Єдиний унікальний № 333/3434/20 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/1079/21 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія: ч. 2 ст. 121 КК України
28 липня 2021 року м. Запоріжжя
Судова колегія з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2021 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, українець, громадянин України, маючий середню освіту, не працюючий, розлучений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та йому призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з моменту фактичного затримання - 19 травня 2020 року.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 490 грн. 35 коп. у рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України, -
Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за наступних обставин.
18 травня 2020 року, в період часу з 14 години 30 хвилин до 22 години 00 хвилин ОСОБА_7 , знаходячись за місцем свого мешкання в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на нанесення тяжкого тілесного ушкодження, діючи умисно, з мотивів особистих неприязних відносин, що виникли на ґрунті раптового словесного конфлікту зі своїм батьком ОСОБА_9 , наніс останньому не менше десяти ударів кулаками правої і лівої руки в голову і область тулуба, спричинивши при цьому тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньочерепної травми із множинними ушкодженнями м'яких тканин, крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, ускладненою набряком головного мозку, яка є небезпечною для життя, і кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, і знаходиться у прямому причинному зв'язку зі смертю, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 помер на місці вчинення злочину.
В апеляційній скарзі обвинувачений вважає, що судовий розгляд було проведено з порушеннями кримінального та процесуального законодавства.
Вказує, що з показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що вона чула тільки шум, а самої бійка не бачила. Коли вона знову побачила потерпілого через 10 хвилин, то останній був у крові.
Разом з тим, на той момент він спав у стані алкогольного сп'яніння та фізично не міг бути учасником конфлікту.
Підтвердив, що у нього дійсно були конфлікти з батьком, але до бійки ніколи не доходило.
В той день він вжив приблизно 400-500 грамів горілки та після повернення додому приблизно о 13 годині, він одразу пішов спати, та прокинувся приблизно о 22 годині від якогось дивного звуку. Коли він вийшов зі своєї кімнати, то побачив свого батька, який лежав без свідомості на підлозі, був весь у синцях та побоях, а з рота йшла кров. При цьому, вхідні двері були відкриті. У той момент він зрозумів, що знаходиться під дією якогось препарату, можливо клофеліну.
Звертає увагу, що судом була порушена ст. 410 КПК України, оскільки були взяті до уваги лише показання однієї сторони та проігноровані його показання, що ставить під сумнів показання свідка ОСОБА_10 .
Крім того, коли його привезли у відділення поліції, ніхто не зробив нічого, щоб провести експертизу його крові на наявність сторонніх препаратів, хоча він дуже на цьому наполягав, що свідчить про халатність працівників поліції.
У зв'язку з тим, що він особисто викликав швидку допомогу та допомагав їм надавати першу медичну допомогу, у нього з'явилась кров на особистих речах, коли він допомагав покласти свого батька на ліжко, що свідчить з показань свідка ОСОБА_11 .
Також зазначає, що він раніше не судимий, ніколи не порушував законів, має постійний дохід, не маж потреби в грошах.
Просить вирок скасувати та призначити новий розгляд в іншому складі суду.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадженню, неповнотою судового розгляду.
Так, під час судового розгляду ОСОБА_7 заперечував свою участь у вчиненні злочину, вказував на те, що не заподіював тілесних ушкоджень своєму батьку, які призвели до його смерті.
Вважає, що стороною обвинувачення не надано жодних доказів на підтвердження вини ОСОБА_7 , а всі наявні докази вказують лише на те, що обвинувачений знаходився разом з потерпілим в одному приміщенні на час настання смерті останнього.
При цьому, ОСОБА_7 допомагав лікарям швидкої допомоги переміщувати свого батька по кімнаті, коли той був непритомний, і саме в цей момент на одязі та інших речах ОСОБА_7 могли з'явитись сліди крові потерпілого.
Будь-яких тілесних ушкоджень обвинувачений своєму батьку не наносив, де знаходився батько в момент отримання тілесних ушкоджень йому не відомо, проте коли ОСОБА_7 прокинувся, він вже побачив батько у непритомному стані та зі слідами тілесних ушкоджень.
За таких обставин вважає, що вина ОСОБА_7 не була доведена поза розумних сумнівів.
Просить вирок скасувати та закрити кримінальне провадження у зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 підтримав апеляційні скарги та зазначив, що доказів причетності обвинуваченого не здобуто, лише було встановлено факт виявлення потерпілого з тілесними ушкодженнями.
