29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"03" серпня 2021 р. Справа № 924/428/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Комерційний Індустріальний Банк", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ БУД-МАКС", Хмельницька обл., с. Лісові Гринівці;
до фізичної особи ОСОБА_1 , Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці,
про стягнення солідарно заборгованості за Договором № 164/19 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 11.11.2019р. у розмірі: 1292906,86 грн., у тому числі: 81300,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 261678,47 грн. заборгованості за простроченими процентами за кредитом; 151055,56 грн. пені; 15517,69 грн. пені за простроченими процентами; 51655,14 грн. інфляційних втрат
02.08.2021р. на адресу господарського суду Хмельницької області від Акціонерного товариства "Комерційний Індустріальний Банк" надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить суд:
- накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ БУД-МАКС" в межах суми позовних вимог 1292906,86 грн., що знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ БУД-МАКС", а також інших рахунках в банківських та фінансових установах України, які будуть виявлені під час виконання ухвали суду;
- накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , а саме: житловий будинок, загальною площею: 178,9 кв.м., житлова площа: 76,1 (кв.м.), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в межах суми заявлених позовних вимог 1292906,86 грн.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує, що сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору. Наголошує, що враховуючи значну заборгованість відповідача 2, як поручителя за зобов'язаннями відповідача 1 перед заявником, в тому числі перед іншими стягувачами, існує загроза того, що нерухоме майно буде відчужене на користь третіх осіб, що в подальшому може істотно ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 267898727 від 28.07.2021 року, відповідачу 2 на праві власності належить житловий будинок, загальною площею: 178,9 кв.м., житлова площа: 76,1 (кв.м.), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, згідно результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП (Дата та час пошуку: 28.07.2021 12:09), відносно Відповідача 2 наявні відкриті виконавчі провадження.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені главою 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Таким чином, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вже зазначалось, в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує на значну заборгованість відповідача 2, як поручителя за зобов'язаннями відповідача 1 перед заявником, в тому числі перед іншими стягувачами.
З викладеного вище позивач прийшов до висновку, що існує загроза того, що нерухоме майно буде відчужене на користь третіх осіб, що в подальшому може істотно ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
Заявником не надано суду доказів в підтвердження наміру відповідачів не виконувати рішення суду у даній справі, а є лише теоретичним припущенням заявника про можливе відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб та не свідчить про вчинення відповідачами будь-яких умисних дій.
По суті подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб, щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання рішення. При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов'язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Долучені до заяви інформаційна довідка про виконавче провадження станом на 28.07.2021р. та інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо майна ОСОБА_1 станом на 28.07.2021р. можуть підтверджувати факт вчинення тих чи інших дій в межах виконавчого провадження, однак не підтверджують достатньо обґрунтованого припущення про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
При цьому сам по собі факт наявності невиконаних судових рішень не може бути підставою наявності обґрунтованого припущення невиконання рішення у разі задоволення позову.
Як вбачається із матеріалів справи, заявником у своїй заяві у відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ст. 136 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду усіх належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували наявність саме станом на момент розгляду заяви обставин, передбачених ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, необхідних для забезпечення позову, а саме, яким чином невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому, нерухоме майно відповідача-2 щодо якого заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту не є предметом позову у даній справі.
Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ БУД-МАКС" в межах суми позовних вимог 1292906,86 грн., а також окремо шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 (житловий будинок, загальною площею: 178,9 кв.м.) в межах суми заявлених позовних вимог 1292906,86 грн.
Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову не досліджується обґрунтованість позову, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Комерційний Індустріальний Банк" від 02.08.2021р. про забезпечення позову відмовити.
Ухвала підписана 03.08.2021р., набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Димбовський
Віддрук. 5 прим.:
1 - до справи,
2, 3 - позивачу (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 6; 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 28),
4 - відповідачу 1 (31340, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Правди, буд. 7),
5 - відповідачу 2 ( АДРЕСА_2 ).
Всім рек. з пов.