Справа № 277/398/21
Номер рядка звіту 67
іменем України
"04" серпня 2021 р. смт Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Греська В.А.
при секретарі с/з Євтушок М.Т.
з участю відповідачки ОСОБА_1
представника відповідачки ОСОБА_2
представника органу опіки
та піклування Чижівської сільської ради Ратушнюк А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Ємільчине цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у спілкуванні і вихованні дитини, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив зобов'язати відповідачку не чинити йому перешкоди у вихованні та спілкуванні з його малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити спосіб участі у спілкуванні і вихованні сина шляхом участі у спілкуванні і вихованні сина та визначенні спільного відпочинку з сином по місцю проживання батька у першу половину літніх канікул з п'ятнадцятого червня по тридцяте липня кожного року, але не менше тридцяти календарних днів, з урахуванням думки дитини; спільного відпочинку з сином під час зимових канікул та Різдвяних свят, але не менше семи днів (з урахуванням думки дитини), за місцем проживання батька; необмеженого спілкування з малолітнім сином особисто засобами телефонного зв'язку та через інтернет за допомогою мобільних додатків Telegram, Viber, WhatsApp, Skype, месенджер, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином; зобов'язати відповідачку, у разі відсутності дитини за місцем її реєстрації, за добу до зустрічі з сином надавати йому точну інформацію щодо фактичного перебування дитини.
Вимоги мотивує тим, що з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу син залишився проживати з відповідачкою, яка чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином, налаштовує його проти нього.
Позивач зазначив, що він проживає у власній двокімнатній квартирі, не зважаючи на інвалідність веде активний та соціальний спосіб життя, по місцю проживання характеризується позитивно, алкогольних напоїв, наркотичних речовин не вживає.
Представник відповідачки надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідачка позовні вимоги не визнає, запропонований позивачем графік побачень та спілкування з сином вважає неприйнятним. Так, відповідачка жодним чином не перешкоджає позивачу в реалізації його прав, як батька дитини, в тому числі щодо участі його у вихованні та спілкуванні з дитиною. Позивач жодного разу протягом року не телефонував сину ОСОБА_6 та не виявляв бажання з ним поспілкуватися. При порушенні прав позивач мав би звернутися до служби у справах дітей (органу опіки та піклування) для прийняття відповідного рішення, чого ОСОБА_3 зроблено не було. Відповідачка не заперечує щодо участі позивача у спілкуванні та вихованні їх спільного сина, однак лише за згоди самої дитини, яка не виявляє жодного бажання бачитися і спілкуватися із рідним батьком. Позивач постійно проживає в м. Києві і є інвалідом 1 групи із зору, а тому відповідачка вважає неприйнятним те, що позивач, маючи вказані проблеми зі здоров'ям, буде забирати сина та проводити з ним значну кількість часу у м. Києві чи в іншому місці, оскільки будь-якої відповідальності за хлопця позивач не нестиме. На думку відповідачки запропонований позивачем графік побачень з сином, а саме: у першу половину літніх канікул (не менше 30 календарних днів), спільний відпочинок під час зимових канікул та Різдвяних свят (не менше 7 днів) за місцем проживання батька - не тільки не відповідає інтересам дитини, а й зважаючи на стан здоров'я позивача, несе потенційну загрозу життю і здоров'ю дитини. Представник відповідача вважає неприйнятним запропонований ОСОБА_3 графік побачень та проведення спільного часу з дитиною саме за місцем проживання батька. Разом з тим, відповідачка не заперечує щодо побачень позивача з дитиною у присутності бабусі ОСОБА_7 за місцем її проживання: АДРЕСА_1 , у наступному порядку, у будь-який вихідний день (за вибором позивача) останнього тижня кожного місяця з 10 до 18 години.
