03.08.2021 р. Справа № 914/2318/21
Господарський суд Львівської області в складі судді Н.Є. Березяк розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів,
до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкап Трейдинг»,
м. Київ,
до відповідача - 2: ОСОБА_2 , м. Рівне,
про: захист авторського права,
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкап Трейдинг» та до ОСОБА_2 про захист авторського права. В поданій позовній заяві позивачка, серед іншого, просить:
1. Накладення штрафу на телеканал Рівне 1 та відповідальних осіб «за випуск такого продукту» з участю ОСОБА_3 . Замінити таких випускових редакторів. За порушення закону та нанесення збитку українській мові, культурі, інвестиціям в освіту та науку України у розмірі визначеної судом.
2. Зобов'язати телеканал сформувати освітній продукт з розвитку та поширення української мови в регіоні, з забезпеченням поваги до інших мов. Залучаючи представників освіти та науки.
3. Накласти штраф на телеканал СТБ, через некомпетентність окремих посадових осіб, які стали причиною появи ОСОБА_3 на телеканалі, через що вона з'явилась як гість у інших програмах. Замінити випускових редакторів та продюсерів. Зобов'язати телеканал на національному рівні проводити виховну та освітню політику, у співпраці з Міністерством Освіти та Науки і Міністерства Культури та інформаційної політики, яка буде спрямована на розвиток безпечного Порушення Закону України «Про телебачення та радіомовлення» в редакції від 2 березня 2015 року, на підставі Конституції України, де визначено, що державною мовою є українська мова. Згідно до вказаного закону, порушена правового суспільства та розвитку культури і української мови, з дотриманням поваги до інших мов.
4. Виплатити вартість судових зборів відповідачем.
5. Відправити ОСОБА_4 на виховні роботи. Як зазначає позивачка, спочатку оцінити та виховати себе (відповідачку), а потім інших. Відправити на перевиховання в шкоду. Зобов'язати працювати в початковій школі або виховному закладі після виконання покарання протягом 5 років. Оскільки блокування діяльності ОСОБА_5 склало майже 6 років, з них 3 роки активно з завданням великих збитків. Та накласти заборону з'являтись у ЗМІ протягом 3 років.
6. Зобов'язати ОСОБА_4 встановити особу кожного хто мені написав обмову і зобов'язати кожного оплатити штраф у розмірі 20 000 грн, а сторінку в інстаграм передати у власність ОСОБА_5 або зробити з неї державну сторінку, на якій буде здійснюватись освітньо - просвітницька робота.
7. Компенсувати ОСОБА_6 вартість використаних нею матеріалів та слідкування.
8. Накласти штраф батькам за співучасть у вчиненні таких порушень - використання чужої інтелектуальної власності, інформації про особу, яка була отримана незаконним шляхом. І виплатити 5 000 000 грн за копіювання мене і нанесення мені збитку.
9. Виплатити вартість морального збитку і консультаційні послуги у галузі менеджменту ОСОБА_1 телеканалу Рівне 1 в розмірі 50 000 грн і телеканалу СТБ 100 000 грн і % від прибутку кожного з нововведень.
10. Зобов'язати обрізати волосся ОСОБА_7 в залі суду або з застосуванням речовини, яка по дії та відчуттям , нагадує хімічне ураження. Так як вчинили з позивачем внаслідок змови. Саме такою була, як стверджує позивач, її зачіска після знущань, тому що їй довелось вирівняти створену стрижку, яка виглядала так ніби її обскубли. Та відібрати можливість заробляти щоб це виправити. Долучити цей позов до інших похідних. Стосовно іншого предмету позову, позивач зазначає.
11. Дати можливість позивачці прийти до неї ( ОСОБА_3 ) в помешкання і обшукати, зіпсувати красиві речі і взяти те, що сподобається. Привезти позивачку мають туди на її ОСОБА_8 та поліція і це має бути зроблено без відома відповідачки і в її відсутність з відео трансляцією на загал, і вона (відповідачка) має відшкодувати вартість всіх подарунків та рекламних кампаній. Якщо людина захоче відпрацювати саме по цьому пункту, частину коштів має одразу повернути . Її хлопець має знайти іншу дівчину і почати принижувати її, яка буде лиса, обскубана і безробітна, а її суперниця житиме в її квартирі і носитиме її речі.
12. Заблокувати рахунки ОСОБА_3 , з'ясувати деталі стосовно отриманої в користування нерухомості, бізнесу та рахунків, інстаграм - сторінок щоб визначити походження, для конфіскації у випадку встановлення джерела надавача, яке має відношення до ОСОБА_5 : ОСОБА_9 , Інтерпайп, ОСОБА_10 . Оскільки це результат знущання наді мною та експлуатації мене і мого розуму. Конфіскувати все вкрадене і накласти покарання .
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням базових конституційних прав фізичної особи ОСОБА_5 та її результатів діяльності, в тому числі створених під псевдонімом ОСОБА_11 .
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки дана заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).
Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством. Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України «Про третейські суди», якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;
15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;
16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;
17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Зазначене право на звернення до суду, може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Разом з цим, згідно ч. ч. 1, 3 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст.4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Частиною 2 ст. 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Фізичні особи можуть бути стороною (позивачем або відповідачем) в господарському процесі, зокрема у справі про банкрутство або якщо спір має ознаки корпоративного.
Зі змісту поданого позивачем позову вбачається, що остання є фізичною особою, яка стверджує про порушення її конституційних прав, однак, крім іншого, зазначає про вчинення злочину.
При цьому, згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 на момент звернення до Господарського суду Львівської області не наділена статусом фізичної особи - підприємця, оскільки її підприємницька діяльність була припинена 22.01.2019.
Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань») .
Враховуючи те, що вимоги пред'явлені фізичною особою ОСОБА_1 , яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, даний спір за суб'єктним складом не підлягає розгляду в господарському суді.
Окрім того, даний спір також не підлягає розгляду в господарському суді, оскільки позивач в обґрунтування позовних вимог стверджує про вчинення злочинних дій.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
При цьому, як слідує зі змісту рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Частиною 6 ст. 175 ГПК України встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
На виконання положень ч. 6 ст. 175 ГПК України, суд роз'яснює позивачу, що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції загальних судів за правилами кримінального та цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 4, 20, п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. ст. 234, 235 ГПК України, суд
1. Відмовити ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкап Трейдинг» та до ОСОБА_2 про захист авторського права.
2. Позовну заяву з доданими до неї документами на 12 аркушах повернути заявнику.
3. Роз'яснити позивачу, що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції загальних судів за правилами кримінального та цивільного судочинства.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Н.Є. Березяк