Провадження №2-а/760/1108/20
Справа №760/15523/20
28 грудня 2020 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Козленко Г.О.
за участю секретаря - Король О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції 5 роти, 4 батальйону, 1 полку Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП НПУ Жовновського Анатолія Вікторовича, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції НПУ про скасування постанови,-
встановив:
Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії інспектора патрульної поліції 5 роти, 4 батальйону, 1 полку Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП НПУ Жовновського А.В. протиправними та скасувати постанову серії ЕАМ № 2655484 від 08.06.2020, а провадження у справі за ч. 3 ст. 122 КУпАП закрити.
Позивач в обґрунтування позову зазначив, що відповідачем була винесена оскаржувана постанова, відповідно до якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності зач. 3 ст. 122 КУпАП.
Встановлені відповідачем у оскаржуваній постанові обставини, які стали підставою для висновку про порушення позивачем вимог ПДР України не відповідають дійсності. Інспектором при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, будь-які пояснення очевидців, які б підтвердили порушення позивачем ПДР, фото, відеофіксація зазначеного порушення відсутні.
Таким чином, враховуючи, що позивач правил дорожнього руху не порушував, враховуючи відсутність будь-яких підстав притягнення його до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
06.11.2020 від представника відповідача за допомогою засобів поштового зв'язку до канцелярії суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування зазначив, що викладені в позовній заяві твердження позивача не відповідають дійсності, а позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню. Вважає, що оскаржувана постанова винесена у межах повноважень відповідача в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, а тому відсутні підстави для задоволення позову. При цьому, до відзиву було додано компакт диск з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського.
23.11.2020 від позивача за допомогою засобів поштового зв'язку до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач повністю заперечує проти доводів відповідача, просить задовольнити позов повністю.
Від учасників справи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні не надходили.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 08.06.2020 відповідачем відносно позивача винесена постанова серії ЕАМ № 2655484 про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
За змістом постанови, 08.06.2020 о 18 год. 24 хв. позивач у м. Києві по проспекту Повітрофлотському, 43/21 керував т/з марки «HYUNDAI SANTA FE», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив рух у смузі для руху маршрутних транспортних засобів, позначену дорожнім знаком 5.11 ПДР, чим порушив п. 17.1 ПДР та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст.251 КУпАП.
Обов'язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відповідачем на підтвердження правомірності своїх дій було надано відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
Оцінюючи надані докази, суд вважає, що такі відеозаписи не є належними доказами.
Так, надані відповідачем відеозаписи з нагрудної камери поліцейського не можуть вважатись належними та достовірними доказами у розумінні ст.ст. 73, 75 КАС України, оскільки з них не можливо встановити обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме, що позивач рухався у смузі для руху маршрутних транспортних засобів, враховуючи, що такі відеозаписи зроблені вже після зупинки т/з позивача, тому суд не бере їх до уваги.
Згідно з ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не виконав вимог ч. 2 ст.77 КАС України та не довів правомірності прийнятого ним рішення відносно ОСОБА_1 , що є підставою для скасування постанови ЕАМ № 2655484 від 08.06.2020.
Разом з тим, в прохальній частині позивач просить визнати дії відповідача протиправними, однак суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині визнання дій інспектора протиправними щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки не надано доказів неправомірності таких дій.
Крім того, відповідно до вимог ст.222 КУпАП відповідач має право розглядати справи про адміністративні порушення і накладати адміністративні стягнення, безпосередньо за ч.3 ст. 122 КУпАП України, тобто останній діяв в межах своїх повноважень.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з цього, з Управління патрульної поліції у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,40 гр., сплачений при зверненні до суду.
Зважаючи на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає часткового задоволення з підстав недоведеності суб'єктом владних повноважень факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст.ст.2, 8, 9, 69, 71, 77, 139, 162, 243-246, 250 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції 5 роти, 4 батальйону, 1 полку Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП НПУ Жовновського Анатолія Вікторовича, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції НПУ про скасування постанови- задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕАМ № 2655484 від 08.06.2020 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції у м. Києві (адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9, ЄДРПОУ 39856296) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) - 840,40 грн. судового збору.
В іншій частині вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.О. Козленко