Щодо необмеженого спілкування з малолітнім сином засобами телефонного зв'язку та через інтернет за допомогою мобільних додатків представник відповідачки звертає увагу суду на те, що відповідачка не дозволяє сину, через його вік, користуватися мобільним телефоном, в тому числі інтернетом та мобільними додатками. Натомість відповідачка використовує номер мобільного телефону НОМЕР_1 та відповідний додаток Viber, а тому не заперечує щодо спілкування позивача з сином засобами її телефонного зв'язку у будь-який вихідний день тижня (за вибором позивача), але не більше години розмови та за бажанням дитини.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглянути без його участі, зазначивши, що він є інвалідом 1 групи по зору, а тому в судове засідання з'явитися не може.
Відповідачка, представник відповідачки у судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що після розірвання шлюбу 23.12.2010 року позивач лише двічі здійснив побачення із сином. Останнє побачення було 01.09.2015 року. До 2018 року позивач майже не телефонував, не інтересувався життям сина і в травні 2020 року в останній раз телефонував. Відповідачка не чинила заборони у побаченні позивачу з сином і з цього приводу в них не виникало спору. Не заперечили проти побачень позивача з дитиною у присутності бабусі ОСОБА_7 за місцем її проживання: АДРЕСА_1 , у наступному порядку, у будь-який вихідний день (за вибором позивача) останнього тижня кожного місяця з 10 до 18 години.
Представник органу опіки та піклування Чижівської сільської ради зазначив, що при прийнятті висновку в першу чергу було враховано інтереси дитини та право батька на спілкування з дитиною.
В судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що до даного часу двічі бачився із татом, останній раз на перший дзвоник коли пішов у перший клас, шість років назад. Спілкувався із татом біля двадцяти разів по телефону, але частіше він телефонував тату, а не навпаки. Остання розмова із татом по телефону була біля двох років назад. Не бажає зустрічатися із татом, оскільки він його образив. Образа виразилася в тому, що тато зателефонує, а потім взагалі пропадає на тривалий час.
Вислухавши пояснення відповідачки, її представника, малолітнього ОСОБА_5 , представника органу опіки та піклування Чижівської сільської ради, дослідивши матеріали справи, докази і пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 , матір'ю - ОСОБА_1 .
Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 23.12.2010 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишено прізвище ОСОБА_10 .
Згідно ксерокопії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 28.04.2018 року ОСОБА_11 28.04.2018 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_1 , якій після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_12 .
У відповідності до характеристики ОСОБА_11 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 разом із дружиною ОСОБА_1 та пасинком ОСОБА_5 . Працює завідуючим складом в ПСГП «Колос». Неконфліктний, має гарні відносини з пасинком ОСОБА_6 .
Відповідно до ксерокопії довідки до акта огляду МСЕК серії ЖИА №017881 від 11.06.2008 року ОСОБА_1 встановлено першу групу інвалідності по зору з дитинства безтерміново.
З довідок Рихальського старостинського округу Чижівської сільської ради №№266, 267 від 26.04.2021 року слідує, що ОСОБА_1 має такий склад сім'ї: чоловік - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні з часу розірвання шлюбу - з 2010 року.
Рішенням Ємільчинського районного суду від 23.12.2010 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини його пенсії (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття, починаючи стягнення з 11.11.2010 року.
Згідно довідок КНП «Ємільчинська лікарня» Ємільчинської селищної ради Житомирської області від 29.04.2021 року ОСОБА_1 не знаходиться на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах при Ємільчинській районній поліклініці, на протязі останніх п'яти років за медичною допомогою до лікаря нарколога та лікаря психіатра не зверталася.
Відповідно до довідки ЖБК «Авіатор-6» №29 від 29.01.2021 року ОСОБА_3 проживає в ЖБК «Авіатор-6» (пр. Г. Гонгадзе, №32-з), зареєстрований в квартирі АДРЕСА_3 з 1982 року. Зі слів сусідів, консьєржа та робочого з комплексного прибирання будинку характеризується з позитивної сторони.
