18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
24 травня 2021 року м. Черкаси справа № 925/1320/20
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників сторін: позивача (в режимі відеоконференції) - адвоката Маркосян М.В., відповідача - адвоката Рой О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Харківський тракторний завод” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Смілянський ливарний завод” про стягнення 279698 грн. 44 коп.,
06.10.2020 року позивач - Приватне акціонерне товариство “Харківський тракторний завод” звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом (вх. № 15703 від 12.10.2020) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Смілянський ливарний завод” (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору № 10 від 09.01.2018 року, 233082 грн. 03 коп. вартості неякісного товару, 46616 грн. 41 коп. штрафу, що разом становить 279698 грн. 44 коп., та відшкодування судових витрат.
Позов мотивований порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 10 від 09.01.2018 року в частині поставки товару належної якості, що є підставою для повернення сплаченої вартості товару неналежної якості та стягнення з відповідача штрафу на підставі ч. 7 ст. 269 ГК України, ст. 231 ГК України у розмірі 20 % від вартості неякісного товару.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1320/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.11.2020 року.
Відповідач в особі свого представника подав суду 24.11.2020 року відзив на позовну заяву (вх. № 18329/20 т. 1 а.с. 85-86), в якому частково не погодився з позовними вимогами, підтвердив наявність поставки частини неякісного товару, вказав про повернення позивачем 11.11.20120 року частини неякісного товару та відшкодування відповідачем його вартості у розмірі 39365 грн. 78 коп., заперечив проти обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення 51634 грн. 80 коп., що є вартістю 7 корпусів коробки передач, оскільки ці дефекти виникли з вини позивача, внаслідок дефектів модельної оснастки, наданої позивачем, та неправильністю базування деталей під час механічної обробки.
У хвалою суду від 26.11.2020 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 13.01.2021 року.
Позивач в особі свого представника подав суду 07.12.2020 року відповідь на відзив (вх. № 18994/20 т.1 а.с. 111-112), в якій спростовував доводи відповідача про наявність дефектів модельної оснастки корпусів коробки передач, підтвердив повернення відповідачем частини товару на суму 84437 грн. 78 коп., сплату 39365 грн. 78 коп. вартості поверненого неякісного товару після відкриття провадження у даній справі, в решті підтримав позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 193716 грн. 25 коп. вартості неякісного товару, 46616 грн. 41 коп. штрафу.
21.12.2020 року представник відповідача подав суду заперечення на відповідь на відзив (вх. № 19870/20 т. 1 а.с. 136-137), в якому підтримав свої доводи щодо відсутності його вини при виготовленні 7 корпусів коробки передач з дефектами та додатково заявив про пропуск позивачем позовної давності, передбаченої ч. 8 ст. 269 ГК України, і з цієї підстави також просив відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача подав суду засобами електронного зв'язку 30.12.2020 року і на паперових носіях 05.01.2021 року письмові заперечення (вх. № 20382/20 т. 1 а.с. 140, 142-143), в яких вказав про переривання строку позовної давності у даній справі, оскільки відповідач неодноразово в листах з позивачем визнавав вимоги по неякісному товару, останній лист відповідача датований 12.08.2020 року, тому просив відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про застосування строку позовної давності і задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 13.01.2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено до судового розгляду по суті у той же день, за результатами судового засідання оголошено перерву до 25.02.2021 року.
Представник відповідача подав суду 25.02.2021 року додаткові письмові заперечення (вх. № 3217/21 т. 1 а.с. 153-155), в яких повідомив про сплату відповідачем 11.02.2021 року на користь позивача 20891 грн. 28 коп. вартості поверненого товару за рахунком № 92 від 06.07.2018 року, додатково обґрунтовував свої доводи про пропуск позивачем спеціальної позовної давності, як підстави відмови у задоволенні позову, просив суд врахувати правову позицію ВС, викладену у постанові від 01.08.2019 року у справі № 911/1205/18.
Ухвалами суду від 25.02.2021року і 21.04.2021 року в судовому засіданні оголошувались перерви до 29.04.2021 року.
