Номер справи 766/71/16-ц Головуючий в І інстанції Майдан С.І.
Номер провадження 22-ц/819/1152/21 Доповідач Орловська Н.В.
03 серпня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:
головуючого Орловської Н.В.
суддів: Кутурланової О.В.
Майданіка В.В.
секретар Давиденко І.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 лютого 2021 року у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ОСОБА_2 про захист прав споживача, зобов'язання вчинити певні дії,
04 квітня 2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до Комсомольського районного суду м. Херсона з позовом до ОСОБА_1 , у якому зазначив, що 26.12.2006 року між банком та відповідачем було укладено кредитний договір №Ф061054П, згідно до умов якого останньому було надано у користування грошові кошти в розмірі 85000,00 доларів США зі сплатою 12,5 відсотків річних. 30.03.2010 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору кредиту № Ф061054П від 26.12.2006 року, на підставі якої було збільшено відсоткову ставку з 12,5 % річних до 12,7% річних. ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконуються належним чином. Станом на 12.01.2016 року заборгованість за кредитним договором становить 15020,90 доларів США, що еквівалентно 353056,78 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 11932,99 доларів США, що еквівалентно 280453,85 грн., заборгованість по відсоткам - 2416,18 доларів США, що еквівалентно 56790,82 грн., пеня, передбачена за несвоєчасне повернення кредиту за кожен випадок - 41,60 доларів США, що еквівалентно 970,74 грн., пеня передбачена, за несвоєчасне повернення відсотків за кожен випадок - 631,43 доларів США, що еквівалентно 14841,37 грн.
З огляду на викладене ПАТ «Укрсоцбанк» просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 15020,09 доларів США, що еквівалентно 353056,78 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 5295,85 грн.
17.05.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом про захист прав споживача. Вимоги обґрунтував тим, що банк вимагає стягнення грошової суми не передбаченої договором. Пунктом 1.1.1 договору про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф061054П від 26.12.2006 року визначено обов'язок банку видати грошові кошти в сумі, яка на момент видачі буде відповідати 85 000 доларів США. Зобов'язанням ОСОБА_1 визначено повернути фактично отримані грошові кошти частинами. Банк надав ОСОБА_1 429 250 грн. Саме цю суму грошей в національній валюті слід вважати кредитом. І саме з цієї суми у ОСОБА_1 виникли зобов'язання щодо повернення частинами. Банк на теперішній час не визнає кредитного зобов'язання ОСОБА_1 в розмірі 429 250 грн., та не визнає право повернути цю суму частинами національною валютою України. Невизнання банком зазначених зобов'язань споживача ОСОБА_1 унеможливлює належне виконання останнім своїх обов'язків. Відповідач вважає, що отримані кошти повинні повертатися в національній валюті України. Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив визнати кредитним зобов'язанням грошове зобов'язання у розмірі 429250 гривень та визнати валютою зобов'язання за кредитним договором №Ф061054П від 26 грудня 2006 року національну валюту України.
Ухвалою суду від 30.05.2017 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, залучено ТОВ «Сапфір-1» до участі у справі, як правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк» в якості позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом. (а.с.105)
Ухвалою суду від 26.02.2020 року залучено до участі у справі ОСОБА_2 як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір - 1» в якості позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом. (а.с.194-195)
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 03 лютого 2021 року первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання кредиту №Ф061054П від 26.12.2006 року у сумі 15 020,90 доларів США, що еквівалентно 353 056,78 гривень, а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 5295,85 гривень.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача, визнання кредитним грошового зобов'язання у розмірі 429250 гривень та визнання валютою зобов'язання за кредитним договором відмовлено в повному обсязі.
Рішення суду мотивовано тим, що факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в загальній сумі 85 000 доларів США підтверджено наявними в матеріалах справи копіями заяв на видачу готівки: від 26.12.2006 року на суму 53000,00 дол. США., від 10.01.2007 року на суму 6500,00 дол. США., від 15.01.2007 року на суму 5000,00 дол. США., від 05.02.2007 року на суму 20500,00 дол. США (касові документи), які власноруч підписані відповідачем та відповідають всім вимогам чинного на той час законодавства України щодо оформлення касових документів. У судовому засіданні було встановлено, що відповідач в односторонньому порядку порушив свої зобов'язання. Із долученого до справи розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 12.01.2016 року відповідач має заборгованість в загальному розмірі 15020,90 доларів США, що еквівалентно 353056.78 грн., у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення вимог первісного позову.
Щодо вимог зустрічного позову, то суд встановив, що підписуючи кредитний договір, а у подальшому і додаткову угоду, позичальник погодився з усіма умовами щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом в строки, встановлені договорами. Отримавши примірник договору, позивач мав можливість детально вивчити його умови та протягом 14 днів з дня отримання кредиту відмовитись від даної послуги, що передбачено п.6 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів». Однак позивач цього не зробив, використавши кредитні кошти на свій розсуд і не скористався правом дострокового погашення кредиту, що передбачено умовами кредитного договору. За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача, зобов'язання вчинити певні дії.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03.02.2021 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги зустрічного позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на зміст п.1.1.1 договору про надання кредиту і не надав тлумачення цьому пункту відповідно до вимог ст. 524 ЦК України. Так, вказаним пунктом договору визначено, що позичальник зобов'язаний повернути лише отримані кошти, тобто 429 250 грн. При цьому, умовами договору не визначено обов'язок ОСОБА_1 повернути 85 000 доларів США. У договорі сторони лише визначили еквівалент кредиту у 85 000 доларів США, проте банк не брав на себе зобов'язання видавати кредит у доларах США, оскільки грошове зобов'язанні виконувалося у національній валюті гривня.
Крім того, встановлюючи обставину щодо виконання банком своїх зобов'язань на підставі заявки на видачу готівкових коштів суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в заявці проставлено дві суми: в доларах США та у гривневому еквіваленті.
Також апелянт зазначає, що здійснюючи заміну сторони відповідача за зустрічним позовом на його правонаступника суд першої інстанції не перевірив, чи відбулась заміна кредитора з ПАТ «Укрсоцбанк» на ТОВ «ФК «Адамант» за договором про відступлення права вимоги від 27.10.2016 р., а саме не з'ясовано, чи було новим кредитором виконано обов'язок по оплаті договору. Судом не з'ясовано, чи відповідає вказаний правочин нормам ст. 203 ЦК України, а також не враховано, що ТОВ «ФК «Адамант» не відноситься до фінансових установ у розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка може надавати фінансові послуги.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Сергет Володимир Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_2 , зазначає на помилковість доводів щодо відсутності у ТОВ «ФК Адамант» статусу фінансової установи та наявності належних доказів щодо набуття правонаступником первісного кредитора ОСОБА_2 права вимоги після виконання ним обов'язку з оплати за укладеним договором. Просить рішення суду в оскаржуваній частині залишити без зміни.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині вирішення первісного позову про стягнення заборгованості зі ОСОБА_1 не оскаржується, тому предметом апеляційного перегляду відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України є рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегією суддів встановлені такі обставини.
26.12.2006 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Ф061054П, згідно якого кредитор АКБСР «Укрсоцбанк» зобов'язується надати позичальнику ( ОСОБА_1 ) грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. (а.с.6-8)
Згідно наявних в матеріалах справи заяв на видачу готівки №222 від 26.12.2006 р., 10.01.2007р., 15.01.2007р., 05.02.2007 р. на виконання умов вказаного договору ОСОБА_1 отримано готівкові кошти наступними траншами: 26.12.2006 р. - 53000 доларів США, що еквівалентно 267 650,00 грн.; 10.01.2007 р. - 6500 доларів США, що еквівалентно 32 825,00 грн.; 15.01.2007 р. - 5000 доларів США, що еквівалентно 25250,00 грн.; 05.02.2007 р. - 20 500 доларів США, що еквівалентно 103 525,00 грн. Загальна сума отриманих ОСОБА_1 кредитних коштів становить 85 000 доларів США, що було еквівалентно 429 250,00 грн. (а.с.12-15)
У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з вимогою про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості в сумі 15020,90 доларів США, що еквівалентно 353 056,78 грн.
За позицією позивача, валютою кредитування за вказаним кредитним договором є гривня, а сума грошового зобов'язання, яка підлягала поверненню, становить 429 250,00 грн., у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернуся до суду із зустрічним позовом і просить визнати вказані обставини в судовому порядку.
Згідно ст. ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як встановлено судом, предметом зустрічного позову є вимога ОСОБА_1 про визнання кредитним зобов'язанням грошового зобов'язання у розмірі 429250 гривень та визнання валютою зобов'язання за кредитним договором №Ф061054П від 26 грудня 2006 року національну валюту України.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, юридичні факти, заподіяння матеріальної та моральної шкоди тощо, а також вони можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтями 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах з участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. (ч.1,3 ст. 626 ЦК України)
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч.1 ст. 628 ЦК України)
Договір є обов'язковим для виконання сторонами. (ст. 629 ЦК України)
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частинами першою, другою статті 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України визначено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Пунктом 1.1.1. договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №Ф061054П від 26.12.2006 р., укладеного між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , передбачено, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «Транш» а у сукупності -«Транші», зі сплатою 12,5 % річних в межах максимального ліміту заборгованості до 85 000 доларів США, з повним завантаженням ліміту до 25.12.2008 року. Мінімальний-розмір траншу не повинен бути меншим 708 доларів США. Погашення кредиту (траншів) здійснюється щомісяця, до 10 числа місяця вступного за місяцем, в якому відбувалось завантаження кредитної лінії, та в останній день користування кредитом (траншем) з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 25 грудня 2016 року. Сума щомісячного погашення кредиту повинна дорівнювати 708 доларів США. Сума залишку останнього траншу дорівнює 748 доларів США.
Відповідно до п.3.1.1 кредитного договору, кредитор зобов'язаний протягом одного робочого дня від дати набрання чинності договору відкрити позичальнику позичковий рахунок і видати позичальнику готівкові гроші в сумі кредиту в порядку, визначеному цим договором.
Відповідно до п.п.3.3.5, 3.3.7, 3.3.9 кредитного договору, позичальник зобов'язаний суворо дотримуватись положень цього договору, а також договорів, визначених в п.1.3 цього договору, сплачувати проценти за використання Кредиту в порядку, визначеному п.п.2.6, 2.8, 2.9 цього договору, здійснювати щомісячне погашення кредиту, враховуючи суми надання наступних траншів відповідно до умов, визначених у п.1.1.1 цього договору, а також в кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом, що визначений в п.1.1.1.2 цього договору.
31.03.2010 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №Ф061054П від 26.12.2006 р., згідно якої сторони погодили, що залишок кредитної заборгованості за кредитом станом на дату укладання цієї додаткової угоди складає 58 792,55 доларів США, залишок заборгованості за нарахованими процентами 571,70 доларів США. (а.с.9-10)
Пунктом 2.3. цієї додаткової угоди затверджено оновлений графік погашення кредиту, а саме зі сплатою позичальником з березня 2011 року по 839,00 доларів США.
З огляду на викладені обставини справи та приписи чинного законодавства слід дійти висновку, що сторонами у договорі від 26.12.2006 р. №Ф061054П, з урахуванням додаткової угоди №1 від 30.03.2010 р. було визначено суму кредиту (85000 доларів США), а також чіткий порядок розрахунків за договором виходячи з еквіваленту гривні до долару США на момент здійснення платежів, а тому позичальник ОСОБА_1 , підписуючи вказані договори, розумів та усвідомлював, що умовами договору передбачено саме такий порядок розрахунків, а не інший.
Крім того, ОСОБА_1 підписанням заяв на видачу готівки, тобто діями, які породжують юридичні факти, визначив грошовий еквівалент зобов'язання саме в іноземній валюті, оскільки отримав кошти виходячи з еквіваленту гривні до долару США.
Та обставина, що у заявах на видачу готівки зазначено дві суми (у доларах США та у гривневому еквіваленті) не впливає на правильність висновків суду щодо валюти зобов'язання, оскільки за умовами укладеного між сторонами договору грошові зобов'язання позичальника виражені у валюті долар США, проте з грошовим еквівалентом у національній валюті, що законом не заборонено, при цьому ОСОБА_1 не оспорював та фактично виконував свої зобов'язання, отже реалізовував домовленості, зазначені у договорі щодо вартості кредиту та порядку розрахунків.
Отже, встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши наявні у матеріалах справи докази суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог зустрічного позову ОСОБА_1 з огляду на його необґрунтованість.
Доводи скаржника щодо невиконання судом першої інстанції обов'язку з тлумачення умов пункту 1.1.1. договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №Ф061054П від 26.12.2006 р. колегія суддів до уваги не приймає, оскільки таких вимог відповідно до вимог ст. 213 ЦК України ОСОБА_1 у даній справі не ставив.
Щодо посилання апелянта на порушення судом першої інстанції процесуальних норм, а саме безпідставне залучення до участі у справі правонаступників відповідача за зустрічним позовом, то колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст. 37 ЦПК України (в редакції, чинній на момент вирішення судом першої інстанції процесуального питання щодо правонаступництва) у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Судом встановлено, що 27.10.2016 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «ФК «Адамант» було укладено договір №271016-К про відступлення права вимоги за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №Ф061054П від 26.12.2006 року, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_1 , згідно якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор приймає (набуває) права грошових вимог первісного кредитора за договором кредиту на загальну суму заборгованості 19 119,38 доларів США, що еквівалентно 489 100,51 грн.
Пунктом 1.4 вказаного договору передбачено, що моментом переходу прав вимоги первісного кредитора до нового кредитора вважається момент надходження загальної суми вартості відступлених прав на рахунок первісного кредитора.
Крім того, за змістом описової частини цього договору вбачається, що ТОВ «ФК «Адамант» ( новий кредитор), належним чином уповноважене надавати фінансові послуги згідно свідоцтва ФК № 395, видане 30.05.2013р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. (а.с.88-91)
28.10.2016 року між ТОВ «ФК «Адамант» та ТОВ «Сапфір -1» укладено договір наступного відступлення права грошової вимоги за вказаним кредитним договором. (а.с.92-94)
02.01.2020 року між ТОВ «Сапфір -1» та ОСОБА_2 було укладено договір наступного відступлення права грошової вимоги за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №Ф061054П від 26.12.2006 року. (а.с.174-176)
Також встановленою є та обставина, що при укладанні наведених договорів набувачами права вимоги, а саме ТОВ «Сапфір-1» 26.10.2016р. сплачена обумовлена ціна продажу, що підтверджено відповідним платіжним дорученням № 78 від 27.10.2019р., а також ОСОБА_2 здійснений повний розрахунок за договором, останній платіж за якими внесений 14.01.2020р. ( а.с.209-211).
Вважаючи доведеними обставини щодо наявності правових підстав заміни кредитора за спірним зобов'язанням, згідно фіксації у журналі судового засідання, суд першої інстанції ухвалою суду від 30.05.2017 року, викладеною протокольно), залучив ТОВ «Сапфір-1» до участі у справі як правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк», а ухвалою від 26.02.2020 року залучив до участі у справі ОСОБА_2 як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір - 1».
В ході розгляду справи решта учасників проти заміни сторони позивача у первісному позову не заперечувала.
Крім того, суд зауважує, що згідно п.28 ч.1 ст. 353 ЦПК України ухвала суду про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Таким чином, у випадку незгоди з процесуальним рішенням суду першої інстанції щодо заміни учасника справи його правонаступником апелянт не був позбавлений права на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
У справі, що розглядається, зазначені судові рішення в частині заміни сторони жодною із сторін у справі не оскаржені.
Апеляційний суд звертає увагу, що предметом апеляційного перегляду є постановлене судом рішення щодо відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , де останнім заперечуються умови щодо валюти кредитного зобов'язання, тоді як рішення суду у частині задоволення первинного позову про стягнення із позичальника заборгованих за кредитом коштів не оскаржується.
Наведенні вище доводи апеляційної скарги в частині заміни правонаступника стягувача не спростовують встановлених судом фактичних обставин, що є предметом доведення у зустрічному позові та не заперечує висновку суду про відсутність правових підстав для відмови у задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_1 про визнання зобов'язання за кредитним договором у національній валюті сума заборгованості зі яким 429 250 грн.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції у оскаржуваній частині постановлено із дотриманням вимог законодавства, тоді як доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому згідно ст. 375 ЦПК України підстави для її задоволення і скасування рішення відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 375 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 лютого 2021 року в частині відмови у задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 04 серпня 2021 року.
Головуючий ________________ Н.В.Орловська
Судді: ________________ О.В. Кутурланова
________________ В.В.Майданік