Номер провадження: 22-ц/813/427/21
Номер справи місцевого суду: 501/3680/19
Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.
Доповідач Вадовська Л. М.
04.08.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Чепрас А.І.,
переглянувши справу №501/3680/19 за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», за участю третіх осіб Незалежної профспілки працівників морського торговельного порту «Чорноморськ», виконуючого обов'язки директора порту Сєчкіна Сергія Анатолійовича про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 30 червня 2020 року у складі судді Петрюченко М.І., -
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 12 жовтня 2019 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що на виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 квітня 2019 року в справі №501/3509/18 видано наказ від 24 квітня 2019 року №175 про поновлення її на роботі в ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на посаді змінного заступника начальника вантажного складу, проте наказом від 23 вересня 2019 року №495/0-1 її звільнено 24 вересня 2019 року з роботи по пункту 6 статті 36 КЗпП України. Вважаючи звільнення незаконним, позивач ОСОБА_1 просила:
визнати незаконним та скасувати наказ від 23 вересня 2019 року №495/0-1 виконуючого обов'язки директора ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про звільнення ОСОБА_1 по пункту 6 статті 36 КЗпП України;
поновити на роботі на посаді змінного заступника начальника вантажного складу №9 ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ»;
стягнути з ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 вересня 2019 року по день постановлення судового рішення;
стягнути судові витрати (т.1 а.с.2-6).
Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 6 листопада 2019 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.42-44).
Відповідач ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» позов не визнав, зазначивши у відзиві, що на виконання судового рішення ОСОБА_1 поновлено з 31 жовтня 2018 року на посаді, з якої було звільнено, а саме на посаді змінного заступника начальника вантажного складу 2 терміналу, та з моменту поновлення виведено поза межі штатного розпису у зв'язку з ліквідацією з 1 вересня 2018 року 2 терміналу. Підприємством були вжиті заходи щодо забезпечення працівника роботою, однак ОСОБА_1 не надала згоду продовжити роботу зі зміненими істотними умовами праці (режимом роботи), які викликані змінами в організації виробництва і праці, що стало підставою для припинення трудового договору по пункту 6 статті 36 КЗпП України (т.1 а.с.50-56, 144-145).
Третьою особою Незалежною профспілкою працівників морського торговельного порту «Чорноморськ» підтримано позовні вимоги (т.1 а.с.107-110).
Рішенням Іллічівського районного суду Одеської області від 30 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с.171-179).
Висновок суду мотивовано недоведеністю порушення прав, за захистом яких позивач звернулася до суду.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 3 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог (т.1 а.с.183-188).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в тому, що в порядку виконання судового рішення видано наказ №175 від 24 квітня 2019 року, яким ОСОБА_1 поновлено на роботі в ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на посаді змінного заступника начальника вантажного складу 2 терміналу. Отже, в даних правовідносинах діє принцип подвійної реституції, відповідно до якої поновлені не тільки права позивача, а й процедуру вивільнення позивача в порядку статті 49-2 КЗпП України, яка визначена пунктом 2.2 чинного наказу від 20 червня 2018 року №327. Позивача звільнено по пункту 6 статті 36 КЗпП України, з огляду на що між сторонами виникли правовідносини щодо порядку застосування змін суттєвих умов праці та порядку розірвання трудового договору. Відповідач зобов'язаний був заново з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду, виконати процедуру вивільнення позивача в порядку статті 49-2 КЗпП України, яка визначена пунктом 2.2 чинного наказу в.о. директора порту від 20 червня 2018 року №327 та безпосередньо пов'язана з укладенням 13 червня 2018 року договору оренди державного нерухомого майна ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», що знаходиться на балансі 2 терміналу, з ТОВ «Єврошан Агро Інвестмент Юкрейн» та ліквідацією з 1 вересня 2018 року структурного підрозділу порту другий термінал з усіма робочими місцями та посадами, що складають його штатний розпис. Відмовляючи у задоволенні позову, суд не встановив наявність наказу керівника підприємства про зміну істотних умов праці позивача, не перевірив, чи приймав участь профспілковий орган, членом якого є позивач, у вирішенні питання зміни істотних умов праці (режиму роботи і оплати праці), чи були наявними підстави для зміни умов праці та видання наказу про звільнення позивача по пункту 6 статті 36 КЗпП України.
В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.
У відзиві на апеляційну скаргу ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує наявністю підстав та дотриманням порядку звільнення по пункту 6 статті 36 КЗпП України (т.1 а.с.218-224).
У поясненні на апеляційну скаргу Незалежна профспілка працівників морського торгового порту «Чорноморськ» підтримала доводи скарги (т.1 а.с.201-206).
Переглянувши справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті вимог з огляду на наступне.
Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.
Наказом державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 20 червня 2018 року №327 «Про зміни в організації виробництва і праці» наказано:
1 ліквідувати з 1 вересня 2018 року структурний підрозділ «Другий термінал» з усіма робочими місцями та посадами, що складають його штатний розпис;
2.2 здійснити вивільнення працівників, які відмовляться від звільнення за переведенням до ТОВ «Єврошан Агро Інвестмент Юкрейн», робочі місця та посади яких ліквідуються цим наказом, відповідно до статті 49-2 КЗпП України, Закону України «Про зайнятість населення» (т.1 а.с.13, 70).
Наказом державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 31 жовтня 2018 року №554 «Про звільнення змінного заступника начальника вантажного складу 2 терміналу ОСОБА_1 » (описку в даті звільнення виправлено наказом від 31 жовтня 2018 року №558) у зв'язку з ліквідацією структурного підрозділу порту «Другий термінал» згідно наказу директора порту від 20 червня 2018 року №327 «Про зміни в організації виробництва і праці» наказано ОСОБА_1 , змінного заступника вантажного складу 2-го терміналу ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», звільнити 31 жовтня 2018 року по пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» внаслідок ліквідації структурного підрозділу порту «Другий термінал» і відмовою від переведення на іншу роботу (т.1 а.с.17, 18).
Наказом державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 3 грудня 2018 року №595 «Про внесення змін до наказу від 31 жовтня 2018 року №554 «Про звільнення змінного заступника начальника вантажного складу 2 терміналу ОСОБА_1 » внесено зміни до наказу №554 щодо дати звільнення з 10 листопада 2018 року.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 23 квітня 2019 року, зміненим постановою Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року, в справі №501/3509/18 за позовом ОСОБА_1 наказ державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 31 жовтня 2018 року №554 «Про звільнення змінного заступника начальника вантажного складу 2 терміналу ОСОБА_1 », наказ державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 31 жовтня 2018 року №558 «Про виправлення технічної описки у наказі в.о. директора порту №554 від 31 жовтня 2018 року», наказ державного підприємства «Про внесення змін до наказу від 31 жовтня 2018 року №554 «Про звільнення ОСОБА_1 » визнано незаконним та скасовано; поновлено ОСОБА_1 на посаді змінного заступника вантажного складу; стягнуто з державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 10 листопада 2018 року по 23 квітня 2019 року, в сумі 18362,72 грн., визначеній без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів, стягнуто судові витрати в сумі 704,80 грн. (т.1 а.с.19-32, 134-143).
На виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 квітня 2019 року в справі №501/3509/18 наказом державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 24 квітня 2019 року №175 «Про поновлення на роботі змінного заступника начальника вантажного складу 2 терміналу ОСОБА_1 » скасовано:
наказ від 31 жовтня 2018 року №544 «Про звільнення змінного заступника начальника вантажного складу 2 терміналу ОСОБА_1 »;
наказ від 31 жовтня 2018 року №558 «про виправлення технічної описки у наказі в.о. директора порту №554 від 31 жовтня 2018 року»;
наказ від 3 грудня 2018 року №595 «Про внесення змін до наказу від 31 жовтня 2018 року №554 «Про звільнення змінного заступника начальника вантажного складу 2 терміналу ОСОБА_1 »;
поновлено з 31 жовтня 2018 року ОСОБА_1 на роботі в ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на посаді заступника начальника вантажного складу на 2 терміналу (т.1 а.с.133).