23.04.2021 року представник позивача подав письмові пояснення (вх. № 6727/21 т. 1 а.с. 175-176), в яких спростовував усі доводи відповідача проти позову, викладені у його заявах по суті справи, наполягав на задоволенні позову, до письмових пояснень додав фотокопії дефектних виробів.
Ухвалою суду від 29.04.2021 року, за клопотанням представника відповідача, розгляд справи по суті відкладено на 18.05.2021 року, в якому оголошено перерву до 25.05.2021 року.
В судовому засіданні 25.05.2021 року представник позивача підтвердив сплату відповідачем 20.11.2020 року та 11.02.2021 року 60257 грн. 06 коп. вартості поверненого неякісного товару, в решті позов з підстав, викладених у позовній заяві і його заявах по суті справи, підтримав і просив задовольнити. Представник відповідача позов не визнав і просив суд відмовити у його у його задоволенні з підстав, викладених у його заявах по суті справи.
Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.
09.01.2018 року між позивачем - Публічним акціонерним товариством “Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе” (в подальшому перейменовано на Приватне акціонерне товариство “Харківський тракторний завод”), як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Смілянський ливарний завод”, як продавцем, укладено договір № 10 (далі - Договір, а.с. 11-15), за умовами п. 1.1. якого на умовах, в порядку і строки, встановлені цим договором, продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію (далі - товар), перелік і кількість якої визначається специфікаціями, які з моменту їх підписання сторонами є невід'ємною частиною цього договору. Специфікації повинні мати посилання на даний договір.
У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:
п. 1.2. - комплектність та якість товару повинні відповідати нормам, стандартам якісних показників, встановленим технічною документацією узгодженої сторонами і умовами цього договору;
п. 4.1. - приймання товару за якістю і кількістю здійснюється покупцем відповідно до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю», затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року № П-6 (зі змінами та доповненнями) та «Інстркуцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7 (зі змінами та доповненнями), в частині, що не суперечить умовам цього договору;
п. 4.2. - прийнятий за кількістю і якістю товар маркується уповноваженими представниками покупця узгодженим між сторонами способом. Маркування повинна нести інформацію про визначення товарної партії і дати приймання;
п. 4.3. - величина неминучого технологічного браку не повинна перевищувати 5% від поставленої помісячно партії товару. Продавець зобов'язується за свій рахунок замінити покупцю забраковану партію товару на протязі 20 календарних днів;
п. 4.4. - у разі виявлення невідповідності товару якісним показникам по п.1.2., після отримання товару покупцем, письмовий виклик представника продавця і складання двостороннього акту є обов'язковим. При неявці представника продавця після належного повідомлення в триденний термін, не враховуючи термін необхідний представнику продавця для проїзду до місця вказаного покупцем у повідомленні, або відмову від прибуття, прийом товару за якістю і кількістю., а також складання актів про недостачу, некомплектність, неякісність, прихованих недоліків поставленого товару здійснюється покупцем та підтверджується фото та відео матеріалами;
п. 4.5. - претензії щодо якості товару і за кількістю браку оформлюються покупцем в письмовому вигляді і пред'являються продавцеві не пізніше 60-ти календарних днів з моменту відвантаження товару, якщо інше не обумовлено додатковою угодою до цього договору, оформленому в установленому порядку;
п. 4.6. - усунення недоліків (ремонт або заміна) здійснюється продавцем в термін не більше 20 календарних днів (або в інші терміни за погодженням сторін). Даний термін починає обчислюватись з моменту підписання або отримання продавцем (при неявці представника продавця) акту про виявлені невідповідності, складеного відповідно до п. 4.1. договору продавець має право на усунення дефектів понад норму зазначену в п.4.3. цього договору своїми силами в разі, якщо продавець відмовиться усувати недоліки або не усуне їх в строк встановлений цим пунктом за умови погодження з продавцем вартості робіт і матеріалів. В цьому випадку продавець відшкодовує покупцю витрати, пов'язані з усуненням дефектів, в межах узгодженої сторонами суми, протягом 30 календарних днів з моменту пред'явлення такої вимоги покупцем з додатком документального підтвердження розміру понесених витрат.
п. 8.1. - сторони дійшли згоди, що термін дії цього договору встановлюється з моменту підписання уповноваженими представниками сторін, а також запевнення печатками сторін та діє до 31.12.2018 року в частині сплати штрафних санкцій або відшкодування збитків - до моменту оплати або відшкодування.
Договір підписаний представниками сторін та посвідчений їх печатками.
07.05.2018 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору (а.с. 16), в якій сторони погодили зміну найменування покупця на Приватне акціонерне товариство “Харківський тракторний завод”.
Із специфікації № 7 від 02.05.2018 року до Договору (а.с. 18), видаткових накладних: №РН-0000143 від 17.05.2018 року, №РН-0000151 від 25.05.2018 року (а.с. 20,21) вбачається, що відповідач поставив позивачу товар - муфти у кількості 14 шт., корпус коробки передач у кількості 7 шт., корпус коробки передач у кількості 1 шт. на загальну суму 104371 грн. 20 коп. ( 96994 грн. 80 коп.+7376 грн. 40 коп.)
02.07.2018 року складено акт № 128 про забраковану продукцію від 02.07.2018 року (а.с. 17), в якому вказано про виявленні недоліки товару поставленого за видатковими накладними РН-0000143 від 17.05.2018 року, № РН-0000151 від 25.05.2018 року - забраковано 8 корпусів коробки передач 150.37.101-3.
Вартість однієї коробки передач 150.37.101-3 становить 7376 грн. 40 коп. з ПДВ, загальна с загальна сума забракованої продукції становить 59011 грн. 20 коп.
Із специфікації №1 від 14.02.2018 року до Договору (а.с. 24), видаткової накладної №РН-0000354 від 06.11.2018 року, (а.с. 26) вбачається, що відповідач поставив позивачу товар - корпус коробки зміни передач у кількості 9 шт. та корпус роздавальної коробки у кількості 8 шт. на загальну суму 120684 грн.30 коп.
13.02.2018 року складено акт №13 про забраковану продукцію від 13.02.2018 року (а.с. 23), в якому вказано про виявленні недоліки товару поставленого за видатковою накладною №РН-0000354 від 06.11.2018 року - забраковано 1 шт. корпусу роздавальної коробки 151.37.301-5-01.
Вартість одного корпусу роздавальної коробки 151.37.301-5-01 становить 5769 грн. 77 коп. з ПДВ, загальна сума забракованої продукції становить 5769 грн. 77 коп.
Із специфікації №10 від 05.07.2018 року до Договору (а.с. 30), видаткових накладних: №РН-0000251 від 31.07.2018 року, №РН-0000356 від 06.11.2018 року, №14 від 24.01.2019 року (а.с. 32, 33,34) вбачається, що відповідач поставив позивачу товар - корпус коробки зміни передач 150.37.101- 2-02. у кількості 27 шт., корпус роздавальної коробки у кількості 3 шт. та корпус муфти у кількості 9 шт. на загальну суму 289753грн.20 коп. (128318 грн. 40 коп.+72115 грн.20 коп.+ 89319грн.60коп.).
10.04.2019 року складено акт №58 про забраковану продукцію (а.с. 29), в якому вказано про виявленні недоліки товару поставленого за видатковими накладними: №РН-0000251 від 31.07.2018 року, №РН-0000356 від 06.11.2018 року, №14 від 24.01.2019 року - забраковано 4 шт. корпусу коробки зміни передач 150.37.101-2-02.
Вартість одного корпусу зміни передач 150.37.101-2-02 становить 9014 грн. 40 коп. з ПДВ, загальна сума забракованої продукції становить 36057 грн. 60 коп.
13.06.2018 року складено акт №111 про забраковану продукцію (а.с. 46), в якому вказано про виявленні недоліки товару поставленого за видатковою накладною №РН-0000251 від 31.07.2018 року - забраковано 1 шт. корпусу коробки зміни передач 151.37.101-2-02.
Вартість одного корпусу коробки зміни передач 151.37.101-2-02 становить 9014 грн. 40 коп. з ПДВ, загальна сума забракованої продукції становить 9014 грн. 40 коп.
20.06.2019 року складено повідомлення № 164 про виявлений дефект (некомплектності) продукції поставленої за видатковою накладною: №14 від 24.01.2019 року щодо 3шт. корпусу коробки зміни передач 151.37.101-2-02 (т.1 а.с. 55).
01.07.2019 року складено акт №123 про забраковану продукцію (а.с. 54), в якому вказано про виявленні недоліки товару поставленого за видатковою накладною: №14 від 24.01.2019 року - забраковано 3 шт. корпусу коробки зміни передач 151.37.101-2-02.
Вартість одного корпусу зміни передач 151.37.101-2-02 становить 9014 грн. 40 коп. з ПДВ, загальна сума забракованої продукції становить 27043 грн. 20 коп.
05.08.2019 року складено повідомлення № 240 про виявлений дефект (некомплектності) продукції поставленої за видатковою накладною: №14 від 24.01.2019 року щодо 3шт. корпусу коробки зміни передач 151.37.101-2-02 (т.1 а.с. 55).
09.08.2019 року складено акт №239 про забраковану продукцію (т. 1 а.с. 59), в якому вказано про виявленні недоліки товару поставленого за видатковою накладною: №14 від 24.01.2019 року - забраковано 3 шт. корпусу коробки зміни передач 151.37.101-2-02.
Вартість одного корпусу зміни передач 151.37.101-2-02 становить 9014 грн. 40 коп. з ПДВ, загальна сума забракованої продукції становить 27043 грн. 20 коп.
15.10.2019 року складено акт №420 про забраковану продукцію (т. 1 а.с. 62), в якому вказано про виявленні недоліки товару поставленого за видатковою накладною: №14 від 24.01.2019 року - забраковано 4 шт. корпусу коробки зміни передач 151.37.101-2-02.
21.10.2019 року складено акт №419 про забраковану продукцію (т. 1 а.с. 61), в якому вказано про виявленні недоліки товару поставленого за видатковою накладною: №14 від 24.01.2019 року - забраковано 4 шт. корпусу коробки зміни передач 151.37.101-2-02.
Вартість одного корпусу зміни передач 151.37.101-2-02 становить 9014 грн. 40 коп. з ПДВ, загальна сума забракованої продукції становить 36057 грн. 60 коп.
Із специфікації №3 від 03.03.2018 року до Договору (т. 1 а.с. 38), видаткових накладних: №12 від 24.01.2019 року, №44 від 06.03.2019 року (т. 1 а.с. 40,41) вбачається, що відповідач поставив позивачу товар - корпус роздавальної коробки у кількості 7 штук. на загальну суму 38854грн.49 коп. (33084грн.72 коп. +5769грн.77 коп.).
11.06.2019 року складено акт №110 про забраковану продукцію (т. 1 а.с. 37), в якому вказано про виявленні недоліки товару поставленого за видатковими накладними: №12 від 24.01.2019 року, №44 від 06.03.2019 року - забраковано 4 шт. корпусу роздавальної коробки.
Вартість одного корпусу роздавальної коробки 150.37.301-5-01 становить 5514 грн. 12 коп. з ПДВ, загальна сума забракованої продукції становить 22056 грн. 48 коп.
20.06.2019 року складено повідомлення № 163 про виявлений дефект (некомплектності) продукції поставленої за видатковою накладною: №12 від 24.01.2019 року щодо 2шт. роздавальної коробки 150.37.301-5-01 (т.1 а.с. 51).
01.07.2019 року складено акт №122 про забраковану продукцію (т. 1 а.с. 50), в якому вказано про виявленні недоліки товару поставленого за видатковою накладною: №12 від 24.01.2019 року - забраковано 2 шт. корпусу роздавальної коробки.
Вартість одного корпусу роздавальної коробки 150.37.301-5-01 становить 5514 грн. 12 коп. з ПДВ, загальна сума забракованої продукції становить 11028 грн. 24 коп.
Таким чином, позивачем за Договором забраковано 8 шт. корпусів коробки передач 150.37.101-3, 7 шт. корпусу роздавальної коробки 151.37.301-5-0, 15 шт. корпусу коробки зміни передач 151.37.101-2-02 на загальну суму 233082 грн. 03 коп. (59011,20 + 5769,77 + 36057,60 +22056,48 + 9014,40 + 11028,24 + 27043,20 + 2704,20 + 36057,60).
Позивач звертався до відповідача з листами: № 60/25-дк від 12.02.2019 року, № 60/104-дк від 09.04.2019 року, № 60/205-дк від 30.05.2018 року , № 60/188-дк від 04.06.2019 року, № 60/196-дк від 12.06.2019 року, № 60/197-дк від 12.06.2019 року, № 60/187-дк від 04.06.2019 року, № 60-198-дк від 13.06.2019 року, № 60/207-дк від 24.06.2019 року , № 60/208-дк від 24.06.2019 року , № 60/270-дк від 05.08.2019 року, № 60/377-дк від 15.10.2019 року, № 60/145-дк від 03.07.2020 року (т. 1 а.с. 27, 35, 88, 42, 44, 45, 48, 49, 52, 56, 60, 64, 65), в яких повідомив про вищевказані виявлені дефекти поставленого товару та просив направити свого представника або повідомити своє рішення в письмовій формі..
Відповідач на листи позивача надав відповіді: № 24 від 13.02.2019 року, № 59 від 09.04.2019 року, № 93 від 10.06.2019 року, №103 від 27.06.2019 року, № 91 від 04.06.2020 року, № 93 від 12.08.2020 року (т.1 а.с. 28, 36, 43,53, 66, 67 ), в яких визнав частково поставку товару невідповідної якості , а саме - 7 шт. корпусу роздавальної коробки 151.37.301-5-0, 15 шт. корпусу коробки зміни передач 151.37.101-2-02, зобов'язувався забрати їх, щодо 8 шт. корпусів коробки передач 150.37.101-3 не визнав своєї вини в наявності дефектів, оскільки вони є дефектами модельної оснастки наданої позивачем та неправильністю базування деталей підчас механічної обробки, натомість пропонував розглянути варіанти заміни іншими позиціями продукції.
За розрахунком позивача, викладеним у позовній заяві, заборгованість відповідача на день звернення до суду за договором № 10 від 09.01.2018 року складала 233082 грн. 03 коп. у зв'язку з поставкою обладнання неналежної якості. Позивач вимагає повернення вартості такого товару та штраф на підставі ч. 7 ст. 269 ГК України, ст. 231 ГК України у розмірі 20 % від вартості неякісного товару у розмірі 46616 грн. 41 коп. вимога про їх стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.
Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив на користь позивача 60257 грн. 06 коп. боргу на підставі платіжних доручень: № 4395 від 20.11.2020 року сплачено 39365 грн. 78 коп. з призначенням платежу: «повернення коштів за продукцію корпус роздавальної коробки згідно зворот. накладних № 259, 261 від 11.11.2020 в т.ч. ПДВ 6560грн. 96 коп.» та № 29 від 11.02.2021 року сплачено 20891 грн. 28 коп. з призначенням платежу: «повернення коштів за продукцію корпус коробки зміни передач згідно рах. № 92 від 06.07.2018, накладна на повернення № 260 від 17.11.2020 ПДВ 20% - 3481 грн. 88 коп.» (т.1 а.с. 89, 156, 157).
Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору № 10 від 09.01.2018 року, вимоги позивача і заперечення відповідача витікають із суті прав та обов'язків сторін за цим договором.
Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Згідно з статтею 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, в тому числі, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
У п. 1.2. Договору - сторони погодили, що комплектність та якість товару повинні відповідати нормам, стандартам якісних показників, встановленим технічною документацією узгодженої сторонами і умовами цього договору.
