справа № 752/14081/21
провадження №: 1-кс/752/5029/21
27.07.2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб СВ Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений КПК строк,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга, в якій ОСОБА_3 просить визнати незаконною бездіяльність уповноважених службових осіб СВ Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві щодо невручення потерпілому пам'ятки про процесуальні права та обов'язки; зобов'язати уповноважених службових осіб СВ Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві вручити потерпілому пам'ятку про процесуальні права та обов'язки та внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про залучення ОСОБА_3 в якості потерпілого у кримінальному провадженні №12021100010001309.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представники Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, однак в силу ст. 306 КПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Вивчивши матеріали скарги та додані до неї копії документів, слідчий суддя вважає необхідним відмовити у задоволенні скарги, виходячи з наступного.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється § 1 Глави 26 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Положеннями ч. 1 ст. 304 КПК України визначено скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від 20.05.2021 задоволено скаргу ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язано уповноважених службових осіб Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві внести відомості за заявою ОСОБА_3 від 29.04.2021.
Як вбачається із Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 внесені за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
Разом з цим, вимоги щодо зобов'язання уповноважених службових осіб Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві визнати потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №1202110001000130 та вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки слідчий суддя, діючи в межах, наданих Кримінальним процесуальним Законом повноважень, не може надавати вказівки конкретним особам щодо вчинення конкретних дій. У такому випадку порушується принципи верховенства права та дискреційних повноважень органу, який повинен прийняти певне рішення. При цьому, вимоги щодо вручення пам'ятки про права та обов'язки потерпілого безпідставні, оскільки відсутня постанова.
Крім того, в судовому засіданні долучена копія постанови прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва від 25.06.2021 ОСОБА_5 про об'єднання кримінального провадження №12016100010003154 від 24.03.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч.ч. 1,2 ст. 364 КК України та кримінального провадження №12021100010001309 від 02.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
При цьому, об'єктивна сторона злочину, визначеного ст. 358 КК України полягає у підробленні документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів, частини 2, 3, 4 містять кваліфікуючі ознаки.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, набуття статусу потерпілого без врахування вимог частини 1 статті 55 КПК України, а саме за відсутності встановленого обґрунтованого підтвердження завданої шкоди, на даному етапі досудового розслідування є необґрунтованим та передчасним. Сама по собі незгода заявника із процесуальними рішеннями та діями слідчого/дізнавача не свідчить про набуття статусу потерпілого у кримінальному провадженні.
Частиною 2 ст. 303 КПК України, визначається інший порядок оскарження та розгляду інших скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого під час підготовчого провадження у суді, згідно з правилами статей 314-316 КПК України.
Крім того, вимоги п.3 ч.2 ст.307 КПК України застосовуються слідчим суддею лише у випадку зобов'язання слідчого чи прокурора вчинити дію, яку він зобов'язаний вчинити.
Враховуючи викладене, а також те, що ч.1 ст.303 КПК України не передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невизнанні особи потерпілою, у зв'язку з цим, у задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 303-306, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб СВ Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений КПК строк - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1