ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
06 липня 2021 року Справа № 923/300/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: в.о. керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі
позивача: Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, с.Чулаківка, Херсонська область
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина", с.Чулаківка, Херсонська область
про визнання недійним договору оренди, повернення комунального майна
за участю представників сторін:
прокурор Зубік В.В.
від позивача: не з'явився
від відповідача: Гонтаренко А. К. - адвокат
В.о. керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі позивача Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 26432553) звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина" (код ЄДРПОУ 31740250) в якій просить суд:
- визнати недійсним договір № 2 оренди споруд та внутрішньогосподарської зрошувальної системи, що перебуває у спільній власності територіальної громади села Чулаківка Голопристанського району Херсонської області, укладений 12.02.2014 між Чулаківською сільською радою Голопристанського району та Приватним сільськогосподарським підприємством "Батьківщина" та додаткових угод до нього;
- зобов'язати Приватне сільськогосподарське підприємство "Батьківщина" (ЄДРПОУ 31740250, юридична адреса: 75635, Херсонська область, Скадовський район, с. Чулаківка, вул. Дорожна, 3) повернути Чулаківській сільській раді Голопристанського району Херсонської області (ЄДРПОУ 26432553, юридична адреса: 75635, Херсонська область, Скадовський район, с. Чулаківка, вул. Жовтнева) частину меліоративної системи вартістю 178 053 грн. шляхом підписання відповідного акту приймання - передачі.
Позов обґрунтовано посиланням на положення статей 170, 179, 180, 208 Господарського кодексу України статей 6, 16, 20, 21, 203, 204, 215, 236, 785 Цивільного кодексу України.
Прокурор стверджує, що підставою для представництва в суді інтересів держави в особі Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області є те, що цей орган місцевого самоврядування, уклав оспорюваний договір з порушенням вимог законодавства та на економічно невигідних для орендодавця умовах, що спричинило шкоду інтересам держави та свідчить про неналежне здійснення органом місцевого самоврядування своїх повноважень.
Вважає, що Чулаківська сільська рада Голопристанського району Херсонської області неналежно виконує свої повноваження щодо приведення у відповідність до вимог законодавства орендних правовідносин, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів як держави, так і значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2021 року, справу розподілено судді Ярошенко В. П.
Ухвалою від 09.03.2021 позовну заяву прокурора прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 923/300/21 визначено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.04.2021 о 12:00 год.
Ухвалою суду від 08.04.2021 відкладено підготовче засідання на 27.04.2021 року о 10:30
Ухвалою від 27.04.2021 суд продовжив строк підготовчого засідання на 30 днів та відклав підготовче засідання на 18.05.2021 о 09.30 год.
Ухвалою від 18.05.2021 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/300/21 та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.06.2021 об 11:30 год.
01.06.2021 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.06.2021 о 10:00 год.
15.06.2021 року до суду від Приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина" надійшла заява про застосування строків позовної давності. Дану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
15.06.2021 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.07.2021 об 11:00 год.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено прокурору орієнтований час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, суд
Матеріали справи свідчать, що Новокаховською місцевою прокуратурою за результатами вивчення стану дотримання вимог законодавства при використанні об'єктів державної та комунальної власності встановлено наступне.
Рішенням виконавчого комітету Чулаківської сільської ради Голопристанського району № 36 від 30.04.2002 прийнято на баланс сільської ради споруди та об'єкти зрошувальної мережі, які належали КСП ім. Леніна згідно акту прийому-передачі.
12.02.2014 Чулаківською сільською радою Голопристанського району з приватним сільськогосподарським підприємством "Батьківщина" укладено договір № 2 оренди споруд та внутрішньогосподарської зрошувальної системи (Далі - Договір), що перебуває у спільній власності територіальної громади с. Чулаківка Голопристанського району.
Згідно умов договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину внутрішньогосподарської зрошувальної системи, яка знаходиться на балансі Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області вартість якої визначена згідно з актом приймання-передавання від 12.02.2014 № 2 і становить згідно грошової оцінки 178 053 грн.
Майно передається в оренду з метою зрошення земельних ділянок.
Відповідно до п. 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
Строк дії Договору (пункт 10) визначено терміном на 2 роки 11 місяців та починає діяти з 12.02.2014.
Акт прийому-передачі до даного договору складений 12.02.2014, тобто саме з цієї дати комунальне майно передано в оренду.
В подальшому, 12.02.2017 Чулаківською сільською радою Голопристанського району з ПСП "Батьківщина" укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди споруд та внутрішньогосподарської зрошувальної системи № 2 від 12.02.2014, відповідно до якої сторони продовжили даний договір на 2 роки 11 місяців, який вступає в дію з 12.02.2017 та діє до 12.01.2020.
13.01.2020 Чулаківською сільською радою Голопристанського району з ПСП "Батьківщина" укладено додаткову угоду № 11 до договору оренди споруд та внутрішньогосподарської зрошувальної системи № 2 від 12.02.2014, відповідно до якої сторони продовжили даний договір на 2 роки 11 місяців, який вступає в дію з 13.02.2020 та діє до 13.12.2022.
