65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"04" серпня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1971/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №2-988/21 від 02.08.2021р.), подану по справі, -
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: ОСОБА_2 ,
приватного підприємства „Тайфун”
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
про визнання недійсним рішення загальних зборів та нової редакції статуту.
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ) звернувся до господарського суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , приватного підприємства „Тайфун” про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників приватного підприємства „Тайфун”, яке оформлено протоколом №1/19 від 13.03.2019р., та визнання недійсною нової редакції статуту приватного підприємства „Тайфун”, затвердженої рішенням загальних зборів засновників приватного підприємства „Тайфун” від 13.03.2019р. Позовні вимоги обґрунтовані фактом порушення корпоративних прав позивача в результаті прийняття спірного рішення у період незадовільного стану здоров'я ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 20.07.2021р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із залученням до участі у дану справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
02.08.2021р. до господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони приватному підприємству „Тайфун” відчужувати все рухоме та нерухоме майно, що перебуває у власності відповідача.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу відчужувати належне йому рухоме та нерухоме майно, за переконанням ОСОБА_1 , пов'язується із фактом можливості вжиття з боку відповідача заходів з метою відчуження належного товариству майна. При цьому, позивачем було наголошено, що у 2019р. на момент виходу зі складу товариства ОСОБА_1 був його єдиним учасником. Таким чином, лише позивач мав право розпоряджатись майном приватного підприємства „Тайфун”, а, отже, у випадку задоволення судом позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів та нової редакції статуту ОСОБА_1 поновить свій статус засновника підприємства. Проте, вжиття відповідачем будь-яких заходів з метою відчуження належного йому майна матиме наслідком неможливість захисту порушених прав лише у межах даного судового процесу. Крім того, за переконанням позивача, вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу відчужувати належне йому майно не може призвести до негативних наслідків та ускладнення роботи підприємства, а, отже, не обмежуватиме господарської діяльності підприємства.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд дійшов наступного висновку.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 2 ч. 1, ч. 11 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів, доданих ОСОБА_1 до позовної заяви, 13.03.2019р. відбулись загальні збори засновників (учасників) приватного підприємства „Тайфун”, за результатами проведення яких були прийняті рішення, оформлені протоколом №1/19, зокрема, про вихід ОСОБА_1 зі складу часників товариства та про включення до складу товариства ОСОБА_2 . При цьому, із протоколу №1/19 від 13.03.2019р. вбачається, що на момент проведення загальних зборів 100% статутного капіталу приватного підприємства належали ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського кодексу України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №266251087 від 16.07.2021р. вбачається, що приватному підприємству „Тайфун” на праві власності належать нежитлові будівлі, які розташовані та території Одеської області та були набуті відповідачем у власність у 2008р.
При цьому, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №523930998591 від 02.08.2021р. основним видом економічної діяльності приватного підприємства „Тайфун” є надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна, а також надання в оренду вантажних автомобілів.
Заявлені ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного підприємства „Тайфун” вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників приватного підприємства „Тайфун”, яке оформлено протоколом №1/19 від 13.03.2019р., та визнання недійсною нової редакції статуту підприємства мають немайновий характер.
Верховний Суд у постанові від 16.08.2018р. по справі №910/1040/18 дійшов висновку, що у випадку звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а не підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав.
Враховуючи звернення ОСОБА_1 до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, судом має бути досліджено питання наявності обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. При цьому, суду також необхідно встановити чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
За результатами надання оцінки доводам ОСОБА_1 , господарський суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих припущень щодо можливого відчуження відповідачем належного йому майна, що, відповідно, виключатиме ефективний захист порушених прав позивача у разі задоволення позову в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
Господарський суд зазначає, що заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу відчужувати все рухоме та нерухоме майно, що перебуває у його власності, з огляду на види господарської діяльності приватного підприємства „Тайфун” не обмежують права останнього на ведення господарської діяльності, оскільки заборона відповідачу вчиняти дії щодо відчуження майна має наслідком лише неможливість зміни власника майна.
Підсумовуючи вищенаведене, господарський суд доходить висновку про існування взаємозв'язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову у вигляді заборони приватному підприємству „Тайфун” відчужувати все рухоме та нерухоме майно, що перебуває у його власності, та предметом заявлених позовних вимог, а також про наявність обґрунтованого припущення, що невжиття обраних позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду в межах одного цього судового провадження та без нових звернень до суду.
Положеннями ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Враховуючи обрання ОСОБА_1 такого виду заходу забезпечення позову як заборона відповідачу вчиняти певні дії, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №2-988/21 від 02.08.2021р.) - задовольнити.
2. Заборонити приватному підприємству „Тайфун” /65026, місто Одеса, пл. Катерининська, буд. 1, кв. 24; ідентифікаційний код 31786489/ відчужувати належне йому на праві власності рухоме та нерухоме майно.
Стягувачем за ухвалою є: ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 /.
Боржником за ухвалою є: приватне підприємство „Тайфун” /65026, місто Одеса, пл. Катерининська, буд. 1, кв. 24; ідентифікаційний код 31786489/.
Ухвала набрала законної сили 04.08.2021р. та підлягає негайному виконанню.
Ухвала дійсна для пред'явлення у строк, передбачений ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції згідно із Законом N 1404-VІІІ від 02.06.2016р.).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя Желєзна Світлана Петрівна