04.08.2021 Справа № 756/16253/19
Унікальний № 756/16253/19
Провадження № 2/756/707/21
02 серпня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Майбоженко А.М.,
при секретарі Одягайло Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Сороки Валерія Миколайовича, Київської філії комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайловського району Сумської області, м.Київ, Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання незаконним, скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та визнання права власності,
В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи та приходить до наступного висновку.
Частинами першою, другою, п'ятою ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.97 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Складність справи та поведінка заявника є основними критеріями оцінювання розумності строку розгляду справи, як визначено листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45.
Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Згідно вимог п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом наведених норм процесуального права убачається, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не звертася до суду з проханням розглядати справу без його участі, про зміну адреси свого місця проживання суд також не повідомляв.
В судові засідання, які були призначені на 31.05.2021 та 02.08.2021 позивач не з'явився. Про розгляд справи 31.05.2021 позивач повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку, яка була отримана ним особисто 23.04.2021 року (а.с.14 т.2). Про розгляд справи 02.08.2021 позивач був повідомлений особисто 07.06.2021, про що свідчить його власноручний підпис у розписці про дату та час розгляду справи (а.с.24 т.2).
Обидва рази позивач звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що на момент призначеного заздалегідь судового засідання він є непрацездатним, надаючи при цьому листки непрацездатності.
Як зазначалось вище, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що 30.07.2021 (п'ятниця) позивачем подано клопотання про відкладення судового засідання, яке призначено на 02.08.2021 у зв'язку з вірусною хворобою та додано листок непрацездатності, виданий 02.08.2021 (понеділок), тобто датою, яка ще не настала.
При цьому, відповідно до п.2.5, 2.6 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України №455 від 13.11.2001, листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі. Особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватись, за їх згодою, з наступного календарного дня.
Зазначеним вимогам наданий листок непрацездатності не відповідає.
Враховуючи викладене, а саме повторну неявку позивача в судові засідання, суд вважає за можливе залишити позовну заяву без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 128, 223, 257, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора Сороки Валерія Миколайовича, Київської філії комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайловського району Сумської області, м.Київ, Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання незаконним, скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та визнання права власності - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва.
Повний текст ухвали складено 04.08.2021
Суддя А.М.Майбоженко