Справа №372/1511/21 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/4616/2021 Доповідач - ОСОБА_2
03 серпня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного (в режимі ВКЗ із
ДУ «Київський слідчий ізолятор»)- ОСОБА_7 ,
перекладача - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021111230000357 від 22.04.2021 року, за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16 липня 2021 року про продовження строку тримання під вартою до 16.09.2021 року, включно, з визначенням застави у розмірі 475 000,00 гривень, -
ОСОБА_7 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та громадянину Республіки Грузія, із середньою освітою, не працюючому, одруженому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.
Слідчим відділенням Обухівського ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021111230000357 від 22.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.
22 квітня 2021 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України.
23 квітня 2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України
16 липня 2021 року слідчий СВ Обухівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_12 за погодженням з прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 звернувся до Обухівського районного суду Київської області з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді, оскільки існують об'єктивні обставини, що перешкоджають завершенню досудового розслідування, зокрема, не проведено ряд слідчих і процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу. При цьому, ризики, передбачені ст.177 КПК України, які на час обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 , наразі не зменшились та продовжують існувати.
Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16 липня 2021 року клопотання слідчого задоволено частково, підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 13.09.2021 року, включно, із визначенням застави у розмірі 475 000,00 гривень. Обґрунтовуючи рішення слідчий суддя послався на обставини, які вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, даних, що характеризують особу підозрюваного, доведеність прокурором існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та недоведеність того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам. Також, слідчий суддя прийняв до уваги, що у кримінальному провадженні потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на закінчення досудового розслідування.
На вказану ухвалу слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою через грубе порушення норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що підозра пред'явлена ОСОБА_7 , є необґрунтованою, оскільки жоден з наявних у матеріалах доказів не доводить протилежного, при цьому висновок експерта, яким встановлена вартість викраденого майна вказує на невірну кваліфікацію дій підозрюваного за ч.5 ст.185 КК України, як особливо великий розмір, що і спростовує обґрунтованість підозри за вказаною статтею. Окрім цього, ризики також є недоведеними, оскільки доказів на їх обґрунтування ні слідчим ні слідчим суддею не наведено, у зв'язку з чим і є незрозумілим висновок слідчого судді щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів. Також зазначає, що визначений ОСОБА_7 розмір застави є непомірним для нього, при визначенні якого слідчим суддею не враховано а ні майновий стан підозрюваного, а ні наявність у нього належного йому майна. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Заслухавши:
- доповідача - суддю апеляційного суду;
- прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного, ухвалу слідчого судді просив залишити без змін, як законну та обґрунтовану;
- підозрюваного та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її у повному обсязі;
- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя при прийнятті рішення про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, що свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, що підтверджується зібраними доказами та свідчить про наявність обґрунтованої підозри, а також про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Зважаючи на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Отже з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення інкримінованого ОСОБА_7 та даних про його особу, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано продовжив ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею обґрунтовано взято до уваги те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
Тому доводи апелянта щодо необґрунтованості підозри та відсутності ризиків, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зважаючи на викладене слідчим суддею в ухвалі доведено протилежне.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п.3 ст.5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».
Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».
Отже, доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді в частині визначення розміру застави, є непереконливими та безпідставними, оскільки слідчим суддею було належним чином перевірено та досліджено докази, надані слідчим та стороною захисту, взято до уваги обставини кримінального провадження, враховано тяжкість злочину та обставини його вчинення, підвищену суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, також слідчим суддею взято до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, після чого вірно та аргументовано визначено заставу у розмірі 200 розмірів неоподатковуваних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 475 000,00 грн. та зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Таким чином, ухвала слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16 липня 2021 року про продовження підозрюваному ОСОБА_7 ( ОСОБА_11 ), строку тримання під вартою до 16.09.2021 року, включно, з визначенням застави у розмірі 475 000,00 гривень, є законною і обґрунтованою, а тому, підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 16 липня 2021 року про продовження підозрюваному ОСОБА_7 ( ОСОБА_11 ), строку тримання під вартою до 16.09.2021 року, включно, з визначенням застави у розмірі 475 000,00 гривень, залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
_________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4