Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"04" серпня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/376/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Андрійчук О., за участю секретаря судового засідання Рижого Б., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон"
про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою доТОВ "ВП "Акватон" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом загальних зборів № 82 від 05.09.2018.
Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.
Згідно із позовною заявою, остання обґрунтована тим, що 05.09.2018 відбулися загальні збори ТОВ ВП «Акватон», оформлені протоколом № 82, на яких прийнято, зокрема рішення про збільшення статутного капіталу товариства на 1 000 000,00 грн. Позивачка про вказані збори не повідомлялася, присутньою на них не була, а, отже, порушені її корпоративні права щодо участі в управлінні товариством, а також право на внесення нею додаткового вкладу до статутного капіталу товариства у встановленому оспорюваним рішенням порядку, а тому такі рішення підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 5, 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
07.06.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позову заяву, в якому останній зазначає, що про проведення зборів позивач була повідомлена у встановленому законом порядку, тому підстав для визнання загальних зборів недійсними немає. Рішення загальних зборів учасників товариства щодо збільшення розміру статутного фонду на 1 000 000,00 грн залишилось не реалізованим, відтак змін ні у розмірі статутного капіталу товариства, ні у розмірах часток учасників не відбувалося.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.
Ухвалою суду від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.06.2021.
28.05.2021 від позивачки надійшла заява про забезпечення позову, у задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 01.06.2021.
Ухвалою суду від 14.06.2021 підготовче засідання відкладено на 30.06.2021 та запропоновано відповідачу надати суду у строк до 29.06.2021 докази повідомлення позивачки про проведення 05.09.2018 загальних зборів учасників ТОВ "ВП "Акватон".
23.06.2021 від представника позивачки надійшла заява про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка задоволена ухвалою суду від 23.06.2021.
Ухвалою суду від 30.06.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 12.07.2021.
06.07.2021 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів повідомлення позивачки про проведення 05.09.2018 загальних зборів учасників ТОВ "ВП"Акватон".
Суд, розглянувши вказане клопотання, уважає за необхідне зазначити таке.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, провадження у справі відкрито ухвалою суду від 24.05.2021, яку відповідач отримав 25.05.2021, підготовче засідання призначене на 14.06.2021, відзив на позовну заяву відповідач подав 07.06.2021, в якому вказав про повідомлення позивачки про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "ВП "Акватон", які відбулися 05.09.2018, однак у підтвердження вказаної обставини доказів не подав, так само як і на виконання вимог ч. 4 ст. 80 ГПК України письмово не повідомив суд про те, що доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, не зазначив доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Ухвалою суду від 14.06.2021 підготовче засідання відкладено на 30.06.2021, яку відповідач отримав 15.06.2021, запропоновано відповідач у строк до 29.06.2021 надати суду докази повідомлення позивачки про проведення 05.09.2018 загальних зборів учасників відповідача. Знову ж таки, відповідач свого обов'язку з подання доказів чи повідомлення про причини неможливості їх подання не виконав. Ухвалою суду від 30.06.2021 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 12.07.2021. При цьому суд зазначає, що представник відповідача в судове засідання, призначене на 30.06.2021, спізнився, прибув під час перебування суду у нарадчій кімнаті, жодних клопотань у день проведення вказаного судового засідання не подавав. Натомість 06.07.2021 подав клопотання про долучення доказів - повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "ВП "Акватон", у якому зазначив, що не зміг долучити вказаний доказ до відзиву у зв'язку з тимчасовою відсутністю доступу до сейфу, в якому зберігалися документи (жодних доказів в обґрунтування вказаного суду не надано). При цьому у поданому клопотанні відповідач про поновлення пропущеного строку не заявив.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у ст. 13, 74 ГПК України.
