4 серпня 2021 року
м. Харків
справа № 638/4194/21
провадження № 22ц/818/4050/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
сторони справи:
позивач - комунальне підприємство «Харківводоканал»,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Кипенко Олени Євгенівни, яка діє в інтересах Комунального підприємства «Харківводоканал», на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 1 квітня 2021 року, постановлену у складі судді Хайкіна В.М.,
Двадцять п'ятого березня 2020 року представник комунального підприємства «Харківводоканал» (надалі КП «ХВК») звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 33 060 грн 84 коп.
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 1 квітня 2021 року позовну заяву КП «ХВК» повернуто позивачу.
Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не усунуті недоліки, про які вказано в ухвалі суду від 26 березня 2021 року про залишення позовної заяви без руху, у зв'язку з чим на підставі частини 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) позовна заява повертається.
В апеляційній скарзі Кипенко Олена Євгенівна, яка діє в інтересах КП «ХВК», просить ухвалу суду скасувати, справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що дані про позивача - КП «ХВК» в позовній заяві викладено в повному обсязі, у відповідності до вимог ЦПК України. Вказати в позовній заяві РНОКПП, номер та серію паспортів відповідачів КП «ХВК» не могло, оскільки зазначена інформація належить до персональних даних осіб, які у підприємства відсутні. У зв'язку з викладеним, разом з позовною заявою КП «ХВК» заявило клопотання про направлення запиту щодо витребування РНОКПП відповідачів у Головного управління Державної податкової служби у Харківській області.
Зі змісту пунктів 6,7 частини 3 статті 175 ЦПК України вбачається, що викладені в них вимоги мають обов'язково застосовуватися до змісту позовної заяви, якщо позивач вчиняв перелічені в них дії. Обов'язку позивача зазначати в позовній заяві про невжиття заходів досудового регулювання спору та/або невжиття забезпечення доказів або позову вимоги статі 175 ЦПК України не містять. КП «ХВК» перелічені в пунктах 6-7 частини 3 статті 175 ЦПК України дії не вчиняло, тому в позовній заяві про їх не вчинення не зазначало. Також в ухвалі суду від 26.03.2021 в порушення вимог ч.2 ст. 185 ЦПК України лише перераховано недоліки позовної заяви КП «ХВК» без зазначення способу їх усунення та не вказано суму судового збору, що підлягала сплаті позивачем.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За правилами ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З матеріалів справи вбачається, що подана КП «ХВК» позовна заява ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 березня 2021 року була залишена без руху (а.с. 6-8). Позивачу надано строк 10 днів з дня отримання ухвали для усунення визначених в ухвалі недоліків.
Колегія суддів погоджується з доводом апеляційної скарги представника КП «ХВК» про те, що в порушення вимог ч.2 ст. 185 ЦПК України суд в ухвалі від 26.03.2021 вказавши на недоліки позовної заяви, не зазначив способу їх усунення та не вказав суму судового збору, що підлягає сплаті. Так, суд констатувавши в ухвалі, що позовна заява подана без дотримання вимог статті 175 ЦПК України, зазначив положення пунктів 2, 6, 7 ч.3 ст. 175 ЦПК України, що визначають інформацію, яка має бути зазначена в позовній заяві. Суд не вказав, яка саме інформація з визначеної в пунктах 2, 6, 7 ч.3 ст. 175 ЦПК України не вказана КП «ХВК» та що саме їх необхідно вказати. Також суд в ухвалі від 26.03.2021 не вказав точну суму судового збору, що підлягає сплаті позивачем.
Тридцять першого березня 2021 року КП «ХВК» на виконання вимог ухвали суду від 26.03.2021 надав квитанцію про сплату 2270 грн судового збору (а.с. 10-12).
Суд ухвалою від 01.04.2021, вказавши про неповне виконання позивачем вимог ухвали суду від 26.03.2021, повернув позовну заяву КП «ХВК» у цивільній справі № 638/4194/21.
Колегія суддів погоджується із доводом апеляційної скарги КП «ХВК» про те, що у комунального підприємства інформація про РНКОПП споживачів, які отримують послуги водопостачання та водовідведення, відсутня, тому зазначити вказані дані в позовній заяві КП «ХВК» не могло.
Згідно з п.п. 6,7 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Суд уважає, що виключно не зазначення в позовній заяві вказаних у пунктах 6-7 відомостей не може бути підставою для визнання позовної заяви неналежно оформленою та повернення її позивачу. Якщо вказані вище дії відносно відповідачів КП «ХВК» не вчинялися, то можливо погодитися з тим, що в позивача не було необхідності прямо вказувати, що такі дії відносно відповідачів у справі № 638/4184/21 підприємством не здійснювалися.
Чітке дотримання вимог процесуального закону є необхідним явищем, оскільки забезпечує вірне дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Отже, надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавило позивача права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Проте, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначеного до уваги не взяв, припустився надмірного формалізму.
Ураховуючи наведене та з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, Харківський апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги КП «ХВК», скасування ухвали суду від 01.04.2021 та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367,368, 374,379, 381-384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Кипенко Олени Євгенівни, яка діє в інтересах Комунального підприємства «Харківводоканал», задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 1 квітня2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 4 серпня 2021 року.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук