ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21869/20
провадження № 2/753/985/21
"14" липня 2021 р. Дарницький районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Сирбул О.Ф.,
за участю секретаря Лаптєвої Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа-Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
У грудні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , третя особа-Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 народилася донька - ОСОБА_3 , батьком якої є ОСОБА_2 . З першого року народження ОСОБА_3 відповідач не виконував належним чином свої батьківські обов'язки, лише періодично, раз на місяць з'являвся, після чого зникав у невідомому напрямку. При цьому жодним чином не надавав ні матеріальної ні допомоги по догляду та утриманні дитини. Відколи доньці виповнився один рік, відповідач повідомив, що більше не бажає приймати ніякої участі у вихованні, утриманні, та й взагалі в житті дитини. Після чого відповідач покинув позивача з донькою, не бачиться з ними та не спілкується і по цей час. Як наслідок позивачці доводилося самостійно забезпечувати малолітню ОСОБА_3 усім необхідним для нормального фізичного та духовного розвитку.
Викладені обставини свідчать про те, що відповідач, починаючи з кінця 2016 року, тобто вже чотири роки не бачиться з донькою, не надає ні матеріальної, ні моральної допомоги на її утримання та виховання.
Умисне ухилення відповідача від піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, забезпечення малолітньої батьківським теплом, любов'ю та турботою, свідчить про відсутність в нього бажання бути та морального права називати себе батьком малолітньої ОСОБА_3 .
З огляду на те, що відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, позивач змушена звернутись до суду в інтересах малолітньої ОСОБА_3 з позовом про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів з відповідача у частці від доходу (заробітку) у розмірі 1/4 частини.
Ухвалою суду від 25.01.2021 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 14.07.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишено без розгляду.
У судове засідання позивач не з'явилась, однак її представник подав до суду заяву, якій просив розглянути справу за наявними у справі доказами з урахуванням рішення комісії.
Відповідач належним чином повідомлявся про місце, дату і час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив та будь-які заперечення проти позову до суду не подавав.
Крім того, від відповідача у матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява приватним нотаріусом КМНО Бутенко І.О. від відповідача ОСОБА_2 , якою він повідомив про те, що не приймає ніяко участі у житті та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З огляду на це позов в частині вимог про позбавлення його батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнав та просив з вказаного питання розглянути в суді і в органах опіки та піклування без його участі.
Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, від нього до суду надійшов висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та акт обстеження житлових умов дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати і вирішувати справу відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
А згідно з частиною 4 цієї статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно ППВСУ від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланнями на визнання позову сторонами без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
З висновку Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 07.07.2021 за № 105/01-1205/В-140 про доцільність позбавлення батьківських прав, вбачається, що враховуючи пропозиції комісії з питань захисту прав дитини від 06 липня 2021 р., керуючись ст. 164 Сімейного кодексу України та діючи в інтересах малолітньої дитини, Печерська районна в місті Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такого, що ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та догляду своєї дитини.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ст. 164 ЦК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, серед іншого, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року роз'яснено судам, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач будучи батьком ОСОБА_3 , свідомо ухиляється від виховання своїх батьківських обов'язків щодо своєї доньки. Ухилення його від виконання батьківських обов'язків полягає у свідомому самоусуненні від виховання дитини, піклування про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створення належних умови для розвитку її природних здібностей та готування її до самостійного життя та праці, що в свою чергу вказує на наявність законних підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.
Слід зазначити, що ст. 166 СК України передбачає правові наслідки позбавлення батьківських прав, зокрема, особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Враховуючи те, що відповідач визнав позов у повному обсязі, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).
Враховуючи зазначене, суд, оцінюючи наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази, в їх сукупності та взаємозв'язку, вважає за можливе позбавити відповідача батьківських прав стосовно його доньки.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150, 164, 165 СК України, ст.ст. 12, 81, 141, 206, 259, 265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, ППВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосуваннянорм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суд, -
Позов-задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м. Києва; свідоцтво про народження, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1989 від 18.09.2015 року).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) судовий збір в сумі 840,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м.Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: