Номер провадження: 22-ц/813/3171/21
Номер справи місцевого суду: 501/613/20
Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В.
Доповідач Комлева О. С.
28.07.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Гірняк Л.А., Цюри Т.В.,
з участю секретаря Воронової Є.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 вересня 2020 року, постановлену під головуванням судді Смирнова В.В., по цивільній справі за позовом дочірнього підприємства «Базіс Авто» до ОСОБА_2 , третя особа: Територіальний сервісний центр 5141 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області про розірвання договору купівлі - продажу автомобіля з використанням банківського кредиту № 68882019-БАА000205 від 27 листопада 2019 року, стягнення нарахованих штрафних санкцій та інших збитків передбачених умовами договору та законодавством України, а також про зобов'язання вчинити певні дії та анулювати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, -
У лютому 2020 року дочірнє підприємство «Базіс Авто» (далі ДП «Базіс-Авто») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Територіальний сервісний центр 5141 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області про розірвання договору купівлі - продажу автомобіля з використанням банківського кредиту № 68882019-БАА000205 від 27 листопада 2019 року, стягнення нарахованих штрафних санкцій та інших збитків передбачених умовами договору та законодавством України, а також про зобов'язання вчинити певні дії та анулювати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, в якому просило:
- визнати укладений між позивачем та відповідачем договір купівлі-продажу автомобіля Hyundai i-30 з використанням банківського кредиту № 68882019-БАА000205 від 27 листопада 2019 року, розірваним;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ДП «Базіс-Авто» нараховані штрафні санкції та інші збитки на загальну суму 72 238,91 грн. шляхом утримання позивачем частини таких збитків зі сплаченого відповідачем авансу за договором купівлі-продажу автомобіля Hyundai i-30 з використанням банківського кредиту № 68882019-БАА000205 від 27 листопада 2019 року укладеного між ДП «Базіс-Авто» та фізичною особою ОСОБА_2 у сумі 48 366,00 грн., а також зобов'язати відповідача сплати на користь позивача залишок нарахованих штрафних санкцій (завданих збитків) у сумі 23 872,91 грн.;
- зобов'язати Територіальний сервісний центр 5141 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області скасувати державну реєстрацію права власності на автомобіль марки Hyundai, модель і-30, рік випуску: 2019, тип ТЗ: загальний легковий - загальний хетчбек - В, колір: сірий, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що зареєстрований за ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Територіальний сервісний центр 5141 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області анулювати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29.11.2019 НОМЕР_3 видане Територіальним сервісним центром 5141 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки Hyundai, модель: i-30, рік випуску: 2019, тип ТЗ: загальний легковий - загальний хетчбек - В, колір: сірий, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 видане 29.11.2019 на ОСОБА_2 ;
- стягнути із ОСОБА_2 судові витрати у сумі 6 306 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 27.11.2019 року, між ДП «Базіс Авто» та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу автомобіля Hyundai i-30 з використанням банківського кредиту № НОМЕР_4 .
28.11.2019 р., АБ «Укргазбанк» був виданий гарантійний лист про прийняття рішення банку № 1495 ID 07E 5AF6 щодо надання кредиту відповідачу на суму 458 000,00 грн. для оплати придбання ним автомобілю марки Hyundai, модель і-30, 2019 року випуску.
Авансовий платіж за договором в сумі 48 366,00 грн. був сплачений покупцем кількома платежами.
29.11.2019 року,Територіальним сервісним центром 5141 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області було проведено державну реєстрацію автомобіля в уповноважених державних органах та оформлено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу - Автомобіля марки Hyundai, модель: i-30, рік випуску: 2019, тип ТЗ: загальний легковий - загальний хетчбек - В, колір: сірий, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 на ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_5 , паспорт громадянина України з безконтактним носієм № НОМЕР_6 , виданий органом - 5120 від 22.03.2017 року.
Однак, повної оплати автомобіля здійснено не було та не сплачений залишок вартості автомобіля у розмірі 458 000,00 грн., чим порушені умови укладеного договору.
05.02.2020 року ДП «Базіс Авто» направив листа ОСОБА_2 про необхідність здійснити остаточний розрахунок за договором в повному обсязі, або з'явитися до продавця для підписання Додаткової угоди про розірвання договору протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання листа, проте відповідач розрахунок за договором не здійснив, для врегулювання спірних відносин у визначений період до ДП «Базіс Авто» не з'явився.
11.02.2020 року позивач звернувся до ТСЦ 5141 МВС з проханням скасувати реєстрацією автомобіля марки Hyundai, модель і-30, що зареєстрований за ОСОБА_2 , з причин порушення відповідачем істотних умов Договору, а саме не виконання зобов'язання щодо оплати товару. У відповідь на вказаний лист 15.02.2020 року було отримано повідомлення від Територіального сервісного центру 5141 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області № 31/15/5141-423 з відмовою у скасуванні реєстрації на автомобіль.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 23 вересня 2020 року позов ДП «Базіс-Авто» задоволений.
Від 24.02.2020 року визнаний договір купівлі - продажу автомобіля Hyundai і-30 з використанням банківського кредиту № 68882019-БАА000205 від 27 листопада 2019 року розірваним в односторонньому порядку.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ДП «Базіс-Авто» нараховані штрафні санкції та інші збитки на загальну суму 72 238,91 грн. шляхом утримання позивачем частини таких збитків зі сплаченого відповідачем авансу за договором купівлі-продажу автомобіля Hyundai і-30 з використанням банківського кредиту № 68882019-БАА000205 від 27 листопада 2019 року укладеного між ДП «Базіс-Авто» та фізичною особою ОСОБА_2 у сумі 48 366,00 грн.
Зобов'язано ОСОБА_2 сплатити на користь ДП «Базіс-Авто» залишок нарахованих штрафних санкцій (завданих збитків) у сумі 23 872,91 грн.
Зобов'язано Територіальний сервісний центр 5141 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області скасувати державну реєстрацію права власності на автомобіль марки Hyundai, модель і-30, рік випуску: 2019, тип ТЗ: загальний легковий - загальний хетчбек - В, колір: сірий, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що зареєстрований за ОСОБА_2 .
Зобов'язано Територіальний сервісний центру 5141 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області анулювати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль Hyundai і-30, рік випуску: 2019, тип ТЗ: загальний легковий - загальний хетчбек - В, колір: сірий, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що зареєстрований за ОСОБА_2 .
Вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати частково, провадження у справі в частині визнання договору купівлі-продажу автомобіля Hyundai з використанням банківського кредиту від 27 листопада 2019 року розірваним в односторонньому порядку закрити, стягнути з ОСОБА_2 на користь ДП «Базіс Авто» суму коштів у розмірі 10440,66 грн., у задоволені позовної вимоги про стягнення суми коштів у розмірі 61798,25 грн. відмовити, стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2405,74 грн., в інший частині рішення залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінку положенням п. 2.9. договору та не звернув увагу на те, що сторони домовились про автоматичне розірвання договору без підписання додаткових угод, у зв'язку з чим розірвав договір, який вже було розірвано.
Апелянт також вважає, що у зв'язку із розірванням договору відповідач не допустив прострочення виконання зобов'язання, а тому відповідальність відповідача обмежується лише тими правопорушеннями, які були допущені під час дії договору, зокрема зобов'язання сплатити штраф та вартість послуг за зберігання автомобіля. Також вважає, що відсутні підстави для нарахування пені та 3% річних.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_3 , директор ДП «Базіс Авто» зазначає, що позивачем не порушувались умови договору, автомобіль був викуплений позивачем, поставлений і готовий до передачі відповідачу вчасно.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_4 , представник Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області зазначає, що визначення третьою особою у справі Територіальний сервісний центр 5141 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, який не має статусу юридичної особи суперечить нормам ст. 46 ЦПК України, оскільки заявлені позивачем до третьої особи вимоги зобов'язального характеру є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам процесуального права, вважає, що рішення суду в частині задоволених вимог про зобов'язання скасувати реєстрацію транспортного засобу та анулювати свідоцтво про реєстрацію технічного засобу є необґрунтованим, у зв'язку з чим просить рішення суду скасувати частково, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 щодо зобов'язання скасувати реєстрацію транспортного засобу та анулювати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, а також ОСОБА_2 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду відповідає не в повній мірі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
У відповідності до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Задовольняючи позовні вимоги в частині розірвання договору, стягнення послуг за зберігання автомобіля у розмірі 2 640 грн., пеню у розмірі 30516,60 грн., 3% річних у розмір 3275 грн., неодержаний прибуток у розмірі 25 576,65 грн., суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Однак колегія суддів з таким висновком суду не погоджується за наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 27.11.2019 року, між ДП «Базіс Авто» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля Hyundai i-30 з використанням банківського кредиту № НОМЕР_4 (а.с. 23-29).