10.04.2020 складено акт прийому-передачі відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину внутрішньогосподарської зрошувальної системи, яка знаходиться на балансі Чулаківської сільської ради вартість якої визначена згідно з актом прийому-передачі від 10.04.2020 № 12 і становить згідно грошової оцінки 178053 грн.
Відповідно до п. 3.1 Договору та додаткових угод, орендна плата визначається на підставі Положення про порядок передачі в оренду майна спільної власності територіальної громади села, Голопристанського району, затвердженим рішенням сесії сільської ради і становить 6 % від переданого майна в оренду.
Згідно п. 3.2 Договору розмір орендної плати не залежить від результатів господарської діяльності Орендаря.
Відповідно до п. 3.5 Договору, орендна плата перераховується Орендодавцю 100 % до місцевого бюджету.
За твердженням прокурора, вказаний Договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, а частина меліоративної системи підлягає поверненню.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту права встановлені статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України.
Ст. 6 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
01.02.2020 введено в дію Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ від 03.10.2019.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992 (далі Закон), чинного на час укладення договору та додаткових угод до нього, визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 3 цього ж Закону встановлено, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною 2 ст. 180 ГК України визначено, що істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно ст. 10 Закону істотними умови договору оренди комунального майна є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Закону, методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.
Відповідно до п. 5.2 розділу V Положення про порядок передачі в оренду майна спільної власності Чулаківської територіальної громади, затвердженого рішенням Чулаківської сільської ради № 98 від 22.04.2011, що є регуляторним актом органу місцевого самоврядування, орендна плата розраховується за методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 із змінами, внесеними постановою від 27.12.2006 № 1846 "Про Методику розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", на підставі незалежної експертної оцінки майна, з застосуванням орендних ставок за використання майна спільної власності Чулаківської територіальної громади (додаток 2).
Орендна плата за короткострокову оренду комунального майна може визначатись на договірних засадах, але її розмір не повинен бути меншим за розрахунковий (п. 5.3 розділу V Положення).
Методологічні засади розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 "Про методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу" (далі Методика №786).
Пунктом 8 Методики №786 визначено, що у разі оренди нерухомого майна розмір річної орендної плати визначається за формулою:
Опл = (Вп х Сор): 100, де
Опл - розмір річної орендної плати, Вп- вартість орендованого майна, Сор - орендна ставка, визначена згідно з Додатком №2 вказаної Методики №786.
Згідно з положеннями п.29 Додатку №2 до Методики №786 законодавцем визначено, що за інше, аніж передбачено в цьому додатку цільове використання нерухомого майна, орендареві установлюється орендна ставка у розмірі 15 % від вартості об'єкта оренди.
Аналогічним чином відповідно до додатку 2 до Положення про порядок передачі в оренду майна спільної власності Чулаківської територіальної громади, затвердженого рішенням Чулаківської сільської ради № 98 від 22.04.2011, закріплено орендні ставки за використання іншого нерухомого майна у розмірі 15 %.
З матеріалів справи вбачається, що всупереч передбаченого законом та нормативним актом органу місцевого самоврядування розмір орендної плати за спірним договором сторонами визначено на рівні 6 % замість 15 % від вартості об'єкта оренди, що призводить до використання нерухомого майна за заниженою майже у 3 рази відсотковою ставкою та недоотримання бюджетних коштів і є безумовною ознакою порушення економічних інтересів держави.
Частиною другою статті 284 ГК України визначено, що оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.
Статтею 11 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" встановлено, що оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.
При цьому у частині другій даної статті закріплено обов'язок проведення оцінки об'єкта оренди для продовження (поновлення) договору оренди у разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому.
Аналогічні вимоги щодо проведення оцінки об'єктів оренди з метою визначення їх вартості і відображення в договорі оренди та використання під час розрахунку оренди, затверджені постановою КМУ №629 від 10.08.1995 (далі за текстом Методики № 629).
Пунктом 19 Методики № 629 визначено, що в разі оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна здійснюється його незалежна оцінка.
При цьому, під поняттям "незалежна оцінка", що вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", слід розуміти оцінку, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання (п.3 Методики № 629).
Крім того, у випадку передачі в оренду нерухомого майна, орендодавцем якого є орган визначений у абзаці другому статті 5 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (орган місцевого самоврядування), звіт про незалежну оцінку рецензується, і тільки за умови наявності позитивного загального висновку рецензента про відповідність такого звіту вимогам нормативно-правових актів із питань проведення оцінки і її стандартів, такий висновок про вартість майна затверджується зазначеним орендодавцем.
Обов'язок щодо проведення рецензування звіту про оцінку майна, якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом місцевого самоврядування закріплено також частиною третьою статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Разом із тим встановлено, що оспорюваний договір укладено на підставі оцінки про вартість споруд «Зрошувальної системи», проведеної 04.04.2013, яка з урахуванням дати її проведення не могла бути застосована для визначення вартості об'єкта оренди у 2020 році. Крім того, рецензування даного звіту про оцінку майна не проведено та відповідний висновок Чулаківською сільською радою не затверджувався.
