27 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09 червня 2021року у справі №760/8191/21 (провадження №1-кс/760/2725/21), -
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.06.2021 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінальних правопорушень від 26.03.2021 року, вих. №4300/26.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя, з посиланням на вимоги ст.ст. 2, 214, 219 КПК України, а також практику Верховного суду України, Касаційного кримінального суду Верховного Суду та Апеляційної палати Вищого Антикорупційного суду, зазначив, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення, а якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР. Враховуючи, що у заяві ОСОБА_5 від 26.03.2021 року, вих. №4300/26 відсутні будь-які об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочинів, вчинених колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а саме суддями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.06.2021 року та зобов'язати Солом'янський районний суд м. Києва розглянути його скаргу від 02.04.2021 року №4326/02 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України в порядку визначеному ст.ст. 306-307 КПК України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що подана ним 26.03.2021 року заява до Національного антикорупційного бюро України є заявою про злочин, яка містить усі необхідні відомості про вчинення суддями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 157, ч.3 ст. 355, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 256, ч.1 ст. 111, ст. 170, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27 КК України.
Також вказує, що відповідно до вимог ст. 214 КПК України, зазначені у його заяві від 26.03.2021 вих.№4300/26 року відомості повинні бути безальтернативно внесені до ЄРДР, проте, в порушення ч.1 ст. 2 КК України, п.п. 1, 4 ст. 214 КПК України, Розділу 2 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 року №298, станом на 02.04.2021 року керівник ГПД НАБУ або уповноважений детектив не внесли відповідні відомості до ЄРДР за вказаною заявою, про що його не повідомили у передбачений законом спосіб, у зв'язку з чим він звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність керівника ГПД НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР на підставі його заяви від 26.03.2021 вих.№4300/26, однак ухвалою від 09.06.2021 року у задоволенні його скарги було відмовлено.
Крім того, апелянт вказує, що приймаючи рішення про відмову в задоволенні його скарги, слідчий суддя не з'ясовував усіх обставин даної справи, не витребовував і не досліджував матеріали його особистого звернення до керівника ГПД НАБУ, не викликав його ( ОСОБА_5 ) та суб'єкта оскарження - керівника ГПД НАБУ ОСОБА_9 , у зв'язку з чим, на думку апелянта, оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню.
Також, у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.06.2021року, посилаючись на поважність причин пропуску цього строку, оскільки він не був присутній при винесенні оскаржуваного судового рішення, а його копію отримав лише 22.06.2021 року та на наступний день подав апеляційну скаргу через канцелярію Київського апеляційного суду.
Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.06.2021 року, колегія суддів, з огляду на наведені апелянтом обставини в обґрунтування поважності причин пропуску цього строку, вважає можливим поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав, а тому, відповідно до вимог ч.4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_5 без участі прокурора, оскільки його неявка не перешкоджає проведенню розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження №1-кс/760/2725/21 (справа №760/8191/21) за скаргою ОСОБА_5 та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи №760/8191/21 (провадження №1-кс/760/2725/21), ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінальних правопорушень від 26.03.2021 року, вих. №4300/26 та просив зобов'язати керівника ГПД НАБУ внести відомості до ЄРДР за вказаною заявою про вчинення суддями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 157, ч.3 ст. 355, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 256, ч.1 ст. 111, ст. 170, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27 КК України; зобов'язати вказану посадову особу надати йому ( ОСОБА_5 ) належним чином завірені витяги з ЄРДР та пам'ятки про процесуальні права та обов'язки; зобов'язати повідомити суд про виконання ухвали суду та зазначити у резолютивній частині судового рішення вказані ним усі «кваліфікаційні статті» вчиненого злочину - ч.3 ст. 157, ч.3 ст. 355, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 256, ч.1 ст. 111, ст. 170, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27 КК України.
У вказаній скарзі ОСОБА_5 зазначав, 05.11.2020 колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а саме суддями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2020 у судовій справі №855/83/20 про відмову в задоволенні адміністративного позову про визнання бездіяльності Центральної виборчої комісії протиправною та зобов'язання вчинити дії, винесено «безпрецедентну неправосудну постанову» в провадженні №А/9901/47/20, якою апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2020 - без змін. При цьому, на думку скаржника, при ухваленні постанови вищевказаними суддями були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.157, ч.3 ст. 355, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 256, ч.1 ст. 111, ст. 170, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27 КК України. Однак відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено не було.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_5 , слідчий суддя, посилаючись на положення ст. 214 КПК України та висновки, викладені у судових рішеннях Апеляційної палати Вищого Антикорупційного суду і судів касаційної інстанції, обґрунтовано зазначив, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Проте, твердження скаржника про вчинення кримінальних правопорушень суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 зводяться виключно до його незгоди як із ухваленою цими суддями постановою у справі №855/83/20, так і з їх процесуальними рішеннями та діями під час розгляду даної справи, що також підтверджується оцінкою самого ОСОБА_5 постанови як злочинної, неправосудної та, навіть, безглуздої. Однак факт незгоди скаржника із судовими і процесуальними рішеннями та діями суддів не свідчить про їх неправосудність та вчинення при цьому суддями кримінальних правопорушень.
