Справа № 635/209/19
Провадження № 1-кп/635/658/2021
04 серпня 2021 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_3
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_4
захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12018220770000730 від 16 жовтня 2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ізюм Харківської області, громадянина України, який має середню освіту, не працевлаштований, одружений, не засуджений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
17 жовтня 2018 року приблизно о 21:00 ОСОБА_4 , знаходився за місцем проживання своїх знайомих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , де в цей час крім господарів також перебував ОСОБА_8 , та під час спільного вживання спиртних напоїв, між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 , діючи з умислом направленим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, та передбачаючи їх протиправні наслідки, керуючись мотивом, що раптово виник на ґрунті неприязних стосунків, повалив ОСОБА_8 на підлогу та знаходячись зверху, наніс останньому три удари кулаком правої руки по обличчю. Після чого, ОСОБА_4 відштовхнувшись від ОСОБА_8 , підвівся та наніс не менш як 10 ударів ногами по тулубу останнього. В результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження: садно на лобі, крововилив на слизовій оболонці, в проекції 1 правого та 1 лівого зубів нижньої щелепи, садно на тильній поверхні лівої кисті, у основі 2 пальця, садно на спині з права в проекції 4-7 міжреберій по лопатковій лінії, садно на зовнішній поверхні правого стегна в середній третині, повні косо-поперечні переломи 6 правого ребра по середньо-ключичній лінії, 4 та 5 лівих ребер по середньо-ключичній лінії з крововиливами в м'які тканини та плевру, без її ушкоджень. Повні косо-поперечні переломи ребер мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості; синці, садна, крововиливи мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Травма носа, у вигляді повного поперечного переламу правої та лівої носових кісток з крововиливами в навколишні м'які тканини з наявністю синця на переніссі, з переходом на праву та ліву навколоочні ділянки. Вказана травма носа супроводжувалась носовою кровотечею та потраплянням крові в дихальні шляхи (повне їх заповнення рідиною темно-червоною кров'ю - заповнення гортані, трахеї, великих та дрібних бронхів) розвитку аспірації кров'ю, що стало безпосередньою причиною смерті. Вказана травма носа має ознаки тяжких тілесних ушкоджень та перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину в межах пред'явленого обвинувачення визнав частково, цивільний позов також визнав частково та пояснив, що ввечері 17 жовтня 2018 року йому зателефонував ОСОБА_9 і запропонував спільно випити пива у ОСОБА_10 . Коли прийшли, у будинку були ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , усі були у стані сильного алкогольного сп'яніння, при цьому Геннадій сидів і ні на що не реагував, ОСОБА_8 ще міг розмовляти. ОСОБА_9 і ОСОБА_11 тут же пішли кудись. Спиртне закінчилось і він дав ОСОБА_7 100 гривень на горілку. Коли вона повернулась з пляшкою, він сів за стіл та почав розливати спиртне і з ОСОБА_8 виникла суперечка, щодо участі у розпитті, оскільки той вже був дуже п'яний і ОСОБА_8 почав скандалити з приводу того, що ОСОБА_4 не має права тут розпоряджатись. Потім, ОСОБА_8 несподівано збив його зі стільця і обвинувачений упав на спину, потерпілий сів зверху і почав наносити удари, виникла боротьба, в ході якої вони перевернулись і ОСОБА_8 опинився на підлозі, а ОСОБА_4 зверху обличчям один до одного. ОСОБА_8 схопив його за комір і тримав, а обвинувачений в цей час наніс потерпілому два чи три удари в область голови, потім залишив потерпілого та відійшов. ОСОБА_8 підвівся, сидів на підлозі та лаявся, потім сів на стілець і почав чіплятись до ОСОБА_7 і вона як була в халаті вибігла з будинку. Обвинувачений вийшов за нею. ОСОБА_7 відмовилась повертатись додому і він відвів її до себе додому. Потім подзвонив приятель і обвинувачений пішов до нього на зустріч, коли повернувся, батьки сказали, що відвели ОСОБА_7 до неї додому. Вранці його затримали співробітники поліції і він дізнався, що ОСОБА_8 помер. Зазначив, що ударів по тілу ОСОБА_8 він не наносив, а коли прийшов бачив, що у останнього розсічений лоб і на правій руці були пошкодження.