Обвинувачений у судовому засіданні апеляційного суду також підтримав апеляційні скарги та зазначив, що він невинуватий, горілки випив небагато, а йому підписали клофелін.
Прокурор у судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти задоволення апеляційних скарг та зазначив, що вина обвинуваченого повністю доведена, свідок ОСОБА_10 прямо вказала, що до конфлікту з обвинуваченим у потерпілого ніяких тілесних ушкоджень не було, потім він прийшов з тілесними ушкодженнями та повідомив, що син вимагає у нього гроші. В подальшому обвинувачений все вигадав про клофелін та сусідів ОСОБА_12 , однак такі версії не підтверджуються.
Заслухавши доповідь судді по справі, обвинуваченого та його захисника, прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст. 370, 374 КПК України та відповідно до ст. 337 КПК України в межах пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, обґрунтовано прийшов до висновку щодо обсягу та доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, виклавши їх у вироку.
В оскаржуваному вироку суд першої інстанції навів всі встановлені обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а також виклав оцінку та аналіз досліджених в судовому засіданні доказів, зазначив підстави, з яких приймає одні докази та відкидає інші.
Вина ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, підтверджується доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, а саме показаннями потерпілого, свідків та дослідженими в судовому засіданні документами.
Так, у суді першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що він періодично сварився зі своїм батьком ОСОБА_9 , іноді доходило до «рукоприкладства». ОСОБА_9 зловживав спиртними напоями. 18 травня 2020 року ОСОБА_9 зранку збирався на день народження сусідки ОСОБА_10 а він приблизно о 09.30 годині пішов на ринок, де вживав горілку, і пробув там десь дві години. Коли він повернувся додому, приблизно о 12.00 годині, то батька вдома не було. Через півгодини він знову пішов на ринок, де вживав алкогольні напої. Всього разом він вжив приблизно 400-500 грамів горілки. За півгодини він повернувся додому. Приблизно о 13 годині батько повернувся від ОСОБА_10 , і між ними виник конфлікт. ОСОБА_9 схопив його за грудки і вони разом вдарилися та впали на сервант, на якому розбилося скло. Після цього ОСОБА_9 знов пішов на день народження до сусідки ОСОБА_10 , а він пішов спати. Спав приблизно з 13.00 години до 22.30 години. Коли він прокинувся, то побачив, що батько лежить у своїй кімнаті в залі на ковдрі у крові. Голова була розбита, на обличчі були синці. Він відразу викликав швидку допомогу. По приїзду останньої, на прохання лікарів, він поклав батька на диван, і, мабуть, тоді вимазався у кров. Коли батька піднімали, перед тим як втратити свідомість, останній вимовив - « ОСОБА_12 ».
Таким чином, у суді першої інстанції та в апеляційній скарзі сторона захисту повністю заперечувала факт умисного нанесення потерпілому ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала його смерть.
Позиція сторони захисту зводилась до того, що обвинувачений тілесних, які є наслідком смерті ОСОБА_9 не заподіював, останнього побили сусіди з третього поверху - ОСОБА_12 , з метою заволодіння квартирою, а самого обвинуваченого могли побити невідомі, коли він спав. До того ж, йому підписали клофелін, тому він спав і не міг заподіяти своєму батьку тілесні ушкодження.
Разом з тим, суд першої інстанції, дослідивши безпосередньо всі надані докази, прийшов до правильного висновку про неспроможність такої версії обвинуваченого та доведення в повному обсязі його вини саме в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 , що спричинило смерть потерпілого, оскільки сукупність досліджених доказів дає підстави зробити лише такі висновки.
Так, потерпілий ОСОБА_13 у суді першої інстанції показав, що приблизно о 22.00 годині йому зателефонував ОСОБА_7 і повідомив, що ОСОБА_9 погано себе почуває. По приїзду він побачив, як його батька реанімує бригада швидкої допомоги. Батько до тями не прийшов, був весь побитий, у синцях. Все було у крові. ОСОБА_7 пояснював, що нічого не пам'ятає. У нього біля ока був синець. Додатково повідомив, що коли ОСОБА_7 був на підпитку, то між ним і ОСОБА_9 відносини були напружені, траплялися бійки, а коли ОСОБА_7 був тверезий, то поводив себе адекватно.