Також в розділі 4 Договору погодили умови приймання та якість товару, в якому зокрема визначили в п.п. 4.4., 4.6., що у разі виявлення невідповідності товару якісним показникам по п. 1.2., після отримання товару покупцем, письмовий виклик представника продавця і складання двостороннього акту є обов'язковим. При неявці представника продавця після належного повідомлення в триденний термін, не враховуючи термін необхідний представнику продавця для проїзду до місця вказаного покупцем у повідомленні, або відмову від прибуття, прийом товару за якістю і кількістю., а також складання актів про недостачу, некомплектність, неякісність, прихованих недоліків поставленого товару здійснюється покупцем та підтверджується фото та відео матеріалами; усунення недоліків (ремонт або заміна) здійснюється продавцем в термін не більше 20 календарних днів (або в інші терміни за погодженням сторін). Даний термін починає обчислюватись з моменту підписання або отримання продавцем (при неявці представника продавця) акту про виявлені невідповідності, складеного відповідно до п. 4.1. договору продавець має право на усунення дефектів понад норму зазначену в п. 4.3. цього договору своїми силами в разі, якщо продавець відмовиться усувати недоліки або не усуне їх в строк встановлений цим пунктом за умови погодження з продавцем вартості робіт і матеріалів. В цьому випадку продавець відшкодовує покупцю витрати, пов'язані з усуненням дефектів, в межах узгодженої сторонами суми, протягом 30 календарних днів з моменту пред'явлення такої вимоги покупцем з додатком документального підтвердження розміру понесених витрат.
Товар за Договором був отриманий позивачем за видатковими накладними: №РН-0000143 від 17.05.2018 року, №РН-0000151 від 25.05.2018 року, №РН-0000354 від 06.11.2018 року,№РН-0000251 від 31.07.2018 року, №РН-0000356 від 06.11.2018 року, №14 від 24.01.2019 року, №12 від 24.01.2019 року, №44 від 06.03.2019 року, однак у зв'язку з виявленням позивачем недоліків в частині поставленого відповідачем товару ним складено акти про забраковану продукцію: № 128 від 02.07.2018 року, № 13 від 13.02.2019 року, № 58 від 10.04.2019року, № 110 від 11.06.2019 року, № 111 від 13.06.2019 року, №122 від 01.07.2019 року, № 123 від 01.07.2019 року, № 239 від 09.08.2019 року, № 419 від 21.10.2019 року на загальну суму 233082 грн. 03 коп.
Відповідач визнав невідповідність якості поставленого товару щодо 7 шт. корпусу роздавальної коробки 151.37.301-5-0, 15 шт. корпусу коробки зміни передач 151.37.101-2-02 однак повернув позивачу після відкриття провадження у справі 60257 грн. 06 коп. за неякісний товар, решту вартості неякісного товару у розмірі 172824 грн. 97 коп. не повернув. Доказів в підтвердження оплати вказаного боргу відповідач не надав.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З врахуванням даної норми процесуального закону провадження у справі в частині стягнення 60257 грн. 06 коп. заборгованості підлягає закриттю за відсутністю предмета спору.
Доводи відповідача про відсутність вини щодо поставки неякісного товару - 8 шт. корпусів коробки передач 150.37.101-3 вважаючи їх дефектними через модельну оснастку надану позивачем та неправильністю базування деталей під час механічної обробки судом оцінюються критично, оскільки відповідач виконував замовлення позивача та повинен враховувати якісні та технічні характеристики обмовленні сторонами.
Отже, наявність і розмір основного боргу в сумі 172824 грн. 97 коп. позивачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами, вимоги позивача в цій частині позову відповідачем не спростовані, тому зазначена сума боргу підлягала б стягненню в судовому порядку.
Разом з тим, відповідач обґрунтовуючи заперечення проти позову, на підставі ч. 8 ст. 269 ГК України, заявив про застосування судом наслідків пропуску позивачем строку позовної давності при зверненні до суду щодо вимог про стягнення 59011 грн. 20 коп. відшкодування вартості неякісного товару поставленого на виконання специфікації № 7 від 02.05.2018 року, за видатковими накладними: №РН-0000143 від 17.05.2018 року, №РН-0000151 від 25.05.2018 року та встановлену актом про забраковану продукцію № 128 від 02.07.2018 року.
Нормами глави 19 ЦК України також встановлено:
позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256);
загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257);
для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю(ч.1 ст. 258)
перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ст. 261 ч.ч. 1, 5);
перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ст. 264 ч.ч. 1, 3).
Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.03.2018 у справі № 57/314-6/526-2012 та від 03.04.2018 у справі № 914/758/17.
