Справа № 466/5155/19 Головуючий у 1 інстанції: Федорова О.Ф.
Провадження № 22-ц/811/1286/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
Категорія справи:80
26 липня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Цяцяка Р.П.,
суддів Ванівський О.М. та Шеремети Н.О.,
за участю: секретаря Симця В.І.;
Бойко Г.В. - представника Комунального некомерційного підприємства Львівської міської ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Львівської міської ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 18 лютого 2021 року,
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Львівської міської ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» про стягнення заробітної плати, у якому просила стягнути зі згаданого відповідача на її користь позивачки 34 249 грн. 80 коп. невиплаченої надбавки за тривалість безперервної роботи за період з лютого 2018 року по березень 2019 року, а також витрати на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 23 листопада 1993 року позивачка була прийнятою на посаду лікаря швидкої медичної допомоги підстанції № 3 і у подальшому (а саме - 30 жовтня 2015 року) була переведеною на посаду лікаря з медицини невідкладних станів (для надання консультацій по телефону) оперативного відділу Комунального підприємства Львівської обласної ради «Львівська станція швидкої медичної допомоги», діяльність якого було припинено, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 11.08.2017 року внесено відповідний запис.
Рішенням Львівської обласної ради від 31 травня 2016 року № 174 «Про реорганізацію служби екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Львівській області» передбачено, зокрема: 1) Припинити комунальне підприємство Львівської обласної ради «Львівська станція швидкої медичної допомоги» і комунальний заклад Львівської обласної ради «Дрогобицька станція швидкої медичної допомоги» шляхом приєднання до комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та 2) Встановити, що КЗ ЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» є правонаступником майна, прав і обов'язків комунального підприємства Львівської обласної ради «Львівська станція швидкої медичної допомоги» та комунального закладу Львівської обласної ради «Дрогобицька станція швидкої медичної допомоги», а відтак роботодавцем позивачки стала юридична особа - Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».
В силу цього правонаступництва Колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом Комунального підприємства «Львівська станція швидкої медичної допомоги» на 2010 - 2013 року, затверджений конференцією трудового колективу 11 березня 2010 року і зареєстрований департаментом економічної політики Львівської міської ради 12 квітня 2010 року за реєстровим номером 95, є обов'язковим для відповідача.
У силу Додатку № 11-а до вищезгаданого Колективного договору трудовий стаж позивачки на виїзній бригаді швидкої медичної допомоги становить 21 рік 11 місяців 8 днів (період з 23 листопада 1993 року по 30 жовтня 2015 року), тобто - більше 7 років, що встановлює обов'язок відповідача по даній справі виплачувати позивачці надбавку за безперервний стаж роботи в розмірі 60 % від посадового окладу.
04 червня 2018 року наказом генерального директора Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» за № 424-к «Про призупинення виплати надбавки» у зв'язку з проведенням перевірки з 12 лютого 2018 року Західного офісу Держаудитслужби та на виконання пункту 4.1.12 наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 року за № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» з лютого 2018 року було призупинено виплату позивачці надбавки за тривалість безперервної роботи як лікареві для надання консультацій по телефону оперативно-диспетчерського відділу, підставою для чого стали Акт від 10.05.2018 року за № 04-21/3 ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» за період 01.01.2015 року по 31.01.2018 року, проведеної Західним офісом Держаудитслужби, і виплату позивачці оспорюваної надбавки відповідач відновив лише з квітня 2019 року (том 1, а.с. 2-18).
Оскаржуваним рішенням позов задоволено.
Стягнуто з Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на користь ОСОБА_1 :
-грошові кошти у розмірі 34 249 гривень 80 коп.;
-витрати на професійну правову допомогу у розмірі 8 162 гривні 45 коп.;
-судовий збір у розмірі 4 762 гривні 45 коп.(том 2, а.с. 128-146).
Вищезгадане рішення оскаржив відповідач.
Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та на неправильне застосування норм матеріального права.
Вважає неправомірним посилання суду на пункт 8.2 розділу 5 Колективного договору, як на підставу для задоволення позову, оскільки згідно з цим пунктом передбачено надбавку саме за виїзний характер роботи і цей пункт не може застосовуватись до іншої категорії працівників, які не здійснюють виїзд в складі виїзної бригади.
Звертає увагу на те, що позивачка була переведеною на посаду «лікаря з медицини невідкладних станів (для надання консультацій по телефону)», наказ про своє переведення не оскаржувала, а відтак вважає, що позивачка розуміла, що ця посада не дає їй права на отримання надбавки, передбаченої положенням спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 року № 308/519 (том 2, а.с. 159-168).
29 червня 2021 року позивачка подала до суду заяву, в якій просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а справу розглядати у її відсутності (том 3, а.с. 23).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту мотивувальної частини оскаржуваного рішення, задоволення позовних вимог суд мотивував тим, що додатком № 11а до Колективного договору, укладеного між адміністрацією та трудовим колективом на 2010-2013 роки та затвердженого конференцією трудового колективу 11.03.2010 року, затверджено перелік посад працівників, за якими зберігається надбавка за безперервний стаж роботи при переході з виїзної бригади в Центральну диспетчерську, і до цих посад віднесено посади завідувача Центральною диспетчерською; старшого лікаря зміни; лікар медицини невідкладних станів з надання консультацій по телефону «Довіра»; фельдшера (медсестри) з прийому викликів та передачі їх виїзним бригадам.