Згідно з п. 2, 4, 5 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Суд звертає увагу відповідача на обов'язок "розкривати свої докази" разом із поданням відзиву на позовну заяву (ч. 3 ст. 80 ГПК України). Розкриття своїх доказів сторонами під час подання суду перших заяв по суті справи (позов, відзив, пояснення третьої особи) є обов'язковим елементом, що забезпечує функціонування основних засад господарського судочинства, зокрема принципу змагальності сторін, оскільки змагальність полягає у праві сторін завчасно ознайомитися з доказами, представленими іншими учасниками процесу, у праві бути поінформованими про аргументи один одного до початку розгляду справи по суті. Отже, розкриття доказів є процедурою, в межах якої здійснюється діяльність з метою повідомлення осіб, які беруть участь у справі, та суду про наявні в конкретного учасника справи докази або повідомлення таких осіб про докази, якими сторона у справі збирається скористатися у процесі, та з метою надання можливості всім учасникам справи ознайомитися з такими доказами та змістом кожного з них.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
У свою чергу, вказана справа розглядалася за правилами загального позовного провадження, тобто як зі стадію підготовчого провадження, так і розгляду справи по суті.
Згідно з правилами ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Відповідно до приписів ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
За правилами ст. 201 ГПК України з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Суд зазначає, що у справі відповідачу забезпечене право на ефективне представлення в суді своєї справи, однак останній, в порушення вимог ГПК України, подав докази на стадії розгляду справи по суті, тобто після того як суд розпочав стадію провадження, що передбачає з'ясування обставин справи та дослідження доказів, а не їх зібрання.
У силу вимог ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Статтею 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1-5 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
У свою чергу, як зазначалося, відповідач клопотання про поновлення процесуального строку не подав.
Зважаючи на викладене, клопотання відповідача про долучення доказів залишається без розгляду, а доказ, долучений до нього, судом не приймається.
Ухвалою суду від 12.07.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 26.07.2021, запропоновано позивачці у строк до 23.07.2021 надати суду письмові пояснення щодо отримання нею повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства, явку ОСОБА_1 та керівника ТОВ "ВП "Акватон" у судове засідання, яке відбудеться 26.07.2021, обов'язковою.
19.07.2021 від представника позивачки надійшла заява про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка задоволена ухвалою суду від 19.07.2021.
Ухвалою суду від 19.07.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.08.2021.
02.08.2021 від представника позивачки надійшли додаткові пояснення щодо отримання останньою повідомлення про проведення 05.09.2018 загальних зборів учасників відповідача, у яких зазначено, що вказане повідомлення подане з грубим порушенням процесуальних норм (ч. 3, 4, 8, 9 ст. 80 ГПК України). Окрім того, вказане повідомлення не може бути достовірним доказом в розумінні ст. 78 ГПК України, оскільки позивачкою не отримувалося, а у тексті самого повідомлення вказується, що загальні збори відбудуться 05.09.2017, у той час як вони фактично були проведені 05.09.2018. Зазначене, на думку представника позивачки, спрямоване на формування хибного уявлення про обставини, які мають значення для справи.
Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши надані докази, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
27.08.1998 зареєстровано ТОВ "ВП"Акватон".
Згідно з п. 4.1.,4.2. статуту відповідача розмір статутного капіталу товариства становить 10 000 000,00 грн та формується за рахунок грошових вкладів учасників товариства у такому співвідношенні: ОСОБА_3 , який має частку у розмірі 8 500 000,00 грн, що становить 85% статутного капіталу, ОСОБА_1 , яка має частку у розмірі 1 000 000,00 грн, що становить 10% статутного капіталу, та ОСОБА_4 , який має частку у розмірі 500 000,00 грн, що становить 5% статутного капіталу.
28.04.2021 із повідомлення про скликання загальних зборів учасників на 12.07.2021 позивачці стало відомо, що 05.09.2018 відбулися загальні збори учасників відповідача з таким порядком денним:
1. Про заходи для покращення фінансового стану ТОВ "ВП "Акватон".
2. Про необхідність внесення додаткових вкладів до статутного капіталу товариства з метою його збільшення. Про порядок та строк внесення додаткових вкладів.
3. Про затвердження шляхів та плану заходів з метою забезпечення обов'язкового початку та подальшого функціонування зареєстрованої у Польщі за участю ТОВ "ВП "Акватон" фірми "Akvaton Elektro spolka z organiczona odpowiedzialnoscia".
У протоколі № 82 загальних зборів учасників від 05.09.2018 зазначено, що на зазначених зборах учасників ТОВ "ВП"Акватон" був присутнім ОСОБА_3 , який володіє часткою у розмірі 85% статутного капіталу. Про час та місце загальних зборів учасників товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_1 повідомлено відповідно до вимог закону та статуту. Повідомлення про проведення зборів з особистими підписами вказаних учасників, а також квитанціями про відправку рекомендованого листа з повідомленнями про вручення ОСОБА_4 додаються до цього протоколу.
За результатами розгляду питань порядку денного прийняті такі рішення:
По питанню першому порядку денного: схвалено заходи щодо покрашення фінансового стану у вигляді: 1. Внесення додаткових внесків до статутного капіталу ТОВ "ВП "Акватон". 2. Здійснення заходів для впровадження плану дій з метою започаткування діяльності та подальшого функціонування зареєстрованої у Польщі за участю ТОВ "ВП "Акватон" фірми "Akvaton Elektro spolka z organiczona odpowiedzialnoscia". Рішення прийняті одноголосно.
По питанню другому порядку денного: 1. Вирішено збільшити статутний капітал товариства на 1 000 000,00 грн, встановивши його загальний розмір у сумі 11 000 000,00 грн. 2. Збільшення розміру статутного капіталу товариства здійснити за рахунок додаткових вкладів учасників у такому порядку: ОСОБА_3 : сума внеску 850 000,00 грн, процентне відношення 85%; ОСОБА_1 : сума внеску 100 000,00 грн, процентне відношення 10%; ОСОБА_4 : сума внеску 50 000,00 грн, процентне відношення 5%. 3. Додаткові вклади вносяться учасниками товариства в грошовій формі протягом трьох місяців з дня прийняття вказаного рішення. 4. У випадку відмови учасника товариства від внесення до статутного капіталу додаткового вкладу або невнесення його у встановлений строк, додатковий вклад до статутного капіталу протягом одного місяця після спливу строку для внесення може бути внесений третіми особами або іншими учасниками товариства на підставі укладеного з товариством договору про внесення додаткового вкладу до статутного капіталу, для чого генеральному директору товариства ОСОБА_3 надається право на укладення таких договорів. Рішення прийняті одноголосно.
По питанню третьому порядку денного: 3.1. Затверджено план забезпечення функціонування фірми Akvaton Elektro в Польщі. Зобов'язано учасників всіляко сприяти впровадженню заходів та забезпечити всі необхідні умови для початку роботи Akvaton Elektro в Польщі. 3.2. Заступнику генерального директора товариства доручено розробити та подати на затвердження генерального директора кошторис витрат, необхідних для забезпечення функціонування всіх заходів згідно з планом роботи Akvaton Elektro в Польщі. 3.3. Першого заступника генерального директора ОСОБА_4 , який є директором Akvaton Elektro spolka z organiczona odpowiedzialnoscia в Польщі, зобов'язано виконати план заходів з метою забезпечення обов'язкового початку та подальшого функціонування зареєстрованої в Польщі за участю ТОВ "ВП "Акватон" фірми "Akvaton Elektro spolka z organiczona odpowiedzialnoscia". 3.4.У випадку відмови від виконання п. 3.3. рішення загальних зборів ТОВ "ВП "Акватон" від 05.09.2018 протягом двох місяців ставити питання перед учасниками товариства про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за перешкоджання діяльності ТОВ "ВП "Акватон". Рішення прийняті одноголосно.
Позивачка у позовній заяві посилається на те, що оспорюваними рішеннями загальних зборів учасників товариства вирішено збільшити статутний капітал товариства на 1 000 000,00 грн, а враховуючи встановлений оспорюваними рішеннями строк для внесення додаткових вкладів учасниками, вона була позбавлена навіть теоретичної можливості внести такий вклад до статутного капіталу.