Тобто, перед укладенням додаткових угод 12.02.2017 та 13.01.2020 між Чулаківською сільською радою та ПСП "Батьківщина" і дотепер незалежна оцінка об'єкта оренди, а саме частини меліоративної системи, з метою визначення вартості майна для відображення її у спірних угодах та використання під час розрахунку орендної плати, не проводилася.
Даний факт підтверджується інформацією Чулаківської сільської ради №25/02-18 від 25.01.2021.
Також, аналізуючи положення спірного договору оренди № 2 від 12.02.2014, встановлено, що в порушення п.1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( в редакції яка діяла на момент укладання Договору), сторонами не досягнуто згоди і щодо інших істотних умов договорів вказаної категорії, а саме порядку використання амортизаційних відрахувань.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що сторони при укладенні спірного правочину не досягли згоди щодо вартості об'єкта оренди та розміру орендної плати, порядку використання амортизаційних відрахувань, як істотних умов, визначених законодавцем у договорах вказаної категорії.
Крім того, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ст. 10. Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Отже законодавством визначено правила та принципи управління комунальним майном належним територіальній громаді. Таке управління здійснюється відповідно до Конституції та законів України. Органи місцевого самоврядування (до яких відноситься Чулаківська сільська рада) здійснюють урядування щодо комунального майна шляхом прийняття обов'язкових рішень та участі в договірних правовідносинах щодо такого майна, в тому числі орендних правовідносинах. При цьому законом встановлено обов'язок органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб здійснювати таке урядування лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто законодавством закріплено презумпцію законності в діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а кожен хто вступає з ними у правові відносини вправі розраховувати на законність рішень та дій таких органів. Таке "належне урядування" пов'язане з реалізацією принципу юридичної визначеності, що у свою чергу є складовим принципу верховенства права.
Нормами статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" врегульовано порядок укладення договору оренди комунального майна. Так, фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві. Органи, уповноважені управляти майном, що перебуває у комунальній власності, розглядають подані матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після надходження матеріалів повідомляють підприємство про своє рішення (надання дозволу щодо укладення договору оренди або відмову).
П. 2.3 розділу II Положення про порядок передачі в оренду майна спільної власності Чулаківської територіальної громади, затвердженого рішенням Чулаківської сільської ради № 98 від 22.04.2011, передбачено, що рішення про передачу в оренду майна приймається сільською радою.
Проте, в порушення вказаних норм, рішення Чулаківської сільської ради про надання згоди на передачу в оренду внутрішньогосподарської меліоративної системи ПСП "Батьківщина", не приймалося.
Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є обов'язковим для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Пунктом 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", передбачено, що на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 236 ЦК України встановлено, що недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення, але якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказаний правочин, укладений між Чулаківською сільською радою Голопристанського району та ПСП "Батьківщина" суперечить вимогам законодавства України, що діяло на момент його укладення.
Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною 2 ст. 208 ГК України встановлено, що у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернуте одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.
Обов'язок орендаря щодо повернення майна внаслідок припинення чи розірвання договору оренди викладено і в п. 10.9 оскаржуваного договору оренди майна.
Так, сторонами досягнуто згоди, що у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами акта приймання-передачі. Якщо Орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі 0,01 % за користування майном за час прострочення (п.п. 10.9, 10.10, 10.11 договору).
Суд констатує, що право позивача порушено.
Відповідачем було заявлено Клопотання про застосування позовної давності, оскільки, на його думку, предметом позову по цій справі є, зокрема, вимога про визнання недійсним Договору № 2, який укладений 12.02.2014 року, при цьому позов поданий прокурором лише 05.03.2021.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За приписами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 ЦК України).
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту, а саме коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Для правильного застосування ч.1 ст. 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018р. у справі № 372/1036/15-ц (провадження № 14-252цс18).
Також суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018р. у справі № 910/18560/16, відповідно до якої якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об'єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2020р. у справі № 911/2191/16.
Також слід зазначити, що тягар доказування пропуску строку позовної давності відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України покладається на особу, яка заявила про застосування позовної давності.
Постановою Верховний Суд 17 березня 2020 року у справі № 10/5026/995/2012 висловив позицію, що за змістом статті 256 ЦК України (поняття позовної давності) позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.
Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Суд зазначає, що і в разі пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою початок перебігу позовної давності визначається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист інтересів держави.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову по цій справі є, зокрема вимога про визнання недійсним Договору № 2, який укладений 12.02.2014, проте позов поданий прокурором в суд лише 05.03.2021, при цьому в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування - Чулаківської сільської ради.
Суд зазначає, що і в разі пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою початок перебігу позовної давності визначається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист інтересів держави.
Таким чином, Прокурор, як особа уповноважена законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права, міг дізнатися про порушене право ще з моменту укладення спірного договору.
З огляду на наявність Клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, - суд дійшов висновку, що позивачем було пропущено строк позовної давності, в задоволенні позовних вимог слід відмовити на підставі частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд
ухвалив:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення 03.08.2021.
Суддя В.П.Ярошенко