Пунктом 2.1. договору передбачено, що на дату підписання цього договору ціна автомобіля становить 511 533 грн. Покупець здійснює розрахунок у наступному порядку та в такі строки: аванс у розмірі 53533, що складає 10,47% в день укладання цього договору, різницю коштів між ціною автомобіля та сплаченим авансом у розмірі 458000 грн., що складає 89,53% - після отримання кредиту в банку, на протязі 1 банківського дня, але не пізніше 10 календарних днів після довідки-рахунка.
Відповідно до п. 2.6. цього договору, після письмового підтвердження продавцем отримання певної суми авансу та отримання гарантійного листа від Банку, продавцем надаються документи для державної реєстрації автомобіля в органах МВС у відповідності до вимог діючого законодавства.
Відповідно до п. 2.9 умов договору у випадку відмови та/або не оплати ціни автомобіля на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до цього договору, або отримання від банку повідомлення про відмову в кредитуванні покупця цей договір вважається розірваним та не припиняє зобов'язань покупця, передбачених п. 2.10 цього договору, та виплати штрафних санкцій і збитків (а.с. 23-24).
Згідно з квитанціями про здійснення операцій № 2459 від 27.11.2019 року, № 1983 від 27.12.2019 року, № 897 від 29.11.2019 року ОСОБА_2 сплатив на рахунок ДП «Базіс Авто» передоплату за договором купівлі-продажу від 27.11.2019 року на загальну суму 48366 гривен (а.с. 31-33).
АБ «Укргазбанк» видав гарантійний лист про надання ОСОБА_2 кредитних коштів для придбання автомобіля (а.с. 41).
29.11.2019 року, Територіальним сервісним центром 5141 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області (далі-ТСЦ 5141 МВС) було проведено державну реєстрацію Автомобіля в уповноважених державних органах та оформлено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу - Автомобіля марки Hyundai, модель: i-30, рік випуску: 2019, тип ТЗ: загальний легковий - загальний хетчбек - В, колір: сірий, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 на ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_5 , паспорт громадянина України з безконтактним носієм № НОМЕР_6 , виданий органом - 5120 від 22.03.2017 року (а.с. 37).
05 лютого 2020 року ДП «Базіс Авто» звернулось до ОСОБА_2 з листом, в якому зазначало, що у випадку відмови здійснити остаточний розрахунок в повному обсязі, або відмови у підписанні додаткової угоди про розірвання договору з компенсацією штрафних санкцій та інших збитків, будуть вимушені звернутися до суду (а.с. 38-40, 46).
10 лютого 2020 року директором ДП «Базіс Авто» на адресу дирекції АБ «Укргазбанк» надіслано лист, про надання інформації з приводу відсутності своєчасної оплати коштів у розмірі 458 000 грн. (а.с. 35).
АБ «Укргазбанк» 10.02.2020 року надано відповідь, відповідно до якої 27.01.2020 року у видачі кредиту ОСОБА_2 відмовлено (а.с. 36).
11.02.2020 року позивач звернувся до ТСЦ 5141 МВС з проханням скасувати реєстрацією автомобіля марки Hyundai, модель і-30, рік випуску: 2019, тип ТЗ: загальний легковий - загальний хетчбек - В, колір: сірий, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що зареєстрований за ОСОБА_2 , з причин порушення відповідачем істотних умов Договору, а саме не виконання зобов'язання щодо оплати товару. У відповідь на вказаний лист 15.02.2020 року було отримано повідомлення від Територіального сервісного центру 5141 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області № 31/15/5141-423 з відмовою у скасуванні реєстрації на Автомобіль (а.с. 44-46).
Судом встановлено, що договір між сторонами був укладений 27.11.2019 року, однак в порушення умов п. 2.1 договору, ОСОБА_2 в день укладання договору вніс аванс у розмірі 10 000 грн., що становить 2,1 % від ціни автомобіля, замість 10,47 % передбачених умовами договору.
Колегія суддів приходить висновку про те, що ОСОБА_2 не виконав умови договору п. 2.1. в частині сплати в повному обсязі авансового платежу, а тому на підставі п. 2.9 договір є розірваним в день його укладання.
Колегія суддів звертає увагу на те, що умови договору, які є обов'язковими для сторін не передбачають розірвання договору в односторонньому порядку за рішенням суду, за таких підстав в задоволенні позовних вимог про розірвання договору в односторонньому порядку слід відмовити.
