Справа № 306/1092/21
Провадження № 1-кс/306/226/21
02 серпня 2021 року м. Свалява
Слідчий суддя Свалявського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1694676621240 для забезпечення відшкодування завданих матеріальних збитків у кримінальному провадженні №12021071150000117 від 19.05.2021 року із забороною користування та розпорядження нерухомим майном.
Слідчий СВ ВП № 1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся в суд із зазначеним клопотанням, посилаючись на те, що 18.05.2021 року до чергової частини ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області через секретаріат надійшла заява в.о. голови правління АТ "Комінвестбанк" ОСОБА_5 , про причетність до факту вчинення злочину відповідальних працівників банку, а саме: начальника Свалявського відділення АТ "КОМІНВЕСТБАНК"- ОСОБА_6 , завідувача каси - ОСОБА_7 , провідного економіста - ОСОБА_8 та заступника начальника - ОСОБА_9 , що виразилось нестачею коштів в касі Свалявського відділення АТ "КОМІНВЕСТБАНК" в національній та іноземній валюті, чим банку завдано значної матеріальної шкоди. Досудовим розслідування встановлено, що згідно наказу № 01-5/164 Голови Правління ТОВ КБ «Коопінвестбанк» від 31.08.2007, ОСОБА_6 призначений на посаду начальника Свалявського відділення ТОВ КБ «Коопінвестбанк». Згідно трудового договору від 01.06.2020 року, укладеного між АТ «КОМІНВЕСТБАНК» в особі в.о. голови Правління ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , останній призначений на посаду начальника Свалявського відділення АТ «Комінвестбанк». Згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладеного 01.06.2020 року між АТ «Комерційний інвестиційний банк» та ОСОБА_6 , останній як начальник Свалявського відділення прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених йому підприємством цінностей та грошових коштів. Крім цього, він був зобов'язаний відповідно до договору обережно поводитися з переданими йому на зберігання або на інші цілі матеріальними цінностями і вживати заходи щодо запобігання шкоди, своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства про усі обставини, що загрожують безпеці зберігання довірених йому цінностей, суворо дотримуватися встановлених правил здійснення операцій з цінностями і їх зберігання. Відповідно до посадової інструкції начальника Свалявського відділення АТ «Комінвестбанк», затвердженої начальником Управління внутрішнього контролю та комплаєнсу, начальником Управління персоналом та начальником Управління по контролю за роботою відділень від 05.02.2020 року, на ОСОБА_6 покладено серед інших наступні обов'язки: організовує та здійснює керівництво діяльністю відділенням, забезпечує ефективну та безперебійну діяльність відділення; організовує та здійснює управління та контроль діяльності відділення; здійснює підтвердження операцій по інкасації, підкріпленні готівкою, видає аванс касирам, контролює повернення залишків на рахунки відділення; перевіряє відповідність оформлення та достовірність документів первинного обліку здійснених касових операцій. Підтверджує у відповідних програмних комплексах банку, всі бухгалтерські записи які проведені в банку; несе матеріальну відповідальність за збереження грошових коштів, інших цінностей відділення та основних засобів, що закріплені за відділенням та підставі укладеного договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, тобто ОСОБА_6 обіймав в Свалявському відділенні АТ «Комінвестбанк», посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, та в силу ч.2 ст. 18 КК України являвся службовою особою.
В обгрунтування доводів клопотання зазначає, що ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється в тому, що 05.03.2021 року о 10:00 годині, знаходячись у приміщенні банку за адресою м. Свалява, вул. Головна, буд. 31, Закарпатської області діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, настання суспільно - небезпечних наслідків від вчинюваних ним дій, перебуваючи на робочому місці, будучи начальником Свалявського відділення, всупереч інтересам банку, в порушення посадової інструкції, надав усну вказівку завідувачу каси Свалявського відділення АТ «Комінвестбанк» ОСОБА_7 надати йому з сховища відділення банку 514647,00 гривень, НОМЕР_1 , 00 доларів США, що по курсу Національного Банку України, станом на 05.03.2021 становило 402617,20 гривень, 16700,00 Євро, що по курсу Національного Банку України станом на 05.03.2021 становило 562312,30 гривень, а всього на загальну суму 1 479576,50 гривень, які ОСОБА_6 в подальшому привласнив та використав на власний розсуд, чим вчинив розтрату.
В клопотанні слідчий СВ вказує, що згідно Висновку судового експерта від 23.06.2021 року № СЕ-19/107-21/4682-ЕК документально підтверджується нестача грошових коштів за Актом ревізії цінностей, що знаходиться у сховищі, касі Свалявського АТ «КОМІНВЕСТБАНК» від 26.04.2021 на загальну суму 514647,00 гривень, 14430,00 доларів США та 16700,00 Євро.
Вимоги в клопотанні слідчий СВ мотивує тим, що 14.07.2021 року громадянину ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України (привласнення та розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що заподіяло майнову шкоду у особливо великих розмірах), санкція статті передбачає конфіскацію майна, а тому є необхідним накладення арешту на зазначене в клопотанні майно. Просить клопотання задовольнити.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК України - з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч.2 ст. 93 КПК України - сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання речей, документів, проведення інших процесуальних дій.
Учасники судового провадження в судове засідання не з'явилися.
Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Акорд" та відеозапис не здійснювалась (ч. 1 ст. 107 КПК України).
Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази, якими слідчий СВ обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя вважає за можливе розглядати клопотання без участі учасників судового провадження. Слідчий суддя враховує кваліфікацію кримінального правопорушення за ч.5 ст. 191 КК України, бере до уваги, що підставами для арешту є необхідність у проведенні слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, зважає, що незастосування арешту на майно може привести до відчуження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженнюта доходить такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України - у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати; 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12021071150000117 від 19.05.2021 року відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
До клопотання додано інформаційна довідка №262383308 від 18.06.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, згядно якого квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Відповідно до ч.5 ст. 191 КК України - це кримінальне правопорушення проти власності, яке згідно ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, за яке передбачено позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України - арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя враховує вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України: правову підставу для арешту майна (вказаного у клопотанні); наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного.
Слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ (для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування; будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції"). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування).
Слідчий суддя враховує, що таке обмеження як накладення арешту на зазначене в клопотанні нерухоме майно є виправданим, оскільки є підстави вважати, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на нерухоме майно із забороною розпорядження може призвести до відчуження квартири.
Відповідно до п.п. 1,2,4 ч.5 ст. 173 КПК України - у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, яке підлягає арешту, підстави застосування арешту майна, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном.
Зокрема, слід зазначити, що арешт майна - квартири АДРЕСА_1 слід застосувати лише в частині розпорядження (відчуження) майном, поскільки заборона користування квартирою ОСОБА_6 та іншим особам (зокрема членам сім'ї), призведе до порушення прав цих осіб на проживання в квартирі і не може вважатися справедливим заходом
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що слідчим СВ у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на нерухоме майно, що доводи слідчого СВ у клопотанні щодо накладення арешту на вказане у клопотанні майно є виправданими потребами досудового слідства у кримінальному провадженні №12021071150000117 за ч.5 ст. 191 КК України, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слдічого СВ ОСОБА_3 слід задовольнити частково.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 174 КПК України - арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Тобто, після проведення процесуальних дій в кримінальному провадженні, власник майна може подати клопотання про скасування арешту майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Відповідно до п. 1 ч.5 ст. 173 КПК України - у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, яке підлягає арешту.
Відповідно до ст. 175 КПК України - ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись ст. 16, 21, 40-1, 93, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1694676621240 із забороною ОСОБА_6 та іншим особам розпоряджатися (відчужувати) нерухоме майно до закінчення проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12021071150000117 від 19.05.2021 року.
Ухвала виконується негайно.
Ухвала слідчого судді про арешт майна під час досудового розслідування може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали після її постановлення направити прокурору, слідчому СВ, ОСОБА_6 щодо майна якого вирішувалося питання про арешт майна.
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОСОБА_10 ЖИГАНСЬКА