Незважаючи на часткове визнання вини, винуватість ОСОБА_4 доведена зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами:
допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_12 пояснила, що приблизно з 1988 року проживала спільно без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 17 жовтня 2018 року вони в селі Циркуни Харківського району Харківської області прибирали на городі і десь об 11:00 ОСОБА_8 вказав, що йому треба піти на сусідню вулицю та забрати інструмент, оскільки вони робили ремонт. ОСОБА_8 пішов, але довго не повертався, на декілька телефонних викликів не відповідав і близько 16:00 вона не дочекавшись чоловіка поїхала до Харкова. Ввечері він також не відповідав на дзвінки, потім взагалі зв'язок був відсутній. Вранці наступного дня подзвонила сестра ОСОБА_8 та повідомила, що ОСОБА_13 вбили. Стосовно заявлених позовних вимог вказала, що матеріальна шкода складається з витрат, що понесені у зв'язку із похованням, але більш конкретно з чого складається ця сума вказати не може. Моральна шкода полягає в тому, що вона втратила кошти на існування, оскільки ОСОБА_8 її утримував. Крім того, вказала, що в селі Циркуни Харківського району Харківської області вони використовували лише земельну ділянку, де знаходився будинок діда ОСОБА_8 , чоловік старий будинок зруйнував, а новий не збудував;
допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що проживає в АДРЕСА_2 . ОСОБА_8 є її близьким знайомим, який допомагав у різних життєвих ситуаціях. Напередодні дня смерті ОСОБА_8 , він останніх два-три дні перебував у них в гостях, а 17 жовтня 2018 року до вказаного будинку, де вже перебували вона, її чоловік ОСОБА_6 , ОСОБА_8 прийшов ОСОБА_11 і привів ОСОБА_4 . ОСОБА_8 почав ображати ОСОБА_4 , який навчався разом із сином потерпілого. Потім ОСОБА_8 штовхнув обвинуваченого, який сидів на стільці. ОСОБА_4 піднявся і наніс ОСОБА_8 удар кулаком в обличчя в області носа і пішла кров. Від удару ОСОБА_8 похитнувся, перечепився через дрова і впав. ОСОБА_8 погрожував ОСОБА_4 , тоді обвинувачений дав 100 гривень і вона пішла в магазин за спиртним, в магазині просила дати телефон подзвонити, оскільки вона мала погані передчуття, телефон їй не дали. Вона повернулась додому побачила ОСОБА_4 , який запропонував поїхати до нього. Вона прийняла пропозицію, потім батьки ОСОБА_4 провели її додому і вона лягла спати у старому будинку, в новий не заходила. Вранці, в новому будинку побачила тіло ОСОБА_8 , який не подавав ознак життя. Уточнила, що ОСОБА_11 пішов одразу, як виник конфлікт між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 . Її чоловік в момент конфлікту сидів у кімнаті схилившись на стіл і був у стані сильного алкогольного сп'яніння, вона також знаходилась у стані алкогольного сп'яніння і подробиць не пам'ятає;
допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що 17 жовтня 2018 року за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_7 , зранку він, господарі будинку, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вживали спиртні напої і десь об 11:00 вони з ОСОБА_9 пішли. Після обіду він повернувся і з Хомчуками вживав алкогольні напої. ОСОБА_8 не бачив, але зазначив, що останній фактично жив у Хомчуків і міг бути у будь-якому приміщенні. Ввечері майже одночасно до приміщення будинку де відбувалось розпиття алкогольних напоїв зайшов ОСОБА_8 , зупинився біля барної стійки і почав спілкуватись, зайшов ОСОБА_4 і присів за стіл. Вони ще деякий час спілкувались, потім свідок пішов додому;
допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що 17 жовтня 2018 року вранці о 07:00 прийшов до ОСОБА_7 , десь о 08:00 прийшов ОСОБА_11 і вони розпили спиртне. Близько 11:00 вони з ОСОБА_11 пішли. Більше в той день він до ОСОБА_14 не приходив;
допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що є батьком обвинуваченого. 17 жовтня 2018 року о 19:00 син прийшов з роботи, повечеряв та трохи пізніше кудись поїхав з приятелем. Десь о 21:00 повернувся з сусідкою ОСОБА_16 , яка живе на сусідній вулиці. Вона була у стані сильного алкогольного сп'яніння, одіта дуже легко, боса, щось розповідала про ОСОБА_8 , який вчинив скандал. Син десь пішов, а він провів сусідку до неї додому, де її зустрів ОСОБА_8 . Коли повернувся син вже був дома. Зазначив, що син ОСОБА_8 та його син ОСОБА_4 навчались в одній школі та в одному класі,
допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_17 підтвердила, що враховуючи характер та локалізацію отриманих тілесних ушкоджень виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 не виключена можливість, що після спричинення тілесних ушкоджень, він міг вчиняти якісь самостійні дії.