З характеристики на учня 6 класу Рихальської ЗОШ І-ІІІ ступенів Чижівської сільської ради ОСОБА_5 слідує, що ОСОБА_6 проживає з мамою та вітчимом. Вони постійно цікавляться шкільним життям свого сина. ОСОБА_3 не звертався до дирекції та вчителів школи з питань навчання та поведінки ОСОБА_6 .
Згідно висновку органу опіки та піклування Чижівської сільської ради №402 від 27.07.2021 року ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та чоловіком ОСОБА_11 . Сім'я проживає в будинку, який складається з трьох кімнат, загальною площею 35 м?. В помешканні створені всі необхідні умови для виховання та розвитку дитини: є місце для сну та відпочинку дитини, велика кількість іграшок, одяг відповідно до сезону. ОСОБА_1 працює медсестрою масажного кабінету медичного закладу Ємільчинської селищної ради.
За результатами обстеження та бесід встановлено, що ОСОБА_5 не бажає спілкуватися та бачитися із рідним батьком, оскільки за місцем його проживання панує доброзичлива та позитивна психоемоційна атмосфера.
Комісія з питань захисту прав дитини Чижівської сільської ради з метою недопущення передумови для порушення дитячо-батьківських відносин, емоційного відчуження дитини від батька, вважає за доцільне встановити дні та години зустрічі батьку ОСОБА_3 з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , побачення у будь-який вихідний день (за вибором позивача).
Відповідно до ст.141 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.
Одним із принципових положень закріплених у Декларації прав дитини, проголошеній Генеральною Асамблеєю ООН 20.01.1959 року є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. ст. 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з принципом 6 Декларації прав дитини дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості: малолітня дитина не повинна крім тих випадків коли є виняткові обставини, бути розлученою зі своєю матір'ю.
Відповідно до ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, у тому числі й спілкуватися зі своїм батьком, бабою та дідом.
У ч.1, ч.2 ст.150 СК України визначено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно зі ст.151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов'язків щодо неї.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Положеннями ст.159 СК України визначено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали вільному спілкуванню позивача з сином, позивач веде нормальний спосіб життя, має місце постійного проживання, бажає приймати участь в житті сина, потребує спілкування з ним.
При вирішенні зазначеного питання, суд виходить з наявних у матеріалах справи та досліджених судом письмових доказів про те, що позивач має можливість та бажання приймати активну участь у вихованні дітей. Суд враховує особисту прихильність позивача до дитини, його психологічну прив'язаність й бажання бути батьком та те, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному розвитку сину.
Проаналізувавши результати обстеження умов проживання дитини з матір'ю, ставлення матері до виконання батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з батьків, їх стан здоров'я, висновок органу опіки та піклування Чижівської сільської ради, який вважав за доцільне встановити дні та години зустрічі батьку ОСОБА_3 з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , побачення у будь-який вихідний день (за вибором позивача), зважаючи, що у судовому засіданні не доведено учинення відповідачкою перешкод у спілкування з дитиною та її вихованні, суд вважає, що підстав відступити від даного висновку немає та приходить до висновку про часткове задоволення позову із визначенням позивачу побачень з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності бабусі ОСОБА_7 за місцем її проживання: АДРЕСА_1 , у будь-який вихідний день (за вибором позивача) з умовою про попередження відповідачки про побачення з сином не менше ніж за добу до такої зустрічі.
Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.153, 157, 159 СК України, ст.ст. 12, 15 ЗУ «Про охорону дитинства», суд, -
Позов задовольнити частково.
Визначити такий спосіб участі ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : систематичні побачення з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності бабусі ОСОБА_7 за місцем її проживання: АДРЕСА_1 , у будь-який вихідний день (за вибором позивача) з 10 до 18 години, з умовою про попередження відповідачки ОСОБА_1 про побачення з сином не менше ніж за добу до такої зустрічі.
У решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В. А. Гресько