Справа № 215/3969/21
3/215/1561/21
05 серпня 2021 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм ТОВ «Бізнес Сек'юріті Груп», який протягом року не притягався до адміністративної відповідальності, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
11.06.2021 о 13:14 год. в Дніпропетровській області, м. Кривому Розі, Тернівському районі по вул. Черкасова, поблизу е/о 301, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Superb, днз НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, виражене тремтіння пальців рук. На вимогу поліцейського пройти медичний огляд у встановленому законом порядку у медичному закладі для встановлення ступеню сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків. Правопорушення зафіксоване на бодікамеру АЕ00214, АЕ00112, АЕ00208. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, надав суду письмові пояснення, які підтримав в судовому засіданні 07.07.2021. Пояснив, що 11.06.2021, керуючи службовими автомобілем, його зупинили поліцейські. Після чого, до нього підійшов працівник патрульної поліції, який не вказав причину зупинки транспортного засобу та почав запитувати про належність автомобілю, про документи проходження технічного огляду. Потім, він вийшов з авто та поліцейському надав реєстраційний документ на авто та посвідчення водія для ознайомлення, та працівник поліції запитав його, чи вживав він алкоголь чи наркотичні засоби, на що він відповів, що не вживав. Після цього, поліцейський повідомив, що у нього є ознаки наркотичного сп'яніння та почав наполягати на проведенні обстеження в медичному закладі. Після чого, він, під впливом кримінальних новин, відмовився сідати у патрульну машину, бо боявся, що підкинуть щось або поб'ють його. Він не відмовлявся пройти медичний огляд , але не бажав їхати до ПНД разом з патрульними в одній машині, бажав їхати до ПНД на службовому автомобілі, який йому надало його керівництво.
Представник правопорушника, адвокат Щеплотський П.Д. в судовому засіданні просить закрити провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів є цілий ряд процесуальних порушень, виправлень фактичних обставин, неточностей, припущень. Відсутнє документування факту відмови від проходження огляду. В протоколі про правопорушення не вказано місце роботи ОСОБА_1 , хоча він повідомляв працівників поліції. В порушення вимог ч.3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейські не повідомили причину зупинки авто. Поліцейські відмовилися на прохання водія ОСОБА_1 провести обстеження на місці, і безпідставно намагалися змусити водія сісти в їх службове авто. Поліцейськими не був складений акт про огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, та не було виписано і видано водію направлення на проходження медичного огляду. Вважає, що припущення поліцейських про ймовірне знаходження водія ОСОБА_1 в стані сп'яніння носить абсолютно безпідставний, упереджений характер і базується на припущеннях. Вказує про присутність ще двох свідків на місці події, які були в автомобілі разом із ОСОБА_1 , яких патрульні відмовилися опитати.
Суддя, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його представника та свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 187812 від 11.06.2021 (а.с. 2), письмові пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (а.с. 4), рапорт працівника поліції (а.с. 5), запис відеофіксації скоєння правопорушення (а.с. 6), висновок № 951 від 11.06.2021 КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР», щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким встановлено, що у ОСОБА_1 не виявлено ознак сп'яніння (а.с. 26), приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За даних обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до Глави 21 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 ( із змінами, внесеними з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід урахувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП на стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до розділу ІІ п.12 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
В пункті 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 вказано, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до роз'яснень п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Стаття 9 КУпАП закріплює, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП суд повинен своєчасно, повно, всебічно та об'єктивно з'ясовувати обставини справи. Для правильного вирішення справи необхідно, щоб були дотримані вимоги щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 256 КпАП України.
Так, судом встановлено, що 11.06.2021 о 13.14 год. поліцейським було зупинено водія ОСОБА_1 та виявлено такі ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, та запропоновано останньому пройти у встановленому законом порядку медичний огляд.
Після виявлення вказаних ознак, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд в медичному закладі в присутності двох свідків, що підтверджується письмовими матеріалами справи, та відеозаписом з бодікамер поліцейських, тобто поліцейськими були дотримані вимоги розділу 2 п.12 Інструкції, але ОСОБА_1 на неодноразові запитання поліцейських висував вимоги різного характеру.