Також судом в судовому засіданні досліджені:
- протокол від 18 жовтня 2018 року та фототаблиця до протоколу, огляду місця події, в ході якого було оглянуто належне ОСОБА_7 , домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де виявлений труп ОСОБА_8 , крім того виявлені та вилучені: змиви речовини бурого кольору, спортивна сумка з особистими речами та документами на ім'я ОСОБА_8 скляні рюмки, полімерний стакан, недопалки цигарок, відрізки липкої стрічки; фрагмент каменю червоного кольору, фрагмент каменю, фрагмент газети з речовиною бурого кольору, куртка зі слідами речовини бурого кольору;
- висновок експерта № 10-12/2156-с/18, експертизи проведеної з 20.10.2018 по 12.12.2018, з фототаблицями, відповідно до якого у ОСОБА_8 на тлі яскраво виражених загальноасфіктичних ознак (рясні, зливні трупні плями, пилоподібні крововиливи в сполучні оболонки очей, венозне повнокров'я внутрішніх органів, крововиливи на поверхні легенів та серця) встановлена травма носа у вигляді повного поперечного переламу правої та лівої носових кісток з крововиливами в навколишні м'які тканини з наявністю синця на переніссі, з переходом на праву та ліву навколоочні ділянки. Вказана травма носа супроводжувалась носовою кровотечею та потраплянням крові в дихальні шляхи (повне їх заповнення рідиною темно-червоною кров'ю - заповнення гортані, трахеї, великих та дрібних бронхів) розвитку аспірації кров'ю, що і стало безпосередньою причиною смерті. Вказана травма утворилась від ударної дії тупого твердого предмету (предметів) не відобразивши своїх індивідуальних властивостей в ушкодженнях, за механізмом удару, у строк близько 30 хвилин до моменту настання смерті. Травма носа має ознаки тяжких тілесних ушкоджень та перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Також у ОСОБА_8 були виявлені: садно на лобі, крововилив на слизовій оболонці, в проекції 1 правого та 1 лівого зубів нижньої щелепи, садно на тильній поверхні лівої кисті, у основі 2 пальця, садно на спині з права в проекції 4-7 міжреберій по лопатковій лінії, садно на зовнішній поверхні правого стегна в середній третині, повні косо-поперечні переломи 6 правого ребра по середньо-ключичній лінії, 4 та 5 лівих ребер по середньо-ключичній лінії з крововиливами в м'які тканини та плевру, без її ушкоджень. Повні косо-поперечні переломи ребер мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості; синці, садна, крововиливи мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Враховуючи динаміку розвитку трупних явищ, відмічених при огляді трупа на місці його виявлення, можна припустити, що смерть ОСОБА_8 вірогідніше всього настала за 6-20 годин до моменту їх дослідження. Враховуючи характер та локалізацію отриманих тілесних ушкоджень виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 не виключена можливість, що після спричинення тілесних ушкоджень, він міг вчиняти якісь самостійні дії - пересуватись, кричати, тощо. Враховуючи відсутність на тілі та на одязі трупа ознак, які характерні для волочіння, вірогідніше всього, можна судити про те, що місцем виявлення трупа є і місцем його смерті. В сечі трупа ОСОБА_8 виявлений етиловий спирт в кількості 2,55 проміле, в крові 2,55 проміле, що відповідає сильному алкогольному сп'янінню;