Про таку незгоду також свідчить факт звернення ОСОБА_5 до Солом'янського районного суду м. Києва з абсолютно аналогічною за своїм змістом скаргою на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 375, ч.2 ст. 366, ч.3 ст. 157, ч.2 ст. 256, ч.1 ст. 111, ст. 170, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27 КК України, тими ж самими суддями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , яка ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м.Києва від 01.12.2020 (справа №760/26255/20, провадження №1-кс/760/8117/20) була повернута ОСОБА_5 як така, що непідсудна цьому суду, а віднесена до підсудності Вищого антикорупційного суду. Після чого, ОСОБА_5 замість того, щоб звернутися до ВАКС в порядку, передбаченому КПК України, знову звернувся із такими ж самими скаргами до Солом'янського районного суду м.Києва, прибравши із її тексту посилання на ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 375 КК України.
Крім того, як зазначив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_10 вже розглядалися повністю аналогічні за своїм змістом скарги ОСОБА_5 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявами від 19.01.2021, від 24.02.2021 про вчинення тією ж самою колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 157, ч.3 ст. 355, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 256, ч.1 ст. 111, ст. 170, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27 КК України (справа №760/1710/21, провадження № 1-кс/760/649/21; справа №760/5004/21, провадження №1-кс/760/1663/21). За результатами розгляду цих скарг слідчим суддею ОСОБА_10 ухвалено рішення про відмову у задоволенні скарг ОСОБА_5 . Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 15.03.2021 ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м.Києва ОСОБА_10 від 09.02.2021, справа №760/1710/21, провадження № 1-кс/760/649/21, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 19.01.2021, залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення, ухвала суду апеляційної інстанції набрала законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
З огляду на вищевикладене та враховуючи засади діяльності Європейського суду з прав людини, зокрема принцип правової визначеності, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, у зв'язку з чим за наслідками розгляду даної скарги ОСОБА_5 не може бути ухвалено іншого рішення, ніж рішення в справах №760/1710/21 (провадження №1-кс/760/649/21), справа №760/5004/21 (провадження №1-кс/760/1663/21), слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_5 та належним чином мотивував прийняте рішення.
Згідно ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписами ч.5 ст. 214 КПК України та п.1 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно якої, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, а отже відомості, які вказують на наявність ознак складу злочину чи кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що також узгоджується з вимогами ст. 2 КПК України, відповідно до якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження і щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Отже, всупереч доводам апеляційної скарги, при розгляді скарги ОСОБА_5 слідчий суддя не вирішував питання, які можуть бути предметом судового розгляду у кримінальному провадженні. При цьому, колегія суддів відмічає, що хоча кримінальний процесуальний закон і не вимагає від заявника зазначення у заяві усіх складових злочину, проте це не означає, що будь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення виключно з огляду на її назву може вважатися таким документом і її подання на ім'я керівника ГПД НАБУ ОСОБА_9 тягне за собою процесуальні наслідки у виді безумовного внесення вказаних у цій заяві відомостей до ЄРДР, у тому числі саме керівником ГПД НАБУ.
Апеляційні твердження ОСОБА_5 про те, що приймаючи рішення про відмову в задоволенні його скарги, слідчий суддя не витребовував і не досліджував матеріали його особистого звернення до керівника ГПД НАБУ та не викликав його ( ОСОБА_5 ) і суб'єкта оскарження - керівника ГПД НАБУ ОСОБА_9 в судове засідання, у зв'язку з чим, на думку апелянта, оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки матеріалами даної справи №760/8191/21 (провадження №1-кс/760/2725/21) встановлено, що незважаючи на те, що у своїй скарзі ОСОБА_5 просив розглянути її без його участі, останній був належним чином повідомлений про час і місце розгляду поданої ним скарги 09.06.2021 року (а.с. 13), а згідно приписів ч.3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується, не є перешкодою для розгляду скарги. Враховуючи те, що до скарги ОСОБА_5 долучена копія його заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.03.2021 вих.№4300/26 (а.с. 6-10) у слідчого судді не було необхідності витребовувати матеріали звернення останнього до керівника ГПД НАБУ.
Крім того, слід відмітити, що згідно висновків Європейського суду з прав людини (справа «Міролюбовс та інші проти Латвії»), Європейський суд застосовує положення, передбачене ч.3 ст. 35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви. Зокрема, вважається зловживанням таке поводження заявника, яке явно суперечить цілям права на індивідуальне звернення, передбаченого Конвенцією, і перешкоджає належній роботі Суду або належному перебігу провадження, про що також обґрунтовано зазначив слідчий суддя в оскаржуваному рішенні.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.06.2021 року обґрунтованою та належним чином вмотивованою і підстав для її скасування, про що ставиться питання в апеляційній скарзі ОСОБА_5 , не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09 червня 2021року у справі №760/8191/21 (провадження №1-кс/760/2725/21), якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінальних правопорушень від 26.03.2021 року, вих. №4300/26 - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: __________________ __________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3