Справа № 419/2492/20
Провадження № 22-ц/810/432/21
03 серпня 2021 року м.Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Стахової Н.В.
суддів: Луганської В.М., Назарової М.В.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши порядку письмового провадження справу (без повідомлення учасників справи) за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 02 березня 2021 року, ухвалене у складі судді Мартинюка В.Б. в смт Новоайдар Луганської області, за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2020 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі АТ «Акцент - Банк», позивач) звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначило, що 15 квітня 2019 року на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у А-Банку ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між позивачем та відповідачем кредитний договір, що підтверджується підписом останнього в заяві.
В порушення вимог закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 28 листопада 2020 року за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 21382,72 грн, яка складається з: 15097,77 грн - заборгованість за кредитом, 6284,95 - грн заборгованість по відсоткам.
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 15 квітня 2019 року в розмірі 21382,72 грн та судові витрати.
Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 02 березня 2021 року позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором від 15 квітня 2019 року у розмірі 15097,77 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Акцент-Банк» просить рішення Новойдарського районного суду Луганської області від 02 березня 2021 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Акцент-Банк» зазначило, що відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. Користуючись кредитними коштами висловив свою згоду з формою договору та його умовами.
Також позивач зазначає, що до матеріалів справи додано Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», який підписаний боржником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, та в якому зазначені умови кредитування, строки кредитування, процентна ставка.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 21382,72 грн, тобто ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 * 100 = 210200 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводився без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці першому пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» та частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У третьому абзаці пункту 15 названої постанови Пленуму зазначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Предметом апеляційного перегляду справи є рішення суду в частині позовних вимог про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом.
Таким чином, перевіряючи правильність рішення суду в оскаржуваній частині щодо відмови у задоволенні позовних вимог АТ «Акцент - Банк» про стягнення заборгованості за відсотками, Луганський апеляційний суд не переглядає рішення суду першої інстанції в неоскаржуваній частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд обґрунтував рішення тим, що у анкеті - заяві позичальника від 15 квітня 2019 року не зазначена процентна ставка, відсутні умови договору щодо порядку і строків повернення кредитних коштів. Довідка та паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» не погоджені між сторонами, та підписана лише головою правління АТ «Акцент-Банк». Матеріали справи не містять підтверджень, що саме з доданими позивачем до позовної заяви Умовами та Правилами надання банківських послуг був ознайомлений відповідач та погодився з ними, підписуючи анкету -заяву. Також, суд першої інстанції вважав, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про строк повернення кредиту, розміру відсотків за користування кредитними коштами, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Тому суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 15097,77 грн та відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам у сумі 6284,95 грн.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині, оскільки він не відповідає обставинам справи та нормам права, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається та ніким не оспорюється, що 15 квітня 2019 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
Частинами 1,2 статті 83 ЦПК передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» при зверненні до суду першої інстанції на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві надало розрахунок заборгованості за договором, анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, Паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», копію паспорта відповідача.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
В статті 89 ЦПК зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групіоднотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проте судом першої інстанції не виконані вимоги статті 89 ЦПК України, не з'ясовані всі обставини справи, на які посилався позивач в позовній заяві, та не досліджені всі доказі, а саме Паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка», який доданий до позовної заяви.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає за необхідне під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції дослідити Паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка».
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
15 квітня 2019 року ОСОБА_1 підписаний Паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка», в якому містяться тарифи банку (базова відсоткова ставка 3,9% в місяць (46,8% річних), яка може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладання додаткової угоди до договору про споживчий кредит, періодичність внесення платежів щомісяця до 25 числа поточного місяця 5% від заборгованості не менше 100 грн, не менше суми нарахованих процентів, але не більше залишку заборгованості; процента ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту 7,8% на місяць збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості), строк кредитування 240 місяців.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» не підписаний відповідачем, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, вказаний Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Отже, виходячи із тарифів банку, відсоткова ставка на рік за укладеним сторонами договором складає 46,8% річних, збільшена відсоткова ставка у випадку наявності простроченої заборгованості 7,8% на місяць.
Таким чином 15 квітня 2019 року між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 у встановленій законом письмовій формі укладено договір, відповідно до умов якого сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок та строк повернення коштів, строк кредитування. Договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.
На підставі вищевказаної заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку.
Отже, безпідставним є посилання суду першої інстанції на те, що відсутність у заяві-анкеті домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, наданий банком витяг з Тарифів та Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, так як вони достовірно не підтверджують вказаних обставин, оскільки у даній справі відповідачем підписаний Паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка», в якому позивач та відповідач погодили, зокрема, розмір процентної ставки за користування кредитними коштами, порядок та строк повернення коштів.
Згідно зі ст. ст. 526, 530,ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ( стаття 610 ЦПК України).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Враховуючи викладені вище обставини колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 6284,95 грн, яка виникла станом на 28 листопада 2020 року.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п.2 ч.1ст. 374ЦПК України).
Оскільки суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідачем підписувався Паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка» і даним обставинам суд першої інстанції не надав оцінки, тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом слід скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 6284,95 грн, яка виникла станом на 28 листопада 2020 року.
В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2102 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 28 листопада 2020 року (а.с.20).
Згідно платіжного доручення від 21 квітня 2021 року позивачем понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3153 грн (а.с.48).
Оскільки позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» в частині стягнення відсотків підлягають задоволенню, то розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судових витрат за подання позовної заяви підлягає збільшенню з 1484 грн до 2102 грн та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3153 грн.
Керуючись ст. ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити.
Рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 02 березня 2021 року в оскаржуваній частині позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 6284 (шість тисяч двісті вісімдесят чотири) грн 95 коп, яка виникла станом на 28 листопада 2020 року.
Рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 02 березня 2021 року в частині стягнення судових витрат змінити, збільшивши розмір стягнутих з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080) судових витрат з 1484 (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) грн до 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3153 (три тисячі сто пятдесят три) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Дата складення повного тексту постанови - 03 серпня 2021 року.
Головуючий
Судді: