м. Вінниця
30 липня 2021 р. Справа № 120/3969/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної спеціалізованої служби транспорту про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
26.04.2021 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Адміністрації Державної спеціалізованої служби транспорту (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати за період з 01.01.2016 по 23.11.2017 суми індексації грошового забезпечення враховуючи місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату за період з 01.01.2016 по 23.11.2017 індексації грошового забезпечення враховуючи місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за період з 01.01.2016 по 23.11.2017 йому виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 27616,81 грн.
18.02.2021 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 23.11.2017 враховуючи місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.
Листом відповідача від 17.03.2021 № 518/6.2/202 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку індексації грошового забезпечення оскільки при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.05.2016 базовим місяцем був червень 2013 року, а за період з 01.06.2016 по 30.11.2017 - червень 2016.
Не погоджуючись із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації базового місяця, позивач звернувся до суду із цим позовом вважаючи, що відповідач мав враховувати як базовий місяць січень 2008 року.
Ухвалою від 29.04.2021 відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім, того відповідачеві встановлено 15 - ти денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У зв'язку із обмеженим фінансуванням Вінницького окружного адміністративного суду на 2021 рік та відсутністю достатніх коштів для сплати послуг поштового зв'язку, ухвалу від 29.04.2021 разом із позовною заявою 06.05.2021 надіслано на електронну адресу відповідача: press@dsst.gov.ua, про що секретарем судового засідання складено довідку.
Підтвердження факту отримання відповідачем копії ухвали до суду не надійшло.
Тому 10.05.2021 секретарем судового засідання було складено довідку про відсутність підтвердження про отримання електронного листа.
Суд вважає, що довідка від 30.04.2021 є достатнім доказом вручення відповідачу копії ухвали від 29.04.2021, враховуючи таке.
Кодексом адміністративного судочинства України не врегульовано процедури підтвердження отримання учасником судового процесу надісланої йому на електронну адресу копії ухвали суду про відкриття провадження, однак, згідно з положеннями ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Статтею 129 КАС України унормовано питання щодо виклику (повідомлення) шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Відповідно до п. 3 ст. 129 КАС України, якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.
Відтак, суд вважає за можливим застосування аналогії закону у частині правових наслідків відсутність підтвердження про отримання електронного листа відповідачем, а тому довідка від 30.04.2021 вважається документом, який підтверджує факт отримання відповідачем 30.04.2021 ухвали від 29.04.2021 разом із позовною заявою в електронній формі.
Як зазначено у ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дата ухвалення рішення обумовлена, в тому числі, перебуванням судді у справі в період з 22.06.2021 по 12.07.2021 в щорічній відпустці на підставі Наказу від 02.06.2021 № 077-в/к.
Дослідивши наявні у справі докази та аргументи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Наказом начальника Головного штабу - першого заступника голови Адміністрації державної спеціалізованої служби транспорту від 30.11.2017 № 223 позивача звільнено в запас Збройних сил (а.с. 4).
За період служби з січня 2016 року по листопад 2017 року позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення в загальній сумі 27616,81 грн (а.с.6).
18.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 23.11.2017 враховуючи місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року (а.с.7).
Листом відповідача від 17.03.2021 № 518/6.2/202 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку індексації грошового забезпечення, з урахуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січня 2008 року, оскільки при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.05.2016 базовим місяцем був червень 2013 року, а за період з 01.06.2016 по 30.11.2017 - червень 2016 (а.с.8)
Не погоджуючись із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації базового місяця, позивач звернувся до суду із цим позовом вважаючи, що відповідач мав враховувати як базовий місяць січень 2008 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі Закон № 1282-XII).
За визначенням, наведеним в ст. 1 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
Стаття 4 Закону № 1282-XII визначає підстави для проведення індексації. Згідно з частиною першою статті 4, в редакції від 02.12.2012, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Законом № 911-VIII від 24.12.2015, який набрав чинність з 01.01.2016, внесені зміни у ч. 1 ст. 4 Закону № 1282-XII цифри " 101" замінити цифрами " 103".
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (ч. 2 - 4 ст. 4 Закону № 1282-XII).
Частиною 2 ст. 5 Закону № 1282-XII визначено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ч. 1 ст. 9 Закону № 1282-XII).
Відповідно до норм ст. 6 Закону № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1-1 Порядку № 1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Відтак, з метою належного з'ясування усіх обставин справи, судом використано загальнодоступну інформацію з офіційного веб-сайту Державної служби статистики України та встановлено, що індекс споживчих цін (індекс інфляції) в січні 2016 року становив 100,9 %, в лютому 2016 року 99,6 %, в березень 2016 року 101,0 %, в квітень 2016 року 103,5 %.
Таким чином лише у квітні 2016 року поріг індексації 103 % (100,9 % * 99,6 % * 101,0 % * 103,5 % * 100) було перевищено, отже у позивача виникає право на індексацію грошового забезпечення. При цьому оскільки індекс інфляції за квітень 2016 року опубліковано у травні 2016 року, то індексацію необхідно проводити з червня 2016 року.
Отже у відповідача були відсутні підстави при нарахуванні індексації грошового забезпечення застосовувати базовий місяць січень 2008 року.
Крім того суд зазначає, що у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
Так, відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно п. 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Як вбачається із довідки про грошове забезпечення, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 від 17.03.2021 № 518/62/202 у червні 2016 позивачу було підвищено надбавку за вислугу років.
Таким чином, у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення за рахунок надбавки за вислугу років відповідач правомірно застосував у період з 01.12.2015 по 31.05.2016 та з 01.06.2016 по 30.11.2017 базовий місяць червень 2013 року та червень 2016 року.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 23.11.2017 включно, відповідач діяв правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Відтак, оскільки судом не встановлено обставин протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав та інтересів особи-позивача, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
Відповідач: Адміністрація Державної спеціалізованої служби транспорту (вул. Магнітогорська, 5, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 33145904).
Суддя Богоніс Михайло Богданович