вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" липня 2021 р. м. Київ Справа № 911/914/21
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР Комплекс", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімексімпорт", Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Чайки
про стягнення 132433,01 грн.
За участю секретаря судового засідання Самусь В.С.
За участю представників:
від позивача: Волошина М.О. (орд. серії АІ № 1101874 від 11.05.2021 р.);
від відповідача: не з'явився.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІР Комплекс" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімексімпорт" (відповідач) про стягнення 132433,01 грн., з яких 100000,00 грн. безпідставно набутих коштів, 10333,00 грн. 3% річних та 22100,01 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем було помилково перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 138361,54 грн. за виконані роботи згідно рахунку-фактури № 7 від 28.09.2017 р. та № 3 від 28.09.2017 р., проте з відповідачем не було укладено договору на виконання робіт, а рахунків № 7 від 28.09.2017 р. та № 3 від 28.09.2017 р. позивач від відповідача не отримував. Таким чином, посилаючись на ст.ст. 625, 1212 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 100000,00 грн. безпідставно набутих коштів, 10333,00 грн., 3% річних та 22100,01 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.06.2021 р.
Представник позивача у підготовчих засіданнях 11.05.2021 р. та 25.05.2021 р., а також у судових засіданнях 10.06.2021 р. та 01.07.2021 р. позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у підготовчі засідання 11.05.2021 р. та 25.05.2021 р., а також у судові засідання 10.06.2021 р. та 01.07.2021 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив до суду не надіслав, хоча про дату, час та місце підготовчих та судових засідань відповідач був належним чином повідомлений відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України в порядку, встановленому ГПК України, за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується поштовими поверненнями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень № 0103277995240, № 0103272989919, № 0103278221494 та № 0103278772890.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд
21.02.2018 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР Комплекс" на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімексімпорт" було перераховано кошти в загальному розмірі 138361,54 грн., а саме: 59910,40 грн. з призначенням платежу "Оплата за виконані роботи згідно з рахунком-фактурою № 7 від 28.09.2017 р. в т.ч. ПДВ 20% - 9985,07 грн." та 78451,14 грн. з призначенням платежу "Оплата за виконані роботи згідно з рахунком-фактурою № 3 від 28.09.2017 р. в т.ч. ПДВ 20% - 13075,19 грн.", що підтверджується копіями платіжних доручень № 645 від 21.02.2018 р. та № 646 від 21.02.2018 р. (оригінали оглянуто судом) та банківською випискою щодо руху коштів по рахунку позивача за період з 01.02.2018 р. по 23.02.2021 р. по контрагенту ТОВ "Хімексімпорт".
Позивач стверджує, що не отримував від відповідача рахунків-фактур від 28.09.2017 р. № 7 та № 3 та договірних взаємовідносин між позивачем та відповідачем щодо виконання відповідачем робіт не існувало.
22.02.2018 р. позивач звернувся до ТОВ "Хімексімпорт" з листом № 07/18 від 22.02.2018 р., в якому просив повернути на рахунок ТОВ "ІР Комплекс" помилково перераховані кошти згідно з платіжним дорученням № 645 від 21.02.2018 р. у сумі 59910,40 грн. та платіжним дорученням № 646 від 21.02.2018 р. у сумі 78451,14 грн.
Направлення зазначеного листа на адресу відповідача підтверджується копією опису вкладення від 22.02.2018 р. до поштового відправлення за трек-номером № 0214706484973.
31.01.2019 р. відповідачем було повернуто на рахунок позивача 38361,54 грн. з призначенням платежу "повернення коштів за ненадані послуги зг. п.д. № 645 від 21.02.2018 р. в т.ч. ПДВ 20% - 6393,59 грн.", що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 31.01.2019 р.
Решту безпідставно перерахованих коштів згідно з платіжними дорученнями від 21.02.2018 р. № 645 та № 646 у сумі 100000,00 грн. відповідачем не було повернуто позивачу.
20.12.2020 р. позивач звернувся до ТОВ "Хімексімпорт" з претензією № 38/20 від 20.12.2020 р. про повернення безпідставно отриманих грошових коштів, в якій ТОВ "ІР Комплекс" просило повернути помилково перераховані грошові кошти у розмірі 100000,00 грн. в триденний строк з моменту отримання даної претензії шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "ІР Комплекс".
Направлення вказаної претензії на адресу відповідача підтверджується копією опису вкладення від 20.12.2020 р. до поштового відправлення за трек-номером № 0214702263034.
Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, кошти у сумі 100000,00 грн. не були повернуті відповідачем на рахунок позивача.
Рахунків-фактур від 28.09.2017 р. № 7 та № 3, на які є посилання у платіжних дорученнях від 21.02.2018 р. № 645 та № 646, матеріали справи не містять.
Отже, кошти у сумі 100000,00 грн. знаходяться у відповідача без достатніх правових підстав.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Враховуючи те, що грошові кошти у сумі 100000,00 грн., які на даний час знаходяться у відповідача без правових підстав, відповідач позивачу на час прийняття рішення не повернув, то позовна вимога про стягнення з відповідача 100000,00 грн. безпідставно набутих коштів підлягає задоволенню.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача за час користування безпідставно набутими коштами позивача 10333,00 грн. 3% річних та 22100,01 грн. інфляційних втрат.
Згідно з частиною другою статті 1214 ЦК у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Відповідно до статті 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
У постанові від 10.04.2018 р. у справі № 910/10156/17 Великої Палати Верховного Суду міститься висновок про те, що у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, який в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України, є обов'язковим до застосування.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 10333,00 грн. 3% річних, нарахованих на суму 138361,00 грн. за час безпідставного користування грошовими коштами позивача за період з 22.02.2018 р. по 30.01.2019 р. та на суму 100000,00 грн. за період з 31.01.2019 р. по 25.03.2021 р.
Оскільки наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 10333,00 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача 22100,01 грн. інфляційних втрат, нарахованих за час безпідставного користування грошовими коштами позивача у сумі 138361,00 грн. за період з 22.02.2018 р. по 30.01.2019 р. при цьому нарахування інфляційних втрат здійснює з березня 2018 р. по січень 2019 р. та у сумі 100000,00 грн. за період з 31.01.2019 р. по 25.03.2021 р. при цьому нарахування здійснює з лютого 2019 р. по лютий 2021 р.
Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Проте, позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних втрат не враховано, що на останній день місяця січня 2019 р. сума грошових коштів якими відповідач безпідставно користувався становила 100000,00 грн., оскільки 31.01.2019 р. відповідачем було здійснено часткове повернення грошових коштів у сумі 38361,00 грн., а нарахування інфляційних втрат здійснюється виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця.
Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума інфляційних втрат, нарахованих за час безпідставного користування відповідачем грошовими коштами позивача у сумі 138361,00 грн. за період з березня 2018 р. по грудень 2018 р. та у сумі 100000,00 грн. за період з січня 2019 р. по лютий 2021 р. є більшою від заявленої позивачем, однак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 22100,01 грн. інфляційних втрат в межах заявлених позовних вимог.
Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімексімпорт" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Чайки, буд. 16, код 39460106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР Комплекс" (03151, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 72, код 36197075) 100000,00 грн. (сто тисяч грн. 00 коп.) безпідставно набутих коштів, 10333,00 грн. (десять тисяч триста тридцять три грн. 00 коп.) 3% річних, 22100,01 грн. (двадцять дві тисячі сто грн. 01 коп.) інфляційних втрат та 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час згідно з пунктом 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 04.08.2021 р.
Суддя О.О. Рябцева