30 липня 2021 року суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 25 травня 2021 року,
Вказаним рішенням суду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та призначено покарання у виді дев'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На рішення суду обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити та перекваліфікувати його дії на ст. 309 КК України.
При цьому, ставлячи питання про перекваліфікацію його дій з ч. 3 ст. 307 КК України на ст. 309 КК України, обвинуваченим не заявлено клопотання про дослідження доказів, які б вказували на наявність в його діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК КК України.
Дані обставини свідчать про невідповідність апеляційної скарги обвинуваченого вимогам ст. 396 КПК України, оскільки вказана норма закону, крім іншого передбачає, що в апеляційній скарзі має бути зазначено клопотання про дослідження доказів.
Згідно положень ч. 3 ст. 404 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У зв'язку з цим, ухвалою Київського апеляційного суду від 05 липня 2021 року апеляційну скаргу обвинуваченого було залишено без руху та встановлено семиденний строк, з дня отримання копії ухвали, на усунення недоліків.
Обвинуваченим ОСОБА_2 в межах встановленого строку подано апеляційну скаргу, яка за своїм змістом відповідає попередній. Клопотання про дослідження доказів обвинувачений не ставить.
В зв'язку з цим приходжу до висновку, що зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 05 липня 2021 року недоліки апеляційної скарги ОСОБА_2 не усунуто.
Відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Оскільки недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 05 липня 2021 року, не були усунуті, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає поверненню особі, яка її подала із усіма доданими до неї матеріалами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 396, 399 КПК України, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 25 травня 2021 року повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги направити обвинуваченому ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її прийняття.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_1