Справа № 452/260/20 Головуючий у 1 інстанції: Казанн І.С.
Провадження № 22-ц/811/237/21 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
Категорія: 1
22 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
за участі секретаря: Савчук Г.Б.,
з участю представника Самбірського виробничого управління водопровідно- каналізаційного господарства - Дмитришин М.П., Кульчицького С.Ф. та його представника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Самбірського виробничого управління водопровідно- каналізаційного господарства на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати,-
У січні 2020 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про компенсацію втрати доходів у зв'язку із порушенням строку їх виплати у розмірі 324372,28гривень.
Позов мотивовано тим, що рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 листопада 2018 року ухвалено стягнути з Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 210277,49грн.
Постановою Львівського апеляційного суду від 14 червня 2019 року дане рішення залишено без змін.
09 липня 2019 року було відкрито виконавче провадження по виконавчому листу №452/1516/18, виданому 03 липня 2019 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області на виконання вищевказаного рішення суду.
Відповідно до постанови від 27 грудня 2019 року, наведене виконавче провадження закінчене у зв'язку із фактичним повним виконанням.
Вказував, що 15 квітня 2010 року прийнято Колективний договір Самбірського ВУВКГ на 2010-2012 роки, який чинний до 18 травня 2017 року.
У п. 5 розділу Колективного договору Самбірського ВУВКГ на 2010-2012 роки адміністрація зобов'язується своєчасно проводити нарахування компенсації в разі несвоєчасної виплати заробітної плати.
У п. 3 розділу «У сфері гарантій оплати праці» вказаного Колективного договору зазначено, що при порушенні термінів виплати заробітної плати компенсувати працівникам втрату частини зарплати згідно з чинним законодавством.
Вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строку виплати йому заробітної плати, що становить 324372,28грн. без відрахування податку та обов'язкових платежів.
Позивач уточняв позовні вимоги та просив стягнути із Самбірського ВУВКГ в його користь компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати у розмірі 334753,07 грн. посилаючись на власний детальний розрахунок із даного питання.
Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 грудня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто із Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь ОСОБА_2 компенсацію втрати доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою заробітної плати в сумі 334753,07 (триста тридцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят три гривні 7коп.)грн. (розмір зазначений із урахуванням сум податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають відрахуванню Самбірським ВУВКГ при виконанні судового рішення).
Стягнуто з Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства в дохід держави судовий збір у сумі 3348(три тисячі триста сорок вісім)грн.
Рішення суду оскаржило Самбірське виробниче управління водопровідно- каналізаційного господарства.
В апеляційній скарзі посилається на те, що не погоджується з розрахунком компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати та вважає його помилковим та безпідставним.
Зазначає, що позивачем при складенні цього розрахунку не було дотримано вимог «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».
Згідно їх розрахунку, сума компенсації може становити 214012,49 грн., що є меншим ніж зазначений позивачем розмір компенсації, що свідчить про помилковість здійсненого ним розрахунку.
Крім цього, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували розмір нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, яку він зазначив у розрахунку.
Звертає увагу на те, що обрахування позивачем суми компенсації було здійснено без утримання податків та обов'язкових платежів.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Самбірського виробничого управління водопровідно- каналізаційного господарства - Дмитришин М.П. на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_1 на її заперечення, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.
Судом та матеріалами справи встановлено, що рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 листопада 2018 року вирішено стягнути з Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 210277грн., та 2102 грн.
Постановою Львівського апеляційного суду від 14 червня 2019 року дане рішення залишено без змін, - судове рішення набрало законної сили.
На виконання вищевказаного рішення суду 03 липня 2019 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області було видано виконавчий лист №452/1516/18 про стягнення з Самбірського ВУВКГ на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі в розмірі 210277,49 грн. та 09 липня 2019 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59497428 щодо виконання вказаного виконавчого листа і 27 грудня 2019 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із повним погашенням заборгованості.
Отже, як встановлено судом першої інстанції, судове рішення є виконаним.
Згідно статей 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням їх виплати» регламентовано, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі розуміються грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі заробітна плата (грошове забезпечення) та інші: сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід до уваги не береться).
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» регламентовано, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку встановленому чинним законодавством.
Рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-ПР/2013 положенню ст. 233 КЗпП України надане додаткове офіційне тлумачення, відповідно якого у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звертатися до суду з позовом про стягнення суми індексації заробітної оплати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмежень будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
У випадку порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам - за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п. 4 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за і період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Із правового висновку, викладеному Верховним Судом України у рішенні № 6-43цс14 від 21 травня 2014 року вбачається, що: «Компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі статтею 34 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1427 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року №692), підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.
Згідно п. 2 «Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1427 (із наступними змінами), компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс на споживчі товари і тарифів на послуги за цей час період зріс більш як на один відсоток.
Відповідно до п. 4 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.
Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1. Коефіцієнт приросту споживчих цін розраховується з трьома знаками після коми.
