Єдиний унікальний номер 234/11607/20
Номер провадження 22-ц/804/2021/21
Єдиний унікальний номер 234/11607/20 Головуючий у 1 інстанції Романенко К.С.
Номер провадження 22-ц/804/2021/21 Доповідач Корчиста О.І.
Іменем України
03 серпня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого судді Корчистої О.І.
суддів: Канурної О.Д., Мальованого Ю.М.
за участю секретаря Володовського Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмуті цивільну справу №234/11607/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Печерського району міста Києва, Служба у справах дітей Краматорської міської ради, Краматорський відділ поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Краматорської міської ради про визначення місця проживання дитини,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 ,
на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 07 червня 2021 року,
встановив:
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Печерського району міста Києва, Служба у справах дітей Краматорської міської ради, Краматорський відділ поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області, про визначення місця проживання дитини з батьком.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 07 вересня 2020 року відкрито провадження по зазначеному позову. Справу призначено до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження на 07 жовтня 2020 року на 10 годину 30 хвилин.
22 вересня 2020 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Краматорської міської ради про визначення місця проживання дитини.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 07 жовтня 2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 .
До проведення підготовчого судового засідання через канцелярію суду 19 травня 2021 року ОСОБА_2 подала уточнений зустрічний позов.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 07 червня 2021 року уточнений зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Краматорської міської ради про визначення місця проживання дитини залишено без розгляду. Клопотання ОСОБА_2 про виключення із справи третіх осіб та залучення органів, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб задоволено частково. Виключено зі складу учасників справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Краматорський відділ поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області. В іншій частині клопотання відмовлено. Підготовче судове засідання закрито. Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Краматорської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Краматорської міської ради про визначення місця проживання дитини призначено до судового розгляду. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22 червня 2021 о 15.00 годині у залі судових засідань Краматорського міського суду Донецької області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду від 07 червня 2021 року в частині залишення без розгляду її уточненої зустрічної позовної заяви про зміну підстав позову до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини скасувати і направити справу із зміненими підставами позову для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскільки підготовче провадження по справі проводилося 228 днів, за цей час змінились фактичні обставини справи, що підтверджуються документально. З метою захисту своїх прав ОСОБА_2 подала уточнений зустрічний позов, змінивши підстави позовних вимог.
Подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому він просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін. (а.с.132-135)
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та її представник - адвокат Литвиненко В.І. доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримали та просили задовольнити.
В судовому засідання апеляційного суду адвокат Семенова М.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.
В судове засідання апеляційного суду інші сторони не з'явились, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково за наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частиною 1, другою та п'ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Апеляційним судом перевіряється законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали лише в частині залишення без розгляду уточненої зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 .
Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції в частині залишення без розгляду уточненої зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 не відповідає виходячи з наступного.
Залишаючи без розгляду уточнену зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що діючим ЦПК не передбачено такого документу як уточнена позовна заява, а передбачено лише подання заяви про збільшення або зменшення позовних вимог. Також суд першої інстанції, керуючись нормами ч.4 ст. 257 ЦПК України, виходив з того, що уточнений зустрічний позов підлягає залишенню без розгляду, якщо в провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між такими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.
На підставі ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року)
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (ч. 2 ст. 189 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року по справі №924/1473/15 зазначено, що: «підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права».
Для з'ясування вказаного слід порівняти зміст первісного позову та його вимоги із уточненим позовом.
Так, у первісно поданому зустрічному позові ОСОБА_2 просила: закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті, у позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі , визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_2 за місцем її реєстрації та стягнути понесені судові витрати.
В уточненій зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 просила: закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті, у позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_2 за місцем її реєстрації та стягнути понесені судові витрати.
Порівнявши зміст вимог у первісній та уточненій заяві, колегія встановила, що предмет позову не змінений позивачем, збільшення вимог не відбулось, оскільки як у первісно поданому зустрічному позові, так і в уточненому зустрічному позові вимогами було: відмовити у задоволенні позовних ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , визначити місця проживання дитини ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_2 .
Вказаний аналіз вимог позивача свідчить про те, що ОСОБА_2 змінено підстави та обґрунтування зустрічного позову, що передбачено приписами статті 49 ЦПК України.
Аналізуючи наведене, висновки суду першої інстанції про подання ОСОБА_2 нового позову, про той самий предмет і з тих самих підстав не знайшли свого підтвердження.
У зв'язку з наведеним у суду першої інстанції не було підстав для застосування вимог ч. 4 ст. 257 ЦПК України.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року по справі №369/10789/14-ц, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального закону, що полягає у залишенні без розгляду уточненої зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , а тому оскаржувана ухвала суду в цій частині підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає розгляду справи, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ЦПК України.
Керуючись ст. 367, 374, 379, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 07 червня 2021 року в частині залишення без розгляду уточненого зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Краматорської міської ради про визначення місця проживання дитини скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Судді:
Повний текст постанови складено 04 серпня 2021 року.
Головуючий О.І. Корчиста