Свідок ОСОБА_14 у суді першої інстанції показала, що о 21.30 годині ОСОБА_7 зателефонував її чоловіку і сказав, що у ОСОБА_9 відкрилася кровотеча. Коли вона зі ОСОБА_13 приїхали, то вже була швидка медична допомога, ОСОБА_9 був весь у синцях, побитий, вся квартира була у крові, у серванті було розбите скло. У ОСОБА_7 на обличчі були свіжі синці, він сказав, що нічого не пам'ятає. Між ОСОБА_7 і ОСОБА_9 неодноразово виникали конфлікти, які переростали у бійки. Обвинувачений зловживає алкогольними напоями. Він, коли тверезий, то нормальна людина, а коли в стані алкогольного сп'яніння, то стає конфліктним. ОСОБА_9 спиртними напоями не зловживав, але бувало, що випивав.
Свідок ОСОБА_10 у суді першої інстанції показала, що 18 травня 2020 року у неї був день народження, на який були запрошені її син ОСОБА_15 з невісткою, кум і ОСОБА_9 . Близько до 17.00 години усі гості, окрім ОСОБА_9 , пішли. Вони зі ОСОБА_9 перемістилися на кухню, де вона мила посуд, а він сидів на табуретці. Приблизно о 17.30 годині у двері подзвонив ОСОБА_7 і погукав батька. Вони удвох пішли до них у квартиру. Відразу після цього вона почула шум бійки за стіною, що розділяла її квартиру і квартиру Швеців. Через 10 хвилин до неї знов зайшов ОСОБА_9 , все обличчя якого було у крові. ОСОБА_9 повідомив їй, що ОСОБА_7 знов вимагав гроші. Вона запропонувала його обмити, на що він відмовився, і через 10 хвилин пішов додому. Через півгодини як він пішов, вона знову почула шум бійки за стіною у квартирі ОСОБА_16 . Приблизно о 23.00 годині до неї зайшов ОСОБА_13 і повідомив, що ОСОБА_9 помер. Також повідомила, що коли обвинувачений тверезий, то нормальна людина, а коли в стані алкогольного сп'яніння, то часто вчиняв сварки зі ОСОБА_9 , ображав його, просив грошей. Через такі конфлікти ОСОБА_9 виїздив із квартири, ночував у сестри або у неї.
Свідок ОСОБА_17 у суді першої інстанції показав, що у середині травня 2020 року, приблизно між 21.00 і 22.00 годинами, йому зателефонував ОСОБА_7 і повідомив, що ОСОБА_9 дуже погано. Через кілька хвилин він прийшов до квартири, там вже була вже швидка медична допомога, ОСОБА_9 був в комі, у нього була кров на голові і велика гематома під правим оком. ОСОБА_7 сказав, що нічого не пам'ятає, був п'яний. Додатково повідомив, що взаємовідносини між ОСОБА_7 і ОСОБА_9 були різні - коли ОСОБА_7 випивав, то погані, а коли був тверезий, то нормальні. ОСОБА_7 , коли тверезий, то нормальна людина, а коли в стані алкогольного сп'яніння, то стає неадекватним.
Свідок ОСОБА_18 у суді першої інстанції показав, що коли він приїхав до квартири, там вже була швидка медична допомога. Він залишився в автомобілі. Потім вийшли медики і сказали, що ОСОБА_9 помер. Після цього він зайшов до квартири, там був розбитий сервант, сліди бійки. ОСОБА_9 виглядав погано, на обличчі була кров. Додатково повідомив, що інколи він бачив ОСОБА_9 з синцями, а ОСОБА_7 , коли тверезий, то нормальна людина, а коли в стані алкогольного сп'яніння, то стає конфліктним.
Свідок ОСОБА_19 , який працює лікарем бригади швидкої медичної допомоги, у суді першої інстанції показав, що по приїзду за викликом, у кімнаті на підлозі вони побачили чоловіка, який лежав на спині без свідомості. У чоловіка була внутрішньочерепна травма, численні гематоми на обличчі та тілі. Протягом 30 хвилин проводили реанімаційні заходи і була констатована смерть.
Свідок ОСОБА_20 , яка працює фельдшером швидкої медичної допомоги, у суді першої інстанції показала, що їх викликала бригада у зв'язку з тяжким станом потерпілого. ОСОБА_9 був дуже побитий. Коли вони приїхали, то він лежав на дивані.