22 липня 2019 року ОСОБА_1 вручене повідомлення, за змістом якого для забезпечення роботою в порту її спрямовано з 23 вересня 2019 року на аналогічне робоче місце на 1 терміналі змінним заступником начальника вантажного складу з місячним посадовим окладом 7180 грн. та з диспечерським режимом роботи (8:00-20:00 та 20:00-8:00 з перервою для відпочинку та харчування 1 година та вихідними після денної зміни 24 години, після нічної зміни 48 годин). В повідомленні міститься попередження, що у разі відмови від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці буде звільнена з порту за пунктом 6 статті 36 КЗпП України. На врученому повідомленні ОСОБА_1 зазначила 22 липня 2019 року, що не згода, так як згідно з рішенням суду її робочим місцем є змінний заступник начальника вантажного складу №9 (т.1 а.с.84).
19 вересня 2019 року ОСОБА_1 подала заяву, за змістом якої пропозицію приступити до роботи змінним заступником начальника вантажного складу на 1 терміналі вона згодна розглянути та прийняти рішення після звершення виконавчого провадження з виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 квітня 2019 року в справі №501/3509/18 та апеляційного провадження за апеляційною скаргою порту (а.с.85).
Наказом державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 23 вересня 2019 року №495/0-1 «Про припинення трудового договору» ОСОБА_1 звільнено 24 вересня 2019 року з посади змінного заступника начальника вантажного складу по пункту 6 статті 36 КЗпП України за відмовою від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці (повідомлення про зміни істотних умов праці від 22 липня 2019 року №337/11.2-10). ОСОБА_1 ознайомилась з наказом 25 вересня 2019 року, зазначила, що не згодна, так як у заяві від 19 вересня 2019 року вона дала згоду на розгляд пропозиції по працевлаштуванню на 1 терміналі (т.1 а.с.86).
На підставі поданих учасниками справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 працювала змінним заступником начальника вантажного складу 2 терміналу, наказом від 10 червня 2018 року №327 ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» структурний підрозділ «Другий термінал» з усіма робочими місцями та посадами, що складали його штатний розпис, ліквідований з 1 вересня 2018 року, відповідно, працівники даного структурного підрозділу підлягали вивільненню з дотриманням положень статті 49-2 КЗпП України. Наказом від 31 жовтня 2018 року №554 (зміни внесені наказом від 31 жовтня 2018 року №558, наказом від 3 грудня 2018 року №595) ОСОБА_1 , змінного заступника начальника вантажного складу Другого терміналу, звільнено по пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією структурного підрозділу «Другого терміналу» та відмовою від переведення на іншу роботу. Судовим рішенням ОСОБА_1 поновлено на роботі, на виконання судового рішення наказом від 24 квітня 2019 року №175 скасовано наказ про звільнення від 31 жовтня 2018 року №554 та накази, якими вносились зміни (наказ від 31 жовтня 2018 року №558, наказ від 3 грудня 2018 року №595), поновлено ОСОБА_1 на роботі в ДП «Морський торговельний порт» на посаді змінного заступника начальника вантажного складу Другого терміналу.
Висновок суду про незаконність звільнення ОСОБА_1 по пункту 1 статті 40 КЗпП України обґрунтовано тим, що при звільненні працівника з роботи були допущені порушення трудового законодавства, а саме не було запропоновано усі наявні на підприємстві вакантні посади.
Відповідно до положень пункту 1 частини 1, частини 2 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Порядок вивільнення працівників врегульовано статтею 49-2 КЗпП України, відповідно до якого про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації; при відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власник розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Трудові спори, пов'язані зі звільненням по пункту 1 статті 40 КЗпП України, поміж іншого вимагають встановлення відмови працівника від переведення на іншу роботу чи того, що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Поновлення ОСОБА_1 як такої, що звільнена по пункту 1 статті 40 КЗпП України, на роботі в ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на посаді змінного заступника начальника вантажного складу Другого терміналу, мало для підприємства наслідком повторне здійснення дій по вивільненню цього працівника з огляду на ліквідацію структурного підрозділу «Другого терміналу», при цьому вивільнення працівника підлягало здійсненню з дотриманням вимог частини 2 статті 40, статті 49-2 КЗпП України.
ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» такі дії щодо ОСОБА_1 як працівника ліквідованого структурного підрозділу не здійснив, не провів повторно процедуру вивільнення по пункту 1 статті 40 КЗпП України (дана підстава припинення трудового договору передбачена пунктом 4 статті 36 КЗпП України) та безпідставно припинив трудовий договір по пункту 6 статті 36 КЗпП України.
Так, підстави припинення трудового договору визначено статтею 36 КЗпП України, відповідно до якої підставами припинення трудового договору є, зокрема:
п.4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (статті 45);
п.6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.
Визначені пунктом 4 частини 1 статті 36 КЗпП України підстави припинення трудового договору не є тотожними визначеним пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України підставам припинення трудового договору.
У випадку з ОСОБА_1 , як працівником ліквідованого структурного підрозділу, має розглядатися передбачена пунктом 4 частини 1 статті 36 КЗпП України підстава припинення трудового договору, оскільки ліквідація структурного підрозділу передбачає звільнення працівників ліквідованого структурного підрозділу з ініціативи власника або уповноваженого ним органу по пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Застосування ж положень пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП України як підстави для припинення трудового договору пов'язується з положеннями статті 32 КЗпП України, які передбачають переведення на іншу роботу, зміну істотних умов праці.
За змістом врученого 22 липня 2019 року ОСОБА_1 повідомлення «про зміну істотних умов праці» їй пропонувалася робота в порту з 23 вересня 2019 року на робочому місці на 1 терміналі змінним заступником начальника вантажного складу з місячним посадовим окладом 7180 грн. та з диспечерським режимом роботи (8:00-20:00 та 20:00-8:00 з перервою для відпочинку та харчування 1 година та вихідними після денної зміни 24 години, після нічної зміни 48 годин) з попередженням, що у разі відмови від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці буде звільнена з порту за пунктом 6 статті 36 КЗпП України.
Тобто, ОСОБА_1 , змінному заступнику начальника вантажного складу Другого терміналу, запропоновано роботу змінного заступника начальника вантажного складу Першого терміналу з певним режимом роботи, отже фактично пропонувалася інша робота на тому ж підприємстві.
Положеннями частини 3 статті 32 КЗпП України передбачено, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою; про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Частина 4 статті 32 КЗпП України визначає, що якщо колишні істотні умови не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
Отже, у частинах 3, 4 статті 32 КЗпП України йдеться про зміну для працівника істотних умов праці за його посадою.
В даному ж випадку у врученому 22 липня 2019 року ОСОБА_1 повідомленні «про зміну істотних умов праці» йшлося не про зміну істотних умов праці за її посадою змінного заступника начальника вантажного складу Другого терміналу (зміну систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших), а про умови праці на новою посадою, яку й пропонували у зв'язку з ліквідацією структурного підрозділу Другого терміналу, а саме за посадою змінного заступника начальника вантажного складу Першого терміналу.
Отже, щодо ОСОБА_1 станом на 22 липня 2019 року не йшлося про зміну істотних умов праці за займаною нею посадою, відповідно, не йшлося про не можливість збереження колишніх умов праці за займаною посадою та про не згоду її як працівника на продовження роботи на займаній посаді (змінного заступника начальника вантажного складу Другого термінал) в нових умовах.
Як наслідок, відсутніми були передбачені частинами 3, 4 статті 32 КЗпП України обставини, підприємство не мало правових підстав для припинення трудового договору по пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП України.
