Єдиний унікальний номер 227/1572/19
Номер провадження 88-ц/804/14/21
Головуючий в І інстанції Мацишин Л.С. Єдиний унікальний номер 227/1572/19
Доповідач Папоян В.В. Номер провадження 88-ц/804/14/21
04 серпня 2021року Донецький апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Папоян В.В.
суддів Мальованого Ю.М., Тимченко О.О.,
за участю секретаря Гладуха О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бахмуті Донецької області заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького апеляційного суду від 17 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати,
У квітні 2019 року позивач звернулася з позовом до АТ «Українська залізниця» (попередня назва ПАТ «Українська залізниця») про стягнення заборгованості по оплаті праці та компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати. В обґрунтування вимог зазначив, що він перебував в трудових відносинах з відповідачем до 17.07.2017 року, звільнений за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату. При звільненні відповідач не здійснив повний розрахунок. Просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, а саме оплату заробітної плати за березень-липень 2017 року (з урахуванням компенсації за невикористану відпустку та вихідну допомогу) в сумі 29541,70 грн, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та зборів, та компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 5383,84 грн, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та зборів.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період березень - липень 2017 року (з врахуванням компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги при звільненні) в загальному розмірі 27084,59 грн. Зобов'язано відповідача утримати з цієї суми податки та інші обов'язкові платежі. Стягнуто на користь позивача суму компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв'язку з порушенням термінів її виплати, в розмірі 4259,32 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Донецького апеляційного суду від 17 липня 2019 року апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» задоволено.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2019 року в частині задоволення позовних вимог та розподілу судових витрат скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати у розмірі 27084,59 грн, суми компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 4259,32 грн відмовлено.
Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Донецького апеляційного суду від 17 липня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати у розмірі 27084,59 грн, суми компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 4259,32 грн залишено без змін.
Від позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Донецького апеляційного суду надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького апеляційного суду від 17 липня 2019 року.
В обґрунтування заяви зазначено, що під час здійснення представництва інтересів колишніх працівників АТ «Українська залізниця» у цивільних справах (за аналогічними позовними вимогами), представником позивача було з'ясовано, що наказом РФ «Донецька залізниця» №889-Н від 26.06.17 року було введено в дію Порядок остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень», відповідно до якого відповідачем по справі вживались заходи щодо повного відновлення документів, які б надавали можливість здійснити остаточний розрахунок з працівниками структурних підрозділів та була створена робоча комісія з цього питання. Тобто на час розгляду справи відповідач мав копії документів, які стосуються проведення остаточного розрахунку з позивачем.
Особи, які приймають участь у справі у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на ім'я представника позивача - ОСОБА_2 та на адресу відповідача - АТ «Українська залізниця». Особи, які приймають участь у справі, про причини неявки у судове засідання не повідомили і відповідно до частини 3 ст. 131 ЦПК України вважається, що вони не з'явилися у судове засідання без поважних причин.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та відповідача, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалася, оскільки відповідно до частини 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви про перегляд рішення суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частиною 4 статті 423 ЦПК України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
У пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз'яснено, що необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Системний аналіз змісту зазначених норм закону свідчить, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин, як підстави для перегляду рішення суду, є одночасна наявність трьох умов: 1) їх існування на час розгляду справи; 2) ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; 3) істотність даних обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини 4, 5 статті 423 ЦПК України).
Відповідно до роз'яснень викладених у п. 4 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. При цьому судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Заява представника позивача обґрунтована тим, що під час представництва інтересів інших працівників АТ «Українська залізниця» у аналогічних справах ним було отримано інформацію щодо наказу №899-Н від 26.06.2017 року «Про введення в дію порядку остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень».
Відповідно до Порядку остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів затвердженого наказом наказу №899-Н від 26.06.2017 року, з урахуванням нестандартної ситуації та особливостей роботи регіональної філії, частина структурних підрозділів якої та працівників знаходиться на тимчасово неконтрольованій Україною території, проведення остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів Дирекції здійснюється робочими комісіями з опрацювання первинних документів, якими перевіряються надані працівниками, що скорочуються, документи, перелік яких зазначено у додатку №1 (копія особової картки, копія трудової книжки, копія паспорту та ідентифікаційного коду, табель обліку робочого часу з підписами посадових осіб, копії наказів про відпустку, копія наказу про звільнення, тощо). (п.2)
Відповідно до сформованих актів перевірки достовірності нарахованої заробітної плати оформлюються протоколи засідання та рішень Робочої комісії, які подаються на узгодження керівництву філії.
За підсумками оперативного дня член Робочої комісії з опрацювання первинних документів, відповідальний за формування платіжних відомостей, на підставі актів перевірок достовірності нарахованої заробітної плати працівникам Дирекції та протоколів засідання Робочої комісії, формує в модулі АСБО «Фобос» платіжні відомості, які підписуються керівником, начальником фінансово-економічного відділу та печаткою Дирекції.
Тобто з даного наказу убачається, що станом на дату звільнення позивача відповідачем здійснювались заходи щодо повного відновлення документів, які б надавали можливість здійснити остаточний розрахунок з працівниками зазначених структурних підрозділів.
13.11.2020 року представником позивача була отримана відповідь на адвокатський запит від АТ «Українська залізниця», згідно якого відповідач зазначає, що станом на дату розгляду цивільної справи відповідач мав (та має по теперішній час) у створеній ним робочій комісії засвідчені керівництвом ВП копії документів, які стосуються проведення остаточного розрахунку з позивачем.
Отже, представник позивач зазначає про існування, на його думку, істотної для вирішення справи та не відомої йому на час розгляду справи обставини, яка свідчить, зокрема, про те що існує спеціальний порядок здійснення остаточного розрахунку, та у створеній робочій комісії наявні засвідчені копії документів, які стосуються проведення остаточного розрахунку з позивачем.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, обставини, які представник позивача вважає нововиявленими, вже були відомі позивачу на час розгляду справи, як у суді апеляційної, так і першої інстанції.
Так, до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами представником позивача надано відповідь на адвокатський запит, з якого убачається, що документи згідно наказу №899-Н від 26.06.2017 року були надані особисто ОСОБА_1 для остаточного розрахунку до СП «Донецька дирекція залізничних перевезень». Також надано копію опису зазначених документів, на якому стоїть відмітка про здачу даних документів особисто позивачем.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесенні законом до нововиявлених обставин.
Отже, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених у ст. 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Таким чином, про такі обставини, як наявність спеціального порядку здійснення остаточного розрахунку, та наявність у відповідача копій документів, які стосуються проведення остаточного розрахунку ОСОБА_1 був достеменно обізнаний, оскільки особисто надав зазначені документи відповідачу.
Тобто, обставини, які представник позивач вважає нововиявленими, були відомі позивачу ще на час розгляду даної справи, та вони не є нововиявленими в розумінні ст.423 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що в задоволенні заяви представника позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького апеляційного суду від 17 липня 2019 року необхідно відмовити та залишити зазначену постанову в силі.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 423, 429 ЦПК України, апеляційний суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького апеляційного суду від 17 липня 2019 року відмовити.
Постанову Донецького апеляційного суду від 17 липня 2019 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення безпосередньо до Верховного Суду.
Судді: В.В. Папоян
Ю.М. Мальований
О.О. Тимченко