Свідок ОСОБА_11 , який працює лікарем з медицини невідкладних станів виїзної бригади швидкої медичної допомоги, у суді першої інстанції показав, що пізно ввечері поступив виклик. Коли вони зайшли до квартири, то побачили на підлозі чоловіка, який був без свідомості, все обличчя було у гематомах, синцях і крові. У квартирі знаходився чоловік, який представився сином. На запитання, що трапилося, чоловік відповів, що його батько впав і лежить без свідомості. Він допоміг перекласти пацієнта з підлоги у ліжко. З огляду на стан пацієнта була викликана реанімаційна бригада. Почали проводити невідкладні заходи по наданню медичної допомоги. Через 10 хвилин приїхала реанімаційна бригада і приблизно через 30 хвилин проведення реанімаційних заходів була констатована біологічна смерть. Після цього, вони поїхали з місця виклику.
У суді першої інстанції також була допитана свідок ОСОБА_21 , яка працює фельдшером швидкої медичної допомоги, показання якої, на думку колегії суддів, не містять інформації про обставини, які підлягають доказуванню, оскільки безпосереднім свідком події вона не була, а подробиць виклику вона вже не пам'ятає.
Разом з тим, підстав не довіряти показанням потерпілого ОСОБА_13 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_11 , які були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та приведені до присяги, у суду не було, а в апеляційних скаргах не вказані ймовірні причини обмови обвинуваченого з боку потерпілого та свідків.
Показання вищезазначених потерпілого та свідків у суді першої інстанції є логічними та послідовними, оскільки вони переконливо повідомили про обставини вчиненого кримінального правопорушення, їх пояснення повністю узгоджуються між собою та дослідженими судом першої інстанції документами.
Також суд першої інстанції на вимогу процесуального закону дослідив надані сторонами інші докази, яким зробив обґрунтовану оцінку.
Так, з протоколу огляду місця події від 19 травня 2020 року, фототаблиці та відеозапису до нього вбачається, що об'єктом огляду є квартира АДРЕСА_2 . Під час проведення огляду було виявлено труп ОСОБА_9 , а також виявлено і вилучено предмети та змиви з РБК (т. 1, а.с. 78-114).
З протоколу огляду трупа від 19 травня 2020 року вбачається, що на трупі ОСОБА_9 було виявлено численні ушкодження, локалізація, розмір та кількість яких детально описані у вказаному протоколі та мотивувальній частині оскаржуваного вироку (т. 1, а.с. 131-133).
З лікарського свідоцтва про смерть № 2025 від 19 травня 2020 року вбачається, що причиною смерті ОСОБА_9 є набряк, дислокація головного мозку, крововиливи під оболонки та у речовину головного мозку, закрита внутрішньочерепна травма (т. 1, а.с. 174).
З висновку експерта № 2025 від 19 травня 2020 року вбачається, що смерть ОСОБА_9 настала від закритої внутрішньочерепної травми із множинними ушкодженнями м'яких тканин, крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, ускладненою набряком головного мозку, яка є небезпечною для життя і за цією ознакою кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, знаходиться з настанням смерті у прямому причинному зв'язку, виникла від травматичної дії тупого предмету незадовго до настання смерті. Окрім вищевказаної внутрішньочерепної травми при експертизі трупа виявленні множині садна і синці тулубу і кінцівок: двобічні переломи ребер (3-6-го справа по середній ключичній лінії, 1-3-го зліва по переднім відрізкам, 7-го ребра зліва по середній пахвовій лінії) та травматичні ушкодження легень, які виникли від травматичної дії тупих предметів незадовго до настання смерті, множинні садна і синці тулубу і кінцівок до причини смерті відношення не мають, мають ознаки легких тілесних ушкоджень, виникли при травматичній дії тупих предметів; ушкодження у вигляді переломів ребер з травматичним ушкодженням легень виникли від травматичної дії тупих предметів незадовго до настання смерті, у живої людини кваліфікуються за наслідками травми не менше ніж середнього ступеня тяжкості, за ознакою відсутності небезпеки для життя, та такі що викликають тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день (т. 1, а.с. 222-228а).
З висновку експерта № 24 від 19 травня 2020 року вбачається, що усі ушкодження на тілі ОСОБА_9 утворилися протягом короткого проміжку часу. Рана на клапті шкіри із тьмяно-скроневої області від трупа утворилася від дії тупого предмета, що має в структурі травмуючої частини ребро, можливо закруглене. Посмертних ушкоджень при експертизі трупа не виявлено. Не виключається можливість потерпілим, після завдання йому ушкоджень від яких настала смерть (після внутрішньочерепної травми), за умови збереження свідомості та у міру наростання набряку-дислокації головного мозку, здійснювати активні, цілеспрямовані дії протягом нетривалого часу, у який він міг самостійно пересуватися, кричати, звати на допомогу, після усіх інших ушкоджень - необмежений час (т. 1, а.с. 229-234).
З висновку експерта № 538 від 19 травня 2020 року вбачається, що садна в ділянці лоба у центральній частині, праворуч та ліворуч, на лівому і правому крилях носа, в ділянці правої щоки, в ділянці правого променево-зап'ясткового суглобу по заднє внутрішній поверхні, у основи 5-го пальця правої кисті по тильній поверхні, синці та садна навколо очних ділянках з обох сторін з розповсюдженням на виличні ділянки, на спинці носа в середній частині з розповсюдженням на скати носа у ОСОБА_7 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_7 утворилися від дії тупих предметів. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку, вказаному в фабулі постанови слідчого та зі слів освідуваного (18 травня 2020 року). Виявлений комплекс тілесних ушкоджень утворився від не менш ніж 12-ти травматичних впливів (т. 1, а.с. 208-209).
З висновку експерта № 1661 від 18 червня 2020 року вбачається, що при дослідженні марлевих тампонів із змивами з полу перед вхідними дверима в квартиру (об'єкт № 1), з торца вхідних дерев'яних дверей квартири (об'єкт № 3), з дверної ручки в ванну кімнату (об'єкт № 5), з поверхні дерев'яних дверей до кімнати (об'єкт № 8), а також фрагмента шкіряної оббивки (об'єкт № 2) і фрагмента вінілової плитки (об'єкт № 4) встановлена наявність крові людини, походження якої від ОСОБА_9 не виключається (т. 1, а.с. 143-146).
З висновку експерта № 1663 від 18 червня 2020 року вбачається, що на одязі трупа ОСОБА_9 встановлена наявність крові людини, походження якої від самого ОСОБА_9 не виключається (т. 1, а.с. 152-154).
З висновку експерта № 1660 від 3 липня 2020 року вбачається, що при дослідженні піднігтьового вмісту зрізів вільних кінців нігтьових пластин трупа ОСОБА_9 знайдена кров людини з домішками поту, походження якої від ОСОБА_9 не виключається (т. 1, а.с. 158-161).
З висновку експерта № 1662 від 19 червня 2020 року вбачається, що при дослідженні куртки спортивного типу (кофти) в об'єктах № 1-4 та джинсових штанів в об'єктах № 6-8, вилучених у підозрюваного ОСОБА_7 , знайдена кров людини, походження якої від ОСОБА_9 не виключається (т. 1, а.с. 171-173).
З висновку судово-психіатричного експерта № 223 від 15 червня 2020 року вбачається, що ОСОБА_7 виявляв і виявляє на теперішній час психічний розлад у формі психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. У період здійснення інкримінованого йому правопорушення, ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а знаходився у стані гострої алкогольної інтоксикації. Отже, він міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. За своїм психічним станом в цей час він також може усвідомлювати свої дії й керувати ними, примусових заходів медичного характеру не потребує. Потребує протиалкогольного лікування (т. 1, а.с. 235-241).
Також у матеріалах кримінального провадження містяться висновок експерта № 1659 від 15 червня 2020 року та протокол огляду від 19 травня 2020 року, але наявні у них відомості, на переконання колегії суддів, не містять інформації про обставини, які підлягають доказуванню (т. 1, а.с. 166-167, 192-198).
Суд першої інстанції, вивчивши і дослідивши кожний доказ окремо з точки зору належності та допустимості, і в сукупності, з точки зору всебічності, достатності та взаємозв'язку, на переконання апеляційного суду прийшов до правильного висновку, що саме внаслідок умисних протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_7 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_9 , від яких настала його смерть.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що вищенаведеними дослідженими судом доказами та обставинами, що ними підтверджуються, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за фактичних обставин, встановлених судом у вироку, є об'єктивно доведеною поза розумним сумнівом.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційних скарг про те, що визнаючи ОСОБА_7 винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд першої інстанції не врахував відсутність належних доказів на підтвердження його вини і не взяв до уваги докази його невинуватості.
