподіл судових витрат за результатами розгляду позовних вимог.
При цьому, виходячи з аналізу положень значених вище процесуальних норм, у разі якщо суд, ухвалюючи рішення, у резолютивній частині такого рішення не вирішив питання про судові витрати, зокрема, судового збору, прийняття додаткового рішення щодо розподілу сум судового збору є обов'язком суду та судом воно має бути прийнято незалежно від наявності відповідної заяви сторони.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду апеляційної інстанції апелянтом судовий збір сплачувався двома платежами: згідно квитанції №0.0.1961001531.1 від 29.12.2020 у сумі 6 306 грн та згідно квитанції №0.0.1993635065.1 від 26.01.2021 у сумі 37 836 грн.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, при прийнятті постанови від 22.04.2021 у справі, судом ухвалено стягнути судовий збір з боржника на користь апелянта у розмірі 6 306 грн, сплаченого згідно квитанції №0.0.19610015.31.1 від 29.12.2020.
Водночас, судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат у сумі 37 836 грн, сплачених згідно квитанції №0.0.1993635065.1 від 26.01.2021.
За змістом ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Отже, враховуючи положення процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для покладання понесених ТОВ “Аукціонний центр Західний” судових витрат саме на позивача (ТОВ «Будівельна компанія «Люкс»), з огляду на прийняте судом апеляційної інстанції рішення від 22.04.2021, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
Близька за змістом позиція щодо застосування ст. 129 ГПК України викладена у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №908/799/17 і від 23.11.2020 у справі №908/1578/19, а саме: про те, що у разі ухвалення судового рішення про відмову в позові судові витрати зі сплати судового збору, в тому числі за подання апеляційних та касаційних скарг, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -
Стягнути (відшкодувати згідно з ч.2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства) з боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс» (76014 м. Івано-Франківськ, вул. Є. Коновальця, 70/14 код ЄДРПОУ 32873823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аукціонний центр Західний» (76018 м. Івано-Франківськ, вул. незалежності, 16 код ЄДРПОУ 40442368) 37 836, 00 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Виконання рішення в частині стягнення судового збору здійснювати з урахуванням положень п.1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо або через Західний апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).
Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст додаткової постанови виготовлено та підписано 05.08.2021.
Головуючий суддя О.І. Матущак
Судді С.М. Бойко
Т.Б. Бонк