Колегія суддів вважає, що вищенаведені висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);
- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77);
- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 89).
Судом встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається (не заперечується і не оспорюється) учасниками справи те, що позивачка ОСОБА_1 з 23 листопада 1993 року працювала на посаді лікаря швидкої медичної допомоги підстанції № 3 і у подальшому (а саме - 30 жовтня 2015 року) її було переведеною на посаду лікаря з медицини невідкладних станів (для надання консультацій по телефону) оперативного відділу Комунального підприємства Львівської обласної ради «Львівська станція швидкої медичної допомоги».
У 2012 році Комунальне підприємство «Львівська станція швидкої медичної допомоги» перейменоване на Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Львівська станція швидкої медичної допомоги» на підставі наказу від 31 грудня 2012 року № 188, про що внесено відповідний запис до трудової книжки позивачки.
01 червня 2013 року назву посади позивачки змінено на лікар з медицини невідкладних станів підстанції № 3, про що внесено запис до трудової книжки за № 21 на підставі наказу № 44 від 28.03.2013 року.
30 жовтня 2015 року позивачку було переведено на посаду лікаря з медицини невідкладних станів (для надання консультацій по телефону) оперативного відділу, про що до трудової книжки внесено запис за № 22 на підставі наказу № 435к від 29.10.2015 року (том 1, а.с. 33).
Рішенням Львівської обласної ради від 31 травня 2016 року № 174 «Про реорганізацію служби екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Львівській області» із змінами, внесеними рішенням Львівської обласної ради від 13 вересня 2016 року № 208 «Про внесення змін та доповнень до рішення Львівської обласної ради від 31.05.2016 №174 «Про реорганізацію служби екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Львівській області», припинено КП ЛОР «Львівська станція швидкої медичної допомоги» і КЗ ЛОР «Дрогобицька станція швидкої медичної допомоги» шляхом приєднання до КЗ ЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (том 1, а. с. 19-23).
Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 7 та 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», відповідно до ст.97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження й розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі, а у випадку, коли його не укладено, - власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників, або, за його відсутності, - з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом, з урахуванням загальних положень законодавства про оплату праці. При вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат.
Відповідно до п.4.1.1.6 наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 за № 308/519 «Про впорядкування умов праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» надбавка за тривалість безперервної роботи нараховується і виплачується старшим лікарям, лікарям та фахівцям з базовою та неповного вищою медичною освітою виїзних бригад, водіям та молодшим медичним сестрам бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та виїзних консультативних бригад центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги.
Частина 3 ст. 97 КЗпП України зобов'язує власника встановлювати конкретні розміри доплат з урахуванням вимог колективного договору, зміст якого повинен відповідати законодавству та угодам.
Колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом Комунального підприємства «Львівська станція швидкої медичної допомоги» на 2010-2013 затверджений конференцією трудового колективу 11 березня 2010 року і зареєстрований департаментом економічної політики Львівської міської ради 12 квітня 2010 року за реєстровим № 95.
Як вже зазначалося вище, задоволення позовних вимог суд мотивував тим, що додатком № 11а до Колективного договору, укладеного між адміністрацією та трудовим колективом на 2010-2013 роки та затвердженого конференцією трудового колективу 11.03.2010 року, затверджено перелік посад працівників, за якими зберігається надбавка за безперервний стаж роботи при переході з виїзної бригади в Центральну диспетчерську, і до цих посад віднесено посади завідувача Центральною диспетчерською; старшого лікаря зміни; лікар медицини невідкладних станів з надання консультацій по телефону «Довіра»; фельдшера (медсестри) з прийому викликів та передачі їх виїзним бригадам.
Проте, як установлено судом апеляційної інстанції, при Колективному договорі, примірник якого знаходиться у Львівській міській раді, додаток до Колективного договору за №11а відсутній.
На вищенаведену обставину звертав увагу суду першої інстанції представник відповідача (том 2, а.с. 117-121), однак в оскаржуваному рішенні не наведено мотивів відхилення судом доводів відповідача про відсутність при Колективному договорі, примірник якого знаходиться у Львівській міській раді, додатку до Колективного договору за №11а, положеннями якого і обгрунтовуються позовні вимоги.
В той же час, за відсутності додатку №11а при Колективному договорі між адміністрацією та трудовим колективом на 2010-2013 роки, затвердженому конференцією трудового колективу 11.03.2010 року, примірник якого знаходиться у Львівській міській раді, а також враховуючи те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження внесення змін, доповнень до цього Колективного договору, реєстрації у встановленому законом порядку таких змін чи доповнень, а саме - що стосується додатку №11а, колегія суддів вважає, що такий додаток №11а не можна брати до уваги і такий не може бути підставою для нарахування та виплати позивачці надбавки зва безперервний стаж роботи.