- протокол від 14 листопада 2018 року проведення слідчого експерименту, в ході проведення якого обвинувачений ОСОБА_4 , розказав та показав, як наносив удари ОСОБА_8 ;
- висновок експерта № 10-14/41/10-12/2156-с/18, експертизи проведеної з 28.12.2018 по 09.01.2019, відповідно до якого в частині локалізації та утворення тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 , показання, що надані ОСОБА_4 під час проведення слідчого експерименту щодо нанесення ударів в лице ОСОБА_8 , відповідають об'єктивним судово-медичним даним;
- висновок експерта 15/№ 1063-С/2018 експертизи проведеної з 20.11.2018 по 30.11.2018, на двох скляних рюмках та полімерному одноразовому стаканчику, що вилучені під час огляду місця події, знайдені сліди слини людини, якою міг бути ОСОБА_4 , походити від ОСОБА_8 ці сліди слини не могли;
- висновок експерта № 14/969-с/18 експертизи проведеної з 19.11.2018 по 22.11.2018 року, на футболці та правій кросівці, що належать ОСОБА_4 знайдена кров людини, походження якої від ОСОБА_8 не виключається;
- висновок експерта 15/№ 1069- С/2018 експертизи проведеної з 20.11.2018 по 30.11.2018, відповідно до якого на фрагменті газети та змивах на марлевих тампонах, що вилучені з місця події, знайдені сліди крові людини, можуть походити в тому числі від потерпілого ОСОБА_8 і від ОСОБА_4 за умови наявності у останнього тілесних ушкоджень, що супроводжувались зовнішньою кровотечею на момент події;
- висновок експерта 15/№ 1066- С/2018 експертизи проведеної з 03.12.2018 по 11.12.2018, відповідно до якого сліди крові людини, що знайдені при проведенні судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту з обох рук потерпілого ОСОБА_8 , можуть походити від потерпілого ОСОБА_8 і від ОСОБА_4 за умови наявності у останнього тілесних ушкоджень, що супроводжувались зовнішньою кровотечею на момент події;
- висновок експерта 15/№ 1065- С/2018 експертизи проведеної з 20.11.2018 по 30.11.2018, відповідно до якого сліди крові людини на чотирьох ватних тампонах - змивів з правої та лівої рук потерпілого ОСОБА_8 , можуть походити від потерпілого ОСОБА_8 і від ОСОБА_4 за умови наявності у останнього тілесних ушкоджень, що супроводжувались зовнішньою кровотечею на момент події;
- висновок експерта 15/№ 1062- С/2018 експертизи проведеної з 20.11.2018 по 30.11.2018, відповідно до якого на фрагменті каменю червоного кольору вилученого з місця події, знайдені сліди крові людини, можуть походити в тому числі від потерпілого ОСОБА_8 і від ОСОБА_4 за умови наявності у останнього тілесних ушкоджень, що супроводжувались зовнішньою кровотечею на момент події;
- свідоцтво про смерть та лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, у судовому засіданні судом оглянуті речові докази: змиви речовини бурого кольору, спортивна сумка з особистими речами та документами на ім'я ОСОБА_8 скляні рюмки, полімерний стакан, недопалки цигарок, відрізки липкої стрічки; фрагмент каменю червоного кольору, фрагмент каменю, фрагмент газети з речовиною бурого кольору, куртка чорного кольору з відмітками експерта; зрізи нігтів трупа ОСОБА_8 , зразок слини, тампони- змиви ОСОБА_8 ; футболка та кросівки, що належать ОСОБА_4 з відмітками експерта та оглянутий відеозапис зроблений під час проведення одночасного слідчого експерименту із обвинуваченим та свідком ОСОБА_6 .