За таких обставин, зважаючи, що позивачка про загальні збори учасників товариства, які відбулися 05.9.2018, не повідомлялася, присутньою на них не була, відтак порушені її корпоративні права щодо участі в управлінні товариством, а також право на внесення нею додаткового вкладу до статутного капіталу товариства у встановленому оспорюваними рішеннями порядку, а тому такі рішення підлягають визнанню недійсними в судом.
У матеріалах справи відсутні докази внесення учасниками або одним з них (чи третіми особами) додаткового вкладу до статутного капіталу товариства.
Як установлено судом із статуту ТОВ "ВП Акватон" у редакції від 10.08.2013, тобто до проведення оспорюваних зборів учасників товариства, розмір статутного капіталу відповідача становив 10 000 000,00 грн, частка ОСОБА_3 становила 85% статутного капіталі, частка позивачки - 10%, частка ОСОБА_4 - 5%, що еквівалентно 8 500 000,00 грн, 1 000 000,00 грн та 500 000,00 грн відповідно. У свою чергу, відповідно до витягу з ЄДРЮОФОПГФ, отриманого судом станом на 01.06.2021, розмір статутного капіталу відповідача становить 10 000 000,00 грн, частки учасників товариства не змінилися.
У свою чергу, відповідач проти задоволення позову заперечив, вказавши, що позивачка була належним чином повідомленою про проведення позачергових загальних зборів товариства, на підтвердження чого долучив повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників відповідача. Окрім того, зазначив, що змін у розмірі статутного капіталу та в частках учасників товариства не відбулося, вказана інформація є публічною.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини, пов'язані із порядком скликання та проведення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, дійсністю рішень, прийнятих на загальних зборах учасників, регулювання яких здійснюється Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ГК України, ЦК України тощо.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених учасниками.
Частинами 1, 3 ст. 167 ГК України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Зважаючи на положення ст. 167 ГК України корпоративні права характеризуються такими ознаками: 1) особа має частку в статутному капіталі господарської організації; 2) особа має права на участь в управлінні господарською організацією; 3) особа має право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) господарської організації.
Сторонами у корпоративному спорі є: 1) юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув; 2) учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи.
Вирішуючи спори, що виникають з корпоративних відносин, необхідно з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу в правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, у спорі про визнання недійсними рішень зборів членів кооперативу вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача, тобто його корпоративних прав.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, позивачка є учасником відповідача та має частку у розмірі 1 000 000,00 грн, що становить 10% статутного капіталу.
05.09.2018 відбулися загальні збори товариства, оформлені протоколом № 82.
У силу вимог п. 1 ч. 1, ч. 3 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 116 ЦК України учасники товариства мають, зокрема право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.
Згідно з підп. 13.1.2., 13.1.3. п. 13.1. статуту відповідача учасники товариства мають право брати участь у роботі вищого органу товариства, в управлінні справами товариства тощо.
Приписами ч. 1 ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" унормовано, що органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Статтею 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", п. 7.1., 7.4. статуту відповідача передбачено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
У п. 6.1. статуту товариства передбачено, що органами управління товариства є: загальні збори учасників, генеральний директор, ревізійна комісія.
Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать: внесення змін до статуту товариства, зміна розміру статутного капіталу товариства, перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів (ч. 1, п. 2, 3, 5 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", підп. 8.2.2., 8.2.12. п. 8.2. статуту).
За ч. 1-3, 7 ст. 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно. Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства.
Пунктом 8.4. статуту врегульовано, що рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено статутом або законом.
Порядок скликання загальних зборів учасників врегульований ст. 31, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Зокрема, загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства. Річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом. Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам. Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п'яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства. Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання. Виконавчий орган товариства зобов'язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів. У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов'язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені ст. 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників. Загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.
