Справа № 344/1406/21
Провадження № 1-кп/344/680/21
04 серпня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Долина Івано-Франківської області, українця, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.08.2020 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт, РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_8 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочину проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став, а повторно вчинив нові умисні корисливі злочини - відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинений повторно та таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинену повторно, за наступних обставин.
Так, 06 листопада 2020 року близько 18год. 30хв. ОСОБА_8 перебував на вул. Шевченка в м. Івано-Франківськ, де в той час проходив ОСОБА_6 , який повертався з роботи до свого місця проживання та розмовляв по мобільному телефону. В цей час у ОСОБА_8 виник неправомірний умисел на відкрите заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном, який належав ОСОБА_6 . З метою викрадення вищенаведеного телефону, ОСОБА_8 попрямував вслід за ОСОБА_6 до місця проживання останнього, а саме: під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 , та, випередивши потерпілого ОСОБА_6 , зайшов до вказаного вище під'їзду та піднявся вверх по сходовій клітці на другий поверх, очікуючи поки останній зайде до під'їзду. В подальшому, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_8 , дочекавшись поки ОСОБА_6 зайде у під'їзд, почав спускатись йому на зустріч. Після чого ОСОБА_8 , порівнявшись із ОСОБА_6 на сходовій площадці між першим та другим поверхом, діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, вихопив з лівої руки ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A6+» 32Gb, чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 з сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з номером телефону НОМЕР_4 , вартість якого згідно з висновком експерта № СЕ-19/109/14/2-843-ТВ/20 від 11.11.2020 року становить 3083 гривень, та почав втікати, не зважаючи на крик потерпілого ОСОБА_6 , який біг вслід за ним та вимагав повернути викрадене майно. В подальшому ОСОБА_8 з місця вчинення злочину втік, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану вище суму.
Крім цього, в період часу з 09год. 00хв. по 10год. 15хв. 27 жовтня 2020 року ОСОБА_8 , проходячи повз стоматологічну клініку, що по АДРЕСА_3 , побачив велосипед марки «Alex», чорного кольору, який знаходився біля металевої опори вказаної клініки, та був причіплений до неї велосипедним тросом. Після чого в ОСОБА_8 виник протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме велосипеда марки «Alex», чорного кольору, який належав ОСОБА_7 . Реалізуючи свій неправомірний умисел, ОСОБА_8 , діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, користуючись тим, що поруч нікого не було та за його діями ніхто не спостерігав, шляхом пошкодження велосипедного замка, таємно викрав велосипед марки «Alex», чорного кольору, вартість якого згідно висновку експерта № СЕ-19/109/14/2-948ТВ/20 від 21.12.2020 року становить 6974гривень. В подальшому ОСОБА_8 покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на вказану вище суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнав повністю та беззастережно, підтвердив всі викладені в обвинувальному акті обставини відкритого викрадення ним в листопаді 2020 року мобільного телефону Samsung в ОСОБА_6 та в жовтні 2020 року велосипеду, який належить ОСОБА_7 . До вчиненого обвинувачений ставиться критично, щиро кається, шкоду при першій можливості потерпілим відшкодує, просив суд його суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії: за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно; за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким та тяжким злочинами; дані про особу винного, який критично ставиться до вчиненого; його молодий вік; стан здоров'я та його майновий стан; він не працює; не одружений; на обліку в лікаря нарколога не перебуває; перебуває на обліку в лікаря психіатра, однак відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 2/2021 від 06.01.2021 року ОСОБА_8 психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій, на період часу, що відноситься до інкримінованих йому злочинів ОСОБА_8 перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; він раніше судимий вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.08.2020 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт, яке ним відбуте повністю, а також наявність претензій у потерпілих.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає повне та беззастережне визнання вини, щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Крім цього, з досудової доповіді про обвинуваченого вбачається висока ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень небезпеки для суспільства, а виправлення ОСОБА_8 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб.
Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, потерпілого ОСОБА_7 , який просив покарати обвинуваченого відповідно до закону, потерпілого ОСОБА_6 , яка викладена в його письмовій заяві та який просив суворого покарання, обвинуваченого, який просив його суворо не карати та його захисника, яка просила застосувати ст. 75 КК України, суд вважає, що ОСОБА_8 слід призначити покарання у виді позбавлення волі межах санкції ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, з урахуванням вимог ст. 70 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
В той же час з урахуванням викладених вище обставин, в тому числі особи обвинуваченого молодого віку, який щиро кається та критично ставиться до вчиненого, має міцні соціальні зв'язки, з листопада 2020 року нових правопорушень не вчиняв, суд вважає, що виправлення ОСОБА_8 можливе без ізоляції від суспільства, а тому до нього слід застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши відповідні обов'язки.
Крім цього, відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
Так, цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_8 матеріальних збитків слід задовольнити частково, оскільки вартість викраденого мобільного телефону згідно з висновком експерта становить 3083 гривень, а будь-яких доказів того, що ОСОБА_8 завдав ОСОБА_6 збитків на суму 20000грн. останнім суду не подано.
Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_8 не обирався.
Арешт, накладений на майно, після набрання вироком законної сили скасувати.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;
за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого по АДРЕСА_4 , - 3083 (три тисячі вісімдесят три) гривні на відшкодування матеріальної шкоди. В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави 1307 (одну тисячу триста сім) гривень 60 коп. процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення експертиз.
Речові докази: диск з відеозаписом (постанова слідчого від 08.12.2020 року) - зберігати в матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення; рюкзак, кепку (постанова слідчого від 09.12.2020 року), мобільний телефон (постанова слідчого від 16.11.2020 року) - повернути ОСОБА_8 .
Арешт майна, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.11.2020 року, - скасувати.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію в суді.
Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий-суддя ОСОБА_1