Також по справі проведено судову дактилоскопічну експертизу № 26463 від 30 листопада 2018 року, за висновком якої сліди папілярних узорів пальців надані на дослідження залишені не ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ; судово-медичну експертизу № 16-2942с/18 внутрішніх органів трупа ОСОБА_8 , відповідно до висновку якої в тканинах мозку, печінці з жовчним міхуром, нирці, шлунку та кишківнику з їх вмістом не виявлено: барбітурати, морфін, кодеїн, гідро кодон, папаверин, промедол, стріхнин, атропін, гіосциамін, скополамін, коквін, пахікарпін, кофеїн, ефедрин, похідні піразолону, димедрол, опій, ефедрін, похідні 1,4 бенздиазипіну та фенотіазіну. В печінці похідні фенотіазіну не виявлено; слідчий експеримент зі свідком ОСОБА_6 , судово-медична експертиза з урахуванням слідчого експерименту за участі ОСОБА_6 .
Суд у сукупності оцінюючи усі досліджені у судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, вважає доведеною вину ОСОБА_4 у заподіянні потерпілому ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, при цьому критично розцінює посилання ОСОБА_4 на відсутність умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому інакше ніж з метою запобігання тяжких наслідків для власного здоров'я; на те, що удари наніс тільки в ділянку губ, і що не доведений причинно-наслідковий зв'язок між нанесеними обвинуваченим двома ударами та смертю потерпілого, не встановлена суть конфлікту, час і місце отримання потерпілим тілесних ушкоджень і вважає таку позицію способом уникнути відповідальності, а з пояснень обвинуваченого, встановлено, що він з потерпілим 17 жовтня 2018 року о 21:00 у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , сіли спільно розпивати спиртне, що принесла ОСОБА_7 і між ними виникла суперечка, щодо участі потерпілого у розпитті алкоголю, який розливав обвинувачений, оскільки обвинувачений вказав потерпілому, що він вже і так дуже п'яний і ОСОБА_8 почав скандалити з приводу того, що ОСОБА_4 не має права тут розпоряджатись. Також обвинувачений пояснював, що, між ним та ОСОБА_8 виникла боротьба і обвинувачений наніс потерпілому удари в обличчя. Нанесення обвинуваченим ударів потерпілому саме в область носу підтвердила свідок ОСОБА_7 , та вказала, що після таких ударів у потерпілого пішла кров, а у висновку судової медичної експертизи трупа ОСОБА_8 відсутні відомості про тілесні ушкодження в області губ.
Також, суд критично розцінює посилання обвинуваченого на те, що крові на потерпілому він не бачив, ногами ударів не наносив, після ударів в обличчя взагалі відійшов від потерпілого, тоді як відповідно до висновку експертизи, на футболці обвинуваченого та на його кросівку виявлена кров потерпілого, так як вже вказано вище, кров на потерпілому після нанесення ударів в область носа бачила свідок ОСОБА_7 .
Посилання обвинуваченого на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між нанесеними обвинуваченим ударами в обличчя потерпілого та його смертю, спростовуються висновком експертизи, де вказано, що травма носа ОСОБА_8 має ознаки тяжких тілесних ушкоджень та перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті, незважаючи на те, що смерть настала через 30 хвилин після отриманих від обвинуваченого ударів в обличчя і потерпілий в цей час міг вчиняти активні дії, в тому числі зустрічати свідка ОСОБА_7 , переміщуватись по будинку, знімати одяг, що також підтвердив допитаний у судовому засіданні експерт.
За результатами оцінки досліджених в ході судового розгляду доказів, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Судом не встановлено об'єктивних обставин, які є підставою, вважати, що умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому вчинене обвинуваченим при перевищенні меж необхідної оборони і посилання обвинуваченого ґрунтуються виключно на його поясненнях, що з боку потерпілого мали місце протиправні дії, тоді як згідно з частинами 1-3 статті 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони, а обвинувачений у судовому засіданні підтвердив, що конфлікт розпочався після того, як він особисто зауважив потерпілому на його стан алкогольного сп'яніння коли розливав спритний напій.
Суд критично розцінює, пояснення свідка ОСОБА_7 щодо причини конфлікту та його початку між обвинуваченим та потерпілим, оскільки сама свідок вказала, що її показання в цій частині різняться з тими, що вона давала на досудовому розслідуванні, оскільки вона була у стані сильного алкогольного сп'яніння і не дуже їх пам'ятає.
