707/1431/21
1-кп/707/251/21
04 серпня 2021 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілу ОСОБА_4
представника потерпілої ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження № 12021250310001028 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України, -
У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України.
Дане кримінальне провадження підсудне Черкаському районному суду Черкаської області. Угод про визнання винуватості чи про примирення до суду не надходило.
У підготовчому засіданні учасники судового провадження висловили думку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Суд вважає, що кримінальне провадження має бути призначене до судового розгляду на підставі обвинувального акту, у закритому судовому засіданні, за участю: обвинуваченого, захисника, прокурора, потерпілої, представника потерпілої та свідків.
Відповідно до даних реєстру матеріалів досудового розслідування, 21.04.2021 року ОСОБА_7 було затримано на три доби. Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_8 від 24.04.2021 року ОСОБА_7 обрано міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 діб. Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_9 від 17.06.2021 року обвинуваченому продовжено міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 3-х місяців, тобто до 22.07.2021 року.
Отже, на сьогодні відносно обвинуваченого не діє жодна міра запобіжного заходу.
28.07.2021 року від прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 надійшло клопотання про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що не перевищує 60 днів, без можливості внесення застави. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який карається позбавленням волі до десяти років. Існує ризик можливого переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування, так як ОСОБА_7 офіційно не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований у м. Черкаси, проте фактично проживає у с. Тубільці, Черкаського району Черкаської області, у звязку з чим має реальну можливість переховуватись і змінити місце проживання. Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_8 від 24.04.2021 року відносно ОСОБА_7 обрано міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_9 від 17.06.2021 року строк цілодобового арешту ОСОБА_7 продовжено до 22.07.2021 року. В порушення покладених на нього обовязків, ОСОБА_7 не зявився до суду на підготовче судове засідання 17.06.2021 року та 21.07.2021 року. Про причини своєї неявки не повідомив. Оскільки ОСОБА_7 проживає у с. Тубільці Черкаського району, де проживають потерпіла і свідки, останній має реальну можливість здійснювати на них незаконний вплив. Крім того, так як між обвинуваченим та потерпілою існує триваючий конфлікт, ОСОБА_7 може знову вчинити відносно потерпілої злочин.
У підготовчому засіданні прокурор підтримав своє клопотання та просив задоволити.
Потерпіла та її представник підтримали прокурора щодо обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому у виді взяття під варту.
Обвинувачений та захисник заперечували щодо задоволення клопотання прокурора. Зокрема ОСОБА_7 зазначив, що визнає свою вину у скоєному злочині. Допустив дві неявки до суду, через стан здоровя. Обвинувачений зазначив, що потерпіла може повернутися додому, у неї є окрема кімната, і ніхто не буде її турбувати.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про можливість обрання відносно обвинуваченого міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
ст. 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання щодо обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Суд також враховує положення ч.1 ст. 178 КПК України, і бере до уваги: характер (обставини) злочину; тяжкість покарання; стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи; характеристику обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
І тому, ОСОБА_7 , перебуваючи на волі та будучи обізнаними про суворість передбаченого законом покарання, може перешкодити кримінальному провадженню, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. Небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій її переслідують, та міжнародними контактами.
У звязку з цим, суд оцінює особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який є не одруженим, не працюючим, учасник бойовий дій, інвалід 2 групи, раніше не судимий. Проживає з потерпілою у АДРЕСА_1 .
Суд розглядає всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими обставинами є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, продовження вчинення злочину.
Зважаючи на те, що ОСОБА_7 вчинив тяжкий злочин проти статевої свободи рідної доньки, яка є інвалідом 2 групи, враховуючи підвищену суспільну небезпечність діяння, суд вважає, що у даній справі, з урахуванням презумпції невинуватості, превалює суспільний інтерес , який виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Зокрема менш сувора міра запобіжного заходу аніж тримання особи під вартою, як то домашній арешт або порука є недоцільними у даній справі, оскільки обвинувачений та потерпіла проживають в одному будинку, у звязку з чим виникає ризик вчинення ОСОБА_7 повторного злочину щодо потерпілої. Передача на поруки також неможлива, оскільки обвинувачений є непрацюючим.
Суд звертає увагу на те, що обвинувачений має ряд захворювань. ОСОБА_7 надана суду виписка із його медичної карти, згідно якої він перебував на стаціонарному лікуванні з 21.07.2021 по 28.07.2021 року через відкриту рану черевної стінки, у зв'язку з проникаючим ножовим пораненням черевної порожнини, пошкодженням великого чепця. Супутній діагноз: ішемічна хвороба серця. Атеросклероз вінцевих судин. СНІІА-Б ст. Інсулінонезалежний цукровий діабет без ускладнень. Цукровий діабет, тип ІІ, легкий перебіг. Хворий виписаний в задовільному стані під нагляд лікаря за місцем проживання.
Враховуючий, що обвинувачений маючи хронічні захворювання, вчинив протиправну поведінку, і стан здоровя не заважав йому довести свої злочинні дії до кінця, за умови, що ОСОБА_7 виписали з медичного закладу після отриманої травми, і його стан є задовільним, а наявні захворювання не є тяжкими, у суду не має підстав вважити, що перебування ОСОБА_7 під вартою поставить під загрозу життя останнього.
Окрім вищеперіліченого, суд зважає на те, що при обранні міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого треба зважати на думку потерпілої особи, яка зазнала страждань внаслідок злочинних дій і може перебувати у небезпеці, якщо обвинувачений буде знаходитись на волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України - суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст.183 та ч. 5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314-317,331 КПК України,-
Призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України до розгляду у закритому судовому засіданні в приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області на 09 серпня 2021 року на 09 годину 00 хвилин.
У судове засідання забезпечити явку: обвинуваченого, захисника, потерпілої, представника потерпілої та свідків.
Про час та місце розгляду справи повідомити прокурора Черкаської окружної прокуратури.
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 03 жовтня 2021 року включно.
Одночасно визначити заставу, після внесення якої ОСОБА_7 звільняється з-під варти, в розмірі - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90800 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням, та суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_7 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» у разі внесення застави, при звільненні ОСОБА_7 , зобов'язана роз'ясняти йому, або застоводавцю обов'язки , покладенні на обвинуваченого та наслідки їх невиконання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися без дозволу суду з місця свого проживання;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати до суду за першою вимогою:
- зайнятися пошуком роботи;
- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілою, поза межами судового засідання.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Зобов'язати філію ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Черкаській та Кіровоградській областях (м. Черкаси, вул. Б.Вишеневецького,17) перед кожним судовим засіданням повідомляти суд про стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та можливість приймати ним участь в судовому засіданні. Крім того, у разі погіршення його стану здоров'я обвинуваченого, необхідно невідкладно повідомити про це суд.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, надіслати на адресу ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» - для виконання в частині обрання міри запобіжного заходу, та до ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Черкаській та Кіровоградській областях - для виконання в частині контролю стану здоровя обвинуваченого.
На ухвалу, в частині, що стосується обрання міри запобіжного заходу у виді взяття під варту, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. У іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1