Так, потерпілий та свідки надали суду повністю логічні та змістовні пояснення з приводу обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, їх показання повністю узгоджуються між собою та з іншими дослідженими доказами.
Крім того, з мотивувальної частини вироку вбачається, що суд першої інстанції вірно та об'єктивно оцінивши всі фактичні обставини, в тому числі і повідомлені стороною захисту, прийшов до висновку про неспроможність позиції захисту та зазначив підстави, з яких він приймає до уваги докази сторони обвинувачення та відкидає докази захисту.
Що стосується доводів апеляційних скарг з приводу покладення в основу обвинувального вироку в якості доказів показань свідка ОСОБА_10 , яка фактично нічого не повідомила з приводу істотних обставин справи, то ці доводи також спростовуються матеріалами кримінального провадження, зокрема технічними записами судових засідань та мотивувальною частиною вироку, з яких вбачається, що показання цього свідка викладені в обсязі, необхідному та достатньому для встановлення фактичних обставин вчиненого злочину, вони є логічними та послідовними, повністю узгоджуються між собою та іншими дослідженими судом доказами, і не узгоджуються щодо істотних обставин вчиненого злочину лише з показаннями обвинуваченого ОСОБА_7 , які суд обґрунтовано оцінив критично, оскільки вони повністю суперечать показанням всіх інших свідків та дослідженим матеріалам провадження.
Так, свідок ОСОБА_10 категорично повідомила, що відразу після того, як ОСОБА_7 та ОСОБА_9 пішли до своєї квартири, вона почула шум бійки за стіною, а коли через 10 хвилин ОСОБА_9 повернувся, то все обличчя було у нього в крові, і він повідомив, що обвинувачений вимагав у нього гроші. Через деякий час після того, як ОСОБА_9 вдруге повернувся до своєї квартири, вона знову почула шум бійки за стіною у квартирі Швеців.
Переконливих підстав для обмови свідком ОСОБА_10 обвинуваченого ОСОБА_7 стороною захисту не наведено. Між тим щодо істотних обставин кримінального провадження показання цього свідка повністю узгоджується, є логічними та послідовними, і на переконання колегії суддів, докладність змісту показань свідка, їх узгодженість в частині, що стосується істотних обставин події, а також відсутність у свідка підтверджених мотивів для обмови ОСОБА_7 повністю спростовує можливість неправдивості показань цього свідка.
Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційних скарг про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги факт можливого конфлікту між потерпілим та іншою невідомою особою, оскільки об'єктивних даних на підтвердження наявності такого конфлікту суду першої інстанції надано не було, свідок ОСОБА_10 категорично зазначала, що саме після конфлікту з обвинуваченим у потерпілого з'явились тілесні ушкодження на обличчі, а з висновку експерту № 24 від 19 травня 2020 року вбачається, що всі ушкодження на тілі потерпілого утворилися протягом короткого проміжку часу.
Доводи сторони захисту про те, що потерпілий міг отримати тілесні ушкодження, коли обвинувачений спав у стані алкогольного сп'яніння або під дією клофеліну, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вказана позиція сторони захисту є лише припущенням та її суб'єктивним відношенням до цього, оскільки з показань допитаного свідка ОСОБА_10 вбачається, що до конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у останнього жодних тілесних ушкоджень не було, а з'явились вони саме після цього конфлікту.
До того ж, на користь такої версії обвинуваченого, окрім іншого, також жодним чином не свідчать показання потерпілого ОСОБА_13 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_10 , які надали абсолютно аналогічну характеристику обвинуваченому та його стосункам з потерпілим, зокрема про те, що між ними постійно виникали сварки та бійки, оскільки обвинувачений у стані алкогольного сп'яніння був конфліктним та поводив себе неадекватно.
Такі показання потерпілого та свідків у сукупності зі встановленим фактом наявності конфлікту виключно між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 (про що також свідчать виявлені у обвинуваченого ОСОБА_7 тілесні ушкодження, які утворились від не менш ніж 12 травматичних впливів) повністю підтверджує нанесення саме обвинуваченим всього комплексу тілесних ушкоджень потерпілому.