При призначенні обвинуваченому покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання судом не встановлено.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання судом не встановлено.
При визначенні виду та міри покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив злочин який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий.
Також суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не засуджений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; не працевлаштований; одружений; за місцем проживання характеризується негативно, притягався до адміністративної відповідальності, останній раз в 2018 році за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, вину визнав частково, вчинив дії по частковому відшкодуванню спричиненої шкоди, шляхом переказу на ім'я ОСОБА_12 грошової суми у розмірі 3520,00 гривень.
За вказаних обставин, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті закону, що передбачає покарання за вчинене, при цьому враховуючи обставини вчинення злочину, ставлення обвинуваченого до фактично вчиненого, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства.
Враховуючи, що обвинуваченому судом призначається покарання у вигляді позбавлення волі в умовах ізоляції його від суспільства, з метою запобігання спробам обвинуваченого уникнути відбуття призначеного покарання та з метою забезпечення виконання вироку суду, суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши обвинуваченого ОСОБА_4 під варту негайно після оголошення вироку.
Початок відбуття строку покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту його взяття під варту, із зарахуванням в строк відбуття покарання попереднього ув'язнення з 19 жовтня 2018 року по 17 липня 2019 року та до дня набрання вироком законної сили.
Стосовно вимог за цивільним позовом потерпілої про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 37850,00 гривень, моральної шкоди у розмірі 500000,00 гривень, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до обвинуваченого, при цьому цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, а якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Статтею 1201 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
На підтвердження витрат на поховання ОСОБА_8 ОСОБА_12 надала: договір -замовлення на організацію та проведення 22 жовтня 2018 року поховання та рахунок за ритуальні послуги на суму 5900,00 гривень з відміткою про сплату; рахунок офіціанта № 49 від 22 жовтня 2018 року на суму 10523,00 гривень; рахунок офіціанта № 48 від 22 жовтня 2018 року на суму 6840,00 гривень; договір підряду від 16 січня 2019 року на виготовлення пам'ятника та квитанції № 144-02 від 16 січня 2019 року на суму 5000,00 гривень і № 16-03 від 16 березня 2019 року на суму 9578,00 гривень з відміткою про сплату за договором від 16 січня 2019 року, тому вимоги ОСОБА_12 за цивільним позовом у частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню за доведеності вказаної суми витрат на поховання ОСОБА_8 , тому стягує з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_12 грошову суму у розмірі 37342,00 гривень.
В задоволенні вимог ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди суд відмовляє за їх недоведеністю, при цьому виходить з тих обставин, що суду не надано доказів на підтвердження того, що вона є членом сім'ї або близьким родичем ОСОБА_8 та відповідно до закону має право на таке відшкодування.
Витрати пов'язані із проведенням судової дактилоскопічної експертизи № 26463 від 30 листопада 2018 року у сумі 4004,00 гривень, судової дактилоскопічної експертизи № 26462 від 29 листопада 2018 року у сумі 5005,00 гривень, судової дактилоскопічної експертизи № 26464 від 29 листопада 2018 року у сумі 3575,00 гривень, судової дактилоскопічної експертизи № 26461 від 12 грудня 2018 року у сумі 5005,00 гривень, судової дактилоскопічної експертизи № 25844 від 12 грудня 2018 року у сумі 2288,00 гривень, що підтверджені довідками Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, відповідно до вимог ч. 2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_4 .
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 3 (три) місяці.
Обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироку законної сили, взявши під варту негайно в залі суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання з 04 серпня 2021 року. В строк відбуття покарання зарахувати попереднє ув'язнення з 19 жовтня 2018 року по 17 липня 2019 року.
Цивільний позов ОСОБА_12 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_12 суму матеріальної шкоди у розмірі 37342 (тридцять сім тисяч триста сорок дві) гривні 00 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог за цивільним позовом ОСОБА_12 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз у сумі 19 877 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) гривень 00 коп.
Речові докази:
- черевики ОСОБА_4 одна пара, розмір 40, синього кольору, марки «FERUM», футболку чорного кольору з написом «BENH», що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області - знищити.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду, а обвинуваченому, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
СУДДЯ ОСОБА_1