Отже, при визначенні початку перебігу строку позовної давності суду слід з'ясовувати та враховувати обставини як щодо моменту, коли особа довідалась, так і щодо моменту, коли особа могла дізнатися (мала можливість дізнатися) про порушення свого права в їх сукупності, як обов'язкових складових визначення початку перебігу позовної давності.
Між сторонами спору виникли зобов'язання за договором поставки в ході здійснення ним господарської діяльності, а відтак регулювання даних правовідносин здійснюється нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, притаманних даним відносинам.
Частиною першою статті 223 ГК України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
За приписами частини 8 статті 269 ГК України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених товарів.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 06.10.2020 року (згідно відтиску печатки з поштового конверта, у якому надійшли позовні матеріали до суду), строк позовної давності за вимогами про стягнення грошових коштів у розмірі 59011 грн. 20 коп. визначених актом про забраковану продукцію № 128 від 02.07.2018 року сплинув за період, який передує 03.01.2019 року. Відповідач в листі № 60 від 19.07.2018 року та в подальшому листуванні заперечував вину та наявність зобов'язань щодо повернення коштів за вказаною поставкою, тому позивач знав про порушення свого права і про особу, яка його порушує з 19.07.2018 року.
Про застосування позовної давності заявлено відповідачем, поважних причин пропущення позовної давності, за наявності яких порушене право підлягало б захисту, судом не встановлено, тому суд надає перевагу запереченням відповідача і з підстав спливу позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, у позові відмовляє в частині стягнення 59011 грн. 20 коп. за поставку неякісного товару встановленого актом про забраковану продукцію № 128 від 02.07.2018 року.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 113813 грн. 77 коп. вартості неякісного товару.
У зв'язку з несплатою відповідачем вартості неякісного товару позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 46616 грн. 41 коп. штрафу на підставі ч. 7 ст. 269 ГК України, ст. 231 ГК України у розмірі 20 % від вартості неякісного товару.
Відповідно до ч. 7 ст. 269 ГК України у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).
Однак сторони у даній справі не належать до переліку суб'єктів, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 231 ГК України.
За змістом частини другої статті 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною першою статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення зобов'язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Водночас частиною шостою статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов'язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов'язання зі сплати штрафу має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за допущені порушення.
Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати штрафу за порушення виконання зобов'язань та не визначали його розміру, тому відсутні підстави для стягнення штрафу у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.
Таким чином суд відмовляє у стягненні штрафу у розмірі 46616 грн. 41 коп.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВРКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, з огляду на викладені обставини справи та наведені норми законодавства суд позов визнає обґрунтованим і доказаним в частині вимоги про стягнення 113813 грн. 77 коп. боргу, та в такому розмірі із заявлених у позові підстав його задовольняє. В частині вимог про стягнення 60257 грн. 06 коп. боргу суд провадження у справі закриває за відсутністю предмета спору, в решті позову про стягнення 59011 грн. 20 коп.боргу, 46616 грн. 41 коп. штрафу - відмовляє.
Пунктами 1, 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанції. Відтак, Приватному акціонерному товариству “Харківський тракторний завод” підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 904 грн. 13 коп.
На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 2102 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 231 ч. 1 п. 2, 233, 234, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський ливарний завод», код ЄДРПОУ 35505844, місцезнаходження: 20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Київська, буд. 22 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод», код ЄДРПОУ 05750295, місцезнаходження: 61007, м. Харків, пр-т. Московський, 275 - 113813 грн. 77 коп. боргу, 2102 грн. судових витрат.
У задоволенні позову в частині вимог про стягнення 59011грн. 20 коп. боргу, 46616 грн. 41 коп. штрафу, 1189 грн. 37 коп. судових витрат - відмовити.
Провадження у справі № 925/1320/20 в частині вимог про стягнення 60257 грн. 06 коп. боргу закрити.
Повернути Приватному акціонерному товариству «Харківський тракторний завод», код ЄДРПОУ 05750295, місцезнаходження: 61007, м. Харків, пр-т. Московський, 275 із державного бюджету судові витрати на сплату судового збору у розмірі 904 грн. 13 коп., сплачені платіжним дорученням № 5560 від 16.09.2020 року
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.07.2021 року.
Суддя В.М. Грачов