про накладення арешту на майно
Справа № 495/5742/21
Номер провадження 1-кс/495/1818/2021
23 липня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про накладення арешту,
22.07.2021 старший слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про накладення арешту, в якому просив накласти арешт на майно, а саме на: два кросівки чорного кольору з надписом «SAIWIT2021» (упаковано в полімерний спецпакет №3136336), спортивні штани чорного кольору з надписом «Adidas» (упаковано в полімерний спецпакет №3136408), футболку чорного кольору з принтом листя на надписом «Amsterdam» (упаковано в полімерний спецпакет №1759369), які були вилучені 21 липня 2021 року в порядку ч.3 ст.208 КПК України під час затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та які мають значення речових доказів в даному кримінальному провадженні, визначити їх місцем знаходження у органу досудового розслідування.
Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що в провадженні Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021162240000829 від 20 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 20 липня 2021 року о 17 годин 55 хвилин в недобудованій споруді, яка розташована поруч із домоволодінням АДРЕСА_1 , був виявлений труп ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з наявними тілесними ушкодженнями волосистої частини голови.
На підставі ст.208 КПК України 21 липня 2021 року було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час чого на підставі ч.3 ст.208 КПК України, з дотриманням правил передбачених ч.7 ст.223 та ст.236 КПК України проведено обшук затриманої особи, та з урахуванням категорії вчиненого злочину, й того чиннику, що вилучене може містити на собі сліди вчиненого злочину, вилучено його одяг, а саме: два кросівки чорного кольору з надписом «SAIWIT2021» (упаковано в полімерний спецпакет №3136336), спортивні штани чорного кольору з надписом «Adidas» (упаковано в полімерний спецпакет №3136408), футболка чорного кольору з принтом листя на надписом «Amsterdam» (упаковано в полімерний спецпакет №1759369).
Слідчим в клопотанні зазначено, що з метою забезпечення наявності в кримінальному провадженні доказової бази доцільним є застосування заходу по його забезпеченню, а саме арешту майна, яке на даний час є тимчасово вилученим та в подальшому використанні зазначених речових доказів для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
У судове засіданні слідчий та прокурор не з'явились, надали заяву, відповідно до якої просили розглядати клопотання за їх відсутності. Клопотання про арешт майна просили задовольнити.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно з ч.1 ст.168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому ст.ст. 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
Частиною другою ст.168 КПК України встановлено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди .
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту, а згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
В ході розгляду клопотання встановлено, що за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України 20.07.2021 внесено відповідні відомості до ЄРДР за № 12021162240000829.
Як зазначено слідчим, 20 липня 2021 року о 17 годин 55 хвилин в недобудованій споруді, яка розташована поруч із домоволодінням АДРЕСА_1 , був виявлений труп ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з наявними тілесними ушкодженнями волосистої частини голови.
Згідно з копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину 21 липня 2021 року в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі ст.208 КПК України, з дотриманням правил передбачених ч.7 ст. 223, 236 КПК України проведено обшук затриманої особи, під час якого було вилучене майно, яке може може містити на собі сліди вчиненого злочину, а саме: два кросівки чорного кольору з надписом «SAIWIT2021» (упаковано в полімерний спецпакет №3136336), спортивні штани чорного кольору з надписом «Adidas» (упаковано в полімерний спецпакет №3136408), футболка чорного кольору з принтом листя на надписом «Amsterdam» (упаковано в полімерний спецпакет №1759369).
Слідчий суддя в частині, щодо визначення порядку зберігання майна, щодо якого надано клопотання зазначає, що відповідно до ст.100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному постановою Кабінетом Міністрів України №1104 «Про реалізацію окремих положень КПК України» від 19.11.2012 року.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим у клопотанні доведено, що вилучене майно відповідає критеріям зазначеним ст.ст. 98, 167 КПК України. Окрім того, наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучене майно має суттєве значення для кримінального провадження, оскільки є речовими доказами, слідчим доведена необхідність накладення арешту на майно, зокрема з метою збереження речових доказів та проведення у подальшому відповідних судово-медичних експертиз. Зазначене свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що з метою збереження речових доказів застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є необхідним та достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети швидкого, повного, неупередженого досудового розслідування, та з метою забезпечення кримінального провадження, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення або перетворення речей, а отже слідчий суддя вважає, що клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, а саме на:
- два кросівки чорного кольору з надписом «SAIWIT2021» (упаковано в полімерний спецпакет №3136336);
- спортивні штани чорного кольору з надписом «Adidas» (упаковано в полімерний спецпакет №3136408);
- футболку чорного кольору з принтом листя на надписом «Amsterdam» (упаковано в полімерний спецпакет №1759369), які були вилучені 21 липня 2021 року в порядку ч.3 ст.208 КПК України при затриманні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
В частині визначення місця знаходження речових доказів - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1