Згідно зі ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників. Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев'ятої цієї статті не застосовуються. Виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.
Збори учасників товариства можуть бути черговими та позачерговими. Чергові загальні збори учасників товариства скликаються головою товариства по мірі необхідності, але не менше одного разу на рік, якщо інше рішення не прийнято загальними зборами учасників. Позачерговими загальними зборами учасників є збори скликані на вимогу голови товариства або на вимогу виконавчого органу товариства, або на вимогу учасників товариства, що володіють у сукупності більш як 20% голосів, а також на вимогу ревізійної комісії. Представляти інтереси учасника на загальних зборах може його представник, що діє на підставі довіреності. Учасник товариства вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства (п. 8.8. - 8.11. статуту).
Пунктами 9.2., 9.3. статуту передбачено, що про дату, місце (держава, область, місто (село, селище), вулиця, номер будівлі, поверх), час та порядок денний чергових загальних зборів учасників товариства, голова товариства повідомляє учасників товариства в письмовій формі на адресу місцезнаходження (місця проживання ) учасника товариства або шляхом вручення повідомлення особисто учаснику, а по можливості - шляхом надіслання повідомлення електронною поштою на адресу, повідомлену учасником, якщо така є. Повідомлення повинно бути надіслано учаснику товариства або вручено особисто не пізніше як за 30 календарних днів до дня проведення зборів.
За п. 10.1, 10.6. 10.7. статуту скликання позачергових зборів учасників проводиться головою товариства на вимогу самого голови товариства, або на вимогу виконавчого органу товариства, або на вимогу учасників товариства, що володіють у сукупності більш як 20% голосів, у неплатоспроможності товариства, а також на вимогу ревізійної комісії. Про час та порядок денний чергових загальних зборів учасників товариства, голова товариства повідомляє учасників товариства в письмовій формі на адресу місцезнаходження (місця проживання ) учасника товариства або шляхом вручення повідомлення особисто учаснику, а по можливості - шляхом надіслання повідомлення електронною поштою на адресу, повідомлену учасником, якщо така є. Повідомлення повинно бути надіслано учаснику товариства або вручено особисто не пізніше як за 30 календарних днів до дня проведення зборів.
Отже, обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника про час та місце проведення зборів з метою реалізації ним свого права на участь у цих зборах.
Відповідно до ч. 4-6 ст. 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" на загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до ч. 3 цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол. Рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю щодо надання такої згоди мають бути спеціально обумовлені довіреністю. Усі витрати на підготовку та проведення загальних зборів учасників несе товариство. Якщо загальні збори учасників ініційовані учасником товариства, витрати на підготовку та проведення таких загальних зборів учасників несе учасник товариства, який ініціює їх проведення, якщо інше рішення не прийнято загальними зборами учасників.
Згідно з п. 8.13., 8.14. статуту голова зборів здійснює ведення зборів, організовує обговорення питань порядку денного, проводить підрахунок голосів. Секретар зборів організує ведення протоколу. Оформлений у встановленому порядку протокол загальних зборів учасників товариства передається головою зборів товариства на зберігання виконавчому органу товариства.
Протокол загальних зборів є документом, який фіксує фактичні обставини зборів. Аналіз наведених норм Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту відповідача свідчить про те, що при оспоренні факту проведення зборів сам по собі протокол не є беззаперечним та достатнім доказом їх наявності. Достовірність відомостей протоколу загальних зборів щодо проведення таких зборів повинна здійснюватись шляхом з'ясування наявності інших документів, які повинні, відповідно до вказаного Закону та статуту, супроводжувати процес скликання і проведення зборів, зокрема докази надсилання (вручення) кожному учаснику повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства та проєкту порядку денного тощо.
За усталеною судовою практикою господарських судів підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.
Своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.
Судом установлені порушення вимог закону та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів, що відбулися 05.09.2018, оскільки в матеріалах справи немає жодного доказу, який би свідчив про виконання встановленої процедури ініціювання скликання загальних зборів, прийняття відповідного рішення про необхідність їх проведення, повідомлення учасників товариства про скликання загальних зборів із зазначенням інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).
Отже, позивачка не змогла взяти участі в оспорюваних загальних зборах учасників товариства, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного. При цьому вплив учасника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.
Щодо поданого відповідачем клопотання про долучення повідомлення позивачки про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "ВП "Акватон", то, як зазначалося, останнє залишене без розгляду, а доказ, долучений до нього, судом до уваги не приймається.
Суд уважає за необхідне також зазначити, що одним з питань, яке вирішувалося на оспорюваних загальних зборах учасників товариства, було збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів учасників, яке врегульовано ст. 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
У ст. 18 цього Закону вказано, що учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників. Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів. У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу. Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка. Учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів. Треті особи та учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом шести місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлено менший строк. Статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства, можуть встановлюватися інші строки для внесення додаткових вкладів, може встановлюватися можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у статутному капіталі або право лише певних учасників вносити додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів лише тими учасниками товариства, які мають переважне право. З учасником товариства та/або третьою особою може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник та/або третя особа зобов'язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство - збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі. Протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні збори учасників товариства приймають рішення про: 1) затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами; 2) затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів; 3) затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства. Якщо додаткові вклади не внесені учасником товариства та/або третьою особою, з яким (якою) укладено договір про внесення додаткового вкладу, в повному обсязі та своєчасно, такий договір вважається розірваним, якщо рішенням загальних зборів учасників не затверджено розмір частки такого учасника та/або третьої особи виходячи з фактично внесеного ним додаткового вкладу.
Згідно з п. 4.8.-4.10. статуту загальні збори учасників, після повної сплати кожним із учасників своїх вкладів, можуть прийняти рішення про збільшення розміру статутного капіталу або про внесення додаткових вкладів. Питання збільшення розміру статутного капіталу розглядається загальними зборами учасників у випадку, визначеному чинним законодавством, або у разі необхідності для діяльності товариства. Збільшення статутного капіталу товариства за рішенням загальних зборів учасників за рахунок вкладів учасників у грошовій або будь-якій іншій не забороненій законом формі. Додаткові вклади учасників не впливають на розмір їх частки у статутному капіталі, вказаної в установчих документах товариства, якщо учасниками не прийнято інше рішення.
Як стверджується позивачка, вказаним рішенням порушено її право на внесення додаткового вкладу до статутного капіталу товариства у встановленому оспорюваним рішенням порядку.
У той же час, як зазначалося, відповідач заперечив факт збільшення статутного капіталу та зміну розміру часток учасників у зв'язку із цим. Вказане також підтверджується відомостями з ЄДРЮОФОПГФ.
У силу вимог п. 15 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників).
Приписами ч. 1-3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" унормовано, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
За таких обставин факт порушення права позивачки на внесення додаткового вкладу до статутного капіталу товариства не знайшов свого підтвердження, виходячи із наявних матеріалів справи.
Заразом, зважаючи, що судом за фактичними обставинами справи установлені порушення вимог закону та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, що призвели до позбавлення можливості позивачки взяти участь у загальних зборах, які відбулися 05.09.2018, отже, рішення, прийняті на вказаних загальних зборах, підлягають визнанню недійсними у судовому порядку.
Щодо інших аргументів, на які посилався позивач та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", «Серявін та інші проти України», "Ruiz Torija v. Spain" тощо).
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення корпоративних прав позивачки, а, отже, про наявність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України).
Зважаючи, що позов задоволено, відтак судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 82 від 05.09.2018, задовольнити.
Визнати недійними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон", оформлені протоколом загальних зборів № 82 від 05.09.2018.
Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Оболонським РУ ГУ МВС України 08.12.2007).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" (33027, м. Рівне, вул. Б.Хмельницького, буд. 50, ідентифікаційний код 13970259).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 04.08.2021.
Суддя О. Андрійчук