Провадження № 22-ц/803/6318/21 Справа № 212/6711/20 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
про повернення апеляційної скарги
04 серпня 2021 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Бондар Я.М.
Суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.,
заслухавши доповідь судді-доповідача Бондар Я.М. по апеляційній скарзі позивача ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 лютого 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру визначений аліментів,-
Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 лютого 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру визначених аліментів, відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із рішенням суду Позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка ухвалою Дніпровського апеляційного суд від 11 червня 2021 року залишена без руху через несплату судового збору в розмірі 1261,20 грн. та скаржнику надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10-ти днів з дня отримання копії ухвали без руху.
Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності змагальності та диспозитивності.
У відповідності до п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст.129 Конституції України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ доправосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, обов'язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи закріплений і у національному законодавстві (стаття 131 ЦПК України).
Відповідно до ст.ст. 185, 357 ЦПК України в разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
Матеріалами справи встановлено, що, копія ухвали суду апеляційної інстанції від 11 червня 2021року за вихідним №46659/22-ц/803/6318/21/212/6711/20/02 була надіслана на адресу скаржника зазначену в апеляційній скарзі (50027, м.Кривий Ріг, вул.Волгоградська,9, поверх 3, офіс 2).
Копію ухвали без руху від 11 червня 2021 року отримано 25.06.2021 року, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.
Станом на 04 серпня 2021 року ухвала суду апеляційної інстанції від 11 червня 2021 року не виконана Позивачем, заяв про продовження строку виконання ухвали стороною відповідача не подано.
Отже, Позивач, звернувшись із апеляційною скаргою та, отримавши ухвалу без руху, яку необхідно виконати, сплативши судовий збір, протягом тривалого часу - з 25.06.2021 по 04.08.2021 не усунув недоліки апеляційної скарги, клопотань про продовження строку на виконання ухвали без руху не заявляв, що вказує на відсутність у ОСОБА_1 зацікавленості у вирішенні спору по суті.
За таких обставин, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 лютого 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру визначений аліментів, слід вважати неподаною та повернути її скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що згідно ч.7 ст.185 ЦПК, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргупозивача ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 лютого 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру визначений аліментів, слід вважати неподаною та повернути її скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному поряду до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: