Справа № 344/16370/20
Провадження № 2/344/1612/21
26 липня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Домбровської Г.В.,
при секретарі с/з: Лукинів І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом АТ КБ “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договоро № б/н від 13.06.2017 року,-
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (надалі “Позивач”) звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 ( надалі “Відповідач”) про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з Відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 20 426,89 грн. за кредитним договором № б/н 13.06.2017 року, яка складається з:
-13714,66 грн. - заборгованість за тілом кредиту,
-в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту,
-13714,66 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту,
- 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками,
-1920,27 грн.- заборгованість за простроченими відсотками,
-4791,96 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит,
-0,00 грн. - нарахована пеня,
-0,00 грн. - нараховано комісії.
Представником Позивача в позовній заяві зазначено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, він не заперечує проти розгляду справи у відсутності уповноваженого представника та винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву , зазначивши, що сума позову є необгрунтованою, тому заперечує щодо задоволення позову, зазначивши, що ним здійснено повернення коштів на картковий рахунок в сумі 18740 грн. 73 коп. і відповідно його заборгованість за тілом кредиту станом на день подання позовної заяви становить 2625 грн. 07 коп., в цій частині позовні вимоги визнає.
Представником позивача надано відповідь на відзив, в якому просив задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі, зазначивши, що згідно виписки по рахунку вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов'язання за договором від 13.06.2017 року, тому посилання Відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не мають братись до уваги.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦК України») за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у “ПриватБанку” від 13 червня 2017 року ОСОБА_1 став клієнтом АТ КБ «ПриватБанк».
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку, у подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 13 000 грн.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.63 .
Пунктом 1.1.3.2.4 договору передбачена можливість зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору.
На підставі п.1.1.5.2 договору, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов'язань за кредитним договором.
У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів» клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору виконавши умови п.2.1.1.5.4. договору.
Таким чином, банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором.
Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникненню Овердрафту, згідно з умовами Договору.
Відповідно до п.п.2.1.1.12.10 договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.
В редакції Умов та Прави, що почали діяти з 01.03.2019 року згідно до п. 2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі
86,4% - для картки "Універсальна";
84,0% - для картки "Універсальна голд".
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених на погашення заборгованості Відповідач станом на 14.10.2020 року має заборгованість - 20426, 89 грн. за кредитним договором № б/н 13.06. 2017 року, яка складається з:
-13714,66 грн. - заборгованість за тілом кредиту,
-в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту,
-13714,66 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту,
- 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками,
-1920,27 грн.- заборгованість за простроченими відсотками,
-4791,96 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит,
-0,00 грн. - нарахована пеня,
-0,00 грн. - нараховано комісії.
На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за кредитним договором.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Як підтверджується матеріалами справи, Банк в повному обсязі виконав зобов'язання, визначені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, надавши Відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Загальні умови виконання зобов'язань визначено статтею 526 ЦК України.
Так, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина 1 статті 527 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частина 1, 2 статті 612 ЦК України).
Як встановлено Судом, ОСОБА_1 неналежно виконував взяті на себе за кредитним договором від 13.06.2017 року зобов'язання, що підтверджується наявним в матеріалах справи Розрахунком заборгованості за договором № б/н від 13.06.2017 року, станом на 14.10.2020 року .
Відповідно до частини 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем в даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов'язання, визначеного договором № б/н від 13.06.2017 року.
В частині стягнення пені та процентів, Суд зауважує наступне.
Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року, справа №342/180/17, провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 13 червня 2017 року зазначена базова процентна ставка, однак у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, окрім фіксованого штрафу в сумі 500,00 грн.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Відтак слід відмовити у задоволенні позову про стягнення з відповідача:
- 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками,
-1920,27 грн.- заборгованість за простроченими відсотками,
-4791,96 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит,
-0,00 грн. - нарахована пеня,
-0,00 грн. - нараховано комісії, у зв'язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті позивачу.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження № 14-131цс19, висловленими в постанові від 03 липня 2019 року.
Проаналізувавши матеріали справи, положення Заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, враховуючи вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що вимога Позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 13.06.2017 року в розмірі - 13 714,66 грн., яка складається з :
13714,66 грн. - заборгованість за тілом кредиту є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір в розмірі 1411,29 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282,288-289 ЦПК України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН- НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» ( 01101, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №б/н від 13.06.2017 року в розмірі 13 714,66 грн. ( тринадцять тисяч сімсот чотирнадцять гривень ) 66 коп. , яка складається з:
-13 714, 66 грн. - заборгованість за тілом кредиту.
3. В задоволенні решти вимог,- відмовити.
4.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН- НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» ( 01101, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 411,29 грн.
В задоволенні решти вимог,- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Домбровська Г.В.
Повний текст рішення складено і підписано 02.08.2021 року.