Крім цього, як вбачається зі змісту Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом на 2010-2013 роки, затвердженого конференцією трудового колективу 11.03.2010 року, в самому тексті колективного договору відсутнє посилання на додаток №11-а.
На час укладення Колективного договору № 95 був чинним та діяв спільний наказ Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05 жовтня 2005 року № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівникам закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», який передбачав, що надбавка за тривалість безперервної роботи нараховується і виплачується старшим лікарям, лікарям та фахівцям з базовою та неповного вищою медичною освітою виїзних бригад, водіям та молодшим медичним сестрам бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та виїзних консультативних бригад центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги (п. 4.1.1.6).
Як убачається з матеріалів справи,30 жовтня 2015 року позивачка була переведеною на посаду лікаря з медицини невідкладних станів (для надання консультацій по телефону) оперативного відділу, про що внесено запис до трудової книжки за № 2 (том 1, а.с. 33).
Таким чином, позивачка не займала посаду, зайняття якої відповідно до п.4.1.1.6 зазначеного наказу дає підстави для отримання надбавки за безперервність роботи.
Порушення норм законодавства під час виплати надбавки позивачці також були встановлені під час перевірки фінансово господарської діяльності Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», за результатами якої Західним офісом Державної аудиторської служби України складено Акт від 10 травня 2018 року № 04-21/3.
Зокрема, в Акті зазначено, що вибірковою ревізією дотримання законодавства при встановленні працівникам КЗ ЛОР ЛОЦЕМДМК посадових окладів, підвищень, надбавок та доплат, згідно тарифікаційних списків, затверджених станом на 01.01.2018 року, встановлено ряд порушень. Так, пунктом 4.1.1.6 наказу № 308/519 визначено, що надбавка за тривалість безперервної роботи встановлюється старшим лікарям, лікарям та фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою виїзних бригад, водіям та молодшим медичним сестрам бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та виїзних консультативних бригад у розмірі до 60 % посадового окладу. Також, п. 4.1.12. наказу № 308/519, передбачено, що за лікарями бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, які перейшли на посади головних лікарів, їх заступників з числа лікарів та керівників структурних підрозділів центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, а також за працівниками з числа фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, які перейшли на посади головного (старшого) фельдшера, фельдшера (медичної сестри) з інформування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги про виклик екстреної медичної допомоги, зберігається надбавка за тривалість безперервної роботи у розмірах, що відповідають стажу роботи у бригадах екстреної (швидкої) медичної допомоги. Однак, всупереч вищенаведеному, протягом ревізійного періоду лікарям (зокрема) з надання консультацій по телефону довіри оперативно-диспетчерського відділу (зараховані до особового складу центру з Львівської станції ІІІМД з 01.06.2017 року) нараховувалась надбавка за тривалість безперервної роботи.
Таким чином, Актом № 04-21/3 від 10.05.2018 року ревізії фінансово - господарської діяльності Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» за період з 01.01.2015 по 31.01.2018, проведеної Західним офісом Держаудитслужби державної аудиторської служби України, встановлено, що виплата позивачці надбавки не передбачена Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 № 308/519 року «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення».
З урахуванням наведеного наказом генерального директора Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 04 червня 2018 року № 424-к «Про призупинення виплати надбавки», у зв'язку з проведенням перевірки з 12 лютого 2018 року Західного офісу держаудитслужби та на виконання пункту 4.1.12 наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» було призупинено з лютого 2018 року виплату позивачці надбавки за тривалість безперервної роботи як лікареві для надання консультацій по телефону оперативно - диспетчерського відділу Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (том 1, а. с. 41): вказаний наказ і на даний час залишається чинним.
За вищенаведених обставин в їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та необґрунтованістю.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, що судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають.
Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України).
Згідно з частиною дев'ятою наведеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року - 2 270, 00 грн.
Предметом позову у цій справі є майнові вимоги про стягнення надбавки за тривалість безперервної роботи.
Ціна позову у цій справі складає 34 249, 80 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270, 00 грн. х 100 = 227 000, 00 грн).
Урахувавши, що ціна позову у цій справі становить 34 249, 80 грн, судові рішення, ухвалені у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Вищенаведена правова позиція знайшла своє відображення в ухвалі Верховного Суду від 23 листопада 2020 року у аналогічній справі № 466/4696/19 - за позовом ОСОБИ-1 також до Комунального некомерційного підприємства Львівської міської ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» про стягнення невиплаченої надбавки за тривалість безперервної роботи (том 2, а.с. 207-212).
В цій же ухвалі Верховного Суду від 23 листопада 2020 року наведено висновки суду про відсутність винятків для допуску до касаційного оскарження судових рішень у цій категорії справ.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384, 389 ч.3 п.2 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Львівської міської ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 18 лютого 2021 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Комунального некомерційного підприємства Львівської міської ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».
Постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Повну постанову складено 03 серпня 2021 року.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.