Справа № 339/104/18
1-кп/350/5/2021
04 серпня 2021 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Рожнятів у кримінальному провадженні № 12017090160000668, яке внесене в ЄРДР 27 жовтня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 5, 185 ч. 5 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 5, 185 ч. 5, 309 ч. 2, 263 ч. 1 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 5, 309 ч. 1 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 5 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 5, 309 ч. 2 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 5, 185 ч. 5, 209 ч. 1, 309 ч. 2, 309 ч. 2, 263 ч. 1 КК України, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_9 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника обвинувачених ОСОБА_10
В провадженні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання прокурор покликається на те, що обвинувачені обґрунтовано підозрюються у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, їх причетність до вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, а саме: протоколами огляду місця події, показаннями потерпілих, свідків, результатами проведених обшуків, протоколами впізнання, протоколами слідчих експериментів, протоколами допитів обвинувачених в якості підозрюваних, висновками експертиз та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. Вказав, що розгляд кримінального провадження триває і на даний час ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, а саме: обвинувачені усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинені ними кримінальні правопорушення, з метою уникнення від кримінальної відповідальності можуть переховуватися від суду, можуть вчиняти інші кримінальні правопорушення, впливати на потерпілих та свідків. Крім цього, у обвинувачених відсутні міцні соціальні зв'язки, тому обрані відносно обвинувачених запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою належним чином забезпечують поведінку обвинувачених під час судового провадження, а інші, більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігти вказаним ризикам. Тому прокурор просить продовжити обвинуваченим запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Потерпілі в судове засідання не з'явилися.
Обвинувачені та їх захисник проти клопотання прокурора заперечили та просили змінити їм запобіжні заходи з тримання під вартою на більш м'які, зокрема на домашній арешт.
Проаналізувавши клопотання, заслухавши думку прокурора, обвинувачених та їх захисника, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України застосування запобіжного заходу здійснюється з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також спробам незаконно переховуватись від органів досудового розслідування, та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити його.
Згідно ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Законом України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" КПК України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.04.2020, який набрав законної сили 23.04.2020, пункт 20-5 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88) викладено новій редакції, а саме тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Зокрема у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Дане кримінальне провадження слухається колегією суддів у складі головуючого судді - ОСОБА_11 та суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_12 . Враховуючи, що судді ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , на даний час знаходяться у щорічній основній відпустці, що унеможливлює здійснювати розгляд даного провадження, вирішення клопотання прокурора, здійснюється суддею ОСОБА_1 , який входить до складу колегії суддів.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою; зокрема, при продовженні строку тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.
Зі змісту вказаних ухвал суду вбачається, що міра запобіжного заходу була застосована обвинуваченим з урахуванням тяжкості інкримінованих їм кримінальних правопорушень, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також даних про особу обвинувачених.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Таким чином, врахування тяжкості інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, розмір завданої шкоди завданої злочином, має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цих осіб та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності їх поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинені кримінальні правопорушення, у разі доведеності їх вини, підвищує ризик того, що обвинувачені можуть ухилитися від суду.
Таким чином, у разі зміни їм запобіжного заходу на більш м'який, існує ризик переховування від суду, з метою перешкодити повному, швидкому та неупередженому судовому розгляду, а мета кримінального судочинства (ст. 2 КПК України) при здійсненні правосуддя у даному кримінальному провадженні може стати недосяжною.
Окрім зазначених ризиків, суд враховує також соціальні зв'язки обвинувачених, вагомість наявних доказів, що зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування про ймовірне вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, а також те, що тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 березня 2008 року у справі «Ладент проти Польщі», заява № 11036/03, пункт 55, а тому тримання обвинувачених під вартою є необхідним для забезпечення їх присутності в суді, а інші, менш суворі запобіжні заходи, на думку суду не є достатніми для досягнення цієї мети.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд вважає, що обрані відносно обвинувачених запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, відповідають характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються, виключають можливість ухилення обвинувачених від суду, а тому суд не вбачає підстав для зміни відносно обвинувачених запобіжних заходів на інші більш м'які, тому задоволенні клопотань обвинувачених слід відмовити.
Суд вважає, що визначену раніше судом заставу відносно обвинувачених у розмірі сто прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 197, 201, 331, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Долина, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12», строком на 60 днів - до 03 жовтня 2021 року включно, з можливістю внесення застави в межах сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 227000,00 грн. (двісті двадцять сім тисяч гривень).
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю та жителю АДРЕСА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12», строком на 60 днів - до 03 жовтня 2021 року включно, з можливістю внесення застави в межах сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 227000,00 грн. (двісті двадцять сім тисяч гривень).
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю с. Бубнище Болехівської міської ради, жителю АДРЕСА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12», строком на 60 днів - до 03 жовтня 2021 року включно, з можливістю внесення застави в межах сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 227000,00 грн. (двісті двадцять сім тисяч гривень).
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю та жителю АДРЕСА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12», строком на 60 днів - до 03 жовтня 2021 року включно, з можливістю внесення застави в межах сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 227000,00 грн. (двісті двадцять сім тисяч гривень).
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцю та жителю АДРЕСА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12», строком на 60 днів - до 03 жовтня 2021 року включно, з можливістю внесення застави в межах сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 227000,00 грн. (двісті двадцять сім тисяч гривень).
Застава може бути внесена як самими обвинуваченими так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області.
В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, покласти на обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати за кожним викликом до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні.
З моменту внесення застави слід вважати, що обвинуваченим обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Попередити обвинувачених, що в разі невиконання покладених на них обов'язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченим, прокурору, захисникам та направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом 7 діб після її оголошення, а особами, які перебувають під вартою - в той же строк після отримання копії ухвали.
Суддя: