Справа № 495/6046/21
Номер провадження 1-кс/495/1865/2021
28 липня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Слідчий суддя Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгороді-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, уродженця м. Горький Російської Федерації, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
28.07.2021 на розгляд до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської від слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП України в Одеській області ОСОБА_6 надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що 26.07.2021, ОСОБА_7 , о вечірній час, точно час в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, перебуваючи в гостях у ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 на території двору будинку АДРЕСА_2 , вживав спиртні напої разом із ОСОБА_8 . Під час вживання спиртних напоїв у ОСОБА_7 , виник конфлікт з ОСОБА_8 , під час якого у ОСОБА_7 виник раптовий умисел на заподіяння смерті ОСОБА_8 . Реалізуючи свій раптово виниклий намір направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , розуміючи, усвідомлюючи та оцінюючи наслідки своїх дій, їх характер, ОСОБА_7 вхопив зі столу ніж та умисно наніс ОСОБА_8 , декілька ударів в область шиї з пошкодженням зовнішньої яремної вени та спричинивши колото-ріжуче поранення проникаюче в плевральну порожнину, спричинивши зазначеними пораненнями масивну кровотечу від котрої ОСОБА_8 помер на місці.
Після чого ОСОБА_7 , побачивши, що ОСОБА_8 , знаходиться на землі без ознак життя зник з місця події в невідомому напрямку.
Тим самим встановлено, достатньо доказів для підозри ОСОБА_7 , в умисному протиправному заподіяні смерті іншій людині, тобто у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення 27.07.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162240000881 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та розпочато досудове розслідування.
27.07.2021, у скоєні вище зазначеного кримінального правопорушення повідомлено про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вина ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
В діях ОСОБА_7 вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 , вчинив особливо тяжкий злочин, який відповідно до ч.1 ст.115 КК України карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , є ризик того, що він:
- може переховуватись від органів досудового розслідування або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюється у скоєні особливо тяжкого кримінального правопорушення.
У відповідності до ст.ст. 177-178 КПК України вважає, що обрання більш м'якої міри запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 , у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки не є доцільним, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Застосування міри запобіжного заходу у вигляді застави вважає також не є доцільним, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 , офіційно не працює.
Міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вважає не є доцільною, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших більш тяжких кримінальних правопорушень, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків, у кримінальному провадженні що, може вплинути на покази потерпілих, свідків в ході досудового розслідування, та може призвести до не об'єктивного, не повного та не всебічного досудового розслідування.
З урахуванням вищевикладеного вважає, що жоден з більш м'яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам, просить Застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді утримання під вартою..
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не визначаючи розмір застави у кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_7 у судовому просив застосувати щодо нього домашній арешт.
Захисник в інтересах підозрюваного адвокат ОСОБА_5 також просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати щодо її підзахисного більш м'який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт. Зауважила на міцності соціальних зв'язків підозрюваного, у якого є матір та цивільна дружина. Наголосила на сумніви у обґрунтованості підозри, що вважає, що органом досудового розслідування неправильно кваліфіковано дії. Послалася на практику Європейського суду з прав людини (справа «Калашников проти Росії»), вказавши, що наявність однієї лише обґрунтованої підозри не є підставою тримання особи під вартою.
Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя доходить таких висновків.
Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; 2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки; 6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, якщо цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Також слідчий суддя бере до уваги, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32,Series A, № 182), (Erdagoz v.Turkey(Ердагоз проти Туреччини).
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення /сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення/ свідчать докази зібрані у кримінальному провадженні. Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування зазначені докази є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.
Вирішуючи питання наявності ризиків, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя доходить висновку, що вказані слідчим у клопотанні ризики знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання, а також той факт, що жоден з більш м'яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.
З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а також обставин, що характеризують підозрюваного, того що ОСОБА_9 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, те, що ОСОБА_9 має задовільний стан здоров'я, офіційно не працює, слідчий суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання ризикам кримінального провадження застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винним у його вчиненні, дані про його особу, а саме, що останній не має постійного джерела доходів, офіційно не працевлаштований, не має офіційно зареєстрованого місця проживання, вважаю слушною позицію сторони обвинувачення та вважаю за можливе не визначати розміру застави у цьому кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 184, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком до 24 вересня 2021 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали виготовлений та оголошений 02.08.2021 о 16.00.