Справа № 643/4656/21
Провадження № 2/643/3259/21
04.08.2021 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Афанасьєва В.О., за участі секретаря судового засідання Абдуллаєвої А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Дергачівської міської державної адміністрації Харківської області, про визначення місця проживання дитини,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позивачем ОСОБА_1 .
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 11.05.2018 між нею та відповідачем ОСОБА_2 укладений шлюб, який рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 16.10.2020 розірвано. Від шлюбу у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час донька проживає разом з нею та знаходиться на її повному утриманні. На даний час позивач разом із донькою мешкають у будинку її батьків за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої Виконавчим комітетом Дергачівської міської ради, донька позивача зареєстрована з 23.01.2019 за адресою: АДРЕСА_1 . Дозвіл на реєстрацію за цією адресою їх малолітньої доньки надав батько дитини, ОСОБА_2 . Позивач зазначила, що відсутність законного рішення про визначення місця проживання дитини із матір'ю суперечить інтересам дитини, оскільки на даний час вирішується питання про влаштування доньки до дитячого садочку.
Позивач у судове засідання не з'явилась, до початку судового засідання надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення слухання справи або відзиву до суду не надходило.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника та прийняти рішення суду враховуючи висновок органу опіки та піклування.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що сторони з 11.05.2018 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 16.10.2020 розірвано (а.с. 24).
Відповідно до копії свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками вказано: батько - ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 (а.с.23).
З копій витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 6336-1730728-2018 та довідки про реєстрацію місця проживання особи вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6, 21).
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 23.01.2019 за № 61/02-39, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 5)
Відповідно до копії довідки від 19.01.2021, виданої Виконавчим комітетом Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області, дитина ОСОБА_3 , 2019 року народження, проживає разом з мамою. (а.с. 18)
Відповідно до висновку Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, Дергачівська міська рада, як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 45-47).
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із статтею 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» наголошує, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Із системного тлумачення статей 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, частин другої та третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» слідує, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.
Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
За частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Враховуючи вищевикладене, оскільки сторони по справі проживають окремо, а дитина на даний час проживає разом із матір'ю, позивач постійно піклується про дитину, бере участь у її розвитку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визначення місця проживання дитини з матір'ю підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 89, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Дергачівської міської державної адміністрації Харківської області, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Дергачі, Дергачівського району, Харківської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.О. Афанасьєв