4 серпня 2021 року
м. Чернівці
Справа № 716/2004/20
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Одинака О. О.
суддів Владичана А.І., Половінкіної Н.Ю.
секретар Собчук І.Ю.
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут»
відповідач ОСОБА_1
апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 2 червня 2021 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Пухарєва О.В.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» (далі - ТзОВ «Чернівцігаз Збут») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на його користь заборгованість за споживання природного газу в сумі 3 036 гривень 76 копійок.
На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 27 серпня 2020 року товариство звернулося до Заставнівського районного суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості.
15 вересня 2020 року Заставнівським районним судом Чернівецької області судом у справі №716/1431/20 був виданий такий судовий наказ.
Проте за заявою ОСОБА_1 6 жовтня 2020 року Заставнівським районним судом Чернівецької області було постановлено ухвалу про скасування даного судового наказу.
ОСОБА_1 не подавала відповідачу відповідної заяви про припинення розподілу природного газу на її об'єкт, відбір природного газу з газорозподільної системи не припинила та фактично проводила споживання природного газу.
В той же час в результаті неналежної оплати за природний газ за період із вересня 2017 року по вересень 2019 року у відповідачки утворилась заборгованість за природний газ перед позивачем в розмірі 3036 гривень 76 копійок.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 2 червня 2021 року позов ТзОВ «Чернівцігаз Збут» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 3036 гривень 76 копійок.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачкою не надано доказів, які б підтверджували її намагання врегулювати розбіжності в частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу, а також доказів оплати за спожитий природний газ в повному обсязі за період, вказаний в позові.
Із дослідженого у судовому засіданні розрахунків заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 в період із вересня 2017 року по вересень 2019 року частково сплачувала за спожитий газ, однак станом на вересень 2019 року залишок заборгованості становить 3036 гривень 76 копійок.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Суд не взяв до уваги докази на підтвердження намагання врегулювати в добровільному порядку непорозуміння, яке виникло між позивачкою та газопостачальником.
Розбіжність між даними по заборгованості позивачки у відповідях на її письмові та усне звернення свідчить про упередженість газових компаній до неї як споживача та бажання зобов'язати її сплатити неіснуючий борг.
Представник позивача не надав суду жодних доказів про самовільне підключення та споживання газу у господарстві позивачки.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ТзОВ «Чернівцігаз Збут» подало відзив на апеляційну скаргу.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Посилається на те, що судове рішення є законним та обґрунтованим, а аргументи апеляційної скарги безпідставними.
Враховуючи те, що відповідачка не зверталася до Оператора ГРМ щодо врегулювання розбіжностей у частині визначення об'єму розподіленого природного газу в судовому порядку, визначені оператором ГРМ обсяги природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Встановлено, що ТОВ «Чернівцігаз Збут» здійснює ліцензовану діяльність з постачання газу, а ліцензовану діяльність з розподілу газу (транспортування, встановлення вузлів обліку газу, облік газу тощо) проводить ПАТ «Чернівцігаз» (як Оператор ГРМ).
Згідно довідки про підтвердження факту споживання природного газу споживачем та наявного у нього діючого постачальника газу, виданої АТ «Чернівцігаз» 23 червня 2020 року, споживач природного газу ОСОБА_1 підключена до газорозподільної системи Оператора ГРМ та проводить споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , ЕІС код - 56ХМ40Е47749303Z . Постачання природного газу зазначеному споживачу з 1 липня 2015 року проводить ТОВ «Чернівцігаз Збут», як діючий постачальник природного газу. 5 листопада 2019 року споживачу припинено розподіл природного газу (а.с. 12).
20 червня 2020 року ОСОБА_1 отримала повідомлення про припинення газопостачання та вимогу про погашення заборгованості, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с.17-18).
Згідно акту №774 від 5 листопада 2019 року про відключення (підключення) газових приладів та побутових лічильників газу (ПЛГ), у зв'язку із заборгованістю за споживання природного газу будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 , було відключено від газопостачання (а.с. 14).
Згідно виписки банківських платежів, отриманих ТзОВ «Чернівцігаз збут» від споживачів газу, ОСОБА_1 здійснювала оплату за природний газ на різні суми, проте не в повному обсязі, в період з 5 вересня 2017 року по 2 вересня 2019 року (а.с.15-16).
З довідки про розрахунок заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 за період з вересня 2017 року по вересень 2019 року заборгувала відповідачу за спожитий газ 3036 гривень 76 копійок (а.с.9).
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України визначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Оскаржуване рішення відповідає зазначеним вимогам закону.
У відповідності до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Згідно вимог пунктів 17, 27, 32 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). Постачальник природного газу - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу. Регулятор - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
За частиною 1 статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
Відповідно до пунктів 1, 6, 17, 30 частини 3 статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» до компетенції Регулятора на ринку природного газу належать: видача ліцензій на право провадження видів діяльності на ринку природного газу, що підлягають ліцензуванню з урахуванням положень ст. 9 цього Закону, та нагляд за дотриманням ліцензійних умов ліцензіатами; затвердження кодексів газотранспортних систем, кодексу газорозподільних систем, кодексів газосховищ та кодексу установки LNG; затвердження правил постачання природного газу; інші функції, передбачені законом.
Частиною 3 статті 9 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що господарська діяльність на ринку природного газу, пов'язана з його транспортуванням, розподілом, зберіганням, наданням послуг установки LNG, постачанням природного газу, провадиться за умови отримання відповідної ліцензії.
Згідно вимог статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
У відповідності до частин 1, 2 статті 40 вищевказаного Закону розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.
27 липня 2015 року набрали чинності Правила постачання природного газу, затверджені Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, а також Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року за № 2494, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824.