Порушене трудове право підлягає захисту шляхом визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення ОСОБА_1 на роботі в ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на посаді змінного заступника начальника вантажного складу Другого терміналу з 24 вересня 2019 року.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 вересня 2019 року по 4 серпня 2021 року підлягає розрахунку у відповідності до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (зі змінами та доповненнями).
Середньомісячна заробітна плата розраховується виходячи з оплати за останні два календарні місяці, які передували звільненню. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
На підставі наявних в справі документів проводиться розрахунок наступним чином.
Два останні календарні місяці, які передували звільненню ОСОБА_1 , -липень, серпень 2019 року.
Нарахування, які приймаються до розрахунку, за липень 2019 року - 6251,06 грн. («простій, прил.2 п.21» 6251,06 грн.), за серпень 2019 року - 8028,46 грн. (в/р 843,63 грн. + «простій прил.2 п.21» 7184,83 грн.) , всього - 14279,52 грн. (т.1 а.с.146).
Фактично відпрацьованих робочих змін у липні 2019 року - 23 робочі зміни, у серпні 2019 року - 21 робоча зміна, всього 44 робочі зміни.
Середньоденна заробітна плата становить 324,53 грн. (14279,52 грн. : 44 робочі зміни = 324,53 грн.).
Вимушений прогул за період з 24 вересня 2019 року по 4 серпня 2021 року становить 465 робочі дні.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 150906,45 грн. (324,53 грн. х 465 робочі дні = 150906,45 грн.).
При звільненні ОСОБА_1 виплачено у вересні 2019 року вихідну допомогу в сумі 7727,00 грн. Оскільки наказ про звільнення визнається незаконним, то відповідно відсутні правові підстави для виплати вихідної допомоги і така підлягає поверненню.
Таким чином, з ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 вересня 2019 року по 4 серпня 2021 року в сумі 143179,45 грн. (150906,45 грн. - 7727,00 грн. =143179,45 грн.).
Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є обов'язком роботодавця та працівника, судом визначається загальна сума без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначається в резолютивній частині рішення (п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування законодавства про оплату праці»).
В порядку статті 142 ЦПК України ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на сплату при поданні позовної заяви судового збору в сумі 768,40 грн., на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1152,60 грн., від сплати якого за подання апеляційної скарги позивач в силу положень Закону України «Про судовий збір» звільнена.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Учасники справи в судове засідання 17 червня 2021 року належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (т.1 а.с.237-243, т.2 а.с.4-7); справа в провадженні суду з жовтня 2020 року, призначалась до розгляду в судові засідання на 11 лютого 2021 року, 17 червня 2021 року, учасники справи мали процесуальний час для надання обґрунтування власних позицій; ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» надано відзив на апеляційну скаргу, третьою особою Незалежною профспілкою працівників морського торговельного порту «Чорноморськ» надано пояснення на апеляційну скаргу. Отже, розгляд справи завершується за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи у сенсі положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 30 червня 2020 року -скасувати.
Позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», за участю третіх осіб Незалежної профспілки працівників морського торговельного порту «Чорноморськ», виконуючого обов'язки директора порту Сєчкіна Сергія Анатолійовича про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати незаконним Наказ директора державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» №495/0-1 від 23 вересня 2019 року №495/0-1 «Про припинення трудового договору», яким ОСОБА_1 звільнено 24 вересня 2019 року з посади змінного заступника начальника вантажного складу по пункту 6 статті 36 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_1 на роботі в державному підприємстві «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на посаді змінного заступника начальника вантажного складу Другого терміналу з 24 вересня 2019 року.
Стягнути з державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 вересня 2019 року по 4 серпня 2021 року в загальній сумі 143179 грн. 45 коп. без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в сумі 768 грн. 40 коп.
Стягнути з державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 1152 грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 4 серпня 2021 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Г.Я.Колесніков
Є.С.Сєвєрова