Справа № 194/1159/21
Номер провадження № 2-з/194/52/21
04 серпня 2021 року м.Тернівка
Суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О., при прийнятті заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову. Просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 28 виданого 15 січня 2020 року вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., яким запропоновано стягувати з нього на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 610821,66 грн.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, приходжу до наступного.
Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.
У заяві про забезпечення позову заявником повинні бути зазначені причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності такого заходу, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову має запобіжний характер і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду та на недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Пунктом 4 вищезазначеної Постанови роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Досліджуючи вказану заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, встановлено, що заявником додано до заяви про забезпечення позову постанову про відкриття виконавчого провадження від 26 травня 2021 року, яке відкрито на підставі виконавчого напису № 28 виданого 15 січня 2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 , та передане в іпотеку АТ КБ «Приватбанк», та за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна запропоновано задовольнити вимоги АТ КБ «Приватбанк» шляхом перерахування коштів по заборгованості за кредитом з урахуванням витрат, пов'язаних з вчиненням виконавчого напису, у розмірі 610821,66 грн. Також заявник надав до заяви про забезпечення позову постанову про арешт майна боржника від 26 травня 2021 року.
Отже, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 , та передане в іпотеку АТ КБ «Приватбанк» та за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна запропоновано задовольнити вимоги АТ КБ «Приватбанк» шляхом перерахування коштів по заборгованості за кредитом з урахуванням витрат, пов'язаних з вчиненням виконавчого напису, у розмірі 610821,66 грн.
Натомість, заявник просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 28 виданого 15 січня 2020 року вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., яким запропоновано стягувати з нього на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 610821,66 грн.
Таким чином, з урахуванням ст. 13 ЦПК України, розглядаючи заяву про забезпечення позову в межах заявлених вимог, суд враховує те, що заявник просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 28 виданого 15 січня 2020 року, яким запропоновано стягувати з нього на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 610821,66 грн., однак до цієї заяви додає докази того, що приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, при цьому суд позбавлений можливості виходи за межі заявлених вимог. Отже, суд вважає вимогу заявника про забезпечення позову щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 28 виданого 15 січня 2020 року, яким запропоновано стягувати з нього на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 610821,66 грн. необґрунтованою та недоведеною для забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на звернення до суду із заявою про забезпечення позову щодо звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру в порядку, встановленому ЦПК України.
На підстави викладеного, керуючись ст. 151, 153, 258, 260 ЦПК України, -
В задоволені заяви ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Тернівський міський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду.
Суддя В.О. Корягін