Про обґрунтованість таких висновків також свідчить факт виявлення на речах обвинуваченого ОСОБА_7 крові потерпілого ОСОБА_9 .
Версію обвинуваченого з приводу обставин появи крові ОСОБА_9 на куртці та штанах ОСОБА_7 , яка полягала в тому, що він міг вимазати одяг у кров ОСОБА_9 в той момент, коли допомагав лікарям перекладати його з підлоги на ліжко, суд першої інстанції обґрунтовано критично оцінив, оскільки можливість утворення слідів крові одночасно на задній частині штанів та передній стороні кофти під час перекладання потерпілого на ліжко є сумнівною.
Не знайшла свого підтвердження і версія обвинуваченого з приводу того, що тілесні ушкодження ОСОБА_9 наносив хтось із сім'ї ОСОБА_12 , оскільки допитаний у суді першої інстанції ОСОБА_22 , який був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань та приведений до присяги, показав, що до моменту участі в якості понятого під час проведення слідчих дій, він взагалі не бував у квартирі ОСОБА_16 , в день події в обід він пішов до кіосків недалеко від будинку, що можуть підтвердити продавці, а увечері він пішов до свого знайомого грати в комп'ютерні ігри. Крім того, його батьки підтримували дружні стосунки зі ОСОБА_9 , ані він, ані члени його родини ОСОБА_9 ніколи тілесних ушкоджень не наносили.
Також спростовані показаннями свідка ОСОБА_11 доводи обвинуваченого в частині того, що перед тим, як втратити свідомість, його батько ОСОБА_9 вимовив « ОСОБА_12 », оскільки ОСОБА_11 пояснив, що ОСОБА_9 був без свідомості і нічого не говорив.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого в частині того, що можливою метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 було заволодіння квартирою, є аналогічними тим, які були перевірені судом першої інстанції, який проаналізувавши їх, прийшов до обґрунтованого висновку про їх неспроможність з викладенням мотивів, з якими колегія суддів повністю погоджується.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що орган досудового розслідування відмовив у проведенні експертизи його крові на встановлення наявності сторонніх препаратів (клофеліну), колегія суддів до уваги не бере, оскільки з огляду на ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, що не передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України та не можуть бути оскаржені на досудовому розслідуванні, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді.
Натомість, як у підготовчому судовому засіданні, так і під час всього розгляду кримінального провадження у суді, сторона захисту не повідомляла суд першої інстанції про те, що під час досудового розслідування ОСОБА_7 звертався з відповідним клопотанням.
Натомість згідно надано стороною обвинувачення обвинуваченого ОСОБА_7 безпосередньо після події злочину було оглянуто лікарем - наркологом та встановлено, що на час події він перебував у стані алкогольного сп'яніння (т. 1 а.с. 245). Із вказаним висновком ОСОБА_7 ознайомлений під розпис, жодних зауважень щодо результатів медичного огляду не зазначив.
Інші доводи апеляційних скарг щодо наявності сумнівів з приводу доведеності вини ОСОБА_7 є безпідставними та спростовуються наведеними вище доказами.
Доводи обвинуваченого та його захисника про неповноту судового слідства, колегія суддів також вважає такими, що суперечать зібраним доказам, оскільки з матеріалів кримінального провадження та звукозапису судового засідання вбачається, що впродовж судового розгляду були допитані всі свідки, ретельно досліджені докази по справі, які підтверджують обставини справи та якими в повному обсязі доведено вину обвинуваченого.
Доводам обвинуваченого у вироку обґрунтовано наведено критичну оцінку, оскільки позиція захисту має на меті уникнення від кримінальної відповідальності та повністю спростовується сукупністю досліджених належних та допустимих доказів.
Що стосується призначеного ОСОБА_7 покарання, то суд першої інстанції виконав вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, в повній мірі встановив та належним чином оцінив і врахував всі обставини, які за законом повинні бути врахованими при призначенні особі покарання, та прийшов до обґрунтованого висновку, що виправлення та перевиховання, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим можливо лише з призначенням йому покарання у виді 8 років позбавлення волі, і підстави для призначення йому більш м'якого покарання відсутні.
Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, колегією суддів не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 414, 418, 419, КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2021 року у відношенні ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її оголошення безпосередньо до Верховного Суду, а засудженим, який утримується під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу Справа № 333/3434/20