ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд
Провадження №11-кп/807/1327/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №335/4734/18Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
28 липня 2021 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря ОСОБА_5 ,
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2021 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України,
Вказаною ухвалою районного суду за клопотанням прокурора на 60 днів до 29.08.2021 включно продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 .
В апеляційній скарзі захисник просив ухвалу скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю. Свої вимоги мотивував тим, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи. Існування вказаних прокурором ризиків повністю спростовується матеріалами справи. Аргументи за і проти звільнення не мають прийматися абстрактно, а повинні підтверджуватися фактичними доказами, а тяжкість інкримінованого злочину не може обґрунтовувати застосування до особи найбільш суворого запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги, з'ясувавши думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні; прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу суду залишити без змін; перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З представлених матеріалів провадження вбачається, що на розгляді в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя перебуває об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст. 263, ч.2 ст.289 КК кримінальних правопорушень.
В судовому засіданні прокурори заявили клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 .
Суд, продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченого, виходив з того, що обставини, зазначені при обранні запобіжного заходу продовжували існувати і на момент розгляду клопотання, судове провадження не закінчено, а отже ОСОБА_8 , перебуваючи на волі може ухилитися від явки до суду і виконання процесуальних рішень, а також перешкоджати встановленню істини у справі, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого. Зазначив, що застосування більш м'яких запобіжних заходів будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.
Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду першої інстанції виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За змістом ст.199 КПК, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд має з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, крім наявності ризиків зазначених у ст.177 КПК, зобов'язаний оцінити та врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність його соціальних зв'язків, та дані, які його характеризують.
На переконання колегії суддів рішення суду про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою ґрунтується на зазначених вимогах процесуального закону.
Так, з наданих матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності. Проте, будучи особою раніше судимою, яка в минулому відбувала покарання в місцях позбавлення волі, він знову обвинувачується за декількома епізодами злочинних дій, які у відповідності до ст. 12 КК відносяться до категорії тяжких, покарання за які передбачає позбавлення волі на строк до 8 років із конфіскацією майна.
Обвинувачений ОСОБА_8 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, одружений та має на утриманні двох малолітніх дітей.
Зазначені вище обставини у своїй сукупності безумовно доводять існування у даній справі ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_8 , розуміючи тяжкість інкримінованих йому злочинів та можливого покарання за них, може ухилитися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом. При цьому районний суд правильно визначився з тим, що встановлені у даній справі обставини доводять неможливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи захисника з приводу відсутності ризиків, передбачених п.3,5 ч.1 ст.177 КПК апеляційний суд залишає поза увагою, оскільки районний суд, продовжуючи обвинуваченому дію запобіжного заходу, не посилався на їх наявність.
Погоджуючись з тим, що сама по собі тяжкість інкримінованих злочинів не є достатньою підставою для продовження строку тримання під вартою, колегія суддів зауважує, що підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 стала не лише тяжкість злочинів, в яких він обвинувачується, а сукупність усіх встановлених у даній справі обставин, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою особи.
Отже на підставі наведеного колегія суддів, усупереч доводам апеляційної скарги захисника, вважає, що прокурори довели обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого ОСОБА_8 перебувати на волі.
Відтак, суд першої інстанції, з'ясувавши і дослідивши всі обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, обґрунтовано продовжив строк тримання обвинуваченого під вартою, навівши в ухвалі мотиви прийнятого ним рішення.
Отже колегія суддів, виходячи з наведених в апеляційній скарзі захисника мотивів, не знаходить законних та обґрунтованих підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому за наслідками апеляційного розгляду.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягли безумовне скасування ухвали, судом апеляційної інстанції також не виявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2021 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу 28.07.2021 Справа № 335/4734/18