Відповідно до пункту 13 розділу III Правил постачання природного газу у разі звільнення займаного приміщення (остаточного припинення користування природним газом) побутовий споживач зобов'язаний повідомити про це діючого постачальника не пізніше ніж за двадцять один день до дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) та остаточно з ним розрахуватись за договором на постачання природного газу до вказаного споживачем дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем діючого постачальника про звільнення приміщення (остаточне припинення користування природним газом) споживач зобов'язаний здійснювати оплату за договором на постачання природного газу, виходячи з умов договору.
До обов'язків споживача згідно з пунктом 26 Правил належить укладення договору постачання природного газу з постачальником, а за відсутності укладеного договору - припинення відбору (споживання) природного газу з газорозподільної системи.
У разі незгоди споживача укладати договір з постачальником споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2500 та № 2498 було затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам і Типовий договір розподілу природного газу (дата набрання чинності вищевказаних постанов НКРЕКП 1 грудня 2015 року).
Згідно з пунктом 1.1. Типового Договору він є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу, як товарної продукції, постачальником.
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу та є однаковими для всіх побутових споживачів України (пункт 1.2. Типового Договору).
Пунктом 1.3. Типового Договору передбачено, що цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору.
Згідно вимог пункту 2.1 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць, крім випадків зміни постачальника природного газу. Об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижче наведених способів: 1) за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; 2) або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період. Якщо об'єми (обсяги) постачання та споживання природного газу будуть визначатись за плановими величинами, постачальник зобов'язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати звіряння фактичного об'єму (обсягу) споживання природного газу за даними Оператора ГРМ та проводити відповідний перерахунок споживачу (п.п. 4.3, 4.4 Типового договору).
Якщо споживач не погоджується з рахунком постачальника (не згоден із розрахованою сумою тощо) та має намір оскаржувати його, споживач сплачує рахунок у тій частині, що ним не оспорюється. При цьому, споживач у зручний для нього спосіб (за телефоном, визначеним на сайті постачальника, через особистий кабінет або письмово) має звернутися до постачальника за відповідними роз'ясненнями. У разі отримання такого звернення постачальник зобов'язується невідкладно та у термін, достатній для його аналізу (не перевищуючи терміни, встановлені законодавством), надати відповідне роз'яснення чи здійснити перерахунок споживачу. До вирішення спору по суті величина нарахування встановлюється відповідно до даних постачальника (п. 4.11 Типового договору).
Згідно з пунктом 5.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2498, при здійсненні обліку спожитого природного газу побутовим споживачем за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться кубічні метри (м куб.) природного газу, визначені відповідно до фактичних показів лічильника природного газу або відповідно до норм споживання природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.
Згідно з пунктом 2 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ періодом, за який по об'єкту побутового споживача визначається об'єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць. При цьому відповідно до вимог Кодексу ГТС Оператор ГРМ на щоденній основі забезпечує передачу Оператору ГТС через його інформаційну платформу інформації про прогноз відборів/споживання природного газу по побутовому споживачу на кожну наступну газову добу протягом газової доби (оновлені прогнози), а також надає дані про фактичний (попередній) обсяг природного газу, спожитий за кожну попередню газову добу.
Згідно з пунктом 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ побутовий споживач, який розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 1 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 5 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу (алокація) по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Група споживання по кожному об'єкту побутового споживача, який розраховується за лічильником газу, визначається Оператором ГРМ згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ після визначення за підсумками розрахункового періоду (газового місяця) об'єму розподіленого та спожитого природного газу по об'єкту побутового споживача Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку здійснює переведення величини об'єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру: у кВттод, Гкал, МДж. Дані про об'єм (м куб.) та обсяг (кВттод, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (газовий місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача на сайті Оператора ГРМ (за наявності) та/або в рахунку про сплату послуги за договором розподілу природного газу. Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 здійснювала фактичне споживання природного газу та оплачувала кошти за спожитий газ, що підтверджується довідкою про розрахунок боргу, витягом з персоніфікованих даних про фактичний об'єм природного газу поставленого побутовому споживачу його постачальником (ТзОВ «Чернівцігаз Збут»), та розподіленого побутовому споживач, об'єкт якого підключений до газорозподільчої системи Оператора ГРМ, АТ «Чернівцігаз» (як Оператором ГРМ), а також - відповідною випискою банківських платежів, отриманих ТОВ «Чернівцігаз Збут» від споживачів газу, однак не проводила оплати в повному обсязі, допустивши наявність заборгованості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачка ОСОБА_1 , як така, що здійснювала фактичне споживання природного газу, зобов'язана провести розрахунок за спожитий нею газ у повному обсязі.
При цьому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині неправильного визначення позивачем об'єму спожитого нею газу є необґрунтованими, оскільки відповідачкою не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування вказаних обставин.
Відповідно до пункту 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.
Розбіжності у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Отже, визначення обсягів спожитого побутовими споживачами природного газу є виключною компетенцією Оператора ГРМ.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідачка зверталася до Оператора ГРМ щодо врегулювання розбіжностей у частині визначення об'єму розподіленого природного газу в судовому порядку, визначені Оператором ГРМ обсяги природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем, яким є відповідачка, та його постачальником, а саме позивачем.
Окрім того, безпідставним є аргумент апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не досліджувався факт припинення постачання газу до житлового будинку відповідачки, оскільки вказана обставина не є предметом спору у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції, яке оскаржується, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 367,368,374,375,381,382 ЦПК України,суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 2 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий О.О. Одинак
Судді: А.І. Владичан
Н.Ю. Половінкіна