З урахуванням того, що договір вважається розірваним з дня невиконання п. 2.1 умов договору, підстав для стягнення штрафних санкції, передбачених умовами договору (п. 6.1.3. зберігання автомобіля, 8.4 прострочення розрахунку), який вже розірвано з моменту несплати, колегія суддів не вбачає.
Позовні вимоги про стягнення 3% річних у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочен ня, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, також задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно з умовами п. 2.12 договору, у разі відмови покупця від купівлі автомобіля зі своєї ініціативи продавець зобов'язується повернути покупцеві оплачені кошти, зазначені у п. 2.2. шляхом перерахування грошових коштів на зазначені покупцем реквізити банківського (карткового) рахунку, протягом 14 днів з моменту подачі письмової заяви на відмову від покупки із зазначенням банківських реквізитів, за винятком штрафу в розмірі 2% від ціни автомобіля.
В зв'язку з розірванням договору за не виконання умов договору по сплаті, виконання грошового зобов'язання припиняється, що передбачено умовами договору, а тому колегія суддів не вбачає підстав для стягнення трьох процентів річних від простроченої суми боргу.
Що стосується позовних вимог з приводу відшкодування завданих збитків про неодержання прибутку, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.
Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.
При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Отже, для правильного вирішення спору, пов'язаного з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.
Виходячи з цього, ДП «Базіс Авто» повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.
Враховуючи припис частини четвертої статті 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов'язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином.
Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Отже, підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував.
Врахувавши наведені законодавчі приписи та встановивши, що: позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих розірванням договору, з тих підстав, що оскільки позивачем не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинення відповідачем збитків, понесення збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями та понесеними ДП «Базіс Авто» збитками в розмірі 25 576, 65 гривен, позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження можливості реального отримання доходів у розмірі 25 576, 65 гривен у разі належного виконання зобов'язання, а також вжиття кредитором заходів для їх одержання, що є необхідним при заявлені до стягнення упущеної вигоди; заявлена позивачем до стягнення сума коштів, що являє собою несплачену відповідачем вартість частки за договором, є наслідком невиконання зобов'язання за договором та не свідчить про наявність збитків у розумінні норм Цивільного кодексу України і, відповідно, не є ні упущеною вигодою, ні реальними збитками, а тому колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання Територіального сервісного центру 5141 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області скасувати державну реєстрацію права власності на автомобіль та анулювати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів з такими висновками суду не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до ст. 46 ЦПК України, Цивільна процесуальна правоздатність це - здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Сторонами у справі, відповідно до ст.. 48 ЦПК України є позивач і відповідач , які можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
З матеріалів справи вбачається що вимога про зобов'язання виконати певні дії заявлена до Територіального сервісного центру 5141 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, однак ця особа виступає третьою особою у справі.
Більш того, дана особа не є юридичною особою.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
З урахуванням наведено, судом першої інстанції вирішено спір без з'ясування кола осіб та зобов'язано особу, яка не є та не може бути відповідачем по справі, в зв'язку з тим, що не має статусу юридичної особи.
З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 8.2, умови якого передбачають, що у разі відмови покупця від зобов'язання придбати автомобіль після його реєстрації, в уповноважених державних органах, а так само при незабезпеченні покупцем належним чином повного розрахунку з продавцем після переходу права власності на автомобіль у порядку та строки, визначені договором, покупець на вимогу продавця сплачує продавцю штраф у розмірі 2% від ціни автомобілю.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 порушивши умови договору, не сплативши повну вартість автомобіля, відповідно до п. 8.1 умов договору повинен сплатити на користь позивача 10 230 грн. 66 коп., що становить 2% від ціни автомобілю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.
Оскільки, висновки суду першої інстанції зроблені при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення на користь позивача 10 230 грн. 66 коп., що становить 2% від ціни автомобілю.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 вересня 2020 року - скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги дочірнього підприємства «Базіс Авто» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_5 ) на користь дочірнього підприємства «Базіс Авто» (код ЄДРПОУ 35991758; розрахунковий рахунок НОМЕР_7 банк AT «Південний») 10 230 (десять тисяч двісті тридцять) гривень 66 копійок.
В задоволенні іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 04 серпня 2021 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Л.А. Гірняк
______________________________________ Т.В. Цюра