Індекси споживчих цін для розрахунку коефіцієнта приросту споживчих цін щомісячно публікуються Держкомстатом наростаючим підсумком з початку того року, в якому виникла заборгованість із виплати заробітної плати, що підлягає компенсації відповідно до пункту 2 цього Положення. Якщо виплата заборгованості із заробітної плати провадиться до опублікування Держкомстатом індексу споживчих цін за останній місяць перед виплатою суми заборгованості, під час розрахунку суми компенсації на період до опублікування зазначеного індексу споживчих цін за згодою працівника для розрахунків застосовується індекс споживчих цін за попередній місяць.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для компенсації втрати доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою заробітної плати, однак не погоджується з рішенням суду в частині розміру такої.
Із поданого позивачем розрахунку компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати із урахуванням індексу споживчих цін, розмір такої з урахуванням висновку судово - економічної експертизи від 19 липня 2021 року проведеної на замовлення ОСОБА_2 становить 330 150,71 гривень.
Проте, як видно з розрахунку наведеного представником відповідача - ОСОБА_4 , сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4).
Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-111 Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159 затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».
Відповідно до п. 2.2 рішення Конституційного Суду від 15 жовтня 2013 року № 9- рп/2013 кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Відповідно до пунктів 4, 5 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою) Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Тобто для нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою заробітної плати необхідно з них вирахувати податок з доходів фізичних осіб, який відповідно до пункту 167.1 Податкового кодексу України складає 18% доходу, та військовий збір, який відповідно до п.п. 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу складає 1,5%.
Крім цього, оскільки сума компенсації працівниками втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати відноситься до фонду додаткової заробітної плати (ст. 2 ЗУ «Про оплату праці»), підприємство, що виплачує компенсацію зобов'язане утримати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за ставкою 18% (п.167.1 Податкового кодексу України) та військовий збір за ставкою 1,5% та сплатити їх до бюджету при виплаті такого доходу.
Наведені вище положення законодавства визначають, яким чином повинна бути розрахована компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
В той же час, якщо проаналізувати висновок судово-економічної експертизи №28 від 12 липня 2021, який був долучений позивачем, очевидним є те, що такий складений із порушенням зазначених вимог законодавства.
Як слідує із Розрахунку розміру компенсації втрати частини доходів у зв'язку із невчасно виплаченою ОСОБА_2 заробітною платою (Додаток до висновку судово-економічної експертизи №28), розрахунок компенсації здійснювався шляхом множення суми заборгованості по заробітній платі на приріст індексу інфляції за період з місяця наступного за місяцем виникнення боргу по місяць, що передує місяцю сплати. Для прикладу.
Період: квітень 10 - липень 19; сума заборгованості - 2293,75; індекс інфляції 2,85102; приріст індексу інфляції - 1,85102; сума компенсації - 4275,78.
Правильний розрахунок суми компенсації виглядає наступним чином:
Період: квітень 10 - липень 19; сума нарахованого, але не виплаченого доходу 2293,75; податок на доходи фізичних осіб та військовий збір - 447,28; сума нарахованого, але не виплаченого доходу (після утримання податків) - 1846,47; коефіцієнт приросту споживчих цін - 1,851020; сума компенсації- 3417,85; податок на доходи фізичних осіб та військовий збір 666,48; сума компенсації, яка підлягає виплаті (після утримання податків) 2751,37. Повний розрахунок міститься у додатках до цих письмових пояснень.
Тобто, при здійсненні розрахунку, експертом, всупереч положенням «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку і порушенням термінів їх виплати» та Податковому кодексу України, не здійснено вирахування податків та обов'язкових платежів із суми нарахованого, але невиплаченого грошового доходу, а також не вирахувано їх із розрахованої суми компенсації, що призвело до неправомірного завищення суми компенсації, яку мав би виплатити відповідач - у висновку експертизи вказано, що сума компенсації становить 330 150,71 грн., проте у разі правильного здійснення розрахунку сума компенсації буде становити 214 012,49 грн.
Колегія суддів погоджується із розрахунком проведеним представником відповідача - ОСОБА_4 , оскільки такий проведено відповідно до положень вищенаведених норм Законів.
З урахуванням наведеного апеляційна скарга Самбірського виробничого управління водопровідно- каналізаційного господарства підлягає до задоволення частково, рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 грудня 2020 року слід змінити та стягнути із Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь ОСОБА_2 компенсацію втрати доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою заробітної плати в сумі 214 012 гривень 49 коп.
Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Самбірського виробничого управління водопровідно- каналізаційного господарства задовольнити частково.
Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 грудня 2020 року змінити.
Стягнути із Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь ОСОБА_2 компенсацію втрати доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою заробітної плати в сумі 214 012 (двісті чотирнадцять тисяч дванадцять) гривень 49 копійок.
Стягнути з Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства в дохід держави судовий збір у сумі 2140 (дві тисячі сто сорок ) гривень.
В решті вимог ОСОБА_2 відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 30 липня 2021 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.