Так, водій ОСОБА_1 відповідав, що пройде огляд лише після проходження огляду поліцейським, потім зазначав після чергової вимоги поліцейського проїхати до медичного заходу, що поїде із співробітниками поліції до медичного закладу на їх авто, тільки зі свідками, сам в авто не сяде. Після чого, працівник поліції, роз'яснює, що такі дії ОСОБА_1 будуть розцінюватися як відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння, та роз'яснив наслідки такої відмови.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що поліцейські повідомили йому про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння та в його присутності ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, але ОСОБА_1 наполягав на проходженн огляду лише після того, як пройде сам патрульний поліцейський та вказував, що не бажає їхати з поліцейськими на їх автомобілі, хотів їхати в його службовому автомобілі.
В подальшому ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу, де йому видали висновок про відсутність ознак сп'яніння.
Відповідно до діючих норм вказаних вище Інструкції, та ст.266 КУпАП, медичне обстеження на стан сп'яніння проводиться у відповідній медичній установі за обов'язкової участі водія чи особи, стосовно якої у поліцейського є підозра про стан сп'яніння під час керування транспортним засобом, і відповідно самого поліцейського. Свідки правопорушення запрошуються у разі відмови водія пройти відповідне обстеження на стан сп'яніння.
Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналізуючи вищевикладені норми Закону та вимоги Інструкції, суд вважає, що наданий ОСОБА_1 висновок щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння №951 від 11.06.2021, не може бути належним доказом по справі, оскільки був складений з порушенням вимог Інструкції та ст.266 КУпАП, які передбачають, що огляд водія в медичному закладі проводиться протягом двох годин з моменту зупинки в присутності поліцейського, який забезпечує доставку водія в цей заклад, натомість водій ОСОБА_1 самостійно звернувся до закладу охорони здоров'я.
Крім того, слід звернути увагу, що згідно висновку №951 від 11.06.2021 не можливо встановити який саме огляд проходив ОСОБА_1 , тобто не зазначено яких саме ознак (алкогольного, наркотичного) сп'яніння у ОСОБА_1 не було виявлено.
Отже, суд не може взяти до уваги висновок КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» №951 від 11.06.2021, відповідно до якого ОСОБА_1 11.06.2021 не перебував у стані сп'яніння, оскільки у провину останньому ставиться порушення п. 2.5 ПДР України, а саме відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння, що є окремим елементом об'єктивної сторони ст. 130 КУпАП.
Так судом встановлено, що водію ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд в медичному закладі, факт відмови водія від проходження огляду підтверджується переглянутим судом відеодоказом та письмовими матеріалами справи.
Суд вважає, що дії водія , які відбувалися після пропозиції пройти огляд, свідчать саме про відмову від проходження такого огляду. Крім того, поліцейським на місці зупинки неодноразово роз'яснювалося ОСОБА_1 наслідки його дій та відмови від проходження огляду, на що водій не відреагував.
Версія водія ОСОБА_1 з приводу того, що він бажав їхати на огляд лише на службовому автомобілі, який йому було надано його керівництвом, не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки спростовується дослідженими судом відеодоказами.
Аналізуючи вищевикладене, оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно довідки від 12.06.2021 встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 , а.с.- 7, тому він підлягає адміністративній відповідальності, як водій, який керував транспортним засобом і має посвідчення водія, та який відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на встановлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння, що також передбачено нормами ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Стосовно посилань захисника на відсутність в матеріалах справи направлення водія до медичного закладу, як на підставу для закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, слід зазначити, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується належними та допустими доказами, дослідженими судом, відсутність направлення в матеріалах справи не свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Стосовно пояснень захисника з приводу того, що під час складання протоколу ОСОБА_1 не було надано можливість скористатися допомогою адвоката та не було задоволено клопотання ОСОБА_1 про допит свідків, які перебували з ним в авто, слід зазначити, що вказані твердження водія спростовуються переглянутим судом відеодоказам та згідно ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 має право заявляти клопотання про виклик свідків під час розгляду справи, як і скористатися допомогою адвоката, що і було зроблено ним, тому підстави для закриття провадження по справі у зв'язку із відсутністю в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відсутні.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 454,00 грн. із розрахунку (2270*0,2).
Керуючись ст.ст. 40-1, 279, 280, 283, 308 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454,00 грн. на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, одержувач коштів (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
У разі несплати штрафу в добровільному порядку, не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови, штраф стягується у порядку примусового виконання в подвійному розмірі